Геологiчна та рельСФфоутворююча дiяльнiсть льодовикiв
Дипломная работа - Геодезия и Геология
Другие дипломы по предмету Геодезия и Геология
жають, що континентальний етап формування сучасноСЧ поверхнi ЧернiгiвськоСЧ областi почався наприкiнцi палеогену з вiдступу пiзньопалеогенового моря. Тривалий час пiсля цього тут була низовинна рiвнина з широко меандруючими безрусловими потоками, що вiдкладали пiщанi вiдклади (полтавська серiя). Вище вiдклалася товща строкатокольорових глин, якi складають основу вiдкладiв четвертинного перiоду. Антропогеннi вiдклади тут представленi потужними товщами нижнього (Q1), середнього (Q2) i верхнього (Q3) антропогену.
Сучасний ландшафтний вигляд Чернiгiвське Полiсся, яке знаходиться в зонi зледенiння, почав створюватись в процесi переформування СЧСЧ поверхнi в середньо- i пiзньочетвертинну епоху. Пiд дiСФю зледенiння вiдбувалась перебудова дольодовикового рельСФфу i гiдросiтки, формувались флювiогляцiальнi форми поверхнi i вiдкладiв. Переважаючими генетичними типами поверхневих вiдкладiв Чернiгiвського Полiсся СФ льодовиковi, водно-льодовиковi i озерно-льодовиковi пiдкореннi, мореннi i надмореннi вiдклади - пiски, супiски, суглинки, глини, поширенi повсюди, окрiм рiчкових заплав i днищ балок. В останнiх вiдкладаються сучаснi алювiальнi, делювiальнi i пролювiальнi пiски, супiски i суглинки рiзноСЧ потужностi. На межирiччi Днiпра i Десни зустрiчаються пiдвищенi рiвнини, складенi з поверхнi воднольодовиковими лесовидними суглинками, пiдстеленими воднольодовоковими пiсками та супiсками або дочетвертинними породами. Фрагментарне поширенi на межирiччях i терасах еоловi пiски, у пониженнях, западинах межирiч i рiчкових заплав - органогеннi вiдклади [9].
В загальному планi Чернiгiвське Полiсся являСФ собою територiю зi слаборозчленованими заболоченими i розчленованими еродованими горбисто-хвилястими залiсеними i безлiсними моренними, моренно-зандровими, зандровими мiжрiчковими i алювiальними терасовими рiвнинами, роздiленими сучасними рiчковими i давнiми воднольодовиковими долинами. Тут розташовано декiлька ерозiйно-розчленованих лесових височин - Михайло-Коцюбинська, Любецька, Седнiв-Тупичiвська, Рiпкинська.
П.Г.Шищенко (1964, 1966), провiвши ландшафтнi дослiдження i ландшафтне картографування Лiвобережного Полiсся УкраСЧни, в межах ЧП видiлив три типи мiiевостей i один тип ландшафтiв. Ним видiлено:
а) заплавнi низиннi мiiевостi з чотирма типами урочищ;
б) мiiевостi прохiдних недренованих долин з шiстьома типами урочищ;
в) мiiевостi борових терас з чотирма типами урочищ;
г) мiшано-лiсовий тип ландшафтiв, що подiляСФться на ландшафти низьких акумулятивних рiвнин i ландшафти пiдвищених ерозiйно-акумулятивних рiвнин. Серед перших ландшафтiв видiляють пiдтипи: ландшафтiв моренно-зандрових i зандрових рiвнин з потужним антропогенним покривом, з трьома типами мiiевостей; ландшафтiв алювiальних рiвнин на палеогеновiй основi з чотирма типами мiiевостi: ландшафти моренно-зандрових i зандрових рiвнин з вiдносно малопотужним антропогенним покривом на палеогенових РЖ крейдяних породах з трьома типами мiiевостей; ландшафти алювiальних рiвнин на крейдянiй основi з двома типами мiiевостi.
У 1981 - 1985 рр. О.М. Петренко i Р. Ф. Зарудна здiйснивши середньомасштабнi ландшафтнi дослiдження й картування природно-територiальних комплексiв (ПТК) ЧернiгiвськоСЧ областi видiлили вiсiм генетичних систем природно-територiальних комплексiв - мiжрiчкових, схилових, терасових, заплавних, ерозiйноСЧ сiтки, давньодолинних понижень, карстових i суфозiйних западин, дюноподiбних пiдвищень. Всi ПТК обСФднанi у вiсiм видiв ландшафтiв - складне функцiонально-динамiчне поСФднання урочищ (простих i складних) i мiiевостей рiзного фiзико-географiчного характеру [10].
В цiлому у Чернiгiвському Полiссi прослiдковуСФться такi ландшафтно-структурнi закономiрностi: в межах схилу УКЩ розвиненi ландшафти алювiальних рiвнин з терасовими мiiевостями; в межах ДДЗ переважають ландшафти вододiльних моренно-зандрових, зандрових i лесових рiвнин на потужнiй товщi антропогенових вiдкладiв. На схилi Воронезького кристалiчного масиву розвиненi ландшафти моренно-зандрових i зандрових рiвнин на малопотужнiй антропогеновiй товщi з близьким заляганням крейдяних порiд. Тут же - i ландшафти лесових еродованих рiвнин. До тектонiчних розломiв приуроченi долиннi ландшафти.
У ландшафтнiй структурi Лiвобережного Полiсся переважають комплекси змiшано-лiсового типу (76,7%). Характерною особливiстю територiСЧ СФ проникнення сюди лiсостепових ландшафтiв (23,3%), якi в межах Лiвобережного Полiсся утворюють своСФрiдну несуцiльну смугу. Поширення СЧх тут повязане з iсторiСФю розвитку цiСФСЧ територiСЧ в антропогенi. Формування пiвденноСЧ межi Лiвобережного Полiсся закiнчилося пiд час наступання валдайського льодовика, талi води якого стiкали по долинах рiк, вiдкладаючи алювiально-флювiогляцiальну товщу пiскiв. Останнi разом з льодовиковими i водно-льодовиковими пiсками, супiсками i суглинками днiпровського вiку, що вкривають вододiли, складають лiтогенну основу змiшанолiсових ландшафтiв. Зональний тип ландшафтiв представлений, таким чином, двома основними видами: 1) вододiльними моренно-зандровими та зандровими рiвнинами i 2) терасовими рiвнинами з дерново-пiдзолистими ТСрунтами i змiшаними лiсами.
В межах дослiджуваноСЧ територiСЧ чiтко видiляються двi фiзико-географiчнi областi, якi характеризуються переважанням одного чи двох видiв ландшафтiв. Видовi вiдмiнностi СЧх повязанi зi змiнами тектонiчноСЧ будови i лiтологiСЧ корiнних порiд, iсторiСЧ розвитку в антропоге