Педагогика

7521. Форматирование текстовых документов
Информация пополнение в коллекции 19.02.2007

Пользователи, которым приходилось сталкиваться с текстами на научную тематику (а также все, кто писал какие-либо рефераты), знают, что такое сноски и примечания. Идея здесь заключается в том, чтобы пометить какую-нибудь область, текста и затем ниже по тексту привести объяснение и комментарии по поводу помеченного текста. Сноски (обычные) печатаются внизу страницы, а комментарии (концевые сноски) приводятся в конце документа или книги. Ввод их в текст нe представляет сложности. Начать нужно с указания позиции, где будет стоять индикатор сноски или комментария. Затем необходимо выбрать опцию Сноска в меню Вставка для каждой сноски. Открывается диалоговое окно, изображенное на рис. 13, где можно указать, о чем идет речь о сноске или комментарии и установить для них индикацию. Можно использовать как автоматическую нумерацию маркеров, так и вводить свои символы.
7522. Форми групової навчальної діяльності на різних етапах уроку іноземної мови
Курсовой проект пополнение в коллекции 02.11.2010

Школа це модель суспільства. Саме від якості шкільного навчання і виховання залежить збагачення культурних цінностей. Сучасний стрімкий розвиток усіх сфер суспільного виробництва зумовлює збільшення обсягу та підвищення складності навчального матеріалу практично з усіх шкільних дисциплін. Тому реформування загальної освіти , яке на разі відбувається, супроводжується введенням нових спеціальних форм організації пізнавальної діяльності, які мають конкретну мету створити такі умови навчання, за яких би кожен учень успішно навчався, розвивав свій інтелект і був готовим до творчої самореалізації тощо. В умовах розбудови сучасної української держави як європейської демократичної країни школа повинна виконувати соціальний заказ : підготувати кожного пересічного випускника середньої школи до самостійного дорослого життя, яке вимагає творчого ставлення до праці, високої комунікативності та знання іноземних мов, зокрема перш за все саме англійської як мови міжнародного спілкування. Розвиток науки і техніки сприяв появі нових форм навчальної комунікації, новітнім методам розвязання освітніх завдань. Тепер вчитель не просто транслятор готових ідей, він насамперед диригент, коригатор інтелектуального і творчого потенціалу учнів тощо. У наші часи відбувається еволюція змісту, форм і методів навчання, що спонукає до розробок і впровадження новітніх освітніх технологій. Серед них найперспективнішою видається інтерактивна технологія, завдяки якій учень стає активним учасником процесу навчання. При цьому саме групові форми навчальної діяльності домінують, граючи першочергову роль тощо. Спробуємо це довести. Сутність інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес, відбуваючись за умов постійної активної взаємодії всіх учнів, базується на співпраці, взаємонавчанні рівноправних та рівнозначних субєктів навчання, що можливо лише за умови організації групової діяльності. Моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблем на основі аналізу тощо все це передбачає підготовку учнів до самостійного життя, бо сприяє формуванню атмосфери співробітництва, взаємодії, статусу вчителя як лідера дитячого колективу. При застосуванні групових форм навчальної діяльності учнів виключається домінування одного учасника навчального процесу над іншими, однієї думки над іншою, учні вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати обґрунтовані рішення тощо, що й обумовлює актуальність теми "Форми групової навчальної діяльності на різних етапах уроку іноземної мови", тому що учні навчаються мислити, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції, шукати потрібну інформацію, інтерпретувати її і застосовувати в конкретних умовах тощо. На жаль, стосовно впровадження новітніх сучасних технологій навчання у навчально виховний процес загальноосвітньої школи існує низка проблем, які виникають внаслідок авторитарних та репродуктивно орієнтованих методик роботи деяких скептично налаштованих вчителів та внаслідок браку інформації та досвіду практичного використання різноманітних методів інтерактивного навчання тощо. Тому узагальнення наявної в періодичних освітніх та методичних виданнях інформації та власного досвіду різних практикуючих вчителів, що ставить на меті дана робота, підкреслить значущість для сучасної теорії і практики навчальної роботи питання форм групової діяльності учнів.
7523. Форми і методи здійснення екологічної освіти молодших школярів на уроках курсу "Я і Україна"
Дипломная работа пополнение в коллекции 19.10.2009
1. Авдусенко Л. Виховання екологічної культури на уроках// Початкова школа. 2008. №2.-С.3334.
2. АртеменкоМ.М.Природа і естетичне виховання учнів. К.:Радянська школа, 1984. 159с.
