Судиннi захворювання головного мозку
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Вµважають загальномозковi та вегетативно-судиннi порушення. Регiонарнi кризи в залежностi вiд локалiзацii диiиркуляторних порушень пiдроздiляються на каротиднi та вертебрально-базилярнi. Змiшанi церебральнi кризи супроводжуються як загальномозковими (значний головний бiль, нудота, блювота), так i розсiяними неврологiчними симптомами (субкортикальнi рефлекси, недостатнiсть конвергенцii, асиметрiя черевних рефлексiв).
Виняткове значення в патогенезi церебральних гiпертонiчних кризiв маСФ СФдиний фактор - зривання реакцii авторегуляцii мозкового кровотоку. Можливi два типи ii порушень (РЖ.В.Ганнушкiна, Н.В.ЛебедСФва, 1987). Перший полягаСФ в тому, що при гострому значному пiдвищеннi артерiального тиску мозковi (пiальнi) артерii зразу розширюються, тобто не здiйснюСФться авторегуляторна реакцiя звуження судинноi стiнки у вiдповiдь на змiни перфузiйного тиску. При другому типi, який переважно зустрiчаСФться у випадку помiрного пiдвищення артерiального тиску, пiальнi артерii реагують авторегуляторною реакцiСФю звуження. Мозковий кровотiк на цiй фазi залишаСФться незмiнним. Однак подальше пiдвищення артерiального тиску приводить до того, що в звужених артерiях розширюються окремi сегменти, тобто в цих дiлянках артерiй починаСФ виникати зривання реакцii авторегуляцii мозкового кровотоку. СпостерiгаСФться чергування розширених i вузьких вiдрiзкiв по ходу артерii (сосисочний феномен). Тiльки в цiй фазi починаСФ збiльшуватись тканинний мозковий кровотiк. Внаслiдок порушення проникностi гематоенцефалiчного барСФру, траданссуцii рiдини та бiлкiв кровi в iнтерстицiйну тканину у хворих може розвиватися набряк головного мозку. Найчастiшою скаргою хворих буваСФ значний головний бiль, який супроводжуСФться нудотою, блювотою. РЖнодi хворi скаржаться на запаморочення, що частiше маСФ несистемний характер i виникаСФ при рiзких рухах головою або поворотах голови. Осередкових симптомiв ураження головного мозку здебiльшого не буваСФ, але можуть виявлятися ригiднiсть потиличних мязiв, симптом Кернiга, пiдвищення тиску спинномозковоi рiдини. РЖнодi виникають епiлептичнi приступи.
Гiпотонiчнi церебральнi кризи характеризуються менш виразною загальномозковою симптоматикою i спостерiгаються на фонi низького артерiального тиску.
Значно частiше зустрiчаються транзиторнi iшемiчнi атаки (ТРЖА). Вони характеризуються переважно осередковими симптомами, але нерiдко поСФднуються з загальномозковими. Якщо причиною ТРЖА СФ диiиркуляторнi порушення в системi внутрiшньоi сонноi артерii, то найбiльш частими бувають осередковi симптоми ураження в чутливiй сферi, якi проявляються вiдчуттям затерпання в кiнцiвках, iнодi вони розповсюджуються на обличчя, iншi обмеженi дiлянки шкiри. Значно рiдше розлади чутливостi поширюються на одну половину тiла. Виникають паретичнi явища у виглядi монопа-резу, дещо рiдше - гемiпарезу, якi iнодi поСФднуються з моно-або гемiгiпестезiСФю, гемiпарестезiСФю. Виявляються пiдвищення сухожильних i перiостальних рефлексiв, зниження поверхневих черевних, iнодi патологiчнi рефлекси, частiше рефлекс Бабiнського. При ураженнi лiвоi пiвкулi мозку виникають розлади мови - минуща афазiя або кiркова дизартрiя, якi нерiдко поСФднуються з тими чи iншими чутливими або руховими розладами на правiй половинi тiла. Якщо ТРЖА зумовленi закупоркою або стенозом внутрiшньоi сонноi артерii на шиi, спостерiгаСФться минущий перехресний окуло-пiрамiдний синдром Ласко-Радовича: зниження зору або слiпота на боцi вогнища та слабкiсть кiнцiвок на протилежному боцi. РЖнодi зниження зору на одне око поСФднуСФться лише з гiперрефлексiСФю контрлатеральних кiнцiвок. У деяких хворих з патологiСФю магiстральних судин голови МПМК можуть проявлятися приступами джексонiвськоi (кiрковоi) епiлепсii.
Минущi порушення мозкового кровообiгу в системi вертебрально-базилярних судин зустрiчаються майже в 2 рази частiше, анiж у каротидному басейнi. Вони характеризуються приступами системного запаморочення, вегетативно-судинними порушеннями. Хворi часто скаржаться на шум, дзвiн у вухах, головi. РЖнколи спостерiгаСФться зниження слуху на одне або два вуха. Нерiдкою скаргою буваСФ головний бiль, частiше розпираючого характеру переважно в потиличнiй дiлянцi. Зявляються нудота, блювота, гикавка, блiдiсть обличчя, холодний пiт. Характернi зоровi розлади у виглядi фотопсiй, метаморфопсiй, невиразностi зору, дефектiв полiв зору. Нерiдко зявляються симптоми ураження очнорухових нервiв (двоiння в очах, порушення конвергенцii, парез очних мязiв i парез погляду), трiйчастого (чутливi розлади на обличчi в дiлянках Зельдера), а також ознаки бульбарного синдрому: дизартрiя, дисфагiя, дисфонiя. Можливi мозочково-стовбуровi порушення у виглядi нiстагму, розладiв статики та координацii рухiв. Вiдносно рiдко спостерiгаються альтернуючi синдроми. Значно частiше виявляються змiни з боку емоцiйно-вольовоi сфери: пiдвищена втома, зниження працездатностi, подразливiсть, часто пригнiчений фон настрою, апатiя й iнколи пароксизмальне пiдвищення тиску. Можуть розвиватися приступи раптового падiння - дроп-атак (dгор аttасs) без втрати свiдомостi, якi спостерiгаються при остеохондрозi шийного вiддiлу хребта, особливо при поворотах, змiнi положення голови. Вони безпосередньо звязанi з минущою втратою постурального тонусу, зумовленою iшемiСФю стовбуровоi частини мозку (мiст, довгастий мозок, ретикулярна формацiя). При судинному ураженнi стовбурово-гiпоталамiчноi частини мозку виникають