Розвиток творчого мислення молодших школярiв в процесi навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
чно пiд час складання розповiдi за малюнком учнi часто виходять за межi наочноСЧ ситуацiСЧ, створюють сюжетнi лiнiСЧ, вчинки персонажiв. Такi дiСЧ ставлять великi вимоги до уяви, розвиток якоСЧ у значнiй мiрi сприяСФ формуванню творчого мислення. Адже, якщо в дитини не дуже розвинута уява, то вона, розвязуючи певне завдання, не може уявити собi майбутнього результат розвязання, не може уявити такоСЧ ж самоСЧ ситуацiСЧ при iнших обставинах, при iнших умовах. Як показали нашi дослiдження, значнi недолiки у творчому мисленнi не тiльки в учнiв, але й у дорослих людей, зумовленi невмiнням формулювати самi проблеми, ставити новi завдання. Про розвинуте продуктивне мислення в таких школярiв не може бути й мови. Адже, перш нiж розвязати проблему, необхiдно вмiти поставити СЧСЧ мету, вмiти створювати на основi даних проблемних ситуацiй чи задач новi, якi полягають в постановцi нових цiлей.
Таким чином, перед тим, як вчити дiтей розвязувати задачi, потрiбно спочатку навчити СЧх самостiйно складати цi задачi, ставити завдання, проблеми. Якщо у школяра буде добре розвинуте вмiння формулювати завдання, вiн успiшно розвязуватиме СЧх, здiйснюючи творчий пiдхiд.
Проте невмiння учнiв ставити самостiйно завдання, складати задачi повязано з недостатнiм рiвнем розвитку процесiв цiлеутворення. Витоки цього треба шукати в деякiй мiрi в органiзацiСЧ навчальноСЧ дiяльностi практичнiй вiдсутностi цiлеутворюючих та плануючих видiв навчальних дiй. Саме, виконуючи плануючi та цiлеутворюючi дiСЧ, учнi вчаться формулювати завдання самостiйно [45].
Таким чином, дослiджуючи представленiсть i спiввiдношення у навчальному процесi рiзних видiв навчальних дiй, формуючих мислення школярiв, можемо зробити висновок про значний дефiцит дiй, якi розвивають творчi можливостi, творчий iнтелект дiтей, здiбностi до нешаблонного аналiзу, до перетворюючоСЧ та утворюючоСЧ дiяльностi. Це ще бiльше ускладнюСФться тим, що при низьких показниках для контрольно-оцiнюючих та продуктивних дiй фiксуСФться також СЧх вкрай велика нерiвномiрнiсть в органiзацiСЧ на уроках у рiзних класах.
Отже, нерiвномiрнiсть, стихiйнiсть у встановленнi конкретного спiввiдношення рiзних навчальних дiй - це основнi характеристики, властивi органiзацiСЧ навчальноСЧ дiяльностi школярiв. Ми виявили, що показники для репродуктивних мислительних дiй значно перевищують середнi показники для контрольно-оцiнюючих та продуктивних дiй. Встановлення спiввiдношення репродуктивних та продуктивних навчальних дiй в цiлому залежить вiд вчителя, вiд його особистого творчого пiдходу до проведення урокiв, оскiльки нiяких рекомендацiй в програмах i методичних розробках з цього питання немаСФ. Не сформульованi також i вимоги до розвитку в учнiв творчого мислення, хоча вiдносно формування необхiдних знань, умiнь i навичок це зроблено.
Важливо, що таке спiввiдношення рiзних видiв навчальних дiй не вiдповiдаСФ оптимальним умовам розвитку у молодших школярiв процесiв творчого мислення - цiлеутворення, нешаблонного аналiзу, оскiльки в навчальнiй дiяльностi недостатньо представленi дiСЧ з цiлеутворення, створюючи, перетворюючi, а також дiСЧ, якi вимагають формування критерiСЧв аналiзу.
За допомогою ряду наших спостережень, можемо стверджувати, що спiввiдношення рiзноманiтних видiв навчальних дiй, якi виконують учнi на уроках, може дуже варiювати, навiть з однiСФСЧ теми.
Вiдсутнiсть спецiальних установок та вимог до розвитку творчого мислення у програмах та методичних рекомендацiях, а також критерiСЧв оцiнки його розвитку (яке воно маСФ значення при формуваннi та оцiнцi знань, умiнь i навичок) гальмуСФ в дiяльностi багатьох вчителiв використання спецiальних завдань, якi б розвивали творче мислення.
Щодо використання проблемного навчання у початкових класах, то воно, як ми зазначали ранiше, у дiяльностi молодших школярiв маСФ порiвняно обмежене використання, оскiльки для даного вiку не властивi самостiйне розвязання проблем, високий рiвень пiзнавальних потреб. Внаслiдок цього планування спiввiдношення рiзноманiтних видiв навчальних дiй, якi вiдповiдали б завданням розвитку творчого мислення, розробка та включення у пiдручники та методичнi посiбники спецiальних вправ, якi б розвивали креативнiсть, СФ реальним способом для вирiшення завдання пiдвищення рiвня розвитку продуктивного мислення у молодшому шкiльному вiцi.
Роздiл II. Особливостi формування творчого мислення школярiв
2.1 Етапи розвитку творчого мислення
На сьогоднiшнiй день iнтенсивнiсть дослiджень творчого мислення все бiльше зростаСФ. Створюються новi дiагностичнi завдання, якi дозволяють виявити рiвень розвитку творчого мислення, глибше вивчаються процеси творчостi дiтей та пiдлiткiв, розробляються першi навчальнi програми формування творчих здiбностей.
Психологами й педагогами визначено не тiльки основнi етапи розвитку творчого мислення, але й психологiчнi складовi творчоСЧ дiяльностi, якi характеризують рiвень розвитку творчостi на кожнiй стадiСЧ. Отож, такими складовими СФ:
гнучкiсть розуму;
систематичнiсть i послiдовнiсть мислення;
дiалектичнiсть;
готовнiсть до ризику та вiдповiдальностi за прийняте рiшення. Говорячи про гнучкiсть розуму, то вона складаСФться iз здiбностi до вiдокремлення суттСФвих ознак з безлiчi випадкових i здатнiсть швидко перебудовуватися з однiСФСЧ iдеСЧ на iншу. Люди з гнучким розумом зазвичай одразу пропонують значну кiлькiсть варiантiв рiшень, комбiнуючи та п