ОсобливостСЦ дитячоi творчостСЦ на уроках трудового навчання в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?амореалСЦзацСЦя дитини, розвиток закладених у неi можливостей. Важливою складовою цього процесу СФ робота з обдарованими дСЦтьми.
У наш час не СЦснуСФ стрункоi психолого-педагогСЦчноi системи роботи з розвитку творчостСЦ та обдарованостСЦ нСЦ в УкраiнСЦ, нСЦ за кордоном. Все ще поширена тенденцСЦя штучного подСЦлу дСЦтей у молодшому вСЦцСЦ на дуже здСЦбних (обдарованих), здСЦбних СЦ невстигаючих. Проблема творчостСЦ вирвана з системи органСЦзованого навчання СЦ виховання, що породжуСФ ряд труднощСЦв органСЦзацСЦйного, економСЦчного, соцСЦального та психологСЦчного плану [26, 143].
Наукове осмислення сутностСЦ творчого розвитку особистостСЦ у межах пропонованого дослСЦдження значною мСЦрою повязане з аналСЦзом класичних фСЦлософських (Г. Гегель, РЖ. Кант, Г. Сковорода, РЖ. Франко та СЦн.) СЦ психологСЦчних (М. БахтСЦн, П. Блонський, Д. Богоявленська, Л. Виготський, П. ЕнгельмеСФр, Я. Пономарьов та СЦн.) пСЦдходСЦв до трактування цього феномена, як продуктивноi людськоi дСЦяльностСЦ, здатноi породжувати якСЦсно новСЦ матерСЦальнСЦ та духовнСЦ цСЦнностСЦ СЦ спрямованоi на самовираження СЦ самоактуалСЦзацСЦю особистостСЦ .
У фСЦлософських працях (Г. Гегель, РЖ. Кант, Л. ФейСФрбах та СЦн.) на перше мСЦсце ставиться категорСЦя розвитку поетапного руху СЦндивСЦда у напрямСЦ особистСЦсних кСЦлькСЦсних змСЦн у якСЦснСЦ. Це розширюСФ поняття тАЬтворчСЦстьтАЭ в аспектах вищоi форми активностСЦ людини ii утвердження, формування, вСЦдтворення СЦ розвитку [45, 9].
У контекстСЦ нашого дослСЦдження, аналСЦз психологСЦчних теорСЦй творчостСЦ вСЦтчизняних (В. АндреСФв, О. Лук, О. МатюшкСЦн, В. Моляко, Я. Пономарьов, В. Роменець та СЦн.) СЦ зарубСЦжних авторСЦв (Ф. Беррон, Дж. Брунер, Дж. ГСЦлфорд, П. Торренс та СЦн.) дав змогу трактувати поняття творчого розвитку як процес формування особистостСЦ, спрямований на збагачення образно-асоцСЦативного мислення, уяви, фантазСЦi, емоцСЦйностСЦ, пСЦзнання, практично-дСЦСФвого фонду та креативностСЦ, яка СФ особистСЦсним утворенням, що СФ базою для творчостСЦ у ii процесуальному та результативному аспектах [15, 80-81]. На цСЦй пСЦдставСЦ нами сформульовано власну СЦнтерпретацСЦю категорСЦi тАЬтворчий розвитоктАЭ це динамСЦчний процес формування особистостСЦ, спрямований на розширення спектру здСЦбностей та особистСЦсних якостей, якСЦ проявляються СЦ збагачуються у практицСЦ рСЦзних видСЦв конструктивноi дСЦяльностСЦ, результати ii характеризуються новизною та оригСЦнальнСЦстю.
Наведене розумСЦння категорСЦi тАЬтворчий розвитоктАЭ стало пСЦдТСрунтям для генерування СЦдеi щодо виключноi ролСЦ трудового навчання у творчому розвитку особистостСЦ молодшого школяра. ВнаслСЦдок цього вченими запропоновано структурно-функцСЦональну модель творчого розвитку молод-ших школярСЦв. Стрижнем ii виступають засоби трудового навчання, якСЦ мають творчо-розвивальне значення. На цСЦй основСЦ в учнСЦв формуСФться емоцСЦйнСЦсть: вСЦдчуття форми, прекрасного, гармонСЦi, естетичнСЦ почуття насолоди, задоволення, радощСЦ та муки творчостСЦ тощо; пСЦзнання: розумСЦння СЦ знання явищ та процесСЦв природи, дСЦйсностСЦ СЦ працСЦ, активСЦзацСЦя логСЦчного, абстрактного й художнього мислення, збагачення уяви, фантазСЦi, пСЦдсилення СЦнтуiцСЦi СЦ т. СЦн. [13, 103]; мотивацСЦя: збудження СЦнтересу до знань СЦ набуття навичок творчоi дСЦяльностСЦ, активСЦзацСЦя будь-якого виду конструктивноi дСЦяльностСЦ, результати якоi обовязково мають характеристики новизни й оригСЦнальностСЦ [60, 8].
АналСЦз вСЦтчизняних (В. АлексСФСФва, Л. Виготський, Е. РЖгнатьСФв, В. МухСЦна, Б. НСФменський, М. Ростовцев, П. СакулСЦна, Н. Сокольникова та СЦн.) СЦ зарубСЦжних (Р. Арнхейм, Е. Геккель, Г. Гроддек, В. Келлер, Г. РСЦд, З. Фрейд та СЦн.) пСЦдходСЦв щодо природи трудового навчання дСЦтей дав змогу зробити принципово важливий для нашого дослСЦдження педагогСЦчний висновок про те, що творчСЦсть молодших школярСЦв потрСЦбно розвивати на основСЦ репродуктивноi СЦ продуктивноi трудовоi дСЦяльностСЦ як найдоступнСЦшого прояву дитячоi активностСЦ, СЦндивСЦдуальностСЦ з метою самовираження [20, 14].
АналСЦз дСЦяльностСЦ учнСЦв початковоi школи на уроках трудового навчання показав, що у нСЦй:
1) мнемСЦчна пСЦдсистема виступаСФ як активний процес, який виконуСФ продуктивну функцСЦю органСЦзацСЦi СЦ регуляцСЦi трудовоi дСЦяльностСЦ;
2) сенсорно-перцептивний блок визначаСФ якСЦсть створюваного вСЦзуального образу у вСЦдповСЦдностСЦ з реальною ситуацСЦСФю СЦ забезпечуСФ свого роду програму для органСЦзацСЦi творчоi роботи учнСЦв, активСЦзацСЦi творчого мислення;
3) СЦнтелектуальний блок, включаючи такСЦ операцСЦi мислительнСЦ операцСЦi як аналСЦз, синтез, порСЦвняння, виявлення аналогСЦй тощо, здСЦйснюСФ функцСЦю пошуку СЦ прийняття рСЦшення, вибору найбСЦльш доцСЦльного СЦ пластичного способу зображення СЦз всСЦх можливих, якСЦ дають змогу генерувати образотворчий задум;
4) пСЦдсистема моторних операцСЦй для практичноi реалСЦзацСЦi сформованого задуму [17, 19-20].
На цСЦй основСЦ вСЦдбуваються процеси, завдяки яким складаються стосунки мСЦж людиною, мистецтвом СЦ навколишнСЦм свСЦтом, збагачуються способи СЦ корекцСЦя життСФвого досвСЦду окремоi людини, створюються моделСЦ життя, дитина входить до свСЦту творчостСЦ й залучаСФться до скарбСЦв художньоi культури комунСЦкативними засобами.
РозумСЦння термСЦну "творчСЦсть" на протязСЦ XX столСЦття зазнало значних змСЦн. Спочатку це поняття вСЦдносилося лише до дорослих, досягнення яких вважались видатними. ПотСЦм його почали застосовувати до дСЦтей, маючи на увазСЦ iхнСЦй СЦнтелектуальний розвиток, виключно успСЦхи в учСЦннСЦ. З часом СЦ накопиченням досвСЦду визначення творчостСЦ розширилося. ТворчСЦсть стали визначати як здатнСЦсть до видатних нестандартних досягнень у будь-якСЦй сферСЦ людськоi