ОсобистСЦсно-орСЦСФнтоване виховання

Дипломная работа - Педагогика

Другие дипломы по предмету Педагогика



?рСЦСФнтованоi освСЦти.

КогнСЦтивний компонент змСЦсту освСЦти не повинен розпадатися на сукупнСЦсть основ наук, вСЦн маСФ за мету формування знань, якСЦ складатимуть основу свСЦтоглядноi СЦ праксеологСЦчноi освСЦченостСЦ особистостСЦ. ТакСЦй особистостСЦ будуть притаманнСЦ ноосферний свСЦтогляд СЦ розвинена субСФктнСЦсть здСЦбнСЦсть усвСЦдомлено, компетентне СЦ вСЦдповСЦдально дСЦяти СЦ чинити за внутрСЦшнСЦм обовязком (як з позицСЦi соцСЦальних цСЦнностей, так СЦ з позицСЦi СФдиного в буттСЦ мСЦсця свого Я).

ДСЦяльнСЦсний компонент сприяСФ формуванню СЦ розвитку студентСЦв як субСФктСЦв дСЦяльностСЦ СЦ соцСЦальних вСЦдносин.

По-перше, найважливСЦшим моментом у цьому СФ утвердження СЦндивСЦда як субСФкта, здатного дСЦяти самостСЦйно та вСЦдповСЦдати за своi вчинки... Саме субСФктнСЦсть, яка СФ субстанцСЦональною основою особистостСЦ, слугуСФ опертям ii активностСЦ постСЦйноi потреби в дСЦяльностСЦ, змСЦнах, перетвореннСЦ себе СЦ свСЦту.

По-друге, в процесСЦ дСЦяльностСЦ субСФкт освоюСФ ii структуру й етапи, рСЦзноманСЦтнСЦ способи реалСЦзацСЦi, розкриваСФ творчСЦ здСЦбностСЦ, необхСЦднСЦ для самореалСЦзацСЦi в рСЦзноманСЦтних сферах життСФдСЦяльностСЦ.

По-третСФ, лише в дСЦяльностСЦ, а вСЦдтак у взаСФмовСЦдносинах СЦндивСЦд набуваСФ почуття вСЦдповСЦдальностСЦ за одержанСЦ результати. РЖндивСЦд формуСФться як субСФкт вчинкСЦв як особистСЦсть. Саме почуття вСЦдповСЦдальностСЦ сприяСФ формуванню основноi внутрСЦшньоi особистСЦсноi цСЦнностСЦ цСЦнностСЦ власноi гСЦдностСЦ. ПерехСЦд вСЦд СЦснуючоi культури споживання (мати) до культури гСЦдностСЦ (бути) може допомогти людству позбутися безвиходСЦ (немаСФ майбутнього!), утилСЦтаризму, технократизму СЦ економСЦзму.

Рефлексивний компонент забезпечуСФ самопСЦзнання, розвиток здСЦбностСЦ до рефлексСЦi, оволодСЦння способами саморегуляцСЦi, самовдосконалення, морального самовизначення, сприяСФ формуванню життСФвоi позицСЦi СЦ як системи особистСЦсних цСЦнностей, СЦ як основного, домСЦнуючого ставлення до життя.

Важливо визнати, що системоутворювальними компонентами змСЦсту особистСЦсноорСЦСФнтованоi освСЦти на думку ПодмазСЦна СФ: аксСЦологСЦчний, телеологСЦчний СЦ дСЦяльнСЦсний, причому саме в такСЦй послСЦдовностСЦ. Бо, якщо щось робити, то треба знати, для чого, в СЦмя чого? Ось у чому криСФться суттСФва рСЦзниця мСЦж традицСЦйною, особистСЦсно вСЦдчуженою освСЦтою, у змСЦстСЦ якоi системо утворювальним визнаСФться когнСЦтивний компонент, СЦ особистСЦсно орСЦентованоi.

Висновки

ВСЦдомо, що детермСЦнСЦстський закон розглядаСФ реальнСЦсть як послСЦдовнСЦсть причин СЦ наслСЦдкСЦв, описуСФ всСЦ можливостСЦ ii розвитку. ВСЦн поширюСФться на всСЦ сфери людського буття, великою мСЦрою визначив сучаснСЦ проблеми системи освСЦти. Тим часом школа продовжуСФ реалСЦзувати застарСЦлСЦ знаннСФцентричнСЦ репродуктивнСЦ принципи, якСЦ зумовлюють результати, що не збСЦгаються СЦз сподСЦваннями суспСЦльства. Тому необхСЦдна нова парадигма освСЦти, найважливСЦшою характеристикою якоi стаСФ ii гуманСЦстична зорСЦСФнтованСЦсть. ЗмСЦна моносубСФктного екстерналСЦського на полСЦсубСФктний (полСЦлогСЦчний) пСЦдхСЦд призводить до загальноi гуманСЦзацСЦi у сферСЦ духовного до реалСЦзацСЦi на практицСЦ педагогСЦки спСЦвробСЦтництва СЦ психологСЦi виховання вихователСЦв. В цьому випадку головною метою школи буде виховання вСЦдповСЦдальноi, творчоi особистостСЦ, яка зможе адаптуватися до нових соцСЦальних умов, а засобами досягнення цСЦСФi мети - СЦндивСЦдуальний пСЦдхСЦд СЦ побудова навчального процесу як дСЦалогу зСЦ свСЦтом. ГуманСЦстичнСЦ цСЦнностСЦ шкСЦльноi освСЦти зумовлюють змСЦну авторитарно-дисциплСЦнарноi моделСЦ навчання на особистСЦсно зорСЦСФнтовану. Основними ознаками цих змСЦн СФ навчання СЦ виховання учнСЦв з максимально можливою СЦндивСЦдуалСЦзацСЦСФю, створення умов для саморозвитку СЦ самонавчання, осмисленого визначення своiх можливостей СЦ життСФвих цСЦлей. МетодологСЦчно це базуСФться на принципСЦ природовСЦдповСЦдностСЦ СЦ мотивацСЦйного забезпечення навчально-виховного процесу.

ВСЦдсутнСЦсть особистСЦсно зорСЦСФнтованого виховання учнСЦв стосовно духовного, емоцСЦйного та фСЦзичного потенцСЦалСЦв у часи СЦснування тоталСЦтарного суспСЦльства негативно впливала на можливостСЦ соцСЦального розвитку особистостСЦ. СоцСЦально-економСЦчнСЦ та освСЦтнСЦ реформи не змогли забезпечити достатнСЦй рСЦвень розвитку цСЦлоi низки молодСЦжних програм. А тому на сьогоднСЦ необхСЦднСЦстю СФ вихСЦд на новСЦ рСЦвнСЦ соцСЦального розвитку учнСЦвськоi молодСЦ з метою формування духовностСЦ, активного ставлення до навколишньоi дСЦйсностСЦ, умСЦнь користуватися визначальними надбаннями демократичного суспСЦльства. При цьому значне мСЦсце вСЦдводиться вибору особистСЦстю системи цСЦнностей, характерних для украiнського народу, формування власних мотивСЦв, СЦнтересСЦв та СЦдеалСЦв, якСЦ забезпечували б участь молодСЦ у вСЦдродженнСЦ украiнськоi державностСЦ, змСЦцненнСЦ ii суспСЦльно-економСЦчних вСЦдносин.

Позитивно зорСЦСФнтований розвиток особистостСЦ сприяСФ соцСЦальному розвитку, самовдосконаленню та самореалСЦзацСЦi особистостСЦ, що у кСЦнцевому пСЦдсумку впливаСФ на вСЦдродження суспСЦльства.

АналСЦзуючи функцСЦонування СЦнституцСЦй освСЦти провСЦдних краiн у площинСЦ iхньоi дСЦяльностСЦ як провСЦдних агентСЦв формування учнСЦвськоi молодСЦ, можна краще осмислити апробованСЦ нашими колегами принципи, форми, шляхи та методи такоi роботи.

УнСЦкальнСЦсть цього закордонного досвСЦду СЦ його цСЦннСЦсть для вСЦтчизняноi освСЦти СФ незаперечними. Психологи СЦ педагоги навчилися (бСЦльшою чи меншою мСЦрою) вСЦднаходити та утверджувати у своiй фаховСЦй дСЦяльностСЦ рСЦвновагу щодо врахування, з одного боку, суспСЦльних реальностей та вим