Система iнтегрованих урокiв, як засiб розумового розвитку молодших школярiв
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
В°цiСЧ попередньо одержаних знань i СЧх використанню для бiльш глибокого розумiння тих, якi формуються. Саме систематизованi знання значно розширюють можливостi пiзнавальноСЧ дiяльностi дiтей i дозволяють СЧм перейти до розумiння складних вiдносин у навколишнiй дiйсностi. У процесi засвоСФння систематизованих знань можливе формування загальноСЧ стратегiСЧ пiзнавальноСЧ дiяльностi дiтей - вiд видiлення окремого предмета до встановлення його звязку з iншими предметами, у системi яких вiн iснуСФ. Згодом вiдбуваСФться аналiз його окремих властивостей у системi функцiональних звязкiв з iншими предметами. И гдОзнайомлення з предметами i явищами оточуючого свiту - важливий засiб розумового розвитку. Обсяг i характер знань визначаСФ програма виховання i навчання дiтей вiдповiдно до можливостей розумового розвитку дитини по вiкових групах. Всi знання згрупованi в окремi роздiли: про природу, предметний свiт, працю дорослих, явища суспiльного життя.
У процесi навчання дитина оволодiваСФ основними умiннями i навичками рiзних видiв дiяльностi: iгровоСЧ, трудовоСЧ, навчальноСЧ, спiлкування, малювання, лiплення, конструювання. Коло знань про предмети i явища розширюСФться завдяки виникненню i розвитку нових видiв дiяльностi та поглибленню змiсту тих, якi формувались у перiод раннього вiку. Дiтям даються поняття про життя i працю дорослих, норми i правила поведiнки, стосунки мiж людьми. Засвоюються знання про сiмю, явища суспiльного життя, рiдне мiсто чи село, УкраСЧну, рiдний народ, його звичаСЧ та традицiСЧ, народне мистецтво. У середньому шкiльному вiцi знання все частiше поСФднуються з розвитком пiзнавального ставлення до навколишнього, яке вимагаСФ розвитку певних способiв СЧх освоСФння. Дiти оволодiвають порiвнянням, узагальненням, класифiкацiСФю, у них формуСФться загальний метод розумовоСЧ дiяльностi: здатнiсть швидко i точно зрозумiти завдання, планомiрно i послiдовно вирiшувати його, правильно оцiнювати результати. Розумова дiяльнiсть у дiтей формуСФться в процесi навчання пiд керiвництвом дорослого.
Одним iз засобiв розумового виховання виступаСФ ознайомлення з навколишньою дiйснiстю. Все, що оточуСФ дитину: люди, предметний свiт, природа, явища суспiльного життя, - СФ джерелом розумового розвитку. Досвiд, який формуСФться в повсякденному життi, О.Усова називала природною дидактикою життя. Цю природну дидактику життя, - писала вона, - ми повиннi розглядати як певний вплив навколишнього середовища, у якому живуть дiти.
Особливу роль у процесi ознайомлення вiдiграють вiдповiдi учителя на численнi питання дiтей, якi СФ одним iз показникiв СЧх розумового розвитку. Спочатку питання досить простi, головним чином iнформацiйного характеру. Пiзнiше розвиваСФться допитливiсть та iнтерес до предметiв i явищ не лише безпосереднього оточення, а й бiльш вiддалених. О.Сорокiна видiляСФ такi категорiСЧ питань: 1) питання, що висловлюють бажання дитини одержати вiд дорослих пораду або допомогу; 2) питання, що вiдображають бажання дитини викликати емоцiйне спiвпереживання дорослих; 3) питання, викликанi прагненням дiтей до знань - пiзнавальнi. Давати вiдповiдi слiд таким чином: допомогою ( перша категорiя запитань ), спiвчуттям ( друга категорiя ), точною, правильною за змiстом i з науковоСЧ точки зору вiдповiддю ( третя категорiя ).
Спiлкування з дорослими у повсякденному життi, поза спецiально органiзованим процесом навчання вiдiграСФ важливу роль в ознайомленнi дiтей з навколишнiм свiтом. Цей шлях розумового виховання М.Поддьяков називаСФ стихiйним, неорганiзованим навчанням.
Розумовий розвиток дитини успiшно вiдбуваСФться у рiзних видах дiяльностi, якi у педагогiчному процесi використовуються у рядi засобiв виховання.
НайдiСФвiший засiб розумового виховання - навчання. Разом iз збагаченням дiтей новими знаннями в процесi навчання пiдвищуСФться рiвень СЧхнього розвитку, вдосконалюються всi форми мислительноСЧ дiяльностi. Провiдна роль навчання у розумовому вихованнi визначаСФться позицiСФю педагога, роль якого в процесi навчання iнша, нiж у процесi розумового виховання дiтей у повсякденному життi. Вчитель на основi дiючих програм вiдбираСФ, вiдповiдним чином структуруСФ для повiдомлення дiтям знання, цiлеспрямовано формуСФ умiння i навички та органiзовуСФ дiяльнiсть дiтей. Важливо аналiзуСФ засвоСФння знань i вмiнь з метою здiйснення iндивiдуального пiдходу до дiтей. У процесi занять формуСФться власне навчальна дiяльнiсть: вмiння слухати i чути те, що говорить педагог, дiяти згiдно з його вказiвками, досягати потрiбних результатiв у тiй чи iншiй дiяльностi, оцiнювати СЧх результат. Важливо, що навчальна дiяльнiсть на заняттях носить колективний характер, а це даСФ дитинi можливiсть порiвнювати правильнiсть i успiшнiсть своСЧх результатiв iз досягненнями iнших дiтей, аналiзувати власнi помилки i обСФктивно оцiнювати успiхи.
У свiтовiй педагогiчнiй практицi iснуСФ цiлий ряд технологiй з розвитку творчого мислення дiтей. Нинiшнi високi вимоги до якостi навчально-виховного процесу школярiв зумовили виникнення та впровадження ТРВЗ (теорiя розвязування винахiдницьких задач ). Адже оптимiзувати навчальний процес, пiдвищити ефективнiсть обсягу та форм роботи з учнями вже неможливо, керуючись лише традицiйними методами та прийомами виховання та навчання дiтей.
В основу навчання покладено головнi принципи методики ТРВЗ:
1) розвязання суперечностей;
2) системний пiдхiд (вмiння бачити навколишнiй свiт у взаСФмозвязку всiх його елементi