ОсобливостСЦ дитячоi творчостСЦ на уроках трудового навчання в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ореннями суспСЦльства СЦ узгодження вСЦтчизняноi системи освСЦти з прийнятими у РДвропСЦ й свСЦтовими освСЦтнСЦми стандартами.
ЗвичнСЦ для багатьох поколСЦнь уявлення про змСЦст урокСЦв трудового навчання стали причиною вСЦдвертого принизливого ставлення до ролСЦ СЦ мСЦсця трудовоi пСЦдготовки в системСЦ загальноi середньоi освСЦти. Причинами, що викликали незадоволення у суспСЦльствСЦ СЦснуючою системою трудового навчання, слСЦд вважати:
- недостатню сформованСЦсть особистостСЦ учня до трудовоi дСЦяльностСЦ у нових соцСЦально-економСЦчних умовах;
- вСЦдрив змСЦсту трудовоi пСЦдготовки вСЦд потреб сучасного суспСЦльства та ринку працСЦ, недооцСЦнку сучасних досягнень в галузСЦ технСЦки СЦ технологСЦй;
- надмСЦрну спрямованСЦсть трудового навчання на виробниче середовище СЦ применшення СЦнших життСФво необхСЦдних сфер дСЦяльностСЦ господарчоi, надання послуг соцСЦального обслуговування тощо;
- низьку СЦнтелектуальну насиченСЦсть змСЦсту предмета, що призвело до уповСЦльнення саморозвитку учнСЦв, а трудове навчання до розряду другорядних у навчальному планСЦ;
- розрив, який посилюСФться вСЦд класу до класу, мСЦж системами загальноосвСЦтньоi СЦ трудовоi пСЦдготовки СЦ знецСЦнення ii в очах учнСЦв та iхнСЦх батькСЦв;
- вСЦдчуження учнСЦв вСЦд процесу реалСЦзацСЦi виготовленоi ними продукцСЦi, що призвело до деформацСЦi розумСЦння цивСЦлСЦзованих соцСЦально-економСЦчних вСЦдносин СЦ зсуву в структурСЦ мотивацСЦi дСЦяльностСЦ школярСЦв;
- недостатнСФ використання рСЦзноманСЦтних форм органСЦзацСЦi трудового навчання [30, 21-22].
Про наслСЦдки не дуже позитивного ставлення до предмету суспСЦльства яскраво свСЦдчать показники останнСЦх рокСЦв набору до ВНЗ СЦз технСЦчними напрямками. ДСЦти не хочуть СЦти до навчальних закладСЦв з технСЦчних нахилом насамперед тому, що в школах не проводиться на належному рСЦвнСЦ профорСЦСФнтацСЦя дСЦтей, не проводиться робота з батьками, не достатньо проводиться виховних заходСЦв з розясненням значення трудового навчання.
Поки не змСЦниться ставлення суспСЦльства до предмету тАЮТрудове навчаннятАЭ, нСЦякСЦ намагання вчених не будуть спроможнСЦ довести протилежне, що тАЮТрудове навчаннятАЭ загальноосвСЦтнСЦй навчальний предмет, який можна поставити з усСЦма СЦншими в один ряд.
РОЗДРЖЛ 2. Експериментальне дослСЦдження особливостей дитячоi
творчостСЦ на уроках трудового навчання в початкових класах
2.1 ОрганСЦзацСЦя СЦ змСЦст експериментального дослСЦдження
ШкСЦльний курс трудового навчання маСФ великСЦ можливостСЦ для здСЦйснення творчого розвитку молодших школярСЦв. РЖ одним з найважливСЦших завдань, що стоять перед учителем, СФ здСЦйснення цСЦлеспрямованоi систематичноi роботи щодо iх реалСЦзацСЦi.
ДослСЦдження науковцСЦв та нашСЦ спостереження за навчальним процесом на уроках трудового навчання у початкових класах засвСЦдчили, що творчСЦсть це досить складний СЦ своСФрСЦдний процес, якому можна навчитися. Для цього необхСЦдно виявити його закономСЦрностСЦ, на основСЦ яких можна використати певнСЦ методи або прийоми, володСЦння якими дозволило б молодшим школярам бСЦльш ефективно займатися винахСЦдництвом чи елементарним проектуванням технологСЦчних обСФктСЦв.
На заняттях з трудового навчання дитина сприймаСФ предмет найбСЦльше з точки зору його форми, кольору, конструкцСЦi СЦ розмСЦрСЦв. Тому сприймання, як психСЦчна дСЦяльнСЦсть, складаСФ основу розумовоi дСЦяльностСЦ людини, сенсорний розвиток важливий етап для розвитку мислення. ЗСЦр привчаСФться сприймати предмет в цСЦлому, а також розчленовувати предмет, видСЦляти його рСЦзнСЦ властивостСЦ, форму, величину, взаСФморозмСЦщення частин. Уявлення дитини, отриманСЦ вСЦд зорових вСЦдчуттСЦв, доповнюються тактильними вСЦдчуттями, якСЦ виникають вСЦд дотику з матерСЦалом, з якого виготовлений вирСЦб.
В основСЦ практичноi дСЦяльностСЦ учнСЦв на заняттях з трудового навчання лежала дСЦяльнСЦсть рук СЦ зору: руки дСЦють, а зСЦр перевСЦряСФ СЦ направляСФ iх наступнСЦ рухи, СЦ знову руки дСЦють, виправляючи недолСЦки. РозвиваСФться сенсомоторика, яка активно впливаСФ на розумовий розвиток дитини [22, 9].
Для успСЦшного виконання завдання в процесСЦ працСЦ вСЦд учня часто вимагалося не тСЦльки сприйняття заданоi конструкцСЦi обСФкта, але й передбачення ii в новому просторовому положеннСЦ або уявлення як змСЦниться форма предмета, якщо змСЦнити розмСЦри окремих деталей, тобто розвязати якусь просторову задачу. Таким шляхом розвивалося, поповнювалося просторове уявлення дитини, яке необхСЦдно iй для правильного сприйняття предметСЦв навколишнього свСЦту, пСЦзнання предметСЦв дСЦйсностСЦ в iх взаСФмозвязку.
Ми враховували, що в трудовСЦй дСЦяльностСЦ учнСЦв необхСЦдна участь уяви. В рСЦзних видах працСЦ вимагаСФться рСЦзна частка участСЦ уяви, рСЦзний рСЦвень ii самостСЦйностСЦ й оригСЦнальностСЦ. Виконуючи роботу за ескСЦзом, схемою, учнСЦ формували у своiй уявСЦ майбутнСЦй вирСЦб. Вони планували свою дСЦяльнСЦсть згСЦдно визначених розмСЦрСЦв, матерСЦалу. Така уява називаСФться вСЦдтворюючою. На вСЦдмСЦну вСЦд неi уява творча створюСФ новСЦ образи, не користуючись готовими графСЦчними зображеннями.
Для розвитку обох видСЦв дитячоi уяви виявилося необхСЦдним, щоб учнСЦ брали участь у процесСЦ планування трудових дСЦй, у виборСЦ необхСЦдних матерСЦалСЦв та СЦнструментСЦв, контролювали хСЦд виконання роботи. При цьому самостСЦйнСЦсть дСЦтей поступово росла, охоплюючи все бСЦльшу кСЦлькСЦсть елементСЦв активноi творчостСЦ.
Програма орСЦСФнтуСФ на конструктивно-художнСЦй пСЦдхСЦд до вирСЦшення навчальних завдань з трудового навчання. Конструктивно-художнСЦй пСЦдхСЦд забезпечуСФться на основСЦ м?/p>