Проблеми адекватного перекладу украiнською та росСЦйською мовами неологСЦзмСЦв
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?СЦнСЦмальними, тобто забезпечити максимальний рСЦвень еквСЦвалентностСЦ вихСЦдного тексту та тексту перекладу.
Тож тепер ми можемо визначити поняття адекватного перекладу. Адекватний переклад це переклад, який забезпечуСФ прагматичнСЦ задачСЦ перекладацького акту на максимально можливому для досягнення цСЦСФi мети рСЦвнСЦ еквСЦвалентностСЦ, не дозволяючи порушення норм та узусу МП, дотримуючись жанрово-стилистичних вимог до текстСЦв даного типу та конвенцСЦйнСЦй нормСЦ перекладу. У вСЦльному вживаннСЦ адекватний переклад це вСЦрний переклад.
У теорСЦi та практицСЦ перекладу оперують такими вихСЦдними поняттями, як еквСЦвалентнСЦсть, адекватнСЦсть та тотожнСЦсть. У широкому планСЦ еквСЦвалентнСЦсть розумСЦють як щось рСЦвноцСЦнне, рСЦвнозначне чомусь, адекватнСЦсть як щось достатньо рСЦвне, а тотожнСЦсть як дещо повнСЦстю спСЦвпадаюче, схоже з чимось. Менша категоричнСЦсть поняття еквСЦвалентностСЦ надало йому переваг та бСЦльшоi вживаностСЦ у сучасному перекладознавствСЦ. Хоча, звичайно, поняття адекватностСЦ, тотожностСЦ, повноцСЦнностСЦ та навСЦть аналогСЦчностСЦ залишаються в одному семантичному полСЦ, що СЦ термСЦн еквСЦвалентнСЦсть, а СЦнодСЦ СЦ дублюють одне одного.
Тобто говорячи про адекватнСЦсть, ми маСФмо на увазСЦ еквСЦвалентнСЦсть та тотожнСЦсть перекладу вСЦдносно оригСЦналу, бо межСЦ мСЦж ними майже не СЦснуСФ. З огляду на те, що поняття еквСЦвалентностСЦ набуло найбСЦльшоi поширеностСЦ, ми докладнСЦше розглянемо саме його, як рСЦвне поняттю адекватностСЦ.
З еквСЦвалентнСЦстю перекладу, так само як СЦ з адекватнСЦстю, вСЦдносно оригСЦналу вСЦдбуваСФться щось подСЦбне до дСЦагнозу лСЦкарСЦв у довСЦдцСЦ загального характеру. ЛСЦкарСЦ пишуть тАЬПрактично здоровийтАЭ, тобто пацСЦСФнт працездатний, хоча теоретично в нього цСЦла купа хвороб. Так само СЦ з перекладацькою еквСЦвалентнСЦстю. Можна наперед стверджувати, що будь-який переклад не буде абсолютно СЦдентичним канонСЦчному тексту або одиницСЦ оригСЦналу. ЕквСЦвалентнСЦсть перекладу вСЦдносно оригСЦналу це завжди поняття вСЦдносне. Але СЦ рСЦвень вСЦдносностСЦ рСЦзниться. СтупСЦнь наближення до оригСЦналу залежить вСЦд багатьох факторСЦв: вСЦд майстерностСЦ перекладача, вСЦд особливостей мов та культур, часу написання оригСЦналу та перекладу, характеру текстСЦв, що перекладаються тощо.
