Форми i методи професiйноi пiдготовки майбутнього вчителя

Информация - Педагогика

Другие материалы по предмету Педагогика




?iбностей, виховання високих моральних якостей.

2. Прищепити студентам повагу до загальнолюдських цiнностей, Украiнськоi держави, ii символiки, терпимостi i поваги до думки iнших, глибокого розумiння особистоi вiдповiдальностi за долю незалежноi Украiни.

Цiльовий компонент роздiлу тАЬТеорiя навчаннятАЭ:

1. Вивчення головних тем дидактики, ознайомлення з основними теоретичними поняттями, формування розумiння категорiй дидактики.

2. Пiдготовка до усвiдомленого вибору оптимальних форм. методiв, засобiв навчання з урахуванням конкретних умов.

3. Стимулювання розвитку iнтересу, творчостi, самостiйностi майбутнiх педагогiв.

Цiльовий компонент роздiлу тАЬРЖсторiя педагогiкитАЭ:

1. Вивчення iсторичних закономiрностей виховання, освiти i навчання (поява цих понять, розвиток, iснування на рiзних етапах, у рiзних народiв).

2. Проаналiзувати боротьбу прогресивних i консервативних тенденцiй у розвитку педагогiки.

3. Розглянути шляхи, якими йшов процес формування нового теоретичного змiсту педагогiчноi науки.

4. Вивчити iсторiю становлення i розвитку школи i освiти в Украiнi.

Ефективнiсть професiйноi пiдготовки майбутнiх вчителiв суттСФво залежить вiд органiзацiйних форм навчальноi роботи. Основними формами органiзацii навчального процесу у вузi СФ такi: лекцii, практичнi, семiнарськi, лабораторнi заняття, спецкурси, спецсемiнари, факультативи, педагогiчна практика, консультацii, колоквiуми, контрольнi, курсовi i дипломнi роботи. Особливе значення у набуттi професiйних умiнь маСФ педагогiчна практика i лабораторний практикум iз спецiальностi.

Лекцii це органiзований у доступну форму систематизований виклад навчального матерiалу, будь-якого питання, теми, роздiлу, предмета, сутностi тiСФi чи iншоi проблеми. Лекцii у вищiй школi розглядаСФться i як метод, i як форма навчання. Це логiчно стрункий, системний i послiдовний виклад передбаченого програмою наукового питання, побудований на дiалектико-матерiалiстичнiй основi. Лекцiя даСФ студентам уявлення про науку в цiлому, знайомить iх з основними теоретичними питаннями певноi галузi науки та ii методологiСФю. Як правило, лекцii не вичерпують предмета науки i призначаються для того, щоб закласти основи наукових знань, визначити напрям, основний змiст i характер усiх видiв навчальних занять i головним чином самостiйноi роботи студентiв. Вони спонукають студентiв до роздумiв над науковими проблемами, до пошуку вiдповiдей на запитання, що виникли, до перевiрки найцiкавiших i найважливiших положень. Пiд впливом лекцii у студентiв виробляСФться певний погляд на науку, ii завдання i перспективи, складаються науковi переконання. До структурноi побудови лекцii можна вiднести: формування теми, повiдомленнi плану, рекомендованоi лiтератури для самостiйноi роботи i поступовий виклад. Розрiзняють такi види лекцiй:

1. Вступна лекцiя. ДаСФ цiлiсне уявлення про навчальний предмет. орiСФнтуСФ студента у системi роботи з курсу педагогiки. Лектор знайомить студентiв з призначенням, завданнями курсу, його роллю i мiiем у системi пiдготовки спецiалiста. ДаСФться стислий огляд курсу, етапи розвитку педагогiчноi науки, досягнення у цiй сферi науковоi думки, iмена видатних вчених, викладаються перспективнi напрями дослiдження. На цiй лекцii зазначаються методичнi та органiзацiйнi особливостi роботи у межах курсу, а також аналiзуСФться навчально-методична лiтература.

2. Лекцiя-iнформацiя. ОрiСФнтована на виклад i пояснення студентам науковоi iнформацii, яка потребуСФ осмислення i запамятовування. Це найбiльш традицiйний тип лекцiй у практицi вищоi школи.

3. Оглядова лекцiя. ВiдзначаСФться систематизацiСФю наукових знань на високому рiвнi. У процесi викладу матерiалу розкриваються внутрiшнi i мiжпредметнi звязки. Стрижнем теоретичних положень СФ науково-поняттСФва i концептуальна основа всього курсу.

4. Проблемна лекцiя. Знання вводяться за допомогою проблемного питання, задачi, ситуацii. При цьому процес пiзнання студентiв у спiвробiтництвi i дiалозi з викладачем наближаСФться до дослiдницькоi дiяльностi. Змiст проблеми розкриваСФться шляхом органiзацii пошуку ii вирiшення або аналiзом та узагальненням традицiйних i сучасних точок зору.

5. Лекцiя-вiзуалiзацiя. ЯвляСФ собою вiзуальну форму подання лекцiйного матерiалу засобами ТЗН або аудiовiдеотехнiки.

6. Бiнарна лекцiя. Рiзновид викладу матерiалу у формi дiалогу двох викладачiв (як представникiв рiзних наукових шкiл) або вченого i практика, викладача i студента.

7. Лекцiя iз попередньо запланованими помилками. Розрахована на стимулювання студентiв до постiйного контролю за iнформацiСФю, що викладаСФться (пошук помилки: змiстовоi, методологiчноi, методичноi), i Наприкiнцi лекцii проводиться дiагностика слухачiв i аналiз зроблених помилок.

8. Лекцiя-конференцiя. Проводиться як науково-практичне заняття iз заздалегiдь поставленою проблемою i системою доповiдей тривалiстю 5-10 хвилин. Кожен виступ являСФ собою логiчно закiнчений текст у межах програми, що запропонована викладачем. Сукупнiсть представлених виступiв дозволяСФ всебiчно висвiтлити проблему. У кiнцi лекцii викладач пiдводить пiдсумки самостiйноi роботи i виступiв студентiв, формулюСФ основнi висновки.

9. Лекцiя-консультацiя. Може проходити за рiзним iенарiСФм. Перший варiант - за типом тАЭпитання - вiдповiдiтАЭ; другий - за типом тАЬпитання - вiдповiдi дискусiятАЭ.

На мою думку, доцiльним пiд час лекц?/p>