Форми i методи професiйноi пiдготовки майбутнього вчителя
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
ально-пiзнавальноi, трудовоi та iнших видiв дiяльностi. Ця функцiя включаСФ прояв любовi до дiтей, теплоту i турботу про них, що в поСФднаннi характеризуСФ стиль гуманних взаСФмовiдносин. Функцiя досить гостро ставить проблему професiйного росту вчителя, його сумлiнноi роботи над пiдвищенням свого наукового рiвня i набуттям рiвня моральноi досконалостi.
Аналiтико-оцiнна функцiя дiяльностi вчителя повязана з необхiднiстю аналiзувати результат навчально-виховного процесу, виявляти в ньому позитивнi сторони i недолiки, порiвнювати досягнутi результати з поставленими цiлями i завданнями, оцiнювати цi результати, вносити необхiднi корективи в педагогiчний процес, вести пошуки шляхiв його вдосконалення, ширше використовувати передовий педагогiчний досвiд.
Дослiдно-творча функцiя педагогiчноi дiяльностi маСФ два рiвнi. Суть першого полягаСФ в творчому застосуваннi вiдомих педагогiчних i методичних iдей у конкретних умовах навчання i виховання. Другий рiвень повязаний з осмисленням i творчим розвитком того нового, що виходить за межi вiдомоi теорii, певною мiрою збагачуючи ii.
Такими СФ суть i система функцiй педагогiчноi дiяльностi та комплекс умiнь учителя, зумовлений ними.
Професiйно обумовленi вимоги до вчителя в педагогiцi виражаються термiнами тАЬпрофесiйна придатнiстьтАЭ i тАЬпрофесiйна готовнiстьтАЭ. Пiд професiйною придатнiстю розумiють сукупнiсть психiчних i психофiзiологiчних особливостей людини, якi необхiднi для досягнення успiху в обранiй професii. Пiд професiйною готовнiстю психологiчну, психофiзiологiчну, фiзичну готовнiсть (тобто професiйну придатнiсть) та науково-теоретичну i практичну пiдготовку педагога.
Провiдне мiiе в професiограмi вчителя посiдаСФ спрямованiсть його особистостi. Спрямованiсть особистостi педагога це мотивацiйна зумовленiсть його дiй, вчинкiв, усiСФi поведiнки конкретними життСФвими цiлями, джерелом яких СФ потреби, суспiльнi вимоги i под. Н.В. Кузьмiна видiляСФ три основнi типи спрямованостi, якi визначають характер педагогiчноi дiяльностi вчителя. Дiйсно педагогiчна спрямованiсть особистостi це стiйка мотивацiя формування особистостi учнi ii всебiчного гармонiйного розвитку. Саме ця спрямованiсть вважаСФться гуманiстичною. Гуманiстична спрямованiсть особистостi вчителя означаСФ ставлення до дитини як до найвищоi цiнностi, визнання ii права на свободу i щастi, вiльний розвиток i прояв своiх здiбностей. Вiльно реалiзувати своi творчi можливостi задля себе i оточення людина може лише за наявностi вiри у саму себе. Остання змiцнюСФться тодi, коли сприймаються i оцiнюються не тiльки ii позитивнi якостi, а вся особистiсть у цiлому, тобто коли ii люблять, поважають ii гiднiсть, виявляють гуманнiсть. Водночас гуманiзм не СФ абсолютизованим усепрощенням i покiрнiсть стосовно недосконалостi людини. Педагог повинен ставити перед вихованцем посильнi i розумно сформульованi вимоги з метою його подальшого розвитку, тобто здiйснювати педагогiчний вплив гуманiстичного, а не авторитарного характеру. Виявляючи в дiалозi, спiвпрацi, партнерствi повагу до учня, i толерантнiсть i справедливiсть, учитель тим самим захищаСФ свободу особистостi, продовжуСФ культурну спадщину, творить новi вартостi, виступаСФ спiвучасником змiцнення демократичного ладу.
Педагогiчна культура СФ частиною загально людськоi культури. У нiй втiленi духовнi цiнностi освiти i виховання (педагогiчнi знання, теорii, концепцii, накопичений педагогiчний досвiд, професiйнi етичнi норми) та матерiальнi (засоби навчання i виховання), а також способи творчоi педагогiчноi дiяльностi, якi слугують соцiалiзацii особистостi в конкретних iсторичних умовах. Педагогiчна культура вчителя СФ системним утворенням. РЗi головними структурними компонентами СФ: педагогiчнi цiнностi, творчi способи педагогiчноi дiяльностi, досвiд створення учителем зразкiв педагогiчноi практики з позицiй гуманiзму.
Показниками високого рiвня сформованостi педагогiчноi культури слiд вважати:
- гуманiстичну спрямованiсть особистостi педагога;
- психолого-педагогiчну компетентнiсть i розвинуте педагогiчне мислення;
- освiченiсть у галузi предмета, який учитель викладаСФ, i володiння педагогiчними технологiями;
- досвiд творчоi дiяльностi, умiння обТСрунтувати власну педагогiчну дiяльнiсть як систему (дидактичну, виховну, методичну);
- культуру професiйноi поведiнки (педагогiчного спiлкування, мови, зовнiшнього вигляду).
РЖндивiдуальна педагогiчна культура виявляСФться у професiйнiй поведiнцi вчителя. Так, учителевi з високим рiвнем педагогiчноi культури властивi теоретичне обТСрунтування власноi педагогiчноi позицii, системнiсть педагогiчноi дiяльностi, творення, гнучкiсть i варiативнiсть у прийняттi рiшень. Такий педагог маСФ iндивiдуальний стиль. Вiн не тiльки зберiгаСФ i вiдтворюСФ духовнi цiнностi освiти i виховання, а й сам створюСФ iх у виглядi нових технологiй, методик, дидактичних i виховних систем. РЖ навпаки, в учителя з низьким рiвнем професiйноi культури виявляСФться невпевненiсть, нестiйкiсть власноi педагогiчноi позицii, безсистемнiсть, непослiдовнiсть, невмiння вирiшувати педагогiчнi проблеми.
Предметна пiдготовка (блок спецiальних диiиплiн) спрямована на засвоСФння логiки розгортання змiсту конкретного наукового знання як складовоi частини загально людськоi культури i як засобу розвитку особистостi учня. Вiн включаСФ вивчення диiиплiн необхiдних для тiСФi чи iншоi галузi з