Проблеми адекватного перекладу украiнською та росСЦйською мовами неологСЦзмСЦв

Дипломная работа - Иностранные языки

Другие дипломы по предмету Иностранные языки



тАЬфактичнийтАЭ- тАЬгСЦпотетичний, нереальнийтАЭ), тобто внаслСЦдок СЦнформацСЦйноi революцСЦi виникаСФ СЦ явище енантСЦосемСЦi внутрСЦшньословноi антонСЦмСЦi. Нове значення нСЦби пСЦдкреслюСФ, що саме тАЬкСЦберпростСЦртАЭ, свСЦт РЖнтернету стаСФ тАЬфактичнимтАЭ свСЦтом для все бСЦльшоi кСЦлькостСЦ людей; це значення перетворюСФться на високочастотне, функцСЦонально-важливе в сучасних умовах комунСЦкацСЦi. З СЦншого боку, слСЦд враховувати й етимологСЦчне значення слова virtual - запозичення з латинськоi мови (лат. virtualis `можливий`), той факт, що етимологСЦчний внутрСЦшньо-понятСЦйний змСЦст зберСЦгся у спорСЦднених словах романських мов. Наприклад, франц. virtuel, СЦспан. virtual, iтал. virtuale мають значення потенцСЦйний, можливий, отже можна встановити певний логСЦчний звязок мСЦж докСЦбернетичною СЦ кСЦбернетичною семантикою, тобто навСЦть якщо СЦ вважати, що в англСЦйськСЦй мовСЦ мало мСЦсце переосмислення зазначеного слова, воно не здаСФться таким тАЬпротилежнимтАЭ з точки зору етимологСЦi.

Слово virtual усе бСЦльше виступаСФ в якостСЦ майже повного еквСЦвалента елементу cyber-. З урахуванням того, що в досить широкому наборСЦ контекстСЦв, повязаних СЦз кСЦберпростором, у якостСЦ майже повних еквСЦвалентСЦв виступаСФ ще цСЦлий ряд мовних одиниць, стаСФ цСЦлком зрозумСЦлим поширене явище синонСЦмСЦi серед СЦнтернет-СЦнновацСЦй, наприклад: cybercash - E-cash - electronic cash - digital cash; cyber-commuter - telecommuter: cybermall -E-mall - digital mall; cybershopping - electronic shopping - Internet shopping; cybercolledge - virtual colledge; cybercommerce e-commerce e-trade Internet commerce.

Саме слово Internet також перетворилося на базу для цСЦлоi серСЦi неологСЦзмСЦв, особливо фразеологСЦчних (Internet appliance, Internet host, Internet cafe). Прискоренний темп розвитку тАЬСЦнтернетСЦвського свСЦтутАЭ призвСЦв, наприклад, до виникнення понять СЦнтернетСЦвський час (Net time), СЦнтернетСЦвський рСЦк (Internet year). Поняття СЦнтернетСЦвський рСЦк виникло за аналогСЦСФю до поняття собачий вСЦк (один собачий рСЦк прирСЦвнюСФться до семи людських рокСЦв). РЖнтернетСЦвськСЦ тАЬгурутАЭ вважають, що СЦнтернетСЦвський рСЦк дорСЦвнюСФ трьом звичайним мСЦсяцям. Слово Internet також послужило зразком для таких поширених СЦнновацСЦй, як intranet, extranet, evernet. НеобхСЦдно також вСЦдмСЦтити, що виникло новотворення outernet для позначення традицСЦйних доСЦнтернетСЦвських засобСЦв СЦнформацСЦi преси, лСЦтератури, телебачення тощо.

Основою для багатьох неологСЦзмСЦв став СЦ скорочений варСЦант слова Internet - the Net, наприклад: netangst, nethead, netiquette, netizen, net-fever, netmyth, netsavvy, netsurfing, netsploitation. У цьому звязку вСЦдзначимо концентрацСЦю неологСЦзмСЦв навколо назви мСЦжнародноi СЦнформацСЦйноi компютерноi мережСЦ Internet. РЖснуСФ, наприклад, цСЦлий ряд експресивно забарвлених слСЦв СЦ словосполучень, що проводять аналогСЦю мСЦж РЖнтернет СЦ швидкСЦсною шосейною дорогою, супермагСЦстраллю тощо: I-Bann, Info-bahn, Info-Highway, I-Way, Information superhighway, electronic superhighway, e-Bahn.

Тож ми бачимо, що з кожним роком, з кожним витком технологСЦчного розвитку розвиваСФться СЦ мова, утворюються все новСЦ СЦ новСЦ неологСЦзми, новСЦ словотворчСЦ елементи, якСЦ необхСЦднСЦ для адекватного вСЦдображення новоi технологСЦчноi реальностСЦ.

РоздСЦл II. Переклад неологСЦзмСЦв сфери економСЦки, комп`ютерних технологСЦй та РЖнтернет засобами украiнськоi та росСЦйськоi мов

II.1 Способи передачСЦ неологСЦзмСЦв сфери економСЦки, комп`ютерних технологСЦй та РЖнтернет засобами украiнськоi таросСЦйськоi мов

У процесСЦ мСЦжмовних контактСЦв було вироблено ряд засобСЦв передачСЦ неологСЦзмСЦв:

  1. транскрипцСЦя, транслСЦтерацСЦя

Це, так званСЦ, квазСЦнеперекладнСЦ методи передачСЦ неологСЦзмСЦв. РЗх назвали так тому, що при використаннСЦ цих прийомСЦв акт перекладу начебто обминаСФться СЦ замСЦнюСФться актом запозичення звуковоi (при транскрипцСЦi) або графСЦчноi (при транслСЦтерацСЦi) форми слова разом СЦз значенням з МД до МП. ВтСЦм неперекладнСЦсть цього прийому, насправдСЦ, тСЦльки удавана: фактично тут запозичення здСЦйснюСФться саме заради перекладу, як необхСЦдна передумова для його здСЦйснення. Запозичене слово стаСФ фактом МП та вже в цСЦй якостСЦ виступаСФ як еквСЦвалент зовнСЦ СЦдентичний з ним СЦншомовного слова. "асне кажучи, цей шлях СФ одним з найдавнСЦших СЦ найросповсюдженСЦших на стадСЦi природних (дописьмових) мовних контактСЦв, втСЦм вСЦн продовжуСФ вСЦдСЦгравати значну роль СЦ зараз. Але у наш час використання цього прийому пов`язане з цСЦлим рядом обмежень (мовна полСЦтика, стилСЦстичнСЦ норми, традицСЦi рСЦзних соцСЦолСЦнгвСЦстичних колективСЦв тощо).

Метод транслСЦтерацСЦi полягаСФ в тому, щоб за допомогою украiнських, росСЦйських лСЦтер передати лСЦтери, з яких складаСФться англСЦйське слово, наприклад, put укр. `пут`, рос.`пут` (опцСЦон), Nikkei укр.`НСЦккей`, рос.`Никкей` (СЦндекс курсСЦв цСЦнних паперСЦв на ТокСЦйськСЦй фондовСЦй бСЦржСЦ) тощо. ТранслСЦтерацСЦя широко використовувалась перекладачами аж до кСЦнця ХРЖХ столСЦття. Для цього перекладачевСЦ необов`язково було знати вимову англСЦйського слова, вСЦн мСЦг обмежитись його зоровим сприйняттям.

Значно бСЦльшоi розповсюдженостСЦ у перекладацькСЦй практицСЦ сучасностСЦ маСФ прийом транскрибування, який полягаСФ в передачСЦ не орфографСЦчноi форми слова, а фонетичноi. Через значнСЦ вСЦдмСЦнностСЦ фонетичних систем украiнськоi, росСЦйськоi та англСЦйськоi мов, така передача завжди СФ дещо умовною СЦ вСЦдтворюСФ тСЦльки подСЦбнСЦсть англСЦйського звучання. ВзагалСЦ перекладачевСЦ слСЦд завжди мати на увазСЦ, що пСЦд час використання прийому транскрипцСЦi завжди присутнСЦй елемент транслСЦтерацСЦi. Елементи транслСЦтерацСЦi пСЦд час транскрибування виявляються у наступному:

  1. транслСЦтерацСЦя невимовних звукСЦв
  2. транслСЦтера

    Copyright © 2008-2014 geum.ru   рубрикатор по предметам  рубрикатор по типам работ  пользовательское соглашение