Розвиток творчого мислення молодших школярiв в процесi навчання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
тiльки управлiння процесом засвоСФння знань, але i розвитку пiзнавальних потреб учнiв.
Як повинен педагог побудувати процес навчання, щоб учнi зацiкавилися навчальним матерiалом, активно включилися в роботу? Яким способом створити в них внутрiшнi умови мислення для засвоСФння нового?
Потреба в пiзнаннi виникаСФ в людини в тому випадку, коли вона не може досягнути цiлi з допомогою вiдомих йому способiв дiй, знань. Ця ситуацiя i називаСФться проблемною. Саме проблемна ситуацiя допомагаСФ визвати зазначену пiзнавальну потребу в учнiв, дати необхiдну спрямованiсть СЧхнiй думцi i тим самим створити внутрiшнi умови для засвоСФння нового матерiалу, забезпечивши таким чином можливiсть управлiння зi сторони педагога цим процесом. Ось чому в сучасних дослiдженнях проблемна ситуацiя розглядаСФться як центральна ланка проблемного навчання.
Перш за все питання про роль проблемних ситуацiй стало розглядатися психологами в звязку з задачами активiзацiСЧ розумовоСЧ дiяльностi учнiв. Наприклад, Д.Н. Богоявленський i Н.А. Менчинська стверджували, що для пробудження думки важливо виникнення проблемноСЧ ситуацiСЧ, так як без неСЧ нова задача не в станi активiзувати мислення i тим самим створити сприятливий вплив на отримання нових знань навiть в тому випадку, коли ця задача зрозумiла учнями. Проблемна ситуацiя, котра стимулюСФ розумову дiяльнiсть учнiв в процесi навчання, допомагаСФ забезпечити той дiСФвий стан мозку, котрий являСФться необхiдною умовою для створення нових звязкiв.
Проблемна ситуацiя розглядаСФться як одна iз головних умов виникнення пiзнавальноСЧ потрiбностi, так як вона допомагаСФ учням зрозумiти тему уроку в навчальнiй дiяльностi, спецiально для цього органiзованiй вчителем. Головна перевага такого розумiння на вiдмiну вiд простого словесного розяснення вчителя полягаСФ в тому, що проблема не ставиться ззовнi, а виникаСФ в самого учня в процесi його роботи. А це призводить до того, що мотиви учня спiвпадають з цiллю вирiшення проблеми. Проблема, яка виникла на основi власноСЧ дiяльностi учня маСФ бiльшу пiдштовхуючу силу, що позитивно впливаСФ на прийняття СЧСЧ учнем. РЖ дiяльнiсть учня, пiдкоряючись досягненню цiСФСЧ цiлi набуваСФ активний, цiленаправлений характер.
Важливi данi про роль проблемноСЧ ситуацiСЧ в навчальному процесi отриманi в галузi психологiСЧ памятi. Дослiдження А.А. Смирнова i П.РЖ. Зiнченка показують, що при створеннi проблемних ситуацiй процес запамятовування виявляСФться найбiльш ефективним. З допомогою проблемних ситуацiй в учнiв активiзуСФться пiзнавальна установка, що особливо важливо при поясненнi нового матерiалу на уроцi. В процесi вирiшення задач що виникають при розвязаннi проблем i вiдбуваСФться запамятовування, причому переважно не в довiльнiй формi. Застосування на уроцi системи проблемних задач i питань, якi вимагають розумових зусиль та активних пошукiв, створюСФ, на думку П.РЖ. Зiнченка, умови рацiонального використання довiльноСЧ та мимовiльноСЧ памятi учнiв в навчаннi.
Психологи вивчають не тiльки питання, повязанi з проблемними ситуацiями, але i питання проблемного навчання в цiлому.
В дослiдженнях, якi проводилися пiд керiвництвом Н.А. МенчинськоСЧ i Г.С. Костюка , вивчалася ефективнiсть рiзних шляхiв навчання. Порiвнювалося навчання на основi сувороСЧ регламентацiСЧ дiяльностi учнiв, коли вони отримують готовi завдання, як потрiбно дiяти, i пошукове, коли перед учнями ставиться проблема i вони самi активно шукають способи СЧСЧ вирiшення. Вченi прийшли до таких висновкiв: на першому етапi засвоСФння вiдбуваСФться швидше в тих випадках, коли даються готовi вказiвки про дiСЧ, але на наступних етапах, коли для вирiшення пропонуються вiдносно новi задачi i вимагаСФться самостiйно застосувати знання до СЧх вирiшення, переважно на Щоб активiзувати розумову дiяльнiсть школяра, потрiбно стимулювати в нього умiння самостiйно долати труднощi, якi виникають при цьому, так як при такiй системi навчання вiн виходить за межi безпосередньо подаваних знань, а головне, оволодiваСФ загальними прийомами аналiзу i синтезу, що i лежить в основi розвиваючого навчання.
На думку багатьох дослiдникiв, проблемне навчання СФ одним iз найбiльш ефективних шляхiв розумового розвитку школярiв, розвитку СЧх самостiйного, творчого мислення (А.В. Брушлинський, Т.В. Кудрявцев, Г.С. Костюк, В.А. Крутецький, А.М. Матюшкiн, Н.А. Менчинська та iн.).
Отже, дослiдження сучасноСЧ психологiСЧ мислення дозволяють науково обТСрунтувати i розробити головнi питання проблемного навчання i управлiння активною розумовою дiяльнiстю учнiв. Появилася реальна можливiсть будувати управлiння процесом навчання, психiчним розвитком дитини в вiдповiдностi з закономiрностями процесу мислення.
1.3 Мiiе i значення навчальних дiй у розвитку творчого мислення
ОднiСФю iз важливих характеристик iнтелекту СФ його творча спрямованiсть. Проте умови й обставини СЧСЧ формування на рiзних вiкових етапах вивченi ще порiвняно недостатньо. Разом з тим виховувати готовнiсть до продуктивноСЧ дiяльностi потрiбно уже в молодшому шкiльному вiцi, коли закладаються способи навчальноСЧ дiяльностi.
Вдосконалення змiсту та методiв навчання необхiдно розглядати як основну умову формування творчого iнтелекту, творчих якостей особистостi школяра. При цьому данi обставини виявляються дiйовими лише при умовi високоСЧ активностi самих учнiв.
У вiдповiдностi iз загальною теорiСФю дiяльностi в якостi "одиницi" навчального процесу видiляють навч