3. БайбараТ.М.Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. К.: Веселка, 1998. 344с.
4. БайбараТ.М., Бібік Н.М. Я і Україна: Підручник для 2 кл. К.Форум, 2003.-176с.
5. Біда О., КартельМ., Демяненко В.Основи екології. Програма для початкової школи// Початкова школа. 1998. №11.-с.3041.
6. Біда О.А.Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання: Навч.посібник для студентів пед. ф-тів вищих навч. закладів та класоводів.-Київ;Ірпінь:ВТФ «Перун», 2000.-400с.
7. Борейко В. Пословицы, поговорки, поверья и экологическое воспитание школьников// Биология в школе, 1991. №3. С.38.
8. ВащенкоН.І. З досвіду екологічного виховання молодших школярів// Початкова школа. 1990. №8. С.4044.
9. ВиноградоваН.Ф.» Окружающий мир» в начальной школе: Беседы с будущим учителем. М.: Изд.цент «Академия», 1999. 144с.
10. Віторенко І. Формування пізнавального інтересу до природознавства засобами усної народної творчості// Рідна школа, 2004. №3. С.5456.
11. ВолковаА.С. Екологічне виховання школярів// Початкова школа. 1987. №8.-С.46.
12. Дейч О. Народна творчість у вихованні школярів// Початкова школа. 2002. №4. С.54 -55
13. Деревянко В.О. Екологічне виховання учнів// Початкова школа. 1989. №11. С.2730.
14. Екологічне виховання в початковій школі /Упоряд. І. Васильченко, О.Кондратюк. К.:ІСДО, 2005. 128с.
15. Екологічне виховання учнів молодших класів на українських народних традиціях: Методичні рекомендації для вчителів початкової школи /Укл. Л.М. Різник. К.:ІСДО, 1994. 64с.
16. Екологічне виховання школярів: Методичний посібник для учнів, вчителів та студентів природничого факультету. Тернопіль: Б.в., 1995. 142с.
17. Екологічне виховання// Початкова школа. Спецвипуск. 1997. №3.-45с.
18. Жаркова І, Мечник Л. Система пізнавальних завдань як засіб формування дієвих природничих знань молодших школярів.// Початкова школа. 2003. №4. с.19 21.
19. Жоржик О. Формування пізнавальної активності учнів у процесі спільної ігрової діяльності.// Рідна школа. 2000. №1. с.27 28.
20. ЗаперченкоН. Цікаві завдання з природознавства.// Початкова школа. 2006. №1. с.26 28.
21. ЗахлебныйА.Н.Экологическое образование школьников. М.: Педагогика, 1983. 240с.
22. ЗахлебныйА.Н., СуравегинаИ.Т.Экологическое образование школьников во внеклассной работе: Пособие для учителя. М.: Просвещение, 1984. 160с.
23. Іванова О.Формування екологічної культури// Початкова школа. 2003. №1. С.40 -41
24. Іщенко Л. Дидактичні ігри як засіб екологічного виховання// Початкова школа. 1998. №12. С.2526
25. КисельовФ.С.Методика викладання природознавства в початкових класах.-К.:Вища школа, 1975.-176с.
26. КовальН.С.Люби й бережи рідну природу// Початкова школа. 1991. №1. С.1418.
27. КовальчукГ.В. Екологічне виховання молодших школярів// Початкова школа. 1987. №4.-С.1011.
28. КолесникМ.О.Форми, засоби та методи екологічного виховання учнів// Екологічний вісник. 2006. №3. С.1516.
29. Концепція екологічної освіти України// Інформаційний збірник МОН України. 2002. №7. С.323.
30. КучменкоВ.С.Экологическое образование. Перспективы развития// Биология в школе, 1993. №5. С.2730.
31. ЛисенкоН.В. Екологічне виховання дітей дошкільного віку: навчальний посібник. Л.: Світ. 1994. -144с.
32. ЛюбчакО.О., ЗбаржевськаТ.В.Виховання захисників природи.-К.:Радянська школа, 1985. 68с.
33. МакорикЛ.П., КлименкоС.А. Виховуємо природоохоронців. - К.:Урожай, 1987. 34с.
34. МечникЛ.А., Мечник І.І., ВолошинО.М.Природа рідного краю. - Тернопіль:Підручники і посібники, 1997. 32с.
35. МинаевВ.М.Экологическое воспитание в начальных классах.-Минск: Народна освета. 1987. 110с.
