Судиннi захворювання головного мозку
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
ПЕРЕДМОВА
Судиннi захворювання головного та спинного мозку залишаються однiСФю з актуальних проблем клiнiчноi неврологii. Це зумовлено перш за все iх поширенiстю, а також високими показниками смертностi. Зокрема, цереброваскулярнi захворювання складають вiд ЗО до 50% хвороб серцево-судинноi системи. На кожнi 100 млн. жителiв припадаСФ бiля 500 тис. iнсультiв i церебральних судинних кризiв на рiк. За даними ВООЗ, смертнiсть вiд iнсультiв складаСФ 12-15% загальноi смертностi, тобто займаСФ РЖРЖ-РЖРЖРЖ мiiе пiсля захворювань серця та злоякiсних пухлин. Через рiк пiсля iнсульту вмираСФ 50% хворих, 40% - залишаються стiйкими iнвалiдами i лише 10% - повертаються до трудовоi дiяльностi. Тому питання профiлактики та лiкування судинних захворювань нервовоi системи мають не тiльки медичне, а й велике соцiальне значення.
КЛАСИФРЖКАЦРЖЯ СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ГОЛОВНОГО ТА СПИННОГО МОЗКУ
Згiдно з сучасною Мiжнародною класифiкацiСФю хвороб Девятого перегляду (1979 р.), видiляють такi основнi клiнiчнi форми порушень мозкового кровообiгу:
А. Початковi прояви недостатностi кровопостачання
мозку.
1. Початковi прояви недостатностi кровопостачання головного мозку.
2. Початковi прояви недостатностi кровопостачання спинного мозку.
Б. Гострi порушення мозкового кровообiгу.
1. Минущi порушення мозкового кровообiгу:
а) транзиторнi iшемiчнi атаки;
б) гiпертонiчнi церебральнi кризи.
2. Гостра гiпертонiчна енцефалопатiя.
3. Крововилив оболонковий:
а) пiдпавутинний (субарахноiдальний);
б) епi - та субдуральний.
4. Крововилив у мозок:
а) паренхiматозний;
б) паренхiматозно-субарахноiдальний;
в) шлуночковий.
5. РЖнфаркт мозку (неемболiчний):
а) при патологii магiстральних артерiй голови;
б) при патологii внутрiшньомозкових судин;
в) iншого генезу.
6. РЖнфаркт мозку емболiчний:
а) кардiогенний;
б) iншого генезу.
В. Повiльно прогресуючi порушення мозкового кровообiгу:
1. Диiиркуляторна енцефалопатiя;
2. Диiиркуляторна мiСФлопатiя.
Г. Наслiдки ранiше перенесеного мозкового iнсульту.
ФАКТОРИ РИЗИКУ
До факторiв ризику (ФР) вiдносять фiзiологiчнi, поведiнковi, а також фактори середовища, якi збiльшують ризик розвитку судинних захворювань нервовоi системи. Фактори ризику це не причина хвороби, вони лише вiдтворюють звязок з етiологiчним чинником розвитку захворювання.
Фактори ризику розвитку порушень мозкового кровообiгу пiдроздiляються на вiрогiдно доведенi або провiднi та можливi. До провiдних ФР вiдносять артерiальну гiпертонiю, захворювання серця (iшемiчна хвороба серця, порушення ритму) , а також транзиторнi iшемiчнi атаки (ТРЖА). Групу можливих ФР складають iнтоксикацiя нiкотином, зловживання алкоголем, надлишкова вага тiла, недостатня фiзична активнiсть, тобто фактори, що характеризують спосiб життя i пiддаються корекцii, а також фактори, що не контролюються (стать, вiк, спадкова схильнiсть), змiни деяких фiзiологiчних i бiохiмiчних показникiв (агрегацiя тромбоцитiв, рiвень гематокриту). Як важливi ФР iнсульту розглядають цукровий дiабет, високий рiвень фiбриногену в плазмi кровi.
Студенти VI курсу повиннi згадати: морфологiчну органiзацiю судинноi системимозку. Варiанти розвитку системи сонних i основноi артерii. Роль ВiлiзiСФва кола в здiйсненнi постiйностi мозкового кровообiгу, редукований колатеральний кровообiг, а також особливостi мозкового кровообiгу i зривiв авторегуляцii мозкового кровообiгу при гiпертонiчних кризах.
АВТОРЕГУЛЯЦРЖЯ МОЗКОВОГО КРОВООБРЖГУ
Серед соматичних органiв головний мозок особливо високочутливий до гiпоксii, найбiльш уразливий при iшемii з декiлькох причин: по-перше, у звязку з високими енергетичними потребами тканини мозку; по-друге, через вiдсутнiсть тканинного депо кисню: по-третСФ, у звязку з вiдсутнiстю резервних капiлярiв. Якщо величина мозкового кровотоку знижуСФться до 35-40 мл на 100 г речовини мозку за хвилину, то через дефiцит кисню, що настаСФ, порушуСФться розщеплення глюкози, а це призводить до накопичення молочноi кислоти, розвитку ацидозу, до гемореологiчних i мiкроциркуляторних розладiв, виникнення неврологiчного дефiциту.
Адекватне кровопостачання головного мозку забезпечуСФться механiзмами авторегуляцii. Термiн "авторегуляцii" мозкового кровообiгу використовуСФться для позначення спроможностi гомеостатичних систем органiзму пiдтримувати тканинний мозковий кровотiк на постiйному рiвнi незалежно вiд змiн системного артерiального тиску, метаболiзму, впливу вазоактивних заходiв.
Регуляцiя мозкового кровообiгу забезпечуСФться комплексом мiогенних, метаболiчних i неврогенних механiзмiв. Роль мiогенного фактору полягаСФ в тому, що пiдвищення артерiального тиску всерединi судин викликаСФ скорочення iх мязового шару i, навпаки, зниження тиску кровi викликаСФ послаблення мязових волокон i розширення просвiту судин (ефект Остроумова-Бейлiса). Мiогенний механiзм може здiйснюватися при коливаннях систолiчного тиску в дiапазонi 60-70 i 170-180 мм рт.ст. При зниженнi його до 50 мм рт.ст., як i при значному пiдвищеннi понад 180 мм рт.ст., зявляСФться пасивна залежнiсть: тиск - мозковий кровотiк, тобто виникаСФ зрив реакцii авторегуляцii мозкового кровообiгу.
Якi ж механiзми захищають головний мозок вiд надлишковоi перфузii? ВиявляСФться, що таким м