ОсобистСЦсно-орСЦСФнтоване виховання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?ченостСЦ у школярСЦв частСЦше спостерСЦгаСФться, коли вихователь особистСЦсть авторитарного складу, а переживання гнСЦву СЦ злостСЦ в учнСЦв частСЦше вСЦдмСЦчаються, коли вихователСЦ непослСЦдовнСЦ у своiх стосунках з ними
З виховноi точки зору важливо, щоб спосСЦб спСЦлкування, який практикуСФ педагог при встановленнСЦ звязкСЦв з дСЦтьми, створював у них певний досвСЦд емоцСЦйних переживань. Чому ж той чи СЦнший стиль спСЦлкування педагога стосовно до вихованцСЦв викликаСФ в них частСЦше й швидше однСЦ переживання СЦ рСЦдше й повСЦльнСЦше СЦншСЦ?
РСЦч у тСЦм, що у кожноi людини, СЦ в школяра в тому числСЦ, у мСЦру входження його в рСЦзнСЦ види дСЦяльностСЦ СЦ збагачення його досвСЦду спСЦлкування з рСЦзними людьми формуСФться потреба в такСЦй поведСЦнцСЦ оточуючих, яка вСЦдповСЦдала б певним еталонам дСЦяльностСЦ, ставлення до людей СЦ яка разом з тим вСЦдповСЦдала б його особистим очСЦкуванням сприятливих дСЦй цих людей стосовно до нього самого. А оскСЦльки дСЦi останнСЦх у повсякденному життСЦ цим еталонам СЦ очСЦкуванням вСЦдповСЦдають, як правило, рСЦзною мСЦрою, то у будь-якого школяра виникають у звязку з цим за бСЦльшоi вСЦдповСЦдностСЦ позитивнСЦ переживання, за меншоi негативнСЦ.
Педагоги ж, схильнСЦ до авторитарного, демократичного чи непослСЦдовно-суперечливого стилю спСЦлкування СЦ поведСЦнки з вихованцями, не можуть всСЦ однаковою мСЦрою вСЦдповСЦдати еталонам спСЦлкування, що сформувався у певного вихованця, СЦ однаково задовольняти його домагання.
Таким чином, умовою розвитку позитивного емоцСЦйного стану у вихованцСЦв виявляСФться прояв вихователем доброзичливостСЦ до них, а також здатностСЦ до спСЦвпереживання СЦ спСЦвчуття. Важливою умовою успСЦшного спСЦлкування виявляСФться також щирСЦсть у вираженнСЦ почуттСЦв, оскСЦльки лише за наявностСЦ ii створюСФться можливСЦсть побудови справдСЦ психологСЦчно адекватноi СЦ конструктивноi за своiми результатами поведСЦнки вихованцСЦв.
НесприйнятливСЦсть дитини до дСЦй вихователСЦв СФ свСЦдченням того, що вони застосовували способи впливу, якСЦ не вСЦдповСЦдають ii особистСЦсним особливостям. Для таких вихователСЦв характерна психологСЦчна слСЦпота, одноманСЦтнСЦсть способСЦв впливу, велика закостенСЦлСЦсть у iх використаннСЦ. Наприклад, притаманна деяким вихователям звичка впливати на учнСЦв за допомогою покарань СЦ погроз викликаСФ, як правило, в останнСЦх захисну реакцСЦю, вимагаСФ вСЦд них значних затрат енергСЦi, щоб вгамувати страх СЦ побоювання, СЦ значною мСЦрою пригнСЦчуСФ iх СЦнтелектуально-вольову активнСЦсть, тобто викликаСФ зворотний результат. З СЦншого боку, поведСЦнка вихователя в спСЦлкуваннСЦ, яка послаблюСФ СЦ, ще гСЦрше, знСЦмаСФ будь-який самоконтроль над дСЦями вихованцСЦв, маСФ, як правило, негативний результат для iх теперСЦшньоi поведСЦнки СЦ для наступного iхнього розвитку як колективСЦстСЦв у майбутньому.
