Система iнтегрованих урокiв, як засiб розумового розвитку молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
в );
3) вмiння вiднайти необхiдний у данiй ситуацiСЧ резерв.
Основною iдеСФю ТРВЗ СФ творчiсть в усьому - в постановцi запитань; в прийомах СЧх розвязання; в подачi матерiалу. Кожен день роботи з дiтьми за цiСФю методикою - це пошук, знахiдки.
Головне у розвивальному навчаннi - дати змогу висловитись, не перебивати, навiть якщо вiдповiдь неправильна. Найважливiше те, що дитина працюСФ в атмосферi свободи мислення i творчостi.
Ми виявили, що робота з ТРВЗ у школярiв проходить у пять етапiв i визначаСФться такими послiдовними завданнями: завдання першого етапу:
- навчити дитину знаходити i розвязувати суперечностi, не боятися негативного в обСФктi та явищi;
- навчання системного пiдходу, тобто бачення свiту у взаСФмозвязку його компонентiв;
- формування вмiння бачити i використовувати навколишнi ресурси.
На другому етапi необхiдно вчити учнiв винаходити ( наприклад, на заняттях з конструювання можна запропонувати придумати новий стiлець ). На цьому етапi навчання дiти за допомогою ТРВЗ оживляють предмети та явища, приписують одним якостi iнших i навпаки, а також вiдкидають непотрiбнi i знаходять найкращi варiанти.
Третiй етап - вирiшення казкових завдань i придумування казок. Треба навчити кожну дитину уникати сумного закiнчення казок, не змiнюючи при цьому сюжету; складати новi казки на основi добре вiдомих.
Четвертий етап - використовувати нестандартнi оригiнальнi рiшення, спираючись на набутi знання та iнтуСЧцiю, дитина вчиться знаходити вихiд iз будь-якоСЧ життСФвоСЧ ситуацiСЧ.
Пятий етап ТРВЗ - це проведення бесiд з вихованцями на iсторичну тему. Дiтям варто пропонувати прослiдковувати iсторiю виникнення книги, олiвця, стола, вчити логiчно обТСрунтовувати своСЧ вимисли.
Визначення рiвня навчальних досягнень учнiв в умовах традицiйного навчання СФ особливо важливим з огляду на те, що навчальна дiяльнiсть у кiнцевому пiдсумку маСФ не просто дати людинi суму знань, умiнь та навичок, а сформувати СЧСЧ розумовий розвиток та компетентностi як самоздатнiсть до оптимальних дiй.
Розумовий розвиток дитини - це загальна здатнiсть, що базуСФться на знаннях, досвiдi, цiнностях, здiбностях, набутих завдяки навчанню та належить до сфери складних умiнь i якостей особистостi.
Виявлення рiвнiв розумового розвитку учнiв здiйснювалось нами в процесi контролю за навчальними досягненнями молодших школярiв. Структурними компонентами якого СФ виявлення, вимiрювання (перевiрка) та оцiнювання успiшностi учнiв.
ОбСФктами контролю у процесi навчання були: знання про предмети i явища навколишнього свiту, взаСФмозвязки i вiдношення мiж ними, про способи розумовоСЧ i практичноСЧ навчально-пiзнавальноСЧ дiяльностi; вмiння та навички застосовувати засвоСФнi знання; досвiд творчоСЧ дiяльностi; досвiд емоцiйно-цiннiсного ставлення до навколишнього свiту, до iнших людей, до самого себе.
Основними функцiями перевiрки й оцiнювання рiвнiв розумового розвитку учнiв ми вважаСФмо дiагностичну, коригуючу, прогностичну, навчальну, розвивальну, виховну, стимулююче-мотивацiйну. Цi функцiСЧ повязанi з визначенням видiв знань i вмiнь, СЧх якiсних характеристик, властивостей та рiвнiв оволодiння ними вiдповiдно до поставлених цiлей. Це дало нам змогу виявити прогалини i помилки в знаннях i вмiннях, зясувати причини СЧх виникнення i вiдповiдно коригувати навчально-пiзнавальну дiяльнiсть школярiв та способи управлiння ними.
Навчальна функцiя полягаСФ насамперед у полiпшеннi якостей знань та вмiнь молодших школярiв. Так, органiзацiя перевiрки в логiчнiй послiдовностi - з одного боку, та вимога повноти й обТСрунтування вiдповiдей - з iншого, забезпечують систематизацiю й узагальнення засвоСФного змiсту. Спонукання дiтей до використання результатiв спостережень, прикладiв з власного життя поглиблюСФ i розширюСФ СЧхнi знання та вмiння. Усне або письмове виконання завдань на перевiрку зумовлюСФ його осмислення, усвiдомлення та закрiплення, практичне i теоретичне застосування за зразком у подiбних та нових ситуацiях.
Контроль сприяСФ розвитку волi, уваги, мислення, памятi, мовлення учнiв, СЧх пiзнавальноСЧ активностi i самостiйностi. Тiльки у процесi контролю можна цiлеспрямовано формувати вмiння взаСФмо- i самоконтролю, взаСФмо- i самокоригування, що СФ одним iз його найважливiших завдань у процесi традицiйного навчання молодших школярiв. А також розвивати розумову рефлексiю, тобто вмiння обмiркувати своСЧ дiСЧ, критично оцiнювати СЧх i свiдомо ставитися до учнiв.
Контроль маСФ виховне значення. Правильно органiзований контроль розвиваСФ пiзнавальний iнтерес i стимулюСФ учнiв до систематичноСЧ наполегливоСЧ працi, зумовлюСФ формування важливих якостей особистостi: вiдповiдальностi, здатностi до подолання труднощiв, самостiйностi. Адже результати iндивiдуальних зусиль пiд час перевiрки стають предметом суспiльного обговорення й оцiнювання.
Оцiнка у процесi навчання молодших школярiв СФ одним iз важливих засобiв мотивацiСЧ i стимулювання СЧх навчально-пiзнавальноСЧ дiяльностi. Цю функцiю у поСФднаннi з iншими мотивами учiння оцiнка виконуСФ, якщо розкриваСФ перспективи успiху дитини, створюСФ i пiдтримуСФ позитивний емоцiйний настрiй, викликаСФ бажання вчитися, сприяСФ формуванню адекватноСЧ самооцiнки.
Пiд час здiйснення контролю рiвнiв розумового розвитку в початкових класах ми керувалися певними дидактичними принципами, найважливiшими серед яких були:
а) систематичнiсть. Вона зумовлена, по-перше, дидактичною доцiльнiстю зд