На мСЦй погляд, еквСЦвалентнСЦсть у теорСЦi перекладу слСЦд розумСЦти, як збереження вСЦдносноi рСЦвноцСЦнностСЦ змСЦстовноi, значеннСФвоi, семантичноi, стилСЦстичноi та функцСЦонально-комунСЦкативноi СЦнформацСЦi, що вмСЦщують оригСЦнал та переклад. СлСЦд зазначити, що еквСЦвалентнСЦсть оригСЦналу та перекладу це перш за все спСЦльнСЦсть розумСЦння СЦнформацСЦi, що мСЦститься у текстСЦ, включаючи й ту, що впливаСФ не тСЦльки на розум, але СЦ на почуття реципСЦента. Ми не випадково згадали СЦнформацСЦю, що мСЦстить текст, а не одна окрема одиниця, тому що неологСЦзми, якСЦ ми використовуСФмо та перекладаСФмо, зустрСЦчаються у певному оточеннСЦ, тобто у текстСЦ та контекстСЦ, яке безпосередньо впливаСФ на значеннСФвСЦ вСЦдтСЦнки неологСЦзму, а значить СЦ на його перекладний еквСЦвалент. Тобто говорячи про еквСЦвалентнСЦсть та адекватнСЦсть перекладу неологСЦзму, ми також говоримо про еквСЦвалентнСЦсть та адекватнСЦсть тексту, в якому вСЦн був ужитий.
ВСЦдомо, що переклад матерСЦалСЦзуСФться у двох формах, уснСЦй та письмовСЦй. РСЦвень еквСЦвалентностСЦ та адекватностСЦ усного та письмового перекладних текстСЦв значно рСЦзниться. Спочатку розглянемо сферу усного перекладу, який, зазвичай, подСЦляСФться на послСЦдовний (абзацно-фразовий включно) та синхронний. НайбСЦльш складним для досягнення еквСЦвалентностСЦ СФ синхронний переклад. Сама сутнСЦсть цього виду перекладу не дозволяСФ досягти високого рСЦвня еквСЦвалентностСЦ. Адже пСЦд час синхронного перекладу перекладна мова народжуСФться майже одночасно з прийняттям усного повСЦдомлення на мовСЦ оригСЦналу. Саме часовий фактор впливаСФ на зниження рСЦвня еквСЦвалентностСЦ. СинхронСЦст запСЦзнюСФться у передачСЦ значення порСЦвняно з мовою оригСЦналу, виникаСФ так звана тАЬсинфазнСЦстьтАЭ, тобто фазовий зсув. З СЦншого боку, перекладач зобов`язаний закСЦнчити переклад у той самий часовий вСЦдрСЦзок, що СЦ оратор. При перекладСЦ неологСЦзмСЦв, вживаних в оригСЦналСЦ, задача ускладнюСФться тим, що навСЦть професСЦйний перекладач може не знати значення того чи СЦншого неологСЦзму, тож вСЦн може припустити значення неологСЦзму або зовсСЦм його опустити. Що, звичайно, СФ також важливим чинником, який впливаСФ на рСЦвень еквСЦвалентностСЦ. НеминучСЦсть фазового зсуву та часового обмежника примушуСФ перекладача шукати можливостСЦ для лСЦнСЦйних (горизонтальних) синтаксичних трансформацСЦй, для словесного ущСЦльнення СЦнформацСЦi, що передаСФться, та скорочення семантичноi надмСЦрностСЦ, якщо вона СФ у повСЦдомленнСЦ оратора. ПСЦд синтаксичними трансформацСЦями ми розумСЦСФмо, наприклад, використання слова замСЦсть фразеологСЦзму або дСЦСФслСЦвного звороту, слова, що вже СЦснуСФ у мовСЦ перекладу, але маСФ вужче чи ширше значення, замСЦсть неологСЦзму. Усе це дозволяСФ отримати необхСЦдний резерв часу для перекладу.
Ще один тип усного перекладу це послСЦдовний, який виконуСФться пофразно або поабзацно. Однак у всСЦх цих видСЦв усного перекладу зберСЦгаСФться подСЦбна до власне синхронного перекладу неповнота еквСЦвалентностСЦ.
Щодо еквСЦвалентностСЦ письмового перекладу, то слСЦд, перш за все, пам`ятати, що на вСЦдмСЦну вСЦд усного письмовий переклад робиться при постСЦйному зверненнСЦ до оригСЦнала. Якщо перекладач не дуже обмежений у часСЦ, вСЦн може використовувати допомСЦжнСЦ засоби: рСЦзноманСЦтнСЦ словники, довСЦдники, енциклопедСЦi тощо. Тобто вСЦн обов`язково з`ясуСФ значення неологСЦз
Copyright © 2008-2014 geum.ru рубрикатор по предметам рубрикатор по типам работ пользовательское соглашение