Тому творчСЦсть педагога, яка спрямована на збагачення способСЦв поведСЦнки в спСЦлкуваннСЦ, мусить бути не пСЦдпорядкованою здатностСЦ манСЦпулювати дСЦтьми чи, навпаки, огульно пСЦдлаштовуватись пСЦд iх бажання, що виявляються в iхнСЦй поведСЦнцСЦ пСЦд час спСЦлкування, а нацСЦленою на оволодСЦння вмСЦнням створювати своiм ставленням до вихованцСЦв психологСЦчнСЦ умови, що сприяють прояву на оптимальному рСЦвнСЦ iхнього СЦнтелектуально-вольового СЦ морального потенцСЦалу.
Завдання вихователя, який органСЦзовуСФ особистСЦсне розвивальне спСЦлкування, полягаСФ передусСЦм у тому, щоб своiми дСЦями на вихованцСЦв у цьому процесСЦ вСЦн максимально активСЦзував власнСЦ внутрСЦшнСЦ ресурси, щоб дСЦти самСЦ на високому моральному рСЦвнСЦ могли успСЦшно справлятися з рСЦзноманСЦтними життСФвими проблем.
ПерехСЦд традицСЦйно працюючого вчителя до такого нового для нього стилю навчання маСФ бути поступовим СЦ обережним, оскСЦльки вСЦн повязаний СЦз глибокими СЦ, отже, досить повСЦльними особистСЦсними перебудовами учителя СЦ учнСЦв. При цьому головними СФ не стСЦльки змСЦни змСЦсту СЦ методСЦв викладання, скСЦльки становлення й змСЦцнення основних особистСЦсних установок, постСЦйний особистСЦсний рСЦст учителя фасилСЦтатора.
К. Роджерс наводить данСЦ, що характеризують ефективнСЦсть гуманСЦстичного навчання в порСЦвняннСЦ з традицСЦйним. Використовуючи матерСЦали двох наукових оглядСЦв, що пСЦдсумовували результати 102 порСЦвняльних дослСЦджень, Роджерс показуСФ, що по всСЦх девятьох показниках, що дСЦагностувалися в учнСЦв (академСЦчнСЦ досягнення, Я-концепцСЦя, вСЦдношення до школи, креативнСЦсть, конформнСЦсть, допитливСЦсть, тривожнСЦсть, локалСЦзацСЦя контролю, кооперацСЦя), у переважнСЦй бСЦльшостСЦ дослСЦджень гуманСЦстичне навчання виявилося бСЦльш успСЦшним СЦ ефективнСЦшим, нСЦж традицСЦйне.
К. Роджерс наводить переконливСЦ факти, що свСЦдчать про переваги гуманСЦстичного навчання. ЦСЦ факти, отриманСЦ за результатами численних емпСЦричних дослСЦджень, подаються у вСЦдповСЦдностСЦ зСЦ стандартами академСЦчного стилю: описуються планування дослСЦджень, конкретнСЦ методики що використовувалися в них, експериментальнСЦ СЦ контрольнСЦ вибСЦрки випробуваних, методи статистичноi обробки даних, отриманСЦ результати. У ходСЦ порСЦвняльних дослСЦджень, у яких у цСЦлому були дослСЦдженСЦ тисячСЦ вчителСЦв СЦ десятки тисяч учнСЦв, зСЦставлялися рСЦзнСЦ показники ефективноi роботи вчителСЦв, що володСЦють рСЦзними рСЦвнями розвитку здатностСЦ до фасилСЦтацСЦi навчання. АналСЦз поводження учнСЦв на уроках учителСЦв-фасилСЦтаторСЦв показав, що (у порСЦвняннСЦ з поводженням на традицСЦйних уроках) учнСЦ: бСЦльше говорять СЦз вчителем СЦ мСЦж собою; бСЦльш СЦнСЦцСЦативнСЦ в мовному спСЦлкуваннСЦ; задають бСЦльше питань; бСЦльше часу зайнятСЦ рСЦшенням власне навчальних задач; виявляють бСЦльш високСЦ рСЦвнСЦ когнСЦтивн