Форми i методи професiйноi пiдготовки майбутнього вчителя
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
викласти суть ii (iх) власними словами, висловити своСФ ставлення до викладеного. Це завдання корисне як в освiтi му планi, так i у виховному. Вивчення робiт на одну тему (проблему) розширюСФ кругозiр студента, а вимога звести роботу кiлькох авторiв в СФдине русло i при цьому стисло викласти суть iх висловлювань власними словами тренуСФ память i здатнiсть до аналiзу i узагальнення. Показ власного ставлення до проблеми вчить вiдстоювати свою точку зору, формуСФ переконання, виховуСФ морально, РЗх обсяг здебiльшого становить 10-15 сторiнок.
Рецензування вимагаСФ детального аналiзу i широкоi, логiчно стрункоi системи аргументiв, доказiв. Щоб дати обТСрунтовану оцiнку чого-небудь, треба мати досить глибокi i рiзнобiчнi знання. До рецензування науковоi лiтератури студенти готуються поступово: вiд анотацii описовоi до анотацii критичноi, а далi до рецензii.
В педагогiчних вузах поки що немаСФ установки, щоб дипломнi роботи писали всi (без винятку) студенти. Такий порядок iснуСФ на, деяких факультетах унiверситетiв; реальне дипломне проектування СФ на окремих факультетах будiвельного iнституту та в деяких iнших вузах. Добровiльнiсть i загальна висока успiшнiсть СФ запорукою виконання якiсноi дипломноi роботи; ii обсяг не маСФ перевищувати 40 - 50 друкованих сторiнок. Дипломна робота за структурою нагадуСФ кандидатську дисертацiю: вступ (iз зазначенням актуальностi, обСФкта i предмета роботи, мети i практичноi значущостi дослiдження); у першому роздiлi дипломноi роботи мiститься теоретичне, у другому - дослiдно-практичне висвiтлення теми з наведенням прикладiв, узагальненнями, з використанням формул, таблиць, а також унаочнення у виглядi графiкiв, дiаграм, малюнкiв. Дипломною роботою керуСФ досвiдчений викладач, ii захист вiдбуваСФться на державному екзаменi. Допуск дипломноi роботи до захисту здiйснюСФться на засiданнi кафедри пiсля рецензування ii одним-двома викладачами, якi не були керiвниками даноi роботи.
Протягом пятирiчного навчання студентовi доводиться писати 5 - 6 планових курсових робiт. За обсягом курсова робота вдвiчi менша за дипломну (2025 сторiнок). Якихось стандартiв щодо написання ii немаСФ, все залежить вiд iнiцiативи студента i традицiйних правил, яких дотримуСФться кафедра. Загальна тематика курсових робiт також затверджуСФться кафедрою, але викладачi й студенти можуть використовувати й iнiцiативнi теми.
ЗасвоСФння рiзноманiтних форм та методiв активного навчання допомагаСФ майбутнiм педагогам швидше набути професiйного досвiду, глибше усвiдомити соцiальне призначення професii вчителя. Саме тому до кожного практичного заняття доцiльно розробляти практичнi завдання, спрямованi на розвиток мислення майбутнiх вчителiв та формування практичних умiнь i навичок виховноi роботи з дiтьми, пiдлiтками, юнаками. На практичних заняттях широко використовуються активнi методи навчання, зокрема аналiз педагогiчних ситуацiй i виховних задач.
Виховна задача це мета, що задаСФться педагогом у визначених умовах (ситуацii), яка передбачаСФ перехiд вихованця з вихiдного рiвня на якiсно новий рiвень розвитку його вихованостi. Виховна задача СФ результатом усвiдомлення педагогом утруднення, яке виникло в певнiй ситуацii i яке не маСФ однозначного розвязання. Подолання утруднення вiдбуваСФться шляхом знаходження оптимального способу його розвязку. Виховна задача ТСрунтуСФться на метi, яка передбачаСФ своiм результатом не тiльки усунення конфлiкту, але й виникнення потреби субСФкту дiяльностi у самовихованнi, саморозвитку.
На сучасному етапi розвитку педагогiчноi науки вiдбуваються спроби класифiкацii педагогiчних виховних ситуацiй, задач (А.П.Акiмова, Ю.К.Бабанський, Н.В.Кузьмiна, Л.В.Кондрашова та iн.). пiд типологiСФю виховних задач розумiСФмо класифiкацiю, яка являСФ собою спiввiдношення мiж рiзними типами виховних задач. За основу пропонованоi класифiкацii взято тi вiдношення, що виникають мiж основними компонентами задачi (ii предметом i вимогою) та тим, хто ii розвязуСФ, так званi вiднесенi задачi. Вони подiляються на зовнiшнi та внутрiшнi. Зовнiшня задача це задача, що виникаСФ в реальнiй педагогiчнiй дiяльностi у виглядi утруднення, яке вiдчуваСФ педагог пiд час своСФi роботи. Задача набуваСФ виховного характеру тодi, коли вчитель спроможний цiлеспрямовувати умови ситуацii таким чином, що вони перетворюються на стимулюючий фактор розвитку особистостi учня. Внутрiшня виховна задача (вiдносно пе6дагога) це задача. Що сформульована самим педагогом на основi вимог, якi поставленi ззовнi, наприклад, на основi суспiльних вимог. Вiдносно учня ця задача спочатку виступаСФ як зовнiшня. Проте, якщо вона сприймаСФться вихованцями як керiвництво до практичноi дii, то з зовнiшньоi перетворюСФться на внутрiшню.
На практичних заняттях при вивченнi роздiлу тАЬТеорiя i методики вихованнятАЭ широко використовуються розвивальнi методи навчання i, перш за все, педагогiчнi виховнi задачi, якi СФ тАЬосновною клiтиноютАЭ педагогiчноi дiяльностi i якi безпосередньо спрямованi на формування необхiдних вчителю умiнь. Розвязуючi задачi, студенти вчаться аналiзувати, моделювати, конструювати, регулювати, органiзовувати свою навчально-виховну дiяльнiсть i поведiнку учнiв. Розвязання виховноi задачi маСФ чiткий алгоритм, з яким студенти знайомляться на перших же заняттях i який допомагаСФ iм аналiзувати проблему на науково-педагогiчному рiвнi. Цей процес вiдбуваСФться за такими етапами:
1. ОрiСФнтацiя в ситуацii, ii дiагностика.
2. Аналiз виховних даних: мiiе ?/p>