Управлiння конкурентоспроможнiстю пiдприСФмства при виходi на зовнiшнiй ринок
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
В¶ивання або на iншi сегменти ринку. ОстаннСФ повязано з формуванням нових модифiкацiй товару, використанням нових товарiв збуту або полiпшенням реклами.
Третiй тип стратегii заснований на розробцi нового товару з метою збiльшення продажу на освоСФних сегментах ринку. Для цього можуть бути полiпшенi споживчi властивостi продукцii, створенi новi ii модифiкацii, розробленi товари нових моделей i типорозмiрiв, щоб повнiше задовольнити запити споживачiв [24,С23].
При аналiзi необхiдностi диверсифiкацii даСФться оцiнка можливостей змiцнення ринкових позицiй за рахунок освоСФння виробництва нових видiв продукцii, а аналiз продуктового портфеля заснований на побудовi матриць шахового типу, у яких стратегii класифiкуються за визначеними критерiями. Найбiльшого поширення набула матриця портфеля продукцii, вперше запропонована Бостонською консультативною групою (рис. 1.6).
Рис. 1.6 - Матриця портфеля продукцii Бостонськоi консультативноi групи
В основi портфельного аналiзу лежить концепцiя життСФвого циклу продукцii, а застосування його засновано на оцiнцi можливостей пiдприСФмства за допомогою критерiiв розширення ринку, що вимiрюСФться абсолютним обсягом продажу i темпами його зростання, а також розмiром контрольованоi частки ринку, що обчислюСФться у вiдсотках до загально-галузевого обсягу продажiв.
Видiляють чотири категорii продукцii з властивими iм типами стратегiй (рис. 1.6). Для продуктiв категорii зiрки основна стратегiя пiдприСФмства - проникнення на новi ринки i формування нових сегментiв на iснуючих ринках за рахунок освоСФння нових каналiв системи розподiлу з властивим iм високим рiвнем витрат на рекламу i полiпшення якостi продукцii.
Для продуктiв категорii дiйна корова головним стратегiчним напрямком дiяльностi пiдприСФмства СФ посилення i захист своiх ринкових позицiй вiд конкурентiв.
Для продуктiв категорii дика кiшка, що приносять маленькi прибутки, але можуть перетворитися на зiрок при додаткових капiталовкладеннях, в основi стратегii фiрми лежать значнi витрати на рекламу, встановлення ринкових недолiкiв товарiв i полiпшення iхнiх експлуатацiйних властивостей для створення стабiльного гарантованого ринку збуту.
Продукти категорii собаки, що приносять мало прибуткiв, хоча i не потребують високих витрат, не мають перспектив i повиннi бути знятi з виробництва. Для таких товарiв характерний низький темп розширення ринку i його незначний розмiр.
Виробництво продукту стаСФ доцiльним за умови забезпечення його переходу з категорii диких кiшок у зiрки, а потiм i в дiйнi корови (на рис 1.6 це показано пунктирною стрiлкою). Суцiльнi стрiлки показують перерозподiл коштiв вiд продажу дiйних корiв для пiдтримки зiрок i подальшоi розробки диких кiшок.
Загальна стратегiчна модель Портера базуСФться на розглядi таких двох основних концепцiй маркетингу i властивих iм альтернатив, як вибiр цiльового ринку i стратегiчна перевага фiрми. ОстаннСФ може знайти свiй прояв в унiкальностi освоСФноi продукцii чи у вiдносно низькiй ii цiнi, що забезпечуСФться шляхом зниження витрат на виробництво. ОбСФднуючи цi двi концепцii, модель Портера передбачаСФ видiлення трьох базових стратегiй [23,С.341].
Перша - стратегiя переваг вiдносно витрат або цiнових параметрiв, у реалiзацii яких фiрма орiСФнтуСФться на широкий ринок збуту i масове виробництво продукцii.
Друга стратегiя - це стратегiя диференцiацii, орiСФнтуючись на яку пiдприСФмство нацiлюСФться на широкий ринок, пропонуючи оригiнальний товар, що маСФ переваги перед аналогами,
Нарештi, третя стратегiя - концентрацiя на специфiчному сегментi ринку за рахунок низьких цiн або унiкальностi запропонованого товару.
Застосування у розробцi номенклатури продукцii описаних вище методiв полегшуСФ визначення СЗГ i формування базовоi стратегii органiзацii.
Ринкових стратегiй може бути декiлька, вiдповiдно до видiв виготовленоi продукцii. Змiст базових стратегiй залежить вiд умов освоюваних ринкiв, номенклатури виробництва, конкурентоздатностi продукцii, фiнансових, технологiчних, збутових, кадрових можливостей пiдприСФмства, а також iнших чинникiв.
Стратегiя обмеженого зростання - стратегiя, яку застосовують бiльшiсть органiзацiй, якi функцiонують у старих галузях, що давно склалися i характеризуються стабiльною технологiСФю. При впровадженнi стратегii обмеженого зростання цiлi розвитку пiдприСФмства встановлюються вiд досягнутого i коригуються з урахуванням змiни умов функцiонування (темпiв iнфляцii, рiвня насиченостi ринку, платоспроможного попиту i т.д.). Якщо керiвництво в цiлому задоволене станом органiзацii, то в перспективi воно буде дотримуватися ранiше впровадженоi стратегii, оскiльки орiСФнтацiя на неi залишаСФться найпростiшим i найменш ризикованим шляхом подальшого освоСФння ринку.
Стратегiя скорочення або останнього засобу. Перевага iй надаСФться вкрай рiдко, оскiльки характерним для неi СФ встановлення цiлей нижче рiвня, досягнутого в минулому. На стратегiю скорочення орiСФнтуються у випадках, якщо показники дiяльностi органiзацii мають стiйку тенденцiю до погiршення i жоднi засоби не допомагають iй протистояти.
Комбiнована стратегiя - це будь-яке обСФднання розглянутих вище альтернатив - обмеженого зростання, зростання або скорочення. Такоi стратегii дотримуються, в основному, значнi диверсифiкованi пiдприСФмс