Судиннi захворювання головного мозку
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?риду, або 4% розчину натрiю гiдрокарбонату.
При послабленнi дiяльностi серця вводять внутрiшньовенне строфантин дозою 0,25-1 мл 0,05% розчину або корглiкон дозою 0,5-1 мл 0,06% розчину, кордiамiн дозою 1-2 мл внутрiшньомязово або сульфокамфокаiн дозою 2 мл пiдшкiрне. При порушеннях серцевого ритму призначають антиаритмiчнi препарати. Тактику iх лiкування необхiдно узгоджувати з кардiологом.
Попередження та лiкування дихальноi недостатностi. За наявностi дихальноi недостатностi приступають до активноi оксигенотерапii (через носовий катетер, маску). У хворих з порушенням свiдомостi вживають заходiв для пiдтримання прохiдностi дихальних шляхiв (вiдсмоктування слизу, введення повiтроводу за наявностi тризму-роторозширювача та iн.). При гострiй недостатностi дихання РЖРЖ-РЖРЖРЖ ступеня показана iнтубацiя трахеi i переведення хворого на штучну вентиляцiю легень.
Пiдтримка нормального водно-електролiтного балансу та кислотно-лужноi рiвноваги у хворих, що знаходяться в коматозному станi. Порушення водно-електролiтного обмiну та кислотно-лужноi рiвноваги СФ основним виявленням розладiв гомеостазу при коматозних станах. Для корекцii цих зрушень необхiдно вводити 2000-2500 мл рiдини парентерально протягом доби за 2-3 прийоми (не менше ЗО мл/кг ваги). РЖз електролiтних розчинiв найчастiше застосовують iзотонiчний розчин Рiнгера-Локка, глюкозо-калiСФвi сумiшi. Для усунення ацидозу призначають 4-5% розчин натрiю гiдрокарбонату, або лактата, або 3,6% розчин трисамiну. При метаболiчному алкалозi проводять корекцiю гiпокалiСФмii, гiпохлоремii. Крiм електролiтних розчинiв, поповнюють водний баланс введенням 5% розчину глюкози. Щодо плазмозамiнних препаратiв (полiглюкiн, рео-полiглюкiн), то iх не слiд застосовувати хворим у коматозному станi, при внутрiшньочерепнiй гiпертензii, нирковiй недостатностi. РЖнфузiйну терапiю необхiдно проводити пiд контролем показникiв електролiтного складу, плазми кровi, кислотно-лужного стану, вмiсту бiлкiв плазми, сечовини, залишкового азоту, цукру та iнших бiохiмiчних показникiв.
Лiкування набряку мозку. Для боротьби з набряком головного мозку застосовують гiпертонiчнi розчини, салуретики, кортикостероiднi гормони. РЖз гiпертонiчних розчинiв досить широко застосовують осмотичнi дiуретики, якi при внутрiшньовенному введеннi пiдвищують осмотичний тиск плазми, сприяючи поступанню рiдини iз мозку. Ефективним СФ осмотичний дiуретик манiтол, який призначають дозою 1-1,5 г/кг маси тiла на добу у виглядi 15-20% розчину, приготовленому на iзотонiчному розчинi натрiю хлориду або дистильованiй водi. Вводять внутрiшньовенне крапельне з частотою 80-90 крапель за хвилину протягом доби за 2-3 прийоми.
Застосовують також глiцерин (глiцерол) - трьохатомний спирт, який призначають усередину 1-2 г/кг маси хворого у сумiшi з водою або фруктовим соком у пропорцii 1:2 або 1:3. Внутрiшньовенне крапельне препарат вводять дозою 1 г/кг маси протягом доби за 2-3 прийоми у виглядi 10% розчину, приготовленому на iзотонiчному розчинi натрiю хлориду. Разом з тим СФ данi, якi не пiдтверджують ефективностi застосування глiцерину при iнсультi.
Для боротьби з набряком головного мозку при мозковому iнсультi застосовують також салуретики. РЖз препаратiв цiСФi групи призначають фуросемiд (лазикс), який вводять внутрiшньовенне або внутрiшньомязово дозою 2-4 мл 1% розчину; урегiт (етакрiнова кислота) вводиться внутрiшньовенне дозою 50 мг в 20 мл 40% розчину глюкози. При застосуваннi салуретикiв важливо попередити гiпокалiСФмiю та своСФчасно поповнити дефiцит калiю. Для пiдсилення ефективноi дегiдратацii салуретики можна поСФднувати з осмопрепаратами.
Помiрне, але стiйке зниження внутрiшньочерепного тиску викликають кортикостероiднi гормони: дексаметазон дозою 16-30 мг або преднiзолон дозою 60-120 мг на добу внутрiшньовенне крапельне в 200 мл iзотонiчного розчину натрiю хлориду. Препарати цiСФi групи справляють стабiлiзуючу дiю на клiтиннi мембрани та зменшують продукцiю спинномозковоi рiдини. Необхiдно зазначити, що глiкокортикоiди не слiд призначати при високому артерiальному тиску, виразцi шлунка та дванадцятипалоi кишки, цукровому дiабетi.
З метою зниження лiкворноi гiпертензii широко застосовують еуфiлiн дозою 10 мл 2,4.% розчину внутрiшньовенне двiчi на добу. Призначають також антигiстамiннi препарати, якi блокують дiю гiстамiну на рiвнi церебральних рецепторiв: супрастин або димедрол дозою 2 мл 1% розчину внутрiшньомязово. Застосування для боротьби з набряком головного мозку магнiю сульфату 25% розчину та глюкози 40% розчину викликаСФ незначну дегiдрацiйну дiю.
Боротьба з гiпертермiСФю. Якщо розвиваСФться гiпертермiя, призначають внутрiшньомязово анальгiн дозою 1-2 мл 50% розчину, лiтичнi сумiшi (седуксен, димедрол, реоперин). Застосовують холод на дiлянки сонних артерiй, пахвовi, пахвиннi дiлянки. З метою попередження пневмонii у першу ж добу пiсля iнсульту хворих повертають у лiжку кожнi 2 години, ставлять банки на грудну клiтку. При пiдозрi на пневмонiю призначають антибiотики. Потрiбно здiйснювати профiлактику пролежнiв, слiдкувати за спорожнюванням сечового мiхура та кишечника. При затримцi сечi - катери-зацiя сечового мiхура.
Диференцiйоване лiкування геморагiчного iнсульту. Хворого слiд покласти в лiжко з трохи пiднятим головним кiнцем тулуба. Прикласти до голови пузир з льодом, а до нiг теплi грiлки (не гарячi). Кранiоцеребральну гiпотермiю забезпечують i за допомогою апарата.