ОсобливостСЦ розвитку англСЦйськоi мови в РЖндСЦi
Дипломная работа - Иностранные языки
Другие дипломы по предмету Иностранные языки
?ий варСЦант, маСФ менший соцСЦальний престиж: це мова неформального взаСФмоспСЦлкування (наприклад, у сСЦмейному життСЦ). Аристократичний варСЦант в свою чергу використовуСФться в офСЦцСЦйних ситуацСЦях СЦ публСЦчно [62; 8]. Вульгарний, простонародний варСЦант, яким користуються вдома як рСЦдною мовою, СЦ, з СЦншого боку, лСЦтературний, аристократичний варСЦант, вивчений пСЦзнСЦше в школСЦ, СЦ не закладений вдома, СФ взаСФмозвязаними варСЦантами однСЦСФi СЦ тСЦСФi ж мови.
В 1971р. Fishman намагався розмежувати просту СЦ лСЦтературну мову, де лСЦтературна мова елСЦти вСЦдповСЦдаСФ статусу, високСЦй культурСЦ, сильному прагненню до вищого соцСЦального просування, в той час як проста мова бСЦльше асоцСЦюСФться з солСЦдарнСЦстю, братерством СЦ близькими стосунками мСЦж носСЦями [16; 64].
Carranza дСЦйшов висновку, що рСЦвень престижу, який маСФ мова чи мови, виникаСФ пСЦд дСЦСФю двох факторСЦв: соцСЦальноi структури СЦ культурноi цСЦннСЦсноi систем. СоцСЦальна структура СФ соцСЦальним детермСЦнантом того, як мова сприймаСФться членами суспСЦльства. З СЦншого боку, культурнСЦ цСЦнностСЦ, якСЦ повиннСЦ пСЦдтримуватися, СФ важливими особливо у випадку менш престижноi мови: мова повинна асоцСЦюватися з позитивними цСЦнностями, з якими ii носСЦi СЦдентифСЦкують себе [там само].
АналСЦзуючи вживання англСЦйськоi мови в рСЦзних сферах мультилСЦнгвального суспСЦльства, Joshua Fishman вводить поняття, яке описуСФ використання мов в рСЦзних контекстах в багатомовному суспСЦльствСЦ. Fishman гадаСФ, що одна мова бСЦльш аплСЦкабельна, нСЦж СЦнша в деяких специфСЦчних контекстах [25; 183].
Правильне вживання показуСФ, що тСЦльки одна з теоретично доступних мов чи варСЦантСЦв буде вибрана конкретними класами або спСЦврозмовниками в конкретних ситуацСЦях для обговорення конкретних тем [26; 15].
Сфери визначаються термСЦнами основних контекстСЦв чи соцСЦально-економСЦчних випадкСЦв. Вони окреслюють основнСЦ групи ситуацСЦй взаСФмодСЦi, якСЦ СЦснують в конкретному багатомовному оточеннСЦ. Сфери дають нам змогу зрозумСЦти, що вибСЦр мови СЦ тема повязанСЦ з широкими соцСЦально-культурними нормами СЦ очСЦкуваннями [26; 19].
Fishman стверджуСФ, що не СЦснуСФ СЦнварСЦантного комплексу сфер, який можна застосувати до всього багатомовного оточення, так як мовна поведСЦнка вСЦдображаСФ соцСЦально-культурну модель. Таким чином, сфери можуть визначатися СЦнтуiтивно, теоретично або емпСЦрично. Вони також можуть вСЦдрСЦзнятися на соцСЦально-психологСЦчному СЦ соцСЦально-свСЦдомому рСЦвнСЦ. СоцСЦально-психологСЦчний аналСЦз розрСЦзняСФ близьку, неформальну, формальну СЦ мСЦжгрупову сфери. ЦСЦ сфери можуть далСЦ ототожнюватися зСЦ сферами на соцСЦально-свСЦдомому рСЦвнСЦ (такому, як дСЦм, школа СЦ та.СЦн.) якСЦ з таким видом дСЦяльностСЦ спСЦвпадають [там само, 19-20]. Вчений Barker стверджуСФ, що цСЦ сфери такСЦ ж реальнСЦ, як СЦ соцСЦальнСЦ установи мовноi спСЦльноти, виявляючи при цьому паралель з такими основними установами [там само, 22].
