Форми i методи професiйноi пiдготовки майбутнього вчителя
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
нань i дiяльностi (математика, фiлологiя, iсторiя, бiологiя i под.) на сучасному рiвнi розвитку суспiльства.
Педагогiчна культура у реальному педагогiчному процесi виявляСФться в СФдностi iз загальнокультурними i моральними проявами особистостi педагога.
Культура зовнiшнього вигляду iдеального вчителя це його невiдСФмна частка. Вона виконуСФ професiйну функцiю: сприяСФ вихованню художньо-естетичних смакiв учнiв та гармонiйно уособлюСФ професiйну дiяльнiсть вчителя. Одяг повинен бути естетично витриманий: гарний, в кольоровiй гамi переважають помiрнi насиченi барви. Стиль одягу дiловий, але не сiро-буденний. У манерi одягатися знаходять вияв умiння враховувати мiiе, вiк, нагоду, пори року, контингент вихованцiв та конкретну ситуацiю. РЖз гардероба вчителя, який використовуСФться у професiйнiй дiяльностi, виключаСФться: ультрамодний одяг, незвичайний фасон якого вiдволiкаСФ увагу учнiв, одяг занадто яскравих тонiв, що стомлюСФ i дратуСФ учнi. Взуття маСФ бути чисте, вiдремонтоване, зручне, легке, елегантне. Висота каблука оптимальна, а стукiт каблукiв не вiдволiкаСФ уваги учнiв. Вибiр прикрас повинен демонструвати почуття мiри, смак. Не можна використовувати надто дорогих i яскравих коштовностей, щоб не вiдволiкати увагу учнiв. Волосся маСФ бути завжди чисте, ретельно зачесане. Не допускати надмiру експериментiв зi своiм волоссям, щоб химернi зачiски i частi змiни кольору не вiдволiкали уваги учнiв. Макiяж повинен гармонiювати iз одягом, зачiскою, аксесуарами, прикрасами. Макiяж маСФ залежати вiд погоди, пори року, вiку, обставин; йому маСФ бути притаманне почуття мiри.
Ще однiСФю важливою характеристикою дiяльностi вчителя СФ його мовна культура. Мова найважливiший засiб спiлкування вчителя з учнями, головний iнструмент педагогiчноi працi. Вона СФ засобом безпосереднього впливу на свiдомiсть i поведiнку учнiв. Важливi показники мовноi культури педагога змiстовнiсть, логiчнiсть, точнiсть, яснiсть, стислiсть, простота, емоцiйна виразнiсть, яскравiсть, образнiсть, барвистiсть мовлення, правильна лiтературна вимова, вiльне, невимушене оперування словом, фонетична виразнiсть, iнтонацiйна рiзноманiтнiсть, чiтка дикцiя, правильне використання логiчних наголосiв та психологiчних пауз; взаСФмовiдповiднiсть мiж змiстом i тоном, мiж словами, жестами та мiмiкою. Важливими у мовленнi педагога СФ постановка голосу, його тон. З учнями треба розмовляти так, щоб вони вiдчували в мовi педагога його волю, душу i культуру.
Манери вчителя це зовнiшня форма його поведiнки в соцiумi: учнiвському, батькiвському та учительському колективах. Чим досконалiшi цi манери, тим бiльша сила iх виховного впливу. Вчитель повинен впевнено володiти манерами, що вiдповiдають нормам етикету на даному етапi розвитку людства. Розглянемо деякi вимоги, якi ставляться до манер вчителя:
1. Вчительськi манери ТСрунтуються на загальноприйнятих нормах поведiнки людей цивiлiзованого суспiльства.
2. Манери вчителя повиннi бути природними й невимушеними. На це звертаСФ увагу К.Д. Ушинський. Вiн говорить, що: тАЬ... не повинно бути штучностi, навмисностi. Природними та живими мають бути мiмiка i жести учителя, вони повиннi виражати непiдробну зацiкавленiсть у подiях, що вiдбуваються пiд час навчаннятАЭ.
3. Манери педагога мають бути гуманiстично спрямованими. Вiдомий лозунг медпрацiвникiв тАЬНе зашкодьтАЭ можна повною мiрою вiднести i до професii вчителя. Навiть учительський погляд важить надто багато для дiтей, щоб його iгнорувати. Вчитель не маСФ права зашкодити психiцi дитини нi поглядом, нi жестом, нi мiмiкою, нi словом. В.О. Сухомлинський вважаСФ, що учителю, перш нiж робити диiиплiнарне зауваження учневi, треба лагiдно доторкнутися до його плеча чи покласти руку на голову, заглянувши в очi. Така поведiнка вчителя буде воiстину гуманна.
4. Учительськi манери повиннi мати яскраво виражений особистiсний характер. Особлива посмiшка i жести, стиль спiлкування, манери вiтатись тощо у кожного своi, тому така своСФрiднiсть i вабитиме дiтей. В звязку з цим необхiдно чiтко вiдпрацювати i, можливо, довести до автоматизму свiй особливий стиль учительських манер. В iсторii педагогiки СФ цiкавi приклади щодо цього. Так, РЖ.Я. Франко написав спогад, присвячений вчителю гiмназii, де вiн навчався, Е. Турчинському. У фрагментi його розповiдi СФ такi рядки: тАЬРадiсть, смуток або гнiв ми розумiли швидше з його очей, обличчя, рухiв, нiж з його слiв. РЖ треба було бачити, як з появою задоволеноi усмiшки на його обличчi, прояснювалися обличчя його учнiв, весь клас охоплювався радiстютАЭ
5. Учительськi манери мають бути естетично витриманими. А.С Макаренко наполягаСФ, що вихователь не може нехтувати естетикою свого зовнiшнього вигляду. У закладi, де працював цей вiдомий педагог, було прийнято на роботу приходити в найкращому одязi. Учитель iз нечищеним взуттям чи несвiжою носовою хустинкою на урок не допускався.
6. Поведiнка вчителя маСФ бути емоцiйно стабiльною, оскiльки учнi дуже чутливi до змiни настрою, почуттiв. Зайве занепокоСФння вчителя якоюсь проблемою знаходить своСФ вiдображення в змiнi емоцiйного настрою учнiв. Педагогу варто ознайомитись iз прийомами аутотренiнгу та використовувати iх з метою вмiлого керування власними емоцiями та фiзичним станом свого органiзму. Доречно застосовувати i деякi прийоми системи К.Станiславського, наприклад, прийом зняття мязового затиску.
7. Лiнiя поведiнки вчителя маСФ йти i вiд дiтей. Вчительське життя вимагаСФ миттСФвого реагування: то потрiбно бути лаг