Розвиток творчого мислення молодших школярiв в процесi навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
Вµреставляючи окремi елементи проблемноСЧ ситуацiСЧ [9].
Щодо систематичностi i послiдовностi мислення, то вони дозволяють людям керувати процесом творчостi. Без систематичностi й послiдовностi мислення гнучкiсть може перетворитися на "перегони iдеСЧ", коли рiшення до кiнця не продумуються.
У цьому випадку людина, яка маСФ багато iдей, не може вибрати серед них потрiбну. Вона нерiшуча та залежна вiд тих, хто СЧСЧ оточуСФ . Завдяки систематичностi всi iдеСЧ зводяться до певноСЧ системи i послiдовно аналiзуються. Доволi часто за такого аналiзу абсурдна на перший погляд iдея перетворюСФться i вiдкриваСФ шлях до вирiшення проблеми.
Дуже часто вiдкриття народжуСФться за поСФднання здавалося б непоСФднуваного. Саме цю здатнiсть назвали дiалектичнiстю мислення. Наприклад, тривалий час такi явища, як бездротова передача мовлення на вiдстань, польоти на апаратах, важчих за повiтря, запис i зберiгання звуку здавалися непридатними для розвязання. Людина, яка мислить дiалектично може чiтко сформулювати протирiччя i знайти спосiб його вирiшення.[39]
Особистiсть, яка вмiСФ мислити творчо, також маСФ потребу в здатностi ризикувати i не боятись вiдповiдальностi за своСФ рiшення. Це вiдбуваСФться тому, що доволi часто старi та звичнi способи мислення зрозумiлiшi для бiльшостi людей.
Наприклад, вiдомо, що закони спадковостi було вiдкрито й опублiковано Георгом Менделем у 1865 роцi. Але до 1900 року всi бiологи iгнорували вiдкриття Менделя. Лише через 35 рокiв, пiсля того, як три рiзнi групи вчених знову вiдкрили закони спадковостi, про вiдкриття Менделя згадали i прийняли його.
Усi вище наведенi психологiчнi компоненти творчостi СФ властивостями дорослого мислення. У дiтей здiбностi до творчостi складаються поступово, вони проходять декiлька етапiв розвитку. Цi етапи спливають послiдовно: перед тим, як бути готовою до наступного етапу, дитина повинна обовязково оволодiти якостями, що формуються на попереднiх етапах.
Таким чином, можемо видiлити три етапи розвитку творчого мислення: наочно-дiйове, причинне i евристичне.
НАОЧНО-ДРЖЙОВЕ МИСЛЕННЯ
Примiром, граючись iз збiрно-розбiрними iграшками типу головоломок, пiрамiдок, матрьошок, дитина практично, методом спроб i помилок, шукаСФ принципи СЧх розбирання та збирання, навчаСФться враховувати та спiввiдносити мiж собою величину та форму рiзних деталей.
Дуже важливим для розвитку мислення СФ завдання на дослiди образу-уявлення. До пяти рокiв дiти навчаються розчленовувати уявлення на окремi частини, активiзовувати контури предметiв, спiвставляти схожi предмети мiж собою i знаходити схожiсть та вiдмiнностi мiж ними [8;39].
Видiлення окремих елементiв образу дозволяють дитинi зСФднувати деталi рiзних образiв, вигадувати новi, фантастичнi обСФкти або уявлення. Так, дитина може уявити тварину, що поСФднуСФ в собi частини багатьох тварин i тому маСФ такi властивостi, яких не маСФ жодна тварина в свiтi. В психологiСЧ таку здiбнiсть називають фантазiСФю.
На основi аналiзу психолого-педагогiчноСЧ лiтератури та проведених спостережень можемо назвати декiлька психологiчних якостей, якi лежать в основi фантазування:
чiтке яскраве уявлення образiв предметiв;
добра зорова та слухова память, що дозволяСФ тривалий час утримувати в свiдомостi образ-уявлення;
здатнiсть подумки спiвставляти два i бiльше предметiв i зрiвнювати СЧх за кольором, формою, розмiром i кiлькiстю деталей;
здатнiсть комбiнувати частини рiзних обСФктiв з новими якостями.
Добрими стимулами для фантазiСЧ СФ незакiнченi малюнки, невизначенi образи типу чорнильних плям, опис незвичайних, нових якостей предметiв.
Проте фантазiя дитини на першому етапi розвитку творчого мислення ще дуже обмежена. Дитина мислить занадто реалiстично i не може вiдiрватися вiд звичних образiв, способiв використання речей , найбiльш вiрогiдних ланцюжкiв подiй. Наприклад, нами було проведено таке дослiдження (дитячий садок). Ми розповiли дитинi дошкiльного вiку казку про лiкаря, який, йдучи до хворого, попросив чорнильницю постерегти своСФ житло. З цим дитина погодилась, оскiльки в казцi рiч може виконувати рiзнi функцiСЧ.
Проте дитина почала активно заперечувати, коли ми СЧСЧ сказали, що як прийшли злодiСЧ, то чорнильниця загавкала. Адже це не узгоджуСФться з реальними якостями чорнильницi.
Найчастiше дiти пропонували iншi, бiльш реалiстичнi способи дiСЧ чорнильницi на злодiСЧв: розливання чорнил, удари чорнильницею по головi.
Таким чином, проаналiзувавши данi психолого-педагогiчноСЧ лiтератури, видiляСФмо наступнi вмiння, якi необхiдно сформувати на цьому етапi розвитку продуктивного мислення дiтей:
вiдтворювати зовнiшнiй вигляд i властивостi предмета з памятi;
вгадувати предмет за словесним описом властивостей, ознак;
вiдтворювати зовнiшнiй вигляд предмета на пiдставi якоСЧсь його частини;
впiзнавати в невизначених графiчних формах (чорнильнi плями тощо) рiзнi знайомi предмети;
комбiнувати та сполучати в одному предметi властивостi й ознаки предметiв та обСФктiв;
знаходити у двох i бiльше обСФктах загальнi та вiдмiннi ознаки;
впiзнавати обСФкт за описом можливих дiй з ним;
переносити дiСЧ, що можна застосовувати до одного предмета, на iнший;
складати сюжетне оповiдання про який-небудь обСФкт;
використовувати мiрку, порiвнюючи предмети за величиною, вагою;
розташовувати предмети у порядку зменшення або зростання якоСЧ-небудь властивостi та робити звiдси висновки;