Судиннi захворювання головного мозку
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
илатацii з надлишковою перфузiСФю тканини мозку.
Виникаючi при цьому порушення проникностi гемато-енцефалiчного барСФру для бiлкiв i рiдкоi частини кровi створюють умови для розвитку фiльтрацiйного набряку мозку. Набряк головного мозку ще бiльше порушуСФ кисневу дифузiю, клiтинний обмiн та мiкрогемоциркуляцiю, викликаСФ вторинне зменшення мозкового кровообiгу з розвитком вогнищ розмякшування паренхiми мозку й геморагiй.
Клiнiчна картина гостроi гiпертонiчноi енцефалопатii в цiлому вiдрiзняСФться вiд звичайного гiпертонiчного кризу швидкiстю розвитку й тяжкiстю перебiгу захворювання, бiльш значною тривалiстю клiнiчних проявiв i непередбаченiстю прогнозу. На фонi значного пiдвищення артерiального тиску (показники систолiчного тиску перевищують 200 мм рт.ст.) формуються грубi загальномозковi симптоми. На перший план виступаСФ дифузний головний бiль, частiше тупого, розпираючого характеру, рiдше вiн локалiзуСФться в потиличнiй дiлянцi. Головний бiль часто супроводжуСФться нудотою, блювотою, вiдчуттям шуму в головi, запамороченням, переважно несистематичного характеру. Нерiдко бiль поширюСФться в очнi яблука, можуть зявлятися .розлади зору у виглядi появи яскравих плям, зiрочок, спiралей, короткочасних часткових випадiнь поля зору або повноi слiпоти.
Гостра гiпертонiчна енцефалопатiя супроводжуСФться також вегетативно-судинними розладами. Зявляються гiперемiя або блiдiсть обличчя, болi в областi серця, брадикардiя, гiпергiдроз, розлади емоцiйно-психiчноi сфери у виглядi подразливостi, занепокоСФння. Невдовзi зявляСФться оглушення, млявiсть, брадикардiя змiнюСФться тахiкардiСФю. Можуть спостерiгатись також психомоторне збудження, порушення орiСФнтування в мiii, часi. В окремих випадках розгортаються епiлептичнi приступи, кома. Можлива поява менiнгеальних симптомiв: ригiднiсть потиличних мязiв, симптоми Кернiга, Брудзинського. На очному днi виявляються застiй дискiв зорових нервiв, симптом Салюса, крововиливи.
РЖз осередкових симптомiв при гiпертонiчнiй енцефалопатii нерiдко спостерiгаються затерпання в кiнцiвках, зниження больовоi чутливостi в областi обличчя, язика. РЖнодi вiдзначають анiзорефлексiю сухожильних i перiостальних рефлексiв, порушення чутливостi по гемiтипу. У хворих мають мiiе чiткi та стiйкi субкортикальнi рефлекси:
Марiнеску-Радовича, ротовий рефлекс БехтерСФва. При повтореннi гострих гiпертонiчних станiв можуть зявлятися бiльш грубi осередковi неврологiчнi симптоми. При спинномозковiй пункцii визначаСФться значне пiдвищення внутрiшньочерепного тиску до 500-600 мм. вод. ст. Кiлькiсть бiлка та клiтинний склад лiквора не змiнюються, однак iнколи зявляСФться бiлково-клiтинна дисоцiацiя. Змiни ЕЕГ - потенцiалiв проявляються недостатньою вираженiстю основного альфа-ритму, пiдсиленням бета-активностi, яка домiнуСФ в усiх дiлянках мозку, можуть реСФструватися епiлептiформнi розряди, повiльнi хвилi. При компютернiй томографii мозку спостерiгають ознаки набряку тканини головного мозку. Мають мiiе змiни бiохiмiчних показникiв кровi: гiперглiкемiя, гiперхолiстерiнемiя, пiдвищення вмiсту гiстамiну, а також лейкоцитiв.
Гостра гiпертонiчна енцефалопатiя частково або повнiстю регресуСФ на фонi лiкування протягом декiлькох дiб, але iнодi може закiнчитися летально.
Лiкування. Призначають швидкодiючi гiпотензивнi засоби: рауседiл дозою 1-2 мл 0,1% розчину в 200 мл iзотонiчного розчину натрiю хлориду внутрiшньовенне кра-пельно, пентамiн дозою 0,5-1 мл 5% розчину внутрiшньо-мязово або внутрiшньовенне струйно, еуфiлiн дозою 10-15 мл 2,4% розчину в 100 мл iзотонiчного розчину натрiю хлориду внутрiшньовенне крапельне. Хорошим гiпотензивним ефектом володiСФ арфонад дозою 5 мл 0,5-1 % розчину в 100 мл iзотонiчного розчину натрiю хлориду. Застосовують також дегiдратацiйнi засоби: фуросемiд дозою 60-80 мг в 100 мл iзотонiчного розчину натрiю хлориду, альбумiн людськоi сироватки дозою 50-100 мл 5% розчину внутрiшньовенне крапельне, а також антигiстамiннi препарати - супрастин або димедрол дозою 2 мл 1 % розчину в 100 мл iзотонiчного розчину натрiю хлориду внутрiшньовенне крапельне. При психомоторному збудженнi, епiлептичних приступах призначають дроперидол дозою 1-2 мл 2,5% розчину внутрiшньомязово дозою 1 мл в 20 мл iзотонiчного розчину натрiю хлориду внутрiшньовенне струйно, сибазон дозою 2-4 мл 0,5% розчину внутрiшньомязово. При вираженому цефалгiчному синдромi застосовують анальгiн, спазмовералгiн, седалгiн. Застосування спазмолiтикiв (папаверин, но-шпа) при гострiй гiпертонiчнiй енцефалопатii протипоказано.
МОЗКОВИЙ РЖНСУЛЬТ
Мозковим iнсультом (вiд лат. insultus - удар, поштовх) називають гостре порушення мозкового кровообiгу, яке супроводжуСФться структурними змiнами в тканинi мозку i стiйкими органiчними неврологiчними симптомами, що утримуються понад добу.
За характером патологiчного процесу розрiзняють два види iнсульту: геморагiчний та iшемiчний (мозковий iнфаркт, розмякшення мозку).
За останнi десятирiччя змiнилася структура цереброваскулярних захворювань за рахунок явного переважання {iшемiчних iнсультiв над геморагiчними. В теперiшнiй час спiввiдношення крововиливiв у мозок i iнфарктiв мозку дорiвнюСФ 1:4. Це значною мiрою звязано зi збiльшенням пи-томоi ваги осiб похилого вiку в популяцii.
ГЕМОРАГРЖЧНИЙ РЖНСУЛЬТ
В залежностi вiд локалiзацii крововиливу щодо речовини й оболонок головного мозку розрiзняють паренхiматозн