ОсобистСЦсно-орСЦСФнтоване виховання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
лерантно та з повагою.
Друге правило-вимога - побудова "психологСЦчноi" зони доброзичливостСЦ - встановлення особистСЦсних контактСЦв з вихованцями через мовний контакт (називати учня на СЦмя, а не на прСЦзвище, виявляти увагу до розмов та мислення дитини тощо); тактильний (торкатися рукою плеча, руки); вСЦзуальний (вказувати поглядом схвалення або осуд).
ТретСФ правило-вимога - сприяння й прохання допомоги. У виховному планСЦ ця вимога маСФ виняткове значення, тому що включення школярСЦв у соцСЦально корисну дСЦяльнСЦсть обовязково супроводжуСФться вСЦдчутними успСЦхами учнСЦв: складаСФться ситуацСЦя гарантованого успСЦху, позитивний психологСЦчний фон "авансування особистостСЦ" через пСЦдкреслення СЦндивСЦдуальних особливостей дитини. Це, в свою чергу, забезпечуСФ емоцСЦйну СФднСЦсть СЦ спСЦвробСЦтництво вихованця з педагогом, гуманСЦзуСФ взаСФмини школярСЦв, розвиваСФ в них потребу бути корисними для СЦнших, творити добро й дарувати навколишнСЦм радСЦсть.
Отже, стратегСЦя особистСЦсного пСЦдходу в гуманСЦзацСЦi вСЦдносин учнСЦв ТСрунтуСФться на образСЦ особистостСЦ, яка здатна до саморозвитку та органСЦзацСЦi життя. Розвиток цСЦннСЦсного ставлення до особистостСЦ й усвСЦдомлення нею своСФi СЦндивСЦдуальностСЦ як неповторного мСЦкросвСЦту формуСФ в неi почуття власноi гСЦдностСЦ, стимулюСФ виявлення позитиву свого "Я".
V. Як стверджуСФ К. Роджерс, докладно аналСЦзуючи конкретний досвСЦд гуманСЦстичного навчання на рСЦзних ступенях системи освСЦти й у рСЦзних навчальних контекстах, рСЦзноманСЦття педагогСЦчного досвСЦду вчителСЦв, якСЦ рСЦзними шляхами прийшли до СЦдей навчання, свСЦдчить про те, що це не СФдиний метод, не однакова для всСЦх педагогСЦчна технологСЦя, а сукупнСЦсть цСЦнностей, особлива педагогСЦчна фСЦлософСЦя, нерозривно повязана з особистСЦсним способом буття людини. На думку К.Роджерса, цю систему цСЦнностей складають переконання в особистСЦсному достоiнствСЦ кожноi людини, у значимостСЦ для кожноi особистостСЦ здатностСЦ до вСЦльного вибору СЦ вСЦдповСЦдальностСЦ за його наслСЦдки, у радостСЦ навчання як творчостСЦ.
Цей перелСЦк цСЦнностей можна зСЦставити з основними принципами, якими повинен керуватися у своiй роботСЦ вчитель, що прагне до гуманСЦзацСЦi мСЦжособистСЦсних взаСФмин з учнями.
1. З самого початку й протягом навчального процесу педагог демонструСФ учням свою повну довСЦру.
2. ДопомагаСФ учням у формулюваннСЦ та уточненнСЦ мети та завдань, якСЦ стоять як перед класом, так СЦ перед кожним учнем, зокрема.
3. Виходить з того, що в учнСЦв СФ внутрСЦшня мотивацСЦя до самонавчання.
4. ВиступаСФ для учнСЦв джерелом рСЦзного досвСЦду, до якого завжди можна звернутися за допомогою при труднощах, що виникають у навчаннСЦ.
5. ВиступаСФ у цСЦй ролСЦ для кожного учня.
6. РозвиваСФ в собСЦ здСЦбнСЦсть почувати емоцСЦйний настрСЦй класу та сприймати його.
7. РД активним учасником груповоi взаСФмодСЦi.
8. ВСЦдверто виявляСФ в класСЦ своi почуття.
9. Прагне до досягнення емпатСЦi, яка дозволяСФ розумСЦти почуття та переживання кожного.
10. Зобовязаний досить добре знати себе. [26; 42]
VРЖ. К.Роджерс подаСФ цСЦкавСЦ данСЦ про класи, в яких працювали особистСЦсно зорСЦСФнтованСЦ учителСЦ:
1 - на уроках було бСЦльше спСЦлкування учнСЦв, бСЦльше шуму;
2 - учнСЦ вСЦддавали перевагу проблемним завданням, а не завданням на
просте вСЦдтворення;
3 - учнСЦ проявляли в групових рСЦшеннях бСЦльшу СЦнСЦцСЦативу, групи створювались стихСЦйно за СЦнСЦцСЦативою учнСЦв, без допомоги вчителя;
4 - по сутСЦ змСЦсту навчального матерСЦалу задавалось бСЦльше запитань ;
5 - спостерСЦгалась бСЦльша СЦндивСЦдуальна залученСЦсть до справи; активнСЦсть, не направлена ззовнСЦ, а така , що була СЦнСЦцСЦйованою самою дитиною;
6 - вСЦдчувався бСЦльший зоровий контакт учня й учителя: учень був бСЦльш уважний до стану СЦ настрою вчителя, нСЦж пСЦд час звичайного навчання;
7 - зрСЦс рСЦвень когнСЦтивностСЦ, нестандартних рСЦшень, творчих знахСЦдок учнСЦв.
На жаль, доводиться вСЦдмСЦтити, що значна частина вчителСЦв не вмСЦСФ встановлювати належнСЦ контакти з учнями. ДосвСЦд такоi роботи дозволяСФ зробити попереднСЦ висновки:
- Переважна бСЦльшСЦсть учителСЦв (частково були залученСЦ до такоi роботи завСЦдуючСЦ та методисти дошкСЦльних установ, працСЦвники ПТУ) сприймають особистСЦсно зорСЦСФнтований пСЦдхСЦд до учнСЦв в навчально-виховному процесСЦ з СЦнтересом СЦ зацСЦкавленСЦстю.
2. ОрганСЦзацСЦя перепСЦдготовки вчителСЦв за належнСЦстю iх до певноi категорСЦi дозволяСФ дСЦагностувати наявний рСЦвень та окремСЦ ознаки особистСЦсно зорСЦСФнтованого пСЦдходу в навчально-виховному процесСЦ.
3. ОднСЦСФю з причин труднощСЦв в професСЦйнСЦй дСЦяльностСЦ учителСЦв СФ неадекватнСЦсть оцСЦнки педагогСЦчноi ситуацСЦi СЦ самооцСЦнки.
4. З бСЦльшими труднощами зустрСЦчаються учителСЦ, педагогСЦчний стаж яких складаСФ 12-15 СЦ бСЦльше рокСЦв, iм властива стереотипнСЦсть субСФкт-обСФктноi форми спСЦлкування, оцСЦнювання учня, а не його вчинку, безпредметних узагальнень, повчань, настанов. У таких вчителСЦв переважають СЦнформативнСЦ засоби виховання, монологСЦчнСЦ форми спСЦлкування над дСЦалогСЦчними, вони проявляють меншу готовнСЦсть до рефлексСЦi СЦ самопСЦзнання.
5. Легше попереджувати стереотипнСЦ форми поведСЦнки в молодих учителСЦв (до 5 рокСЦв стажу), у яких ще недостатньо сформований педагогСЦчний стиль; вони проявляють схильнСЦсть СЦ готовнСЦсть до вСЦдвертого довСЦрливого обговорення проблем, до ризику СЦ в думках, СЦ в дСЦях.
6. НайбСЦльш професСЦйно пСЦдготовленСЦ, творчо працюючСЦ учителСЦ краще розумСЦють важливСЦсть емоцСЦйного контакту з дСЦтьми, у них бСЦльша вСЦдкритСЦсть досвСЦду своiх переживань, станСЦв, почутт