В дослСЦдженнях пуерто-рСЦканськоi спСЦльноти в Нью-Йорку (в 1971р.), Fishman, Cooper СЦ Ma виявили принаймнСЦ пять сфер: сСЦмейну, сферу друзСЦв, релСЦгСЦi, працевлаштування й освСЦти [57;30]. Anju Saghal, в своСФму дослСЦдженнСЦ з використання мови в РЖндСЦi видСЦляСФ три сфери: сСЦмi, друзСЦв, офСЦцСЦйноi установи [59; 299].
Gerlach [28;29] зазначаСФ, що в краiнах, де англСЦйська СФ рСЦдною мовою, суспСЦльства користовувались англСЦйською для рСЦзноманСЦтних функцСЦй, тодСЦ, як в краiнах таких, як РЖндСЦя, в яких англСЦйська була другою мовою, СЦноземною, вона була обмежена до адмСЦнСЦстративноi сфери, законодавства СЦ частини освСЦти, засобСЦв масовоi СЦнформацСЦi, деяких форм лСЦтератури, СЦншСЦ ж сфери вживання були залишенСЦ для рСЦдноi мови.
Bayer описуСФ СЦСФрархСЦю тотожностей, якСЦ можна знайти у всСЦх багатомовних суспСЦльствах, як вирСЦшальний фактор для розвитку СЦншого статусу СЦ функцСЦй мов. На тотожностях акцентуСФться рСЦзна ступСЦнь звязку, основний звязок наголошуСФться на однСЦй тотожностСЦ. Мовам надаються конкретнСЦ ролСЦ СЦ ними користуються в рСЦзних контекстах: наприклад, вживання рСЦдноi мови, як правило, обмежуСФться до спСЦлкування вдома СЦ мСЦж групами, тодСЦ, як домСЦнуюча мова оточення - це мова адмСЦнСЦстрацСЦi, освСЦти СЦ масового звязку. Таким чином мова дСЦСФ як "символ культурноi тотожностСЦ СЦндивСЦдСЦв СЦ груп" [14; 101].
Bonvillain також говорить, що одна мова зазвичай маСФ бСЦльший престиж, нСЦж СЦнша в суспСЦльствСЦ. Цьому сприяють такСЦ фактори, як соцСЦальний статус природжених носСЦiв мови, економСЦчний, полСЦтичний СЦ соцСЦальнСЦ контексти звязку [15;303]. Matthews (1908) стверджуСФ, що успСЦх поширення мови СЦ ii загальне прийняття незначною мСЦрою залежить вСЦд якостей мови, а здебСЦльшого - вСЦд якостей народностСЦ, яка використовуСФ ii як свою рСЦдну, СЦ вСЦд становища, яке займаСФ ця народнСЦсть.
РЖще декСЦлька столСЦть тому англСЦйською мовою розмовляли майже 5-7 мСЦльйонСЦв людей, якСЦ жили на невеликому островСЦ. СьогоднСЦ ж англСЦйською мовою розмовляють не лише у ВеликобританСЦi, але й в СЦнших краiнах. Зокрема, вона СФ лСЦнгвСЦстичним ключем для багатьох нацСЦй це глобальне явище СЦз своiми особливостями та змСЦстом [44; 11,14]. АнглСЦйська мова стала мСЦжнародною, якою розмовляють щонайменше 750 мСЦльйонСЦв людей. НавСЦть латинська мова не мала такоi популярностСЦ СЦ такого широкого використання, якСЦ зараз маСФ англСЦйська мова. Вона по праву може називатися першою глобальною мовою у свСЦтСЦ. СьогоднСЦ англСЦйська мова СФ офСЦцСЦйною бСЦльш, нСЦж у 60 краiнах свСЦту.
Качру, вСЦдзначаючи зростаючу популярнСЦсть англСЦйськоi мови в АзСЦi, зауважуСФ, що вона стаСФ такою, що тАЮпригнСЦчуСФтАЭ мСЦсцеву мову: сьогоднСЦ кСЦлькСЦсть людей, якСЦ розмовляють там англСЦйською, зросла до 350 мСЦльйонСЦв. РЖндСЦя СФ третьою краiною у свСЦтСЦ за поширенням носСЦiв англСЦйськоi мови - пСЦс