Форми i методи професiйноi пiдготовки майбутнього вчителя
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
?i СФ використання такого наочного методу, як iлюстрацiя. РЖлюстрацiя передбачаСФ показ i сприймання предметiв, процесiв i явищ у iх символiчному зображеннi за допомогою карт, плакатiв, портретiв, фотографiй, малюнкiв, схем, репродукцiй тощо. Якщо ж необхiдно усвiдомити суть явища, взаСФмозвязки мiж його компонентами, використовують iлюстрацiю. Результативнiсть iлюстрацii залежить вiд методики показу. Велика кiлькiсть iлюстрацiй вiдволiкаСФ студентiв вiд зясування сутi явищ, що вивчаються. В окремих випадках доцiльно використовувати роздатковий матерiал (гербарii, фотографii, дiаграми, таблицi).
Важливою проблемою вищоi школи СФ спiввiдношення лекцiй i семiнарських занять: в одних випадках семiнарськi заняття проводяться слiдом за лекцiями, в iнших випереджають читання лекцiй. Передбачають самостiйне засвоСФння знань, нагромадження фактiв, у третiх лектор взагалi може не читати тем, якi достатньо висвiтленi у навчальнiй лiтературi, вiдсилаючи студентiв до пiдручника або першоджерела, орiСФнтуючи iх на наступне обговорення питань на семiнарi. Семiнарськi заняття один з основних видiв навчальних практичних занять студентiв при вивченнi педагогiки. Метою семiнара СФ певний синтез опрацьованоi студентами лiтератури, спiввiднесення ii з матерiалом лекцiй, формування у майбутнiх учителiв вмiння критично оцiнювати рiзнi джерела знань. Чiткий порядок питань у планi семiнари необхiдний студентам у пiдготовцi до заняття для усвiдомлення логiки теми, послiдовностi ii розвитку. На семiнарi доцiльно розглядати найбiльш дискусiйнi проблеми. Основною метою цього виду навчальних занять СФ не стiльки перевiрка знань, скiльки розвиток самостiйностi мислення студентiв, умiння вiдстоювати свою власну позицiю. Семiнарське заняття СФ найбiльш складною формою органiзацii навчального процесу. Йому притаманнi чотири основнi функцii, а саме: поглиблення, конкретизацiя i систематизацiя знань набутих студентами на попереднiх етапах навчання (лекцiя, самостiйна робота, консультацiя); розвиток навичок самостiйноi роботи, формування творчого мислення; розвиток умiння формулювати i вiдстоювати свою думку; контроль за ступенем та характером засвоСФння матерiалу студентами. У вузiвськiй практицi склалося два типи семiнарських занять: розгорнута бесiда за планом, з яким студентiв ознайомлюють заздалегiдь або читання i обговорення рефератiв, доповiдей. План лекцii нiколи не дублюСФться на семiнарському заняттi.
Видiляють також семiнарсько-практичне заняття, яке уособлюСФ три функцii: поглиблю вальну, контрольну i методико-практичну. Воно будуСФться так само, як i семiнар. Практична частина здебiльшого включаСФ виконання конкретного завдання планування уроку з фаху, рольовоi гри. Проведення педагогiчних етюдiв, розвязання конфлiктноi ситуацii тощо. Цi види дiяльностi СФ пiдтвердженням теоретичноi роботи над матерiалом, переростання знань у вмiння, якi визначенi в робочiй програмi вiдповiдного предмета. Поряд iз зазначеними формами навчального процесу у вузi широко використовуються практичнi заняття. Практичне заняття з фахового предмета здiйснюСФться в суто реальному опрацюваннi тих завдань, що iх студенти мають пiдготувати самостiйно i поза аудиторних умовах. Основна мета цiСФi форми навчання набуття практичних умiнь i навичок. Найчастiше проводять практичнi заняття з фахових предметiв. методики iх викладання. З прикладних диiиплiн; вони можуть носити характер колоквiуму, особливо тодi, коли оцiнювати тi чи iншi вмiння та навички студентiв маСФ викладач-асистент, який проводить заняття в групi. Практичнi заняття СФ водночас засобом пiдготовки студентiв до педагогiчноi практики у школах.
Педагогiчна практика посiдаСФ важливе мiiе у процесi формування особистостi педагога. Цiй проблемi присвячено працi Ф.Н.Гоноболiна, О.РЖ.Щербакова, Е.А.Гришина, Н.В.Кузьмiноi, В.О.Сластенiна, Л.Ф.Спiрiна та iн. Здiйснено ряд дослiджень з питань удосконалення пiдготовки вчителя-вихователя. В них розкриваються шляхи пiдвищення ефективностi педагогiчноi практики. Останнiм часом на основi теоретичного вивчення й аналiзу практичного досвiду розроблено професiограми вчителя, класного керiвника, вихователя за функцiями, умiннями, здатнiстю до дiяльностi. Професiограми розглядаються як головний орiСФнтир при оцiнцi професiйноi придатностi студента до обраноi дiяльностi.
Основною метою педагогiчноi практики у вузi СФ формування у студентiв умiння застосовувати в педагогiчнiй дiяльностi науково-теоретичнi знання, здобутi при вивченнi насамперед суспiльних, загальнопедагогiчних i спецiальних диiиплiн, розвиток у майбутнiх вихователiв, викладачiв iнтересу до педагогiчноi i науковоi дiяльностi.
Педагогiчна практика здiйснюСФться з першого по пятий курси. В ходi цiСФi практики на РЖIII курсах вiдпрацьовуСФться вивчення досвiду вчителiв i контактування з учнями.
Вибiр типу навчального або виховного закладу для педагогiчноi практики визначаСФться специфiкою факультету, майбутньою спецiальнiстю студентiв: викладач педагогiки i психологii педагогiчного училища, методист-iнспектор вiддiлу народноi освiти.
Як правило, практика проходить в активнiй формi, тiльки перше знайомство практикантiв з дошкiльним закладом i педагогiчним училищем вiдбуваСФться у формi спостереження за дiяльнiстю вихователя, викладача, завiдуючоi, методиста, а також вивчення навчально-методичноi документацii, бесiд з дiтьми, педагогами та iн. Таке постiйне спiлкування з дiтьми, починаючи з пе