Форми i методи професiйноi пiдготовки майбутнього вчителя

Информация - Педагогика

Другие материалы по предмету Педагогика

хуванням специфiки предмета, рiвня пiдготовленостi учнiв, iх життСФвого досвiду i вiку;

  • логiчно правильно будувати процес передачi навчальноi iнформацii, використовуючи рiзнi методи i iх поСФднання: розповiдь, пояснення, бесiду, проблемний, iндуктивний, дедуктивний виклад матерiалу та iншi;
  • доступно, лаконiчно i виразно формулювати питання;
  • ефективно використовувати ТЗН (технiчнi засоби навчання), ЕОТ (електронно-обчислювальну технiку), засоби наочностi (графiки, дiаграми, схеми тощо);
  • оперативно змiнювати (у випадку необхiдностi) логiку i спосiб викладу матерiалу.
  • Розвивальнi умiння передбачають:

    1. визначення "зони найближчого розвитку" (Л.С.Виготський) окремих учнiв, класу в цiлому;
    2. створення проблемних ситуацiй i iнших умов для розвитку пiзнавальних процесiв, почуттiв i волi учнiв;
    3. стимулювання пiзнавальноi самостiйностi i творчого мислення, потреби у встановленнi логiчних (окремого до загального, виду до роду, посилання до наслiдку, конкретного до абстрактного) i функцiональних (причини наслiдку, цiлi засобу, кiлькостi якостi, дii результату) вiдношень;
    4. формування i постановку питань, якi вимагають застосування засвоСФних ранiше знань;
    5. створення умов для розвитку iндивiдуальних особливостей, здiйснення з цiСФю метою iндивiдуального пiдходу до учнiв.

    ОрiСФнтацiйнi умiння спрямованi на формування морально-цiннiсних установок вихованцiв i наукового свiтогляду; органiзацiю спiльноi творчоi дiяльностi, яка розвиваСФ соцiальне значущi якостi особистостi.

    Комунiкативнi умiння вчителя - це взаСФмоповязанi групи перцептивних умiнь, власне умiнь спiлкування (вербального) та умiнь i навичок педагогiчноi технiки.

    Перцептивнi умiння допомагають розумiти iнших (учнiв, учителiв, батькiв). Для цього необхiдно вмiти проникати в iндивiдуальну суть iншоi людини, визначати ii цiннiснi орiСФнтацii, якi знаходять вираження в ii iдеалах, потребах, iнтересах, у рiвнi домагань. Крiм того, необхiдно знати наявнi в учня уявлення про себе.

    Умiння педагогiчного спiлкування це умiння розподiляти увагу i пiдтримувати ii стiйкiсть; обирати вiдповiдно до класу й окремих учнiв найдоцiльнiшi способи поведiнки i звертань; аналiзувати вчинки вихованцiв, визначати мотиви, якими вони керуються, iхню поведiнку в рiзних ситуацiях; створювати досвiд емоцiйних переживань учнiв, забезпечувати атмосферу благополуччя у класi; керувати iнiцiативою у спiлкуваннi, використовуючи для цього багатий арсенал засобiв, якi пiдвищують ефективнiсть взаСФмодii.

    Педагогiчна технiка СФ сукупнiстю умiнь i навичок, необхiдних для стимулювання активностi як окремих учнiв, так i колективу в цiлому. До неi входять умiння обирати правильний стиль i тон у спiлкуваннi, керувати iх увагою, темпом дiяльностi, навичками демонстрацii свого ставлення до вчинкiв учнiв.

    Серед умiнь i навичок педагогiчноi технiки особливе мiiе посiдаСФ розвиток мови педагога, що СФ одним iз важливих виховних засобiв i мiстить такi аспекти: правильна дикцiя, тАЬпоставлений голостАЭ, ритмiчне дихання i розумне приСФднання до мови мiмiки i жестiв.

    Крiм названих, до умiнь i навичок педагогiчноi технiки належать: умiння управляти своiм тiлом; регулювати власнi психiчнi стани; викликати тАЬна замовленнятАЭ почуття подиву, радостi, гнiву i под.; володiти технiкою iнтонування для вираження рiзних почуттiв (прохання, вимоги, питання, наказу, поради, побажання тощо) та iншi.

    Професiйна компетентнiсть учителя обумовлюСФ його педагогiчну майстернiсть. На думку А.С.Макаренка, педагогiчна майстернiсть - це знання особливостей педагогiчного процесу, умiння його побудувати i привести у рух.

    Соцiальна компетентнiсть вчителя також СФ важливим компонентом професiограми вчителя. Формування майбутнього вчителя як особистостi, включення його у суспiльне життя як активного дiСФвого субСФкта проходить перiод вiд переведення його з позицii обСФкта педагогiчного впливу на позицiю субСФкта навчально-професiйноi дiяльностi i далi субСФкта професiйного розвитку. Цей процес можна подiлити на такi етапи:

    - початковий (оволодiння основами знань i суспiльним досвiдом);

    - формуючий (глибока обiзнанiсть, освiченiсть i свiтоглядна зрiлiсть);

    - професiйно-адаптивний (професiйна та суспiльна активнiсть).

    Важливо вiдмiтити факт, що процес соцiалiзацii СФ безперервним процесом, який триваСФ впродовж усього життя особистостi i перiод формування професiйноi педагогiчноi компетентностi майбутнього вчителя детермiнований рiзними соцiалiзацiй ними процесами. Студент у процесi навчання формуСФ необхiднi умiння, навички, що складають соцiальну компетенцiю, при цьому теж соцiалiзуСФться у новому соцiокультурному середовищi. Особливостi соцiалiзацii студентськоi молодi вимагають розробки вiдповiдних ефективних педагогiчних технологiй у навчаннi, виважених педагогiчних форм, методiв, засобiв формування професiйноi соцiальноi компетентностi майбутнiх педагогiв.

    Розроблена методика передбачаСФ корекцiю змiсту навчально-виховноi пiдготовки студентiв з педагогiки з опорою на сукупне соцiально-фiлософське, психологiчне, педагогiчне знання про людину, сучаснi теоретико-методологiчнi концепцii особистiсно-дiяльнiсного напряму, альтернативнi виховнi системи, педагогiчнi iнновацii, комплекс педагогiчного iнструментарiю стосовно розвязку соцiально-педагогiчних задач. Вiдбуваються змiн