Судиннi захворювання головного мозку
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Проводять заходи щодо регуляцii артерiального тиску для його зниження. Гiпотензивну терапiю необхiдно здiйснювати обережно, позаяк це може значно погiршувати церебральну гемоциркуляцiю, особливо в умовах розвиненоi внутрiчерепноi гiпертензii. У подiбних випадках помiрне зниження артерiального тиску поСФднують з дегiдрацiйною терапiСФю. На цiй стадii захворювання призначають внутрiшньовенне струйно резерпiн дозою 1 мл 0,1% розчину, клофелiн дозою 1 мл 0,01 % розчину в 20 мл iзотонiчного розчину натрiю хлориду. .При значному пiдвищеннi артерiального тиску використовують ганглiоблокатори: пентамiн дозою 1 мл 5% розчину в 250 мл iзотонiчного розчину натрiю хлориду внутрiшньовенне крапельне, бензогексонiй дозою 1 мл 2% розчину внутрiшньомязово. Призначають також арфонад дозою 50-200 мг 0,05-0,1 % розчину в 250 мл iзотонiчного розчину натрiю хлориду внутрiшньовенне крапельно з частотою .40 крапель за хвилину. При цьому необхiдно постiйно здiйснювати контроль за рiвнем артерiального тиску, частотою пульсу та диханням хворого. При нормалiзацii артерiального тиску введення його припиняють.
Поряд з вирiвнюванням артерiального тиску продовжують проводити заходи недиференцiйованоi терапii, спрямованi на зниження внутрiшньочерепного тиску, корекцiю водно-електролiтного балансу. Для пiдвищення коагуляцiйних властивостей кровi застосовують гемостатичнi засоби: вiкасол дозою 1-2 мл 1% розчину внутрiшньомязово, кальцiй хлорид дозою 10 мл 10% розчину внутрiшньовенне, аскорбiнову кислоту дозою 5-10 мл 5% розчину внутрiшньовенне, дiцинон дозою 2 мл 12,5% розчину внутрiшньовенне або внутрiшньом язово.
Використовують також препарати, якi пригнiчують фiбринолiтичну активнiсть кровi та тканин - iнгiбiтори фiбринолiзу, зокрема амiнокапронову кислоту дозою 100 мл 5% розчину внутрiшньовенне крапельно 3-4 рази на добу протягом 10-12 днiв. Необхiдно памятати, що при супутньому значному атеросклерозi застосування амiнокапроновоi кислоти може супроводжуватись тромботичними ускладненнями. Можна використовувати iнгiбiтори протеолiтичних ферментiв - контрикал (трасилол) дозою 2500-3000 ОД внутрiшньовенне одноразово протягом перших 5-7 днiв захворювання.
Лiкування субарахноiдальних крововиливiв таке ж саме, як i крововиливiв у речовину мозку. Крiм того, при iнтенсивному головному болю внутрiшньовенне вводять баралгiн дозою 5 мл або сумiш анальгiну дозою 4 мл 50% розчину з димедролом дозою 1-2 мл 1% розчину; при нестримному блюваннi внутрiшньомязово вводять галоперидол дозою 1-2 мл 0,5% розчину або дроперидол дозою 1-2 мл 0,25% розчину; при судорогах або психомоторному збудженнi внутрiшньовенне призначають сибазон дозою 2-4 мл 0,5% розчину, при гiпертермii - антибiотики.
При значному пiдвищеннi лiкворного тиску рекомендують здiйснювати повторнi люмбальнi пункцii з видаленням спинномозковоi рiдини невеликими порцiями (до 5 мл).
Для зняття спазму i профiлактики iшемii пiсля субарахноiдальних крововиливiв застосовують вазодилататори (но-шпа дозою 2 мл, папаверин гiдрохлорид дозою 2 мл 2 % розчину), антагонiсти кальцiю (нiмодипiн або нiмотоп) внутрiшньовенне або перорально.
Хiрургiчне лiкування крововиливiв проводиться при наявностi латеральних гематом та крововиливiв у мозочок. Операцiю балонiзацii аневризм мозкових судин застосовують у лiкуваннi субарахноiдального крововиливу. Протипоказаннями до хiрургiчного втручання СФ коматозний стан, порушення життСФво важливих функцiй, прорив кровi у шлуночки мозку.
Диференцiйоване лiкування iшемiчного iнсульту. Лiкувальнi заходи при iшемiчному iнсультi повиннi передбачати: 1) своСФчасне та адекватне вiдновлення кровотоку в зонi iшемiчного порушення; 2) корекцiя реологiчних i коагуляцiйних властивостей кровi, полiпшення мiкроциркуляцii та колатерального кровообiгу; 3) попередження каскадних порушень церебрального метаболiзму на рiзних етапах формування iнфаркту мозку; 4) зменшення розмiрiв необоротного ураження мозку; 5) пiдвищення порога стiйкостi мозковоi тканини до гiпоксii та iшемii.
В зонi iнфарктного ядра, де внаслiдок закупорювання судини повнiстю припиняСФться кровопостачання, нейрони частiше гинуть i навряд чи можуть бути врятованi яким-небудь засобом без негайного видалення тромбу. Але навiть при хiрургiчному вiдновленнi мозкового кровообiгу необхiдно враховувати фактор часу. Якщо мiж оклюзiСФю судини i видаленням тромбу минаСФ бiльше восьми годин, то за цей перiод бiльшiсть нейронiв навiть сумiжних з iнсультом зон мозку гинуть.
З метою розчинення тромбу в церебральних судинах та вiдновлення кровотоку в зонi iшемii в першi години iшемiчного iнсульту застосовуються тромболiтичнi засоби, iх можна подiлити на двi групи: екзо- та ендогеннi. До екзогенних вiдносять ферменти стрептокiназа та урокiназа. Вони сприяють переходу плазмiногену в активний плазмiн, який i призводить до розчинення тромбу. Одночасно цi препарати викликають зменшення факторiв згортання, особливо V i VIII, тобто стан антикоагуляцii. Позаяк стрептокiназа та урокiназа протягом кiлькох годин зберiгають активнiсть у кровяному руслi, то виникаСФ небезпека геморагiчного ускладнення. Тому тромболiтичнi засоби не знайшли широкого застосування при лiкуваннi iшемiчного iнсульту.
Останнiм часом у практику лiкування iнфаркту мозку впроваджують ендогенний активатор плазмiногену тканинного типу, який бiльш обмежено дiСФ при розчиненнi тромбу i не викликаСФ значного зниження факторiв згортання. Препарат зберiгаСФ