ОсобливостСЦ дитячоi творчостСЦ на уроках трудового навчання в початкових класах
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
им людина вмСЦСФ при потребСЦ змСЦнити свою попередню думку, по-новому пСЦдСЦйти до розвязання наболСЦлих питань; глибоким людина вмСЦСФ бачити новСЦ, прихованСЦ вСЦд сприйняття проблеми задачСЦ [44, 479].
РСЦвень мислення творчоi особистостСЦ характеризуСФться: самостСЦйнСЦстю, гнучкСЦстю, аналСЦтичнСЦстю, розсудливСЦстю, винахСЦдливСЦстю, глибиною думки, дотепнСЦстю, кмСЦтливСЦстю [15, 83-84].
СамостСЦйнСЦсть вмСЦння побачити СЦ сформулювати нову проблему без сторонньоi допомоги; осмислити СЦ використати суспСЦльний досвСЦд, при цьому бути незалежним у своiх поглядах, смСЦливо висловлювати думку. ОсобистСЦсть, якСЦй притаманна самостСЦйнСЦсть мислення, не боiться поразок, над нею не тяжСЦють попереднСЦ невдачСЦ, вона вСЦрить у себе. На превеликий жаль, люди хочуть бути такими, як усСЦ, iм властива конформнСЦсть, тобто такий стан, при якому людина вСЦдмовляСФться вСЦд власноi думки, поглядСЦв, а приймаСФ думку бСЦльшостСЦ.
ГнучкСЦсть вмСЦння змСЦнити шлях рСЦшення проблеми, якщо вСЦн не задовольняСФ умову. Людина з гнучким розумом умСЦСФ розглядати всСЦ, навСЦть суперечливСЦ точки зору, зважувати iх СЦстиннСЦсть. Вона толерантна, схильна до мСЦркувань, смСЦлива, незалежна, рСЦшуча у змСЦнах СЦ спростуваннСЦ, iй притаманне почуття новизни. УмСЦння радикально змСЦнити своi погляди СФ дуже важливим, оскСЦльки стереотип, зашкарублСЦсть думки не сприяють прогресу, творчостСЦ. ДогматичнСЦсть СЦ непоступливСЦсть СФ протилежними гнучкостСЦ.
АналСЦтичнСЦсть, логСЦчнСЦсть думок умСЦння видСЦляти СЦстотне й узагальнювати, послСЦдовно та чСЦтко приймати рСЦшення, доречно висловлюватися. НаскСЦльки важливо вдумливо пСЦдходити до проблеми розвязання задач, висловлювати своi думки, свСЦдчить народне прислСЦвя: "Мудрий не все каже, що знаСФ, а дурний не все знаСФ, що каже".
РозсудливСЦсть вмСЦння оцСЦнити ситуацСЦю, вСЦдповСЦдно до цього будувати свою поведСЦнку.
ВинахСЦдливСЦсть умСЦння знайти вихСЦд з будь-якоi ситуацСЦi, розвязати будь-яку проблему.
Глибина думки здатнСЦсть детально аналСЦзувати, порСЦвнювати та знаходити СЦстотне, здСЦйснювати рСЦзностороннСЦй пСЦдхСЦд до розвязання проблеми, аргументувати ii рСЦшення СЦ не обмежуватися вузьким колом СЦдей.
ДотепнСЦсть мистецтво з гумором розвязувати тСЦ чи СЦншСЦ проблеми, влучно висловлюватися.
КмСЦтливСЦсть природний дар, який даСФ змогу зрозумСЦти, розпСЦзнати недоступнСЦ СЦншим речСЦ, можливСЦсть наблизитись до СЦстини.
Ми по-рСЦзному оволодСЦваСФмо розумовою дСЦяльнСЦстю: однСЦ репродуктивним шляхом (шляхом вСЦдтворення наявного), СЦншСЦ ж творчим (оригСЦнальним, своСФрСЦдним). В останнСЦ роки у результатСЦ експериментальних дослСЦджень встановлено, що творча дСЦяльнСЦсть людини забезпечуСФться специфСЦчними, особливими здСЦбностями, якСЦ назвали креативнСЦсть виявляСФться як здатнСЦсть висувати неординарнСЦ та нестандартнСЦ СЦдеi, уникати в мисленнСЦ традицСЦйних схем, швидко розвязувати проблемнСЦ ситуацСЦi. КреативнСЦсть охоплюСФ певну сукупнСЦсть мислительних процесСЦв та якостей особистостСЦ.
