Судиннi захворювання головного мозку
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
?й, субарахноiдальний, субдуральний та епiдуральний крововиливи. Зустрiчаються також змiшанi форми крововиливiв: субарахноiдально-паренхiматознi, паренхiматозно-субарахнаiдальнi, паренхiматозно-шлуночковi.
Етiологiя. Крововилив у речовину головного мозку (паренхiматозний) найчастiше розвиваСФться при гiпертонiчнiй хворобi, симптоматичнiй артерiальнiй гiпертензii, зумовленiй захворюваннями нирок, феохромоцитомою, а також при системних судинних процесах алергiчноi та iнфекцiйно-алергiчноi природи. Крововилив у мозок може виникнути при уродженiй ангiомi, внаслiдок розриву аневризми. Значно рiдше крововилив зумовлюСФться атеросклерозом судин, захворюваннями кровi (хвороба Верльгофа, лейкози) та iншими причинами.
Патогенез. В патогенезi геморагiчного iнсульту найбiльше значення маСФ артерiальна гiпертензiя. Тяжкий перебiг гiпертонiчноi хвороби з кризами СФ основною причиною анатомiчних змiн внутрiшньомозкових судин, а також судин серця, нирок. Внаслiдок ангiодистонiчних змiн i зростання проникностi судинних стiнок спочатку розвиваСФться субендотелiальна серозна iнфiльтрацiя, що супроводжуСФться периваскулярною трансудацiСФю. Таке швидке внутрiшньостiнкове насичення може викликати гостре аневризматичне розширення судин, розрив структурних елементiв стiнки, ii еластичних мембран. Плазматичне насичення стiнок судин може також сприяти iх ущiльненню за рахунок фiбриноiдноi субстанцii, мiкрогiалiнозу.
Внаслiдок фiбриноiдно-гiалiнозноi дегенерацii артерiальних стiнок можуть розвиватися розшаровуючi аневризми, якi СФ основною причиною виникнення кровотечi при розривi судини. Розрив артерiальних i артерiально-венозних аневризм може виникати i на фонi нормального кровяного тиску.
У механiзмi виникнення геморагii маСФ значення дiапедез плазми кровi та еритроцитiв iз дрiбних артерiй, капiлярiв i вен внаслiдок пiдвищеноi проникностi судинних стiнок, обумовленоi дистонiСФю, гiпоксiСФю, стазом, престазом або iнтоксикацiСФю. Крововилив шляхом дiапедезу виникаСФ при уремii та захворюваннях, якi проявляються геморагiчним дiатезом та iн.
Тепер вважають, що основним механiзмом розвитку геморагiчного iнсульту СФ рексисний механiзм (85% випадкiв). Крововилив шляхом дiапедезу зустрiчаСФться в 15% випадкiв геморагiчних iнсультiв.
Патоморфологiя. При геморагiчному iнсультi розрiзняють крововиливи типу гематоми та типу геморагiчного просочування. Окрему групу складають крововиливи, якi виникають при розривi уроджених аневризм судин мозку.
Осередки крововиливу в основному виникають у басейнi середньоi мозковоi артерii. При крововиливi типу гематоми у дiлянцi внутрiшньоi капсули та пiдкiркових вузлiв утворюСФться порожнина з чiткими краями, заповнена темною рiдиною, згустками кровi. Дiлянка геморагiчного просочування виникаСФ внаслiдок злиття множинних дрiбних осередкiв, вона не маСФ чiтких меж, характеризуСФться наявнiстю мозковоi речовини, вялоi консистенцii, iмбiбованоi елементами кровi. В деяких випадках одночасно можуть виникати два й бiльше осередкiв крововиливу.
За локалiзацiСФю розрiзняють латеральнi крововиливи, якi розташованi латеральне вiд внутрiшньоi капсули, в дiлянцi семiовального центру i зустрiчаються найчастiше (40%); друге мiiе за частотою (16%) займають змiшанi крововиливи, якi розповсюджуються на пiдкiрковi вузли, внутрiшню капсулу i таламус; крововиливи в зоровий горб називають медiальними, вони складають 10% вiд загального числа внутрiшньочерепних геморагiй. При медiальному, а також змiшаному розташуваннi геморагiчного осередку можуть виникати прориви кровi в шлуночкову систему мозку. Крововиливи у мозочок зустрiчаються на розтинах у 6-10%, у стовбур мозку, переважно в мiст - у 5% вiд усiх геморагiчних iнсультiв. Крововиливи у кору головного мозку i довгастий мовзок, як правило, не зустрiчаються. Дуже рiдко виникають первиннi крововиливи у шлуночки мозку. При значних крововиливах розвиваСФться набряк головного мозку, внаслiдок якого виникаСФ дислокацiя мозкового стовбура з розвитком вторинних крововиливiв у ньому. Такi розлади СФ однiСФю iз найбiльш частих причин смертi хворих. При крвовиливах смерть може бути також обумовлена масивним осередком з проривом кровi у шлуночкову систему мозку. Безпосередньою причиною смертi можуть бути осередки в стовбуровiй частинi мозку, якi руйнують життСФво важливi центри.
Клiнiка. Крововилив у речовину головного мозку (паренхiматозний) починаСФться гостро, без провiсникiв, найчастiше вдень, у перiод активноi дiяльностi хворого, пiсля емоцiйного або фiзичного перевантаження, iнодi - у спокоi, пiд час сну. ХарактеризуСФться розвитком загальномозкових та осередкових симптомiв. Виникають рiзкий головний бiль, блювота, часто багаторазова, iнодi з домiшкою кровi. Важливою дiагностичною i прогностичною ознакою СФ розлад свiдомостi (вiд легкого оглушення до глибокоi коми). Рiзко вираженi вегетативнi порушення: сильне потовидiлення, гiперемiя шкiри обличчя i цiаноз слизових оболонок; пульс напружений, прискорений або сповiльнений, артерiальний тиск пiдвищений. Дихання стаСФ хриплим, типу Чейна-Сто-кса, з утрудненим вдихом або видихом. Вiдзначаються гiпертермiя, особливо виражена при попаданнi кровi в шлуночки мозку. Зiницi часто бувають змiненi за розмiром, iнодi спостерiгаСФться розширення зiницi на сторонi крововиливу. Реакцii iх на свiтло немаСФ. Можуть бути "плаваючi" або маятниковоподiбнi рухи очних яблук, р