Судиннi захворювання головного мозку
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?збiжна косоокiсть. Очi, а часом i голова повернутi в бiк вогнища ураження, "хворий дивиться на осередок." (парез погляду). Носогубна складка на боцi, протилежному вогнищу, згладжена, кут рота опущений, при диханнi щока "парусить" (симптом "паруса"). Пiднятi кiнцiвки падають "як батоги". Проте вдаСФться вiдмiтити, що на боцi, протилежному вогнищу, тонус кiнцiвок нижчий, стопа повернута назовнi, визиваСФться рефлекс Бабiнського, хоч досить часто вiн буваСФ двобiчний; глибокi та шкiрнi рефлекси на викликаються. У цьому станi спостерiгаСФться мимовiльне спорожнення сечового мiхура або прямоi кишки, але можлива також затримка сечi й випорожнення. Через кiлька годин або на другу добу пiсля крововиливу внаслiдок набряку мозку та оболонок його зявляються менiнгеальнi симптоми: ригiднiсть мязiв потилицi, симптоми Кернiга, Брудзинського, бiльш помiтно вираженi в непаралiзованiй нозi. Можливий розвиток пролежнiв у дiлянках крижiв, сiдниць, пят.
Досить частим ускладненням крововиливу в речовину мозку СФ прорив кровi в шлуночки, що супроводжуСФться рiзким погiршенням стану хворого, гiпертермiСФю, порушенням дихання, поглибленням iнших вегетативних розладiв, розвитком горметонiчного синдрому, який проявляСФться постiйною змiною тонусу кiнцiвок, коли вони iз стану гiпертонii з рiзким розгинанням переходять у гiпотонiчний стан. Пароксизмальне пiдвищення мязового тонусу, особливе - якщо воно переважаСФ в екстензорах, маСФ схожiсть з деце-ребрацiйною ригiднiстю, яка спостерiгаСФться не тiльки при проривi кровi у шлуночки мозку, але й при ураженнi оральних вiддiлiв мозкового стовбура (С.М. Давиденков). При крововиливi в праву пiвкулю мозку можуть спостерiгатися сильницькi рухи непаралiзованих кiнцiвок - паракiнези, або синдром автоматизованоi жестикуляцii (М.К. БоголСФпов). Крововиливи у пiвкулi великого мозку нерiдко ускладнюються вторинним стовбуровим синдромом. Клiнiчно це проявляСФться змiною величини зiниць, страбiзмом, плаваючими або маятникоподiбними рухами очних яблук, порушенням мязового тонусу, наявнiстю двостороннiх патологiчних рефлексiв.
При крововиливi у мозковий стовбур спостерiгаються тетрапарез або тетраплегiя, альтернуючi синдроми (Вебера, Фовiлля, Мiйяра-Гублера, Бенедикта), окоруховi розлади, плаваючi рухи очних яблук, нiстагм, мозочковi симптоми, двостороннi патологiчнi рефлекси. Крововилив у варолiiв мiст проявляСФться мiозом, парезом дргляду в бiк осередку (очнi яблука повернутi в бiк паралiзованих кiнцiвок). При осередках крововиливу в нижнiх вiддiлах стовбура мозку порушуються функцii дихання, кровообiгу, виникаСФ мязова гiпотонiя або атонiя.
Крововилив у мозочок розпочинаСФться з запаморочення, головного болю в дiлянцi потилицi, нестримного блювання. Характернi окоруховi розлади, мiоз, синдром Гертвiга-Мажандi, що проявляСФться розбiжною косоокiстю у вертикальнiй плоскостi, та синдромом Парiно (вертикальний парез погляду, порушення конвергенцii i реакцii зiницi на свiтло). Спостерiгаються також нiстагм, скандована мова або дизартрiя, мязова гiпотонiя, атаксiя, ригiднiсть мязiв потилицi. Парезiв кiнцiвок не буваСФ. У випадках блискавичного перебiгу крововиливу у мозочок осередковi симптоми "перекриваються" загальномозковими.
Стан хворих з крововиливом у мозок дуже тяжкий, бiльшiсть iз них помираСФ. Смерть досягаСФ 75-95%. Ще складнiший прогноз крововиливiв у шлуночки головного | мозку. При сприятливому перебiгу захворювання хворi поступово виходять iз коматозного стану, який переходить у сопорозний.
СУБАРАХНОРЗДАЛЬНИЙ КРОВОВИЛИВ
Етiологiя. Субарахноiдальний крововилив здебiльшого виникаСФ внаслiдок розриву аневризм судин артерiального кола великого мозку. Сприяють цьому фiзичнi або емоцiйнi перепруження, коливання артерiального тиску, ангiодистонiчнi порушення. Серед iнших причин вiдзначають природжений дефект судинних стiнок або системнi судиннi захворювання (гiпертонiчна хвороба, атеросклероз, хвороби кровi), при яких уражаСФться судинна система. Однак нерiдко вони виникають без всякоi видимоi зовнiшньоi причини. У дiтей молодшого вiку крововилив у пiдпавутинний простiр може розвиватись на фонi септичних захворювань, якi викликають структурнi змiни судинних стiнок.
Клiнiка. Захворювання розпочинаються гостро, iнсультоподiбно, частiше без провiсникiв. ЗявляСФться рiзкий головний бiль, створюСФться враження кинджального удару в потиличну дiлянку. Одночасно з головним болем виникають запаморочення, блювота. Може бути втрата свiдомостi на не-тривалий час (вiд кiлькох хвилин, рiдше годин). Характерне психомоторне збудження. На протязi деякого часу хворий лишаСФться дезорiСФнтованим, ейфоричним, iнколи, навпаки, млявим i апатичним. Нерiдко виникають приступи судорог, обумовлених подразненням кiркових рухових дiлянок головного мозку. Через кiлька годин або на другу добу розвиваСФться менiнгеальний симптомокомплекс (ригiднiсть мязiв потилицi, симптоми Кернiга, Брудзинського, виличний феномен БехтерСФва, загальна гiперестезiя). При базальнiй локалзацii крововиливу спостерiгаються ознаки ураження тих чи iнших черепних нервiв (птоз, косоокiсть, диплопiя, парез очних мязiв). Грубих осередкових неврологiчних симптомiв звичайно не буваСФ. Коли крововилив розповсюджуСФться на верхньолатеральну поверхню мозку, можуть бути приступи джексонiвськоi епiлепсii, монопарези, афатичнi розлади, рефлекси Бабiн