Управлiння конкурентоспроможнiстю пiдприСФмства при виходi на зовнiшнiй ринок
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
?ожна зробити висновок що, iснуюча служба МТЗ не вiдповiдаСФ налагодженiй системi у виробничому процесi пiдприСФмства, що призводить до появи вузьких мiiь у виробництвi, а в наслiдку веде до уповiльнення виробництва, збiльшенню виробничих витрат, тому необхiдно впровадити вiдповiднi змiни в службу матерiально-технiчного забезпечення.
2.2 Аналiз стану та тенденцii потенцiйних ринкiв збуту
Нинi ринок Украiни характеризуСФться досить низьким рiвнем платоспроможного попиту на запропоновану продукцiю, що в свою чергу створюСФ ситуацiю, коли пiдприСФмство ледве пiдтримаСФ обсяг збуту на досягнутому рiвнi. Одним iз варiантiв розвязання цiСФi проблеми може стати вихiд на зарубiжнi ринки збуту. Першим етапом аналiзу необхiдностi й можливостi виходу пiдприСФмства на зарубiжнi ринки маСФ стати визначення кола краiн, якi СФ потенцiйно привабливими з точки зору проникнення на iхнi ринки. При цьому пiдприСФмству необхiдно ретельно проаналiзувати стан середовища мiжнародного маркетингу.
Отже, в якостi обСФкта дослiдження в данiй роботi СФ ВАТ Юнiсть, головна дiяльнiсть якоi - виробництво швейних виробiв, що на ринку Украiни охоплюСФ 5% випуску продукцii. Також фабрика працюСФ на основi давальницькiй схемi i виготовляСФ продукцiю, що реалiзуСФться в Захiднiй РДвропi, США i Австрii. Один з найближчих потенцiйних ринкiв Для даного пiдприСФмства СФ ринок легковоi промисловостi Росii, тому доцiльно буде розглянути сучасний стан та тенденцii розвитку швейноi промисловостi як Украiни, так i Росii.
Сьогоднi легка промисловiсть Украiни - це багатогалузевий комплекс, що включаСФ бiльш 4,5 тис. пiдприСФмств i забезпечуСФ близько 300 тис. робочих мiiь. За даними Держкомстату мiсткiсть ринку легкоi промисловостi оцiнюСФться в 40-50 млрд. грн., з яких присутнiсть вiтчизняних товарiв складаСФ тiльки 6,5 млрд. грн., а через тiнiзацiю ринку бюджет недоодержуСФ близько 9 млрд. грн. Згiдно зi статистичними даними, швейна промисловiсть Украiни складаСФться бiльш нiж з 1000 пiдприСФмств, з них кiлькiсть великих фабрик (понад 100 працiвникiв) перевищуСФ 300. Одним зi шляхiв виживання i пiдтримування пiдприСФмств СФ робота на давальницькiй сировинi i в Украiнi виготовлено 70-95% швейноi продукцii по таких схемах. Для виробництва продукцii пiдприСФмцi змушенi замовляти iмпортнi тканини, якi везуть з iнших краiн, оскiльки украiнськi текстильнi фабрики не мають сучасних технологiй. Матерiали в основному закуповуються в Китаi, Туреччинi, РЖндii, Пакистану, Узбекистану, Росii [37,384 С.].
Через причини, якi зазначених вище, пiдприСФмству приходиться експортувати продукцiю i як результат - легка промисловiсть Украiни стаСФ експортно-орiСФнтована i складаСФ 70-80% виробленоi продукцii, проте позитивне експортно-iмпортне сальдо спостерiгаСФться лише щодо шкiряноi та хутряноi сировини, а також щодо лляних волокон у групi текстилю та текстильних виробiв. Отже, СФ всi пiдстави стверджувати, що дiяльнiсть украiнських пiдприСФмств легкоi промисловостi все бiльше орiСФнтуСФться на експорт сировини, непрестижних технiчних видiв продукцii та на виконання толiнгових замовлень i головнi фактори, що обумовлюють зменшення обсягiв виробництва такi:
- змiна замовником асортименту продукцii швейних пiдприСФмств, що на 80% працюють за толiнговою схемою, на бiльш трудомiстку, проте з меншою кiнцевою вартiстю;
- негативна тенденцiя перенесення iноземними замовниками виробництва з украiнських пiдприСФмств до iнших краiн (Китаю, Таiланду, краiн Середньоi Азii) з подальшим iмпортом готовоi продукцii до Украiни;
- неможливiсть переорiСФнтувати значний виробничий потенцiал, придбаний пiд час роботи з давальницькоi схеми, для постачання продукцii на внутрiшнiй ринок, через несумлiнну конкуренцiю, засилля на ньому iмпортних товарiв сумнiвного походження i товарiв second-hand, що становлять значну загрозу нацiональному виробнику, бо його обсяги перевищують вiтчизняного виробництва в 2-3,5 рази;
- подорожчання енергоресурсiв i пiдвищення тарифiв на вантажнi перевезення, що обумовило уповiльнення зростання обсягiв промислового виробництва, особливо в енергоСФмних текстильнiй i шкiряноi пiдгалузях [38, 342 С.].
Для успiшного розвитку галузей легкоi промисловостi, принаймнi на початкових етапах, необхiдно ввести звiльнення вiд сплати податку на додаткову вартiсть на ввезене устаткування i комплектуючi, котрi не роблять в Украiнi. Крiм того, великим полегшенням для товаровиробникiв було би скасування ПДВ i введення СФдиного податку з обороту в розмiрi 5% для пiдприСФмств з оборотом до 50 млн. грн. у рiк, що сприяСФ розвитку великих i середнiх пiдприСФмств, а не тiльки представникiв малого бiзнесу.
Далi розглянемо тенденцii легкоi промисловiсть Росii, що включаСФ такi галузi: текстильну, частка якоi в загальному обсязi виробництва складаСФ 46,5%, швейну - 30,3%; шкiряну, хутряну i взуттСФву - 22,6%. У галузi бiльш 16 тисяч пiдприСФмств (у тому числi 2800 середнiх i великих) iз загальною чисельнiстю зайнятих 827 тисяч чоловiк, з яких 80% - жiнки. За даними Держкомстату Росii за 2007 рiк найбiльша кiлькiсть продукцii виробляСФться:
-у текстильнiй промисловостi - у Московськiй областi -17,3% загального випуску, РЖванiвськоi областi - 14,3% i в Москвi - 9,7%;
-у швейнiй промисловостi - у Москвi - 14,5%, у Ростовськiй областi - 9,9%, у Санкт-Петербурзi - 8%;
Одним з головних переваг Росii СФ те, що воно виготовляСФ великий асортимент тканин та сировини для текстильноi продукцii - бавовна, льон та iншi матерiали, якi виготовляються переважн