Судиннi захворювання головного мозку
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
В°ктивнiсть у кровяному руслi протягом 10 хвилин, тому його геморагiчний ефект менш ймовiрний, анiж у стрептокiнази або урокiнази. Тепер застосовуСФться в клiнiцi препарат тканинного активатора плазмiногену - актилаза, який стимулюСФ фiбринолiз тiльки в зонi тромбу i не активiзуСФ його в загальному кровотоцi.
Одним iз методiв покращання мозкового кровотоку СФ нормалiзацiя реологiчних властивостей кровi шляхом зменшення ii вязкостi. На вязкiсть кровi впливаСФ величина гематокриту, фiбриногену, агрегацiйних властивостей тромбоцитiв, здатнiсть еритроцитiв до деформування. З антиагрегантiв найбiльш широко застосовуються пентоксифiлiн (трентал) дозою 5 мл (0,1 г) 2% розчину внутрiшньовенне крапельно або струйно з поступовим пiдвищенням дози препарату до 10-15 мл протягом 10 дiб та перорально дозою 1 таблетка (200 мг) 3-4 рази на день протягом трьох-чотирьох тижнiв. Призначають також сермiон дозою 1-2 мл внутрiшньовенне крапельно протягом 8-10 дiб та через рот дозою 1 таблетка тричi на добу, тиклiд дозою 250 мг двiчi на добу перорально пiд час iжi. РЖз iнших препаратiв, якi покращують мiкроциркуляцiю на рiвнi капiлярiв мозку, призначають ацетил-салiцилову кислоту дозою 0,25 один раз на день, зранку. Ефективнiсть препарату пiдвищуСФться при поСФднаннi його з дiпiридамолом (курантiл) дозою 1-2 мл 0,5% розчину внутрiшньовенне крапельно або внутрiшньомязово та через рот дозою 25-50 мг тричi на день.
При лiкуваннi гострого iшемiчного iнсульту використовуСФться метод гемодилюцii - розведення кровi, який застосовуСФться з метою покращання мозкового кровотоку шляхом нормалiзацii реологiчних властивостей кровi та пiдвищення ii текучостi. Гемодилюцiя збiльшуСФ тривалiсть функцiонування нейронiв у зонi iшемiчноi "напiвтiнi", вiдвертаСФ трансформування ii в iнфаркт мозку. В клiнiчнiй практицi найчастiше використовуСФться гiперволемiчна гемодилюцiя, для проведення якоi застосовуються низькомолекулярнi декстрани (полiглюкiн, реополiглюкiн) протягом перших 5-7 днiв iз розрахунку 10 мл/кг маси тiла. Одноразову дозу реополiглюкiну або полiглюкiну (400 мл) вводять внутрiшньовенне крапельно. Крiм декстранiв, для проведення гiперволемiчноi гемодилюцii призначають переливання суцiльноi кровi, свiжозамороженоi плазми кровi дозою 200-800 мл. Однак ефективнiсть цього методу лiкування iнсультiв не пiдтверджена дослiдженнями. Метод не рекомендуСФться застосовувати одночасно з тромболiтичною терапiСФю.
Антикоагулянтна терапiя починаСФться з застосування прямого антикоагулянта - гепарину. Його доцiльно призначати при прогресуючому iшемiчному iнсультi, емболii мозкових судин, повторних iшемiчних атаках. Антикоагулянтна терапiя бiльш ефективна, коли здiйснюСФться за методикою, що враховуСФ фазнiсть коагулопатичноi реакцii. При умовi гiперкоагуляцii гострого перiоду, яка супроводжуСФться прискоренням часу згортання кровi, наявнiстю фiбриногену В доцiльно призначення гепарину дозою 5000-10000 ОД внутрiшньовенне крапельне, а на другий день пiдшкiрне в бiляпупочну дiлянку дозою 5000 ОД 4 рази на добу протягом 5-7 днiв; потiм - дозою 2500 ОД 4 рази на добу протягом 3-4 днiв; бiльш ефективний СФ препарат фраксипарин - низькомолекулярна фракцiя гепарину. При умовi депресii системи ан-тикоагуляцii, яка проявляСФться в стiйкому зниженнi вмiсту в кровi антитромбiну III, доцiльним СФ переливання свiжозамороженоi плазми кровi вiд 200 до 800 мл в поСФднаннi з гепарином дозою 10000-15000 ОД. Комплекс заходiв при розвитку синдрому дисемiнованого внутрiшньосудинного згортання (ДВЗ) включаСФ введення гепарину дозою 10000-15000 ОД в поСФднаннi з свiжозамороженою плазмою кровi, переливанням тромбоцитарноi маси, вживанням фiтину, токоферолу ацетату перорально. Лiкування гепарином проводять пiд контролем часу згортання кровi по Лi-Уайту. Оптимальним рахують продовження згортання в 2,5 рази. Антикоагулянтну терапiю не слiд призначати хворим iз завершеним iнсультом з великим осередком ураження та набряком мозку, при високому систолiчному тиску понад 180-200 мм рт.ст., схильностi до геморагii та iн.
Покращити перфузiйний тиск в судинах iшемiчноi "напiвтiнi" i таким чином обмежити зону iнфаркту мозку можна за допомогою вазоактивних препаратiв: кавiнтон дозою 20 мг внутрiшньовенне крапельне в 250 мл iзотонiчного розчину натрiю хлориду та перорально дозою 1 таблетка тричi на добу; еуфiлiн дозою 5-10 мл 2,4% розчину внутрiшньовенне крапельне в 250 мл iзотонiчного розчину натрiю хлориду або струйно в 10 мл iзотонiчного розчину натрiю хлориду. Препарат сприятливо впливаСФ на мозкову гемодинамiку при гiперперфузii тканини мозку, зменшуСФ набряк мозку, володiСФ венотонiчною дiСФю. Щодо церебральних вазодилататорiв, то iх застосування може призвести до виникнення синдрому "обкрадання", тобто посилення iшемiзацii головного мозку в дiлянцi осередку ураження. Мозковий кровообiг залежить не тiльки вiд стану судинноi стiнки, складу i властивостей кровi, але й вiд функцiонального стану серця, показникiв центральноi гемодинамiки.Тому виправданням СФ призначення серцевих глiкозидiв,лiкарських засобiв, якi регулюють артерiальний тиск.
Швидке вiдновлення кровопостачання iшемiзованого мозку в першi 6 годин пiсля розвитку iнсульту (у межах так званого "терапевтичного вiкна") може блокувати каскад патобiохiмiчних реакцiй, порушень церебрального метаболiзму, а вiдтак i запобiгти загибелi речовини мозку та зменшити обСФм неврологiчного дефiциту. Можна зменшити повязан