Управлiння конкурентоспроможнiстю пiдприСФмства при виходi на зовнiшнiй ринок
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
ння ефективностi iх дiяльностi.
Саме зовнiшнi конкурентнi переваги з одного боку, орiСФнтують пiдприСФмство на розвиток та використання тих чи iнших внутрiшнiх переваг, а з другого - забезпечують йому стiйкi конкурентнi позицii, оскiльки орiСФнтують на цiлеспрямоване задоволення потреб конкретноi групи споживачiв. Можна видiлити наступнi рiзновиди внутрiшнiх та зовнiшнiх конкурентних переваг пiдприСФмства (рис. 1.2).
Внутрiшня конкурентна перевага базуСФться на перевазi фiрми стосовно витрат виробництва, менеджменту фiрми чи товару, що створюСФ цiннiсть для виробника, яка дозволяСФ досягти собiвартостi меншоi, нiж у конкурента.
Внутрiшня конкурентна перевага СФ наслiдком бiльш високоi продуктивностi, яка забезпечуСФ фiрмi бiльшу рентабельнiсть та бiльшу стiйкiсть в умовах зниження цiн продажiв, що навязуються ринком чи конкуренцiСФю.
Зовнiшня конкурентна перевага базуСФться на визначних якостях товару, якi створюють цiннiсть для покупця за рахунок або скорочення витрат, або пiдвищення ефективностi. Зовнiшня конкурентна перевага збiльшуСФ ринкову силу фiрми, оскiльки вона (фiрма) може примусити ринок приймати цiну продажiв вищу, нiж у прiоритетного конкурента, який не забезпечуСФ вiдповiдноi визначноi якостi [32,С.102].
Рис. 1.2 - Зовнiшнi та внутрiшнi конкурентнi переваги
Таким чином, на сьогоднi у лiтературi не iснуСФ СФдиного пiдходу до класифiкацii конкурентних переваг. Значна частина дослiдникiв, наслiдуючи Майкла Портера, в якостi базових видiляють двi конкурентнi переваги: бiльш низькi витрати та спецiалiзацiя, проте автори доповнюють ще декiлька критерiiв до вже сформованих, за якими можна класифiкувати конкурентнi переваги (табл. 1.1).
Пiд бiльш низькими витратами розумiСФться не просто менша сума витрат на виробництво, чим у конкурентiв, а здатнiсть фiрми розробляти, робити i збувати товар бiльш ефективно, чим конкуренти. Тобто необхiдно органiзувати з меншими витратами й у бiльш короткий термiн весь цикл операцiй з товаром: вiд його конструкторського пророблення до продажу кiнцевому покупцю.
Спецiалiзацiя - це здатнiсть задовольняти особливi потреби покупцiв i одержувати за це премiальну цiну, тобто цiну в середньому бiльш високу, чим у ваших конкурентiв. РЖншими словами, для забезпечення такого типу конкурентних переваг необхiдно навчиться мистецтва видiлятися в групi конкурентiв, пропонуючи покупцям товар, що помiтно вiдрiзняСФться або високим рiвнем якостi при стандартному наборi параметрiв, що визначають цю якiсть, або нестандартним набором властивостей, що реально цiкавлять покупця.
Таблиця 1.1 Класифiкацii конкурентних переваг
АвторКласифiкацii конкурентних перевагТ.Котллер i Д.Муррiн, М.Портерабiльш низькi витрати та спецiалiзацiя, бiльш продуктивне використання капiталуК.Хессiг i Г.Л.АзоСФвзначну увагу придiляють часовому фактору, тобто швидкостi реагування на потреби ринку, i видiляють його в якостi однiСФi з ключових конкурентних перевагГ.Л.АзоСФвможливiсть iмiтацii (унiкальнi або такi, що пiддаються iмiтацii) i характер динамiки (стiйкi або нестабiльнi)Р.А.Фатхутдiновзапропоновано такi критерii класифiкацii конкурентних переваг як: сфера виникнення переваги, змiст фактора переваги, метод або засiб отримання переваги та iнше
Таким чином, для вимiру конкурентних переваг украiнських пiдприСФмств можуть бути використанi наступнi елементи: конкурентне цiноутворення: переваги у витратах виробництва; якiсть продукту/послуг; дизайн продукту: упаковка; експлуатацiйнi характеристики продукту; пiсляпродажне обслуговування; швидкiсть реакцii на запити споживача; iмiдж компанii/товарноi марки; пропонований асортимент продукцii; чисельнiсть зайнятих; кiлькiсть основних конкурентiв; контакти з постачальниками: широта розподiльноi мережi; реклама; iншi складовi частини комплекс} стимулювання збуту; система маркетинговоi iнформацii; маркетинговi дослiдження [15,С.29].
Отже, сутнiсть досягнення конкурентноi переваги, згiдно Дж. Дзю i Р. Венсли, - це здатнiсть перетворити перевага в навичках i ресурсах у позицiйнi переваги, що, у свою чергу, позитивно вiдбиваються на бiзнесах-результатах.
Таким, чином, система менеджменту, спрямована на досягнення i пiдтримку конкурентних переваг на основi постiйноi внутрiшньоi i зовнiшньоi самооцiнки i стратегii безупинного удосконалювання формуСФ нову парадигму сучасноi науки керування - менеджмент конкурентоздатностi.
Схематично модель менеджменту конкурентоздатностi можна зобразити у видi тетраедра (рис. 1.3), на пiдставi якого лежать три ключових концепцii досягнення конкурентних переваг: лiдерство, персонал i розвиток.
Рис. 1.3 - Модель менеджменту конкурентоздатностi
Отже, лiдерство в моделi менеджменту конкурентоздатностi маСФ на увазi роль керiвника-лiдера, яка надзвичайно важлива для пiдприСФмства, бо будь-яка iнiцiатива керiвництва вимагаСФ лiдерських якостей для реалiзацii поставлених задач. Зацiкавленiсть працiвникiв у першу чергу залежить вiд зацiкавленостi залучення менеджерiв, а залучення керiвництва - перший крок до побудови конкурентоздатноi органiзацii.
Наступною складовою ланкою системи менеджменту СФ персонал, вiд якого залежить продуктивнiсть органiзацii, тому треба максимально зацiкавити i спонукати до спiвпрацi, що в свою чергу створюСФ почуття причетностi працiвникiв до одержуваних результатiв, а наслiдок - змiцнюСФ корпоративну культуру, пiдвищуСФ якiсть бiзн