Споживче та iпотечне кредитування i його розвиток в УкраСЧнi
Дипломная работа - Банковское дело
Другие дипломы по предмету Банковское дело
Думка, що склалася за пiдсумками бесiди, СФ найбiльш субСФктивною, але в той же час СФ вiдображенням в бiльшiй мiрi глибинних мотивiв позичальника. Зовнiшнiсть та вигляд клiСФнта говорять про рiвень його добробуту та вiдповiдний образ життя.
1.4 Загальна характеристика iпотечних кредитiв та порядок СЧх надання
У контекстi Закону УкраСЧни "Про iпотеку" розглядаються питання правового забезпечення iпотеки та iпотечного кредитування як одного з прiоритетних напрямiв дiяльностi уряду та Нацiонального банку УкраСЧни. Актуальнiсть цього питання повязана, з одного боку, зi стрiмким розвитком iпотечного кредитування надання дешевих та довгострокових позичок громадянам i субСФктам пiдприСФмницькоСЧ дiяльностi, а з iншого з уведенням в обiг значних матерiальних ресурсiв та необхiднiстю мiнiмiзувати ризики кредиторiв шляхом застави надiйного та високолiквiдного майна.
РЖз 1 сiчня 2004 року в УкраСЧнi набрали чинностi кiлька законодавчих актiв стосовно iпотечного кредитування. Базовим серед них СФ Закон УкраСЧни "Про iпотеку", де сформульовано загальнi положення щодо використання нерухомого майна як засобу забезпечення виконання зобовязань.[7]
Важливу роль у розвитку iпотеки маСФ вiдiграти новий Земельний Кодекс УкраСЧни (25.10.2001 р.).
Предметом iпотеки може бути майно, повязане з землею:
земельна дiлянка, частка в правi спiльноСЧ власностi на земельну дiлянку;
жилий будинок, примiщення, квартира, частина жилого будинку;
дачний будинок, садовий будинок, гараж та будь-яка iнша будiвля господарського призначення;
пiдприСФмство (його структурнi пiдроздiли) як цiлiсний майновий комплекс;
iнше майно, вiднесене законодавством до нерухомого.
Вiдповiдно до законодавства УкраСЧни предметом iпотеки можуть бути належнi громадянам на правi приватноСЧ власностi земельнi дiлянки та багаторiчнi насадження.
Предметами iпотеки можуть бути не лише вже iснуючi обСФкти якi перебувають у розпорядженнi заставодавця на момент виникнення iпотеки. До них можуть також належати створюванi обСФкти або такi, створення (чи придбанi) яких передбачаСФться у майбутньому, в звязку з чим виникаСФ потреба в iпотечному кредитуваннi. В такому разi маСФ мiiе застава нерухомостi для СЧСЧ купiвлi або розвитку. Так, забезпеченням iпотечного кредиту, наданого для придбання земельноСЧ дiлянки, може бути вона сама; в будiвництвi це може бути обСФкт, який будуСФться (або будуватиметься) за рахунок цього кредиту.
Предметом iпотеки не можуть бути:
обСФкти державноСЧ та комунальноСЧ власностi, приватизацiя яких заборонена законом;
нацiональна культура та iсторичнi цiнностi, що перебувають у державнiй власностi i занесенi або пiдлягають занесенню до Державного реСФстру нацiонального культурного надбання.
Учасниками iпотечних вiдносин СФ заставодавець та заставоутримувач.
Заставодавець - це особа, яка передаСФ майно в iпотеку. Заставодавцем при заставi нерухомого майна може бути його власник, який маСФ право вiдчужувати заставлене майно, а також особа, якiй власник у встановленому законом порядку передав майно з правом його застави. Заставодавцем може бути як сам боржник, так i третя особа майновий поручитель.
Майновий поручитель це особа, яка передаСФ в iпотеку належне СЧй за правом власностi майно або iнше майно, яким вона маСФ право розпоряджатися та передавати в iпотеку для забезпечення кредитного зобовязання боржника перед заставоутримувачем (кредитором).
Заставоутримувач це особа, якiй передаСФться в iпотеку майно для забезпечення кредитного зобовязання боржника перед нею. РЖпотека реалiзуСФться шляхом укладення iпотечноСЧ угоди. В разi, коли борг за основним зобовязанням перевищуСФ зазначену законом суму, iпотека може проводитись шляхом видачi заставноСЧ, до якоСЧ додаСФться iпотечна угода. РЖпотечна угода укладаСФться в письмовiй формi i пiдлягаСФ нотарiальному посвiдченню.
Заставна це цiнний папiр, який посвiдчуСФ передачу нерухомого майна в iпотеку. Заставна складаСФться в одному примiрнику i передаСФться заставоутримувачу. Вона надаСФ йому право вимагати виконання кредитного зобовязання, забезпеченого iпотекою, а в разi невиконання його право вимоги звернення стягнення на предмет iпотеки. Заставна оформляСФться за взаСФмною згодою заставодавця та заставоутримувача.
РЖпотечнi вiдносини передбачають здiйснення контролю з боку заставоутримувача.
Отже, в колi учасникiв iпотечних вiдносин розрiзняються застава майна майновим поручителем. За iншими ознаками iпотеки подiляють на звичайнi, обСФднанi, спiльнi, наступнi, умовнi.
Звичайна iпотека передбачаСФ передачу в заставу одного обСФкта нерухомого майна, який належить заставодавцевi.
ОбСФднана iпотека полягаСФ у передачi в заставу двох або бiльше обСФктiв нерухомого майна, якi належать рiзним особам.
Наступна iпотека передбачаСФ заставу нерухомого майна, яке вже СФ предметом iпотеки. У разi звернення на предмет iпотеки вимоги кожного наступного заставоутримувача задовольняються пiсля повного задоволення вимог кожного попереднього заставоутримувача.
Умовна iпотека виникаСФ в разi, коли iпотечною угодою встановлено, що вона набираСФ чинностi з моменту виконання передбаченоСЧ цiСФю угодою умови.
Договiрна iпотека це iпотека, що виникаСФ на пiдставi iпотечноСЧ угоди. Саме з договiрною iпотекою повязане iпотечне кредитування.
В краСЧнах з розвинутою економiкою iпотека вiдiграСФ надзвичайно важливу роль. Вона СФ обовязковою умовою функцiон