Управлiння конкурентоспроможнiстю пiдприСФмства при виходi на зовнiшнiй ринок
Дипломная работа - Менеджмент
Другие дипломы по предмету Менеджмент
?их диференцiальним методом, i частина параметрiв, розрахованих комплексним методом.
У цiлому, загальний показник якостi вироби може бути визначений за допомогою зведеного параметричного iндексу , що розраховуСФться по формулi:
(1.3)
де - вагомий коефiцiСФнт i-гo показника якостi; - параметричний iндекс i-го показника якостi.
Таким чином, вивчення конкурентоздатностi продукцii проводять за схемою, представленоi на (рис. 1.7). Перш нiж приступити до розрахунку кiлькiсного значення показника конкурентоздатностi по алгоритму (рис. 1.7), необхiдно провести ряд додаткових дослiджень.
На першiй стадii проводиться експериментальне визначення або розрахунок усiх характеристик власного товару. На другий - визначаються мети оцiнки конкурентоздатностi. На третьоi - методами маркетингу проводяться сегментацiя ринку й обТСрунтування цiльового сегмента. Оцiнку конкурентоздатностi товару необхiдно проводити для кожного сегмента. Оцiнити показник конкурентоздатностi можна декiлькома методами: методом розрахункових одиничних i групових показникiв, методом з використанням функцii бажаностi, методом багатокритерiальноi оптимiзацii.
В основi першого методу лежить розрахунок одиничних i групових показникiв, на базi яких визначаСФться iнтегральний показник конкурентоздатностi.
На першому етапi вибираСФться база порiвняння. Як базу для порiвняння може служити або кращий iз вже iснуючих на цiльовому ринку товар-конкурент, або деякий абстрактний еталон.
На другому етапi видiляються найбiльш значимi для споживача критерii виробу, перелiк яких представлений нижче (рис. 1.7):
Рис. 1.7 - Схема оцiнки конкурентоздатностi продукцii
На третьому етапi за кожним критерiСФм розраховуСФться одиничний показник конкурентоздатностi :
(1.4)
де Рб - значення критерiю базисноi моделi, Р - значення критерiю порiвнюваного зразка.
На четвертому етапi усерединi кожноi групи критерiiв роблять ранжирування показникiв по ступенi iхньоi значимостi для споживача i вiдповiдно до цього привласнюють iм вагу:
(1.5)
де Р, l, f, t - кiлькiсть економiчних, споживчих показникiв якостi i технiчних параметрiв, апi - для споживчих показникiв, аеi - для економiчних, акi - для показникiв якостi, атi - для технiчних.
На пятому етапi виробляСФться розрахунок групового показника як зведеного iндексу конкурентоздатностi по кожнiй групi критерiiв (Q):
(1.6)
де Qn ,Qe ,Qk ,Qm - зведенi параметричнi iндекси конкурентоздатностi по споживчих, економiчних, якiсних i технiчних параметрах.
На шостому етапi розраховуСФться iнтегральний показник конкурентоздатностi (К):
(1.7)
Економiчний змiст iнтегрального показника конкурентоздатностi полягаСФ в тому, що на одиницю витрат споживач одержуСФ К одиниць корисного ефекту. Якщо К бiльше 1, то рiвень якостi (технiчного чи рiвня споживчих властивостей) вище рiвня витрат i товар СФ конкурентним, якщо К менш 1 - неконкурентний на даному ринку.
Пiсля проведення вище описаноi методики доцiльно буде проаналiзувати систему менеджменту конкурентоздатностi пiдприСФмства на основi загальноi оцiнки поточного стану менеджменту, який визначаСФться за допомогою опитування персоналу фiрми, що в сукупностi дасть повний обсяг необхiдноi iнформацii для формування дiйсного стану пiдприСФмства.
Таким чином, в основi моделi оцiнки менеджменту лежать шiсть основних функцiй управлiння: прогнозування/планування, органiзацiя, мотивацiя, контроль, координацiя i комунiкацiя i цю модель менеджменту можна схематично представити (рис. 1.8).
Рис. 1.8 - Схема моделi менеджменту конкурентоспроможностi
Отже, оцiнка системи менеджменту органiзацii в рамках функцiональноi моделi припускаСФ аналiз пяти управлiнських функцiй, що вiдповiдно СФ оцiнним критерiями моделi. Рiвень розвитку системи керування органiзацii визначаСФться загальною оцiнкою поточного стану менеджменту.
Для наочного представлення результатiв оцiнки доцiльно використовувати пентаграму (рис. 1.9), на яку може бути накладений комунiкацiйний профiль органiзацii, побудований з облiком по кожному з пяти оцiнних критерiiв функцiональноi моделi. Такий пiдхiд дозволяСФ ясно побачити напрямки, по яких необхiднi першочерговi полiпшення системи управлiння.
Рис. 1.9 - Комунiкацiйний профiль органiзацii
Варто враховувати, що дii по полiпшенню одного з критерiiв будуть робити впливу на iншi, тобто критерii тiсно взаСФмозалежнi мiж собою. Кожного разу, коли пiсля проведення функцiональноi оцiнки починаються коригувальнi дii, новий комунiкацiйний профiль накладаСФться на попереднiй, з метою визначити ефективнiсть полiпшень i динамiку побудови конкурентоздатноi системи керування, а отже, у рамках функцiональноi моделi на практицi реалiзуСФться методологiя постiйного удосконалювання пiдприСФмства.
РОЗДРЖЛ 2. АНАЛРЖЗ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТРЖ ВАТ "ЮНРЖСТЬ"
2.1 Органiзацiйна характеристика та аналiз основних показникiв дiяльностi обСФкту дослiдження
Цюрупинська швейна фабрика Юнiсть СФ господарюючим субСФктом економiки Украiни, який за органiзацiйно-правовою формою СФ акцiонерне товариство вiдкритого типу, що самостiйно здiйснюСФ свою дiяльнiсть на основi чинного законодавства. ПiдприСФмство було створено в 1974 роцi i знаходилось у розпорядженнi державного ма