Дивергентне мислення тСЦсно повязане з активнСЦстю пСЦзнавальних процесСЦв СЦ високою чутливСЦстю сенсорики. ПСЦзнавальна сфера творчо спрямованих людей вСЦдрСЦзняСФться наявнСЦстю загальних понять, широких категорСЦй, синтетичнСЦстю сприймання навколишнього свСЦту, високим рСЦвнем когнСЦтивноi гнучкостСЦ. Це новий погляд на старСЦ СЦстини, вихСЦд за межСЦ стереотипСЦв, оригСЦнальнСЦсть СЦдей СЦ вСЦдсутнСЦсть стандартСЦв [20, 13]. ТакСЦ якостСЦ дивергентного мислення наче протидСЦють конвергентному, що зорСЦСФнтоване на знання, логСЦку, певну послСЦдовнСЦсть, оперуСФ чСЦткими логСЦчними категорСЦями СЦ пСЦдводить пСЦд них СЦснуючу проблему, намагаючись вирСЦшити ii вСЦдповСЦдно до певних правил, законСЦв, формул. Залежно вСЦд того, яке мислення переважаСФ, люди можуть бути творчими СЦ репродуктивними бСЦльшою чи меншою мСЦрою.
Були спроби встановити звязок мСЦж СЦнтелектом та творчими здСЦбностями. ДослСЦдження дали змогу виявити кСЦлька груп людей з рСЦзними спСЦввСЦдношеннями СЦнтелекту та творчостСЦ [1, 52-53].
ДСЦти першоi групи (з високим рСЦвнем творчостСЦ та СЦнтелекту) впевненСЦ у своiх можливостях. Вони добре контролюють своi дСЦi, залишаючись вСЦльними у своiх вчинках; легко переходять вСЦд дитячого до дорослого стилю поведСЦнки, добре СЦнтегруються в соцСЦумСЦ СЦ виявляють великий СЦнтерес до всього нового.
У дСЦтей з високим рСЦвнем СЦнтелекту, але слабкими творчими здСЦбностями вся енергСЦя спрямована на досягнення успСЦху. Будь-яка невдача сприймаСФться як катастрофа. Саме тому вони уникають ризику СЦ не люблять висловлювати власну думку, обмежуючись вСЦдповСЦдями на запитання. Така стриманСЦсть не даСФ iм можливостСЦ вСЦдкритися своiм друзям. ВСЦдчуття неспокою виявляСФться лише тодСЦ, коли дСЦти наданСЦ самим собСЦ в оцСЦнцСЦ своСФi дСЦяльностСЦ чи можливих наслСЦдкСЦв власних вчинкСЦв.
ДСЦти з низьким рСЦвнем СЦнтелекту, але високим творчим потенцСЦалом найгСЦрше адаптованСЦ у традицСЦйнСЦй системСЦ освСЦти. Вони постСЦйно вСЦдчувають страх через суперечностСЦ мСЦж власними уявленнями та вимогами школи, якСЦ не можуть виконати; це призводить до появи тАЬкомплексу неповноцСЦнностСЦтАЭ. ДСЦти цього типу бояться оцСЦнки своiх вчинкСЦв СЦншими СЦ почувають себе комфортно лише тодСЦ, коли можуть поводитися вСЦдповСЦдно до власного ритму дСЦяльностСЦ СЦ власноi фантазСЦi.
ДСЦти з низьким рСЦвнем СЦнтелекту та незначними творчими здСЦбностями найбСЦльше адаптованСЦ СЦ задоволенСЦ собою. Вони вСЦрять у своi можливостСЦ СЦ компенсують нестачу СЦнтелекту великою кСЦлькСЦстю соцСЦальних контактСЦв чи певною пасивнСЦстю (див. табл.).
Таблиця
ОсобливостСЦ школярСЦв з рСЦзними рСЦвнями СЦнтелекту СЦ т?/p>