ОсобистСЦсно-орСЦСФнтоване виховання
Дипломная работа - Педагогика
Другие дипломы по предмету Педагогика
?оцСЦумСЦ, державСЦ, матерСЦальному СЦ духовному виробництвСЦ, сСЦмi, на дозвСЦллСЦ (згадаймо, яку роль вСЦдводили дозвСЦллю в контекстСЦ розвитку особистостСЦ). ПраксеологСЦчна спрямованСЦсть освСЦти повинна забезпечити необхСЦдний рСЦвень компетентностСЦ особистостСЦ для життСФвого самовизначення СЦ життСФтворчостСЦ. Це дуже важливий момент, йдеться не про навченСЦсть студентСЦв з певних предметСЦв, а про iхню пСЦдготовленСЦсть (завдяки механСЦзму безпосередньоi СЦ опосередкованоi СЦнтеграцСЦi навчальних предметСЦв) за сферами знань, якСЦ, у свою чергу, вСЦдповСЦдають сферам людського буття.
Набути свСЦтоглядноi СЦ праксеологСЦчноi освСЦченостСЦ особистостСЦ допомагаСФ реалСЦзацСЦя цСЦлеорСЦСФнтованих компонентСЦв змСЦсту особистСЦсно зорСЦСФнтованоi освСЦти: аксСЦологСЦчного, телеологСЦчного, когнСЦтивного, дСЦяльнСЦсного СЦ рефлексивного.
АксСЦологСЦчний компонент маСФ за мету введення студентСЦв до свСЦту цСЦнностей СЦ надання iм допомоги у виборСЦ особистСЦсно значимоi системи цСЦннСЦсних орСЦСФнтацСЦй. Йдетья про презентацСЦю через змСЦст матерСЦалу гуманСЦстичних цСЦнностей СЦ цСЦннСЦсних систем з наступним культивуванням цСЦнностей у навчальному СЦ виховному процесах. ПСЦд цСЦннСЦстю розумСЦСФться все те вагоме СЦ необхСЦдне, до чого прагне особистСЦсть у своiх мрСЦях СЦ дСЦяльностСЦ.
ЦСЦннСЦсна система особистостСЦ СФ своСФрСЦдним регулятором дСЦяльностСЦ людини. Ця система виступаСФ СЦнтегратором образу-себе-в-буттСЦ, тому вона вСЦдображаСФ як зовнСЦшню дСЦйснСЦсть, так СЦ саму людину. РЖншими словами, пСЦзнання цСЦнностей особистостСЦ СФ найбСЦльш точним пСЦзнанням самоi особистостСЦ. Система особистСЦсних цСЦнностей виступаСФ найбСЦльш адекватним СЦндикатором рСЦвня розвитку особистостСЦ. БСЦльше того, особистСЦсть володСЦСФ цими цСЦнностями як власними якостями, при цьому важливо, щоб рСЦвень володСЦння ними був таким, щоб можливим стало iхнСФ розгортання в реальнСЦй життСФдСЦяльностСЦ, а це допускаСФ певну мСЦру узгодженостСЦ особистСЦсних СЦ соцСЦальних компонентСЦв, у граничному видСЦ загальнолюдських цСЦнностей. Саме мСЦра такоi узгодженостСЦ визначаСФ духовнСЦсть особистостСЦ.
УсвСЦдомлення цСЦннСЦсноi розбалансованостСЦ суспСЦльства, нещиростСЦ, неавтентичностСЦ його керСЦвних СЦнститутСЦв призводить до вСЦдчуження особистостСЦ вСЦд суспСЦльства. Причина цього криСФться в самСЦй сутСЦ особистостСЦ, в ii прагненнСЦ до свободи. ОсобистСЦсть, пише РЖ.Д. Бех, це така сутнСЦсть, яка протистоiть будь-якому насильству. Свобода особистостСЦ повязана з почуттям ii гСЦдностСЦ, яке маСФ сильну вираженСЦсть. Приниження гСЦдностСЦ надзвичайно ранить особистСЦсть.
Отже, повага гСЦдностСЦ особистостСЦ СФ першим висхСЦдним правилом виховання в будь-якСЦй соцСЦальнСЦй дСЦяльностСЦ взагалСЦ, оскСЦльки реальна повага гСЦдностСЦ особистостСЦ це зведення ii до статусу вищоi цСЦнностСЦ буття.
Виховувати означаСФ залучати до гуманСЦстичних за своСФю суттю цСЦнностей дСЦяльностСЦ переживання СЦ взаСФмозвязкСЦв. РДдиний спосСЦб такого прилучення введення цих цСЦнностей у культуру сСЦмi, навчального закладу суспСЦльства. РДдиний спосСЦб введення цих цСЦнностей в культуру реалСЦзацСЦя iх в дСЦяльностСЦ, взаСФмовСЦдносинах СЦ переживаннях усСЦх субСФктСЦв освСЦтнього процесу, СЦншими словами студенти починають цСЦнувати те, що цСЦнують дорослСЦ, якСЦ iх оточують. Надзвичайно важливу роль у цьому аспектСЦ вСЦдСЦграСФ персоналСЦзацСЦя людського Знання. Мова про те, що знання-як-цСЦннСЦсть невСЦдСФмне вСЦд генСЦя, працСЦ СЦ мужностСЦ конкретноi людини, яка це знання створила.
На жаль, поняття особистостСЦ дедалСЦ бСЦльше зникаСФ СЦз пСЦдручникСЦв, заповнених спресованими науковими вСЦдомостями, а зСЦ стСЦн кабСЦнетСЦв усе рСЦдше дивляться на учнСЦв уважним поглядом УчителСЦ людства. НауковСЦ вСЦдомостСЦ, СЦнформацСЦя вСЦдчужуСФться вСЦд своiх творцСЦв, а вСЦдтак СЦ вСЦд студентСЦв. Таким чином, трансцедентна сутнСЦсть особистостСЦ проявляСФться в тому, що та не лише реалСЦзуСФ себе в СЦнших, але й знаходить себе через СЦншу особистСЦсть. Тому вираз особистСЦсне ставлення до СЦншого СФ синонСЦмСЦчним до виразу моральне ставлення до СЦншого. При цьому важливо, щоб студент навчився бачити велич творчостСЦ СЦ самого людського життя творчСЦсть у любовСЦ СЦ турботСЦ про своiх близьких, про СЦнших (друзСЦв!), адже навСЦть одна добра справа надаСФ смислу СЦ життю, СЦ вСЦчностСЦ.
ТелеологСЦчний компонент маСФ за мету ввести учнСЦв до свСЦту значимих цСЦлей освСЦти. Причому, цСЦ цСЦлСЦ мають бути не лише утилСЦтарними, прагматичними, але й духовними.
КоренСЦ всСЦх проблем криються у самСЦй людинСЦ, у самому людствСЦ. СуспСЦльство та освСЦта як його СЦнститут не змогли сформувати у пСЦдростаючого поколСЦння ноосферного свСЦтогляду, який дозволяв би дСЦяти СЦ чинити за внутрСЦшнСЦм обовязком. Причиною цього, насправдСЦ, СФ те, що особистСЦсть не вважаСФться вищою цСЦннСЦстю СЦ метою буття. Вона СФ засобом Системи експлуатацСЦi бСЦльшостСЦ меншСЦстю, опредмеченоi в ДержавСЦ, у ii владСЦ над особистСЦстю. У результатСЦ особистСЦсть вСЦдчужуСФться вСЦд самоi себе, а отже, СЦ вСЦд усього. ВСЦдчужена особистСЦсть не може вСЦдповСЦдати за буття, спСЦвчувати. Але головний парадокс полягаСФ в тому, що вСЦдчужена особистСЦсть не може бути вСЦдповСЦдальною СЦ за саму Систему, яка ii нищить. ПадСЦння СЦмперСЦй СЦ вражаюча живучСЦсть малих народСЦв СФ пСЦдтвердженням цСЦСФi тези. Саме усвСЦдомлення необхСЦдностСЦ двобСЦчностСЦ вСЦдповСЦдальностСЦ та обовязку особистостСЦ, суспСЦльства СЦ держави один перед одним слугуСФ обСФктивним грунтом гуманСЦзацСЦi буття людства, яка хоча й повСЦльними темпами, але все ж таки вСЦдбуваСФтсья. Саме це усвСЦдомлення СФ основною причиною СЦ найважливСЦшою рушСЦйною силою розробки парадигми особистСЦсно ?/p>