ОсобливостСЦ дитячоi творчостСЦ на уроках трудового навчання в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?у водою, вчитель опускав вСЦдрСЦзок фольги. УчнСЦ спостерСЦгали, що фольга занурюСФться на дно. Ставилося запитання: Чому фольга тоне? УчнСЦ припускали, що фольга тоне, так як вона важка. ТодСЦ вчитель робив з фольги човник СЦ обережно ставив дном на воду. УчнСЦ бачили, що в цьому випадку та ж сама фольга плаваСФ на поверхнСЦ води. Виникала проблемна ситуацСЦя.
Перше припущення про те, що важкСЦ матерСЦали завжди тонуть, не пСЦдтвердилося. Отже, справа не лише у матерСЦалСЦ, а в чомусь СЦншому. Уважно розглядаючи фольгу СЦ човник з неi, учнСЦ роблять висновок, що вона вСЦдрСЦзняСФться тСЦльки формою. Фольга плоска, а човник обСФмний. Щоб учнСЦ змогли зробити аналСЦтичнСЦ висновки, не порушуючи принцип науковостСЦ, вчителю доцСЦльно пСЦдказати дСЦтям СЦстину про те, що заглиблюючись у воду, предмети витСЦсняють ii, а вода навпаки. Для бСЦльшого переконання виявилося доцСЦльно в човник помСЦстити невеличку пластилСЦнову кульку, щоб стало помСЦтним пСЦдняття рСЦвня води у склянцСЦ. Якщо помСЦстити кульку значно бСЦльших розмСЦрСЦв, то човник може затонути. УчнСЦ дСЦйшли висновку, що пустотСЦлСЦ предмети, навСЦть з металу, можуть утримуватися на водСЦ, але до тих пСЦр, поки iх не перевантажать.
Проводячи на уроцСЦ спостереження, дослСЦди, вчитель здСЦйснював пСЦдготовчу роботу, яка сприяла розвитку iх самостСЦйностСЦ, СЦнСЦцСЦативи, творчоi думки. У загальному виглядСЦ процес дослСЦдження учнями ми подСЦлили на стадСЦi: виникнення СЦдеi, розвязання завдання, реалСЦзацСЦя задуму на практицСЦ. Поряд з цим процес дослСЦдження у молодших школярСЦв мав своi особливостСЦ. Для всякого дослСЦдження, яке виконують учнСЦ, характерною ознакою була новизна, хоча для дорослих це вже вСЦдомо.
На кожному уроцСЦ трудового навчання ми створювали можливСЦсть виникнення ситуацСЦi СЦнтересу до навчання: вдало пСЦдСЦбраний обСФкт працСЦ; естетично виготовлений зразок виробу; демонстрацСЦя СЦграшки, моделСЦ; цСЦкавСЦ творчСЦ завдання; заохочення до участСЦ у виставках, конкурсах, змаганнях; використання загадок, казок, змСЦст яких маСФ безпосереднСЦй звязок СЦз темою уроку тощо.
Так, перед виготовленням СЦз природних матерСЦалСЦв гелСЦкоптера вчитель пропонуСФ дСЦтям розгадати загадку:
Наче Карлсон високо лСЦтаСФ,
Бо й подСЦбнСЦ крила маСФ.
В експериментальному класСЦ, демонструючи зразок виробу ЧародСЦйне вСЦяло, вчитель говорив, що вСЦн сьогоднСЦ буде чародСЦйником, пропонуСФ задумати число вСЦд 1 до 31 СЦ за допомогою вСЦяла вгадуСФ iхнСЦ числа. Виготовлення СЦ оволодСЦння секретом такого вСЦяла зацСЦкавило не тСЦльки молодших школярСЦв, а й дорослих.
Навчання молодших школярСЦв конструюванню процесу створення форми, конструкцСЦi обСФкта чи окремих його частин найбСЦльше сприяло розвитку творчоi особистостСЦ. Щоб пСЦдготувати дСЦтей до конструкторсько-технологСЦчноi дСЦяльностСЦ, слСЦд було створити iм можливСЦсть систематично вправлятись у мисленнСЦ, вчити дСЦтей оперувати своiми знаннями, застосовуючи iх на практицСЦ, вчити спостерСЦгати, фантазувати СЦ пропонувати форму, конструкцСЦю виробу.
У процесСЦ формуючого експерименту ми використовували три види творчоi дСЦяльностСЦ учнСЦв:
- мисленна (СЦдея);
- графСЦчна (малюнки, ескСЦзи, схеми);
- предметна (моделСЦ, макети).
Знаючи види творчоi дСЦяльностСЦ молодших школярСЦв, учитель впливав на розвиток окремих природних здСЦбностей учнСЦв. Один учень давав конструктивну СЦдею, СЦнший - графСЦчно зображував задумане, деяким учням вдавалося краще вСЦдтворити СЦдею безпосередньо у виробСЦ. НайбСЦльшу цСЦннСЦсть мало конструювання, пСЦд час якого використовувалися всСЦ види творчостСЦ учнСЦв.
Формування творчого мислення в молодших школярСЦв ми здСЦйснювали поетапно, ставлячи послСЦдовно перед ними завдання в основному творчого характеру.
Перший етап (пСЦдготовчий). ДоцСЦльно було знайомити учнСЦв з основними частинами обСФктСЦв працСЦ; вчити iх аналСЦзу СЦ синтезу: визначати суттСФвСЦ ознаки обСФкта, робити порСЦвняння, узагальнення; спостерСЦгати взаСФмозвязок з природою (журавель СЦ колодязний журавель, полСЦт птаха СЦ лСЦтак). Виконувати завдання за малюнком, ескСЦзом, звертаючи увагу на симетрСЦю, пропорцСЦйнСЦсть окремих частин.
Вивчаючи тему ЛСЦтаючСЦ моделСЦ, вчитель разом з учнями визначаСФ основнСЦ частини планера, лСЦтака, гелСЦкоптера. Якщо аналСЦзувати поверхнево, то учнСЦ можуть знайти поряд СЦз спСЦльними частинами тСЦльки рСЦзницю мСЦж планером СЦ гелСЦкоптером. А якщо аналСЦзувати усвСЦдомлено, то учнСЦ виявлять суттСФву рСЦзницю СЦ мСЦж планером та лСЦтаком (у планера немаСФ двигуна на вСЦдмСЦну вСЦд лСЦтака). ДСЦти тодСЦ роблять висновок, що СЦ пропелер планеру не потрСЦбний, бо немаСФ чим приводити його в рух. Учитель тСЦльки доповнюСФ, що планер лСЦтаСФ за допомогою профСЦльностСЦ крил та великоi iх площСЦ. ПСЦд час конструювання макетСЦв космСЦчних станцСЦй учнСЦ спочатку називали панелСЦ сонячних батарей крилами. Виконуючи завдання вчителя проаналСЦзувати форму лСЦтака СЦ панелей сонячних батарей на зразках, учнСЦ дСЦйшли висновку, що панелСЦ, на вСЦдмСЦну вСЦд крил, зовсСЦм плоскСЦ, мають окремСЦ секцСЦi. ПорСЦвнюючи слово батарея з батарейкою для кишенькового лСЦхтарика, дСЦти усвСЦдомили про СЦстину роль сонячних батарей. Учитель тСЦльки пСЦдтвердив iх висновки, доповнюючи про те, що для космСЦчних станцСЦй електрична енергСЦя необхСЦдна, а крила зовсСЦм не потрСЦбнСЦ, тому що в космосСЦ безповСЦтряний простСЦр.
Другий етап (за умовами). На цьому етапСЦ творчого шляху вчитель навчаСФ дСЦтей розвязувати конструкторсько-технологСЦчнСЦ задачСЦ, розробленСЦ вчителем, або методистом (знайти за умовами свСЦй шлях рСЦшення). В основному це творчСЦ зав