36. МоисеевИ.Н.Экологическое образование и экологизация образования// Биология в школе, 1996. №3. С.2933.
37. НарочнаЛ.К., КовальчукЛ.В., ГончароваК.Д.Методика викладання природознавства. К.: Вища шк., 1990. 302с.
38. Основи соціоекології: Навч. посібник / За ред Г.О.Бачинського. К.: Вища школа, 1995. 238с.
39. Отношение школьников к природе/ Под ред. А.Н.Захлебного. - М., 1986. 71с.
40. ПакуловаВ.М., КузнецоваВ.И.Методика преподавания природоведения. М.:Просвещение, 1990 192с.
41. Педагогика и природа/ Под ред. Л.Филипповского. М.:Знание, 1986. С.3763.
7524. Форми і методи контролю знань учнів з біології
Курсовой проект пополнение в коллекции 29.10.2010

Рівень навчальних досягненьБалКритеріїПочатковий1Учень за допомогою вчителя може розпізнати й назвати окремі біологічні об'єкти; стикається з непереборними труднощами під час виконання лабораторних, практичних та інших робіт2Учень за допомогою вчителя або користуючись підручником наводить елементарні приклади й ознаки біологічних об'єктів; за інструкцією й за допомогою вчителя частково виконує лабораторні й практичні роботи без оформлення3Учень за допомогою вчителя або підручника фрагментарно характеризує окремі біологічні об'єкти; за інструкцією й за допомогою вчителя виконує лабораторні й практичні роботи з частковим оформленням їх, але без висновківСередній4Учень за допомогою вчителя або підручника дає означення окремих біологічних понять, неповно характеризує загальні ознаки біологічних об'єктів; за інструкцією та за допомогою вчителя виконує лабораторні й практичні роботи з неповним оформленням їх5Учень самостійно дає визначення окремих біологічних понять, за допомогою вчителя або підручника відтворює навчальний матеріал, характеризує ознаки біологічних обєктів; за інструкцією виконує лабораторні й практичні роботи, звертаючись за консультацією до вчителя. Оформляє їх без висновків6Учень самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, характеризує будову та функції окремих біологічних обєктів, наводить прості приклади; за допомогою вчителя розвязує нескладні біологічні вправи; за інструкцією виконує лабораторні й практичні роботи, оформляє їх, робить висновки, що не відповідають меті роботиДостатній7Учень самостійно відтворює навчальний матеріал, розкриває суть біологічних понять, розвязує прості біологічні вправи й задачі; за інструкцією виконує лабораторні й практичні роботи, оформляє їх, робить неповні висновки8Учень самостійно відповідає на поставлені запитання, дає порівняльну характеристику явищ і процесів живої природи, розвязує типові біологічні вправи й задачі, виправляє допущені помилки; за інструкцією виконує лабораторні й практичні роботи, оформляє їх, робить висновки, але нечітко формулює їх9Учень вільно відповідає на поставлені запитання, самостійно розвязує біологічні вправи й задачі, виправляє помилки, за допомогою вчителя встановлює причинно-наслідкові звязки; виконує лабораторні й практичні роботи, оформляє їх, чітко формулює висновкиВисокий10Учень вільно відповідає на складні запитання, самостійно аналізує й розкриває суть біологічних явищ, процесів, узагальнює, систематизує, встановлює причинно-наслідкові зв'язки; виконує лабораторні й практичні роботи, оформляє їх, робить логічно побудовані висновки відповідно до мети роботи11Учень логічно, усвідомлено відтворює навчальний матеріал, самостійно аналізує й розкриває закономірності живої природи, оцінює окремі біологічні явища, закони, встановлює та обґрунтовує причинно-наслідкові зв'язки; ретельно виконує лабораторні й практичні роботи, оформляє їх, робить логічні висновки12Учень виявляє міцні й глибокі знання з біології, може вести дискусію з конкретного питання з використанням міжпредметних зв'язків. Самостійно оцінює та обґрунтовує різноманітні біологічні явища й процеси, виявляє особисту позицію щодо них, уміє аналізувати проблему й знаходити шляхи її розв'язання; самостійно користується джерелами інформації; ретельно виконує лабораторні й практичні роботи, робить творчо обґрунтовані висновки, справляється з додатковими завданнями
7525. Форми і методи краєзнавчої роботи
Курсовой проект пополнение в коллекции 18.07.2010

Організаційною формою позакласної і позашкільної краєзнавчої роботи, стає Всеукраїнський рух учнівської молоді "Моя земля - земля моїх батьків". Програма руху спрямовувала педагогів на активне використання у вихованні традицій, звичаїв, духовної і матеріальної культури, історії, природи рідного краю. У зв'язку з цим були запропоновані орієнтовні напрями діяльності школярів, такі як "Мій рідний край - моя історія жива", "Рідна мова - пісня солов'їна", "Ой роде наш красний", "Струни серця", "Кришталеві джерела". Орієнтований на пізнання учнями культурно-історичної спадщини українського народу, рух сприяє засвоєнню ними цілісної картини життя локально малих територій, як генетичної єдності "природи-історії-суспільства". Практична реалізація ідей руху відбувається у формі Всеукраїнських експедицій "Краса і біль України", "Мікротопоніми України". "Сто чудес України" та низки місцевих заходів. Аналіз їх змісту засвідчив, що відтепер об'єктом краєзнавчих досліджень школярів є людина, її матеріальна та духовна культура в єдності з природою і соціально-економічним оточенням. Розвиваючись на якісно іншій методології, краєзнавча робота розкриває перед юними дослідниками об'єктивні процеси розвитку суспільства у сфері найближчого спілкування. Рідна мова, історія, природа, мистецтво, символіка, родинно-побутова культура і традиції, що склались у етнокультурному середовищі, близькому для сприймання, сприяють кращому засвоєнню як особистих так і національних цінностей.
7526. Форми і методи професійної підготовки майбутнього вчителя
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Складовою частиною процесу навчання у вузі є контроль і оцінка знань, умінь студентів. Основна форма контролю заліки й екзамени. При цьому здійснюються не лише контролюючі, а й навчальні, виховні функції. Заліки й екзамени у вузі це підсумкова перевірка засвоєння навчальних програм у цілому або окремих їх розділів. Викладач не обмежується констатацією рівня засвоєних студентами знань, умінь і навичок, а й пропонує певну роботу по вдосконаленню їх. Як правило, заліки передують екзаменаційній сесії. На заліках застосовуються як усні, так і письмові форми контролю. Студентів, які на семінарах і практичних заняттях продемонстрували відмінні знання, за рішенням відповідної кафедри можуть бути звільнені від заліків та екзаменів. Заліково-екзаменаційна сесія зобовязує студентів відновити у своїй памяті вивчений матеріал, доповнити свої знання на основі роботи з першоджерелами, осмислити основні питання курсу. Сесія проходить двічі на рік в суворо встановлені навчальним планом строки. В окремих педагогічних інститутах є досвід концентрованого вивчення окремих дисциплін з наступним складанням заліків та екзаменів. Студентам, які за рішенням ради факультету навчаються за індивідуальним графіком, дозволяється складати заліки й екзамени протягом семестру. Заліки поділяються на диференційні (з бальною оцінкою) і недиференційні (коли обмежуються оцінкою “зараховано”). Під час заліку особливу увагу звертають на вміння студентів користуватися раніше набутими знаннями, встановлювати міжпредметні звязки. Наприкінці кожного семестру студенти складають екзамени, а по закінченні вузу державні екзамени. Екзамени це складна і сувора перевірка знань студентів. Рекомендується, щоб на кожному екзамені була створена вимоглива, але доброзичлива атмосфера, де здійснювалося б обєктивне оцінювання знань; важливо, щоб були точно сформульовані питання в білетах, гранично зрозумілий опис практичних завдань, що додаються до теоретичних питань. Напередодні екзамену проводяться добровільні консультації, ознайомлення студентів з питаннями. Допомога їм у придбанні літератури (через кабінети і бібліотеку) також є функцією кабінету кафедри. Екзаменаційна сесія найвідповідальніший період у житті вищої школи, і ця загальновідома істина щоразу підтверджується на практиці. Оцінка знань на екзаменах виставляється згідно з відповідями студента на питання білету. Екзаменаційні білети складаються і затверджуються відповідними кафедрами згідно з програмою курсу. В процесі екзамену студент має право один раз замінити білет, але при цьому оцінка знижується. На екзамені перевіряються повнота знань, уміння застосовувати їх у майбутній педагогічній діяльності, в житті, контролюється розуміння студентами основних законів. Принципів, правил даної науки, вміння самостійно працювати з літературою і творчо підходити до вирішення проблем, а також розвиток у них таких розумових операцій, як аналіз і синтез, абстрагування і конкретизація, узагальнення тощо. Рівень виконання цих операцій дуже важливий показник професійної підготовки спеціаліста. Знання, вміння й навички студентів оцінюються в балах і у формі оціночних суджень викладача. При цьому екзаменатор керується “Примірними нормами оцінки знань і умінь студентів”, визначених у Статуті вищої школи. Більшість студентів ставляться до екзаменів з високою відповідальністю насамперед тому, що вони мають змогу перевірити рівень своєї підготовки, продемонструвати глибокі знання і творчу активність.
7527. Форми організації навчання природознавству в початковій школі
Дипломная работа пополнение в коллекции 12.11.2009
1. Актуальні проблеми соціології, психології та педагогіки // Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. „Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність”. К.: Либідь, 2006. 480 с.
2. Анн Л.Ф. Психологический тренинг с подростками. СПб.: Питер, 2005. 271 с.
3. Бабій М.Ф. Нові психологічні напрями організації навчального процесу з природознавства. Луцьк: Редакційно-видавничий відділ ”Вежа” Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2003. 118 с.
4. Будмаев Б.Ц. Психология и методика ускоренного обучения. М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1998. 272 с.
5. Бондар В.І. Дидактика. К.: Либідь, 2005. 240 с.
6. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства впочаткових класах. К.: Веселка, 1998. 334 с.
7. Байбара Т.М. Природознавство в 3 класі // Початкова школа. 2003. № 2. С. 41-46.
8. Байбара Т.М. Природознавство в курсі „Я і Україна” // Навчання і виховання учнів 3 класу: Методичний посібник для вчителя / Упор. О.Я. Савченко. К.: Початкова школа, 2004. С. 300-318.
9. Байбара Т.М. Диференційовані завдання на уроках природознавства // Початкова школа. 1991. № 4. С. 33-36.
10. Барабаш Ю.Г., Позінкевич Р.О. Педагогічна майстерність:теоретичні й навчально-методичні основи. Луцьк: Редакційно-видавничий відділ ”Вежа” Волинського держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. 472 с.
11. Біда О.А. Досліди на уроках природознавства та сільськогосподарської праці // Рідна школа. 2000. № 2. С. 53-54.
12. Біда О.А. Підготовка вчителів до екологічного виховання молодших школярів на уроках природознавства. К. :Науковий світ, 2000. 44 с.
13. Біда О.А. Природознавство і сільськогосподарська праця: Методика викладання. К.: Ірпінь: ВТФ ”Перун”, 2000. 400 с.
14. Богданець Т.П. Летние наблюдения по природоведению. Задания для детей 8-9 лет // Начальная школа. 2004. № 4. С. 27-33.
15. Бондар Л.М. Уроки мислення серед природи у педагогічній спадщині В.О. Сухомлинського // Початкова школа. 2005. № 9. С. 12-14.
16. Варзацька Л.О., Шевченко Л.М. Уроки мислення серед природи // Початкова школа. 1991. № 6. С. 29-46.
17. Вербицький В.В. Шляхи залучення школярів до позашкільної юннатської роботи // Початкова школа. 1995. № 1. С. 30-32.
18. Вишневський О.І., Кобрій О.М., Чепіль М.М. Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій / За ред. О.І. Вишневського. Дрогобич: Відродження, 2001. 268 с.
19. Волкова Н.П. Педагогіка: Посіб. для студ. вищ. навч. закл. К.: Видавничий центр “Академія”, 2001. 576 с.
20. Воловик А.Ф., Воловик В.А. Педагогіка дозвілля. Харків: Харківська державна академія культури, 1999. 332 с.
21. Гаврилюк О.О. Основи психології та педагогіки. Хмельницький: ХНУ, 2004. 218 с.
22. Галузяк В.М., Сметанський М.І., Шахов В.І. Педагогіка. Вінниця: ДП “Державна картографічна фабрика”, 2006. 400 с.
23. Гетьман В.Ф. Екскурсії з природознавства в 2 і 3 класах. К.: Радянська школа, 1985. 92 с.
24. Голант Е.Я. Методы обучения в советской школе. М.: Педагогіка,1957. 345 с.
25. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. М.: Просвещение, 1984. 159 с.
26. Грицай Ю.О. Теорія і методика виховання. Миколаїв: МДУ ім. В.О. Сухомлинського, 2005. 207 с.
27. Грущинська І.О. Ведення спостережень за природою влітку // Початкова школа. 2001. № 3. С. 59-60.
28. Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості. (Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді) // Зб. наук. праць. Кн. 1 К.: ВіРА Інсайт, 2001. 339 с.
29. