Геологiчна та рельСФфоутворююча дiяльнiсть льодовикiв

Дипломная работа - Геодезия и Геология

Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология




нi. Цi вiдмiнностi проявляються в характерi сiрими опiдзоленими ТСрунтами на крупнопилуватих лесових породах.

ВИСНОВКИ

  1. Площа сучасних льодовикiв 16 млн. км2. Серед них розвитi материковi i гiрськi льодовики. Передгiрнi льодовики являють собою гiрськi льодовики, що злилися, вихiднi в передгiря. Рух льодовикiв повязаний, iз пластичним або в`язкопластичним плином льоду. При русi льодовикiв вiдбуваСФться iнтенсивна екзарацiя (руйнування) гiрських порiд пiдлiдного ложа. Одночасно з екзарацiСФю вiдбуваСФться перенос i акумуляцiя. До льодовикових вiдкладень вiдносяться морени, серед яких розрiзняють доннi, абляцiоннi, кiнцевi. До водно-льодовикових вiдкладень вiдносяться ози, Ками, камовi тераси, а в прильодникових областях - зандри, лимногляцiальнi (озернi) вiдкладення i леси.
  2. З характеристики природних умов УкраСЧнського Полiсся видно його неоднорiднiсть i рiзноманiтнiсть. Однi частини Полiсся вiдрiзняються вiд iнших геологiчною будовою i рельСФфом, помiтна рiзниця в клiматичних умовах мiж вологою захiдною частиною i бiльш континентальною схiдною, поступово зменшуСФться з пiвночi на пiвдень величина стоку, однi типи грунтiв i рослинностi змiнюються iншими. Перелiченi компоненти природи знаходяться мiж собою в тiсному взаСФмозвязку, i тому змiна одного з них викликаСФ змiни другого. В результатi СЧх тiсноСЧ взаСФмодiСЧ формуються певнi природнi комплекси (ландшафти), якi характеризуються спiльними властивостями.
  3. Формування i розвиток комплексiв ускладнюються тим, що кожний компонент природи маСФ своСЧ закономiрностi розвитку. Основнi риси рель-сфу тiсно повязанi з геологiчною структурою, клiмат формуСФться пiд впливом сонячного тепла, руху атмосфери та властивостей пiдстилаючоСЧ поверхнi. Гiдрологiчний режим визначаСФться як клiматичними умовами, так i характером рельСФфу. ТРрунтовий i рослинний покриви, якi тiсно мiж собою повязанi, залежать вiд клiмату, рельСФфу i материнських порiд. Таким чином, однi компоненти (клiмат, грунти, рослиннiсть) змiнюються в зональному напрямi, а другi (рельСФф, материнськi породи) не пiдлягають зональним закономiрностям. Крiм того, велику роль у формуваннi природних компонентiв вiдiграли палеогеографiчнi умови. Все це значно ускладнюСФ розподiл природних комплексiв по територiСЧ Полiсся.
  4. Полiсся являСФ собою своСФрiдну фiзико-географiчну провiнцiю зони мiшаних лiсiв Схiдно-РДвропейськоСЧ рiвнини. Значна частина Полiсся знаходиться в межах БiлоруськоСЧ РСР i маСФ своСЧ специфiчнi риси природи. Полiсся можна подiлити на три пiдпровiнцiСЧ, що вiдрiзняються фiзико-географiчними умовами: пiвнiчну (лiвобережжя Припятi), пiвденну (правобережжя Припятi i Днiпра) i схiдну (лiвобережжя Днiпра). УкраСЧнське Полiсся охоплюСФ майже повнiстю пiвденну пiдпровiнцiю i пiвденну частину схiдноСЧ пiдпровiнцiСЧ.
  5. У ландшафтнiй структурi Лiвобережного Полiсся переважають комплекси змiшано-лiсового типу (76,7%). Характерною особливiстю територiСЧ СФ проникнення сюди лiсостепових ландшафтiв (23,3%), якi в межах Лiвобережного Полiсся утворюють своСФрiдну несуцiльну смугу. Основну роль у геологiчнiй будовi Волинського Полiсся вiдiграють крейдянi вiдклади, якi на бiльшiй частинi територiСЧ областi служать основою для антропогенових вiдкладiв, а в рядi мiiь i вiдслонюються. Тiльки в пiвнiчнiй i пiвнiчно-схiднiй частинi крейдовi вiдклади перекриваються палеогеновими пiсками i глинами. В межах дослiджуваноСЧ територiСЧ чiтко видiляються двi фiзико-географiчнi областi, якi характеризуються переважанням одного чи двох видiв ландшафтiв. Видовi вiдмiнностi СЧх повязанi зi змiнами тектонiчноСЧ будови i лiтологiСЧ корiнних порiд, iсторiСЧ розвитку в антропогенi. Цi вiдмiнностi проявляються в характерi сiрими опiдзоленими ТСрунтами на крупнопилуватих лесових породах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Бондарев В.П. Геология. Практикум. - М., 2002. 280 с.
  2. Борголов И.Б. Курс геологии (с основами минералогии и петрографии). - М., 1989. 215 с.
  3. Васильев Ю.М. Отложения перигляциальной зоны Восточной Европы. М, 1980. 204 с.
  4. Гурский Б.Н., Гурский Г. В. Геология. - Минск, 1985. -
  5. Джон Б., Дербишир Э., Яне Г., Фейрбридж Р., Эндрюс Дж. Зимы нашей планеты/ Пер. с англ. - М., 1982. 302 с.
  6. Иванова М.Ф. Общая геология с основами исторической геологии. - М., 1980. 350 с.
  7. Иванова М.Ф. Общая геология с основами исторической геологии. - М.: Высшая школа, 1980. С. 439.
  8. Ковальчук РЖ.О. Лабораторний практикум iз загальноСЧ геологiСЧ. Львiв, 1997.
  9. Кожевников А.В. Антропогенез гор и предгорий (генетический анализ). - М., 1985. 265 с.
  10. Короновский Ю.П., Якушова А.Р. Основи геологии. - М., 1995. 260 с.
  11. Костенко Н.П. Геоморфология. - М., 1985. 380 с.
  12. Куровець М., Гунька Н. Основи геологiСЧ. Львiв, 1997. 795 с.
  13. Лаврушин Ю.А. Строение и формирование основных морен материковых оледенений. - М., 1976. 174 с.
  14. Лаврушин Ю.А., Чугунный Ю.Г. Каневские дислокации. - М., 1982. 130 с.
  15. Левков Э.А. Гляциотектоника. - Минск, 1980. 250 с.
  16. Леонтьев О.К., Рычагов Г.И. Общая геоморфология. - М., 1988. 320 с.
  17. Маринич А.М., Пащенко В.М., Шищенко П.Г. Природа Украинской ССР: Ландшафты и физико-географическое районирование. - К., Наукова думка, 1985. 224 с.
  18. Маринич О.М. УкраСЧнське Полiсся. Фiзико-географiчний нарис. - К., "Радянська школа", 1962. 200 с.
  19. Мильничук В.С., Арабаджи М.С. Общая геология. - М.: Недра, 1989. 205 с.
  20. Проблемы континентального литогенеза. - М., 1980. 225 с.
  21. Свинко Й.М., Сивий М.Я. Геологiя. - К., "Либiдь", 2003. 200 с.
  22. Смiшко Р.М. Геологiя з основамi геоморфол?/p>