Система iнтегрованих урокiв, як засiб розумового розвитку молодших школярiв

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



Вµс сприяСФ розвязанню ряду важливих дидактичних проблем: усунення iнформацiйноСЧ перевантаженостi процесу навчання, ущiльнення, згортання i концентрацiСЧ знань, нацiлення на формування самостiйностi i творчостi в учнiв, е орiСФнтацiю СЧх у складних умовах сучасного життя та рацiонального використання засвоСФних знань.

Знання як вихiдний компонент змiсту освiти постiйно переструктуровуються пiд час змiни освiтнiх систем. тАЮВ дидактицi знання:

1) характеризують одну з найважливiших цiлей навчання;

2) визначають, вказують на засiб педагогiчного впливу;

3) розкривають змiст, внутрiшню сторону педагогiчного процесутАЭ.

Розгляд проблеми iнтеграцiСЧ знань в освiтi повязаний з особливостями трансформацiСЧ науковоСЧ системи знань у навчальну, визначенням педагогiчних принципiв, умов i методiв органiзацiСЧ навчальнопiзнавальноСЧ дiяльностi учнiв, специфiкою передавання i засвоСФння знань у процесi навчання.

Останнiм часом навчальний предмет квалiфiкуСФться як адаптована i цiннiсно орiСФнтована система наукових знань, що певним чином пристосована до умов навчання i можливостей субСФкта пiзнання. Однi й тi ж науковi знання у дидактичному аспектi орiСФнтуються на рiзнi типи навчання, комплектуються у змiст рiзних навчальних диiиплiн. У навчальний предмет, на вiдмiну вiд науки, входять лише основнi, базовi положення, доступнi для засвоСФння учнями на певнiй стадiСЧ навчання, окрiм того, навчальний предмет включаСФ в себе i дидактичнi матерiали. тАЮРазом з тим, науки та навчальнi предмети мають важливу спiльну рису: вони взаСФмоповязанi через структурнi елементи знань, тобто через обСФкти вивчення, теорiСЧ, закони, методитАЭ [ 40,146].

Характеризуючи процес навчання, дослiдники часто вживають вислови: тАЮпередати знаннятАЭ, тАЮозброСЧти знаннямитАЭ, тАЮсприйняти знаннятАЭ тощо. Знання не можна передавати, як передають матерiальний предмет. тАЮАби передати знання, треба уявити його як спосiб упорядкування предметноСЧ багатоманiтностi i органiзувати активну пiзнавальну дiяльнiсть субСФктiв навчаннятАЭ [27, 16; 28, 116].

тАЮОчевидним СФ факт: педагогiка, окрiм того, що займаСФться становленням особистостi, не може цiкавитись тiльки наслiдками засвоСФння знаннями як результатом, iгноруючи процес засвоСФння, тобто саму дiяльнiсть засвоСФння знань, - зазначаСФ РЖ.Лернер. Знання може бути засвоСФним внаслiдок власноСЧ пiзнавальноСЧ дiяльностi людини, якiй це знання передаСФтьсятАЭ [ 30, 26].

Педагогiчно органiзована навчальнопiзнавальна дiяльнiсть учнiв тАЮ... проектуСФ розвиток всiСФСЧ системи знань в цiлому i кожного СЧСЧ елемента окремотАЭ, - вказуСФ В.Давидов [23, 246]. Аби спрямувати навчально пiзнавальну дiяльнiсть на створення iнтегративнознаннiСФвих конструкцiй, обрати засоби i визначити умови, що сприятимуть iнтеграцiСЧ знань, необхiдно уявити всю сферу майбутнього засвоСФння знання як багатоманiтнiсть рiзноякiсних елементiв, здатних до взаСФмопроникнення i взаСФмоперетворення.

Пiд час iнтеграцiСЧ трансформацiя елементiв знань повинна вiдбуватись таким чином, щоб характер СЧх упорядкованостi вiдображав потрiбнi знання i призводив до формування вiдповiдних узагальнень iнварiантiв. Органiзацiя навчального матерiалу маСФ бути такою, щоб робота з ним забезпечувала появу в уявi учнiв образних, фiгуративних компонентiв вiдображення (в цьому випадку рекомендоване доповнення вербальноСЧ форми презентацiСЧ знання невербальними наочними тощо). РЖнтегративна знання повинно перебувати в органiчному звязку з попередньо засвоСФним, звичним, i, базуючись на ньому, доповнювати i варiювати його. Пiд час iнтеграцiСЧ знань необхiдно враховувати усi цi обставини.

В сучасний освiтi функцiонуСФ достатньо велика кiлькiсть iнтегративно педагогiчних концепцiй i систем. Вони охоплюють усi рiвнi дослiдження проблеми iнтеграцiСЧ вiд методологiчного до практично прикладного.

Першi практичнi спроби створення системноСЧ освiти на проблемнокомплекснiй iнтегрованiй основi були зробленi Д.ДьюСЧ, С.Шацьким. Комплексний метод передбачав iнтеграцiю знань з рiзних предметних галузей навколо певноСЧ загальноСЧ проблеми.

У другiй половинi ХХ столiття на перший план виходять питання взаСФмовикористання навчального матерiалу, координацiСЧ та систематизацiСЧ знань, встановлення мiжпредметних звязкiв (РЖ ЗвСФрСФв, В Максимова, В НевСФров, РЖ Петрова [ 26,156; 36, 36].

В останнi роки водночас з розвитком теорiСЧ та практики використання мiжпредметних звязкiв як одного з найдоступнiших рiвнiв iнтеграцiСЧ знань, усе бiльш актуальною стаСФ теорiя iнтеграцiСЧ знань з описом педагогiчних еквiвалентiв усiх СЧСЧ видiв i рiвнiв.

У змiстi навчання iнтеграцiя знань здiйснюСФться злиттям в одному предметi (курсi, темi) елементiв рiзних навчальних предметiв шляхом широкого мiждиiиплiнарного пiдходу, який передбачаСФ визначення iнтегративних принципiв загальноосвiтнього значення. РЖ. Петрова вважаСФ, що взагалi тАЮметодологiчною основою усiх видiв звязкiв у навчальному процесi виступають: матерiальна СФднiсть свiту, розвиток i перетворення в природi та мислення, спiльнiсть теорiСЧ i практики, всебiчнiсть вивчення явищ i процесiвтАЭ [33,25 28]. РЖ. ЗвСФрСФв за головний принцип iнтеграцiСЧ вважаСФ цiлiснiсть системи навчання.

РЖнтегрований пiдхiд до навчання згiдно з вищевикладеною позицiСФю маСФ забезпечити у школяра в психологiчно СФдному для нього часовому дiапазонi наукове всеохоплююче вiдображення того чи iншого предмета, явища у субСФктивному пiзнавальну цiннiсть. За допомогою iнтегрованого пiдходу повнiше розкриваються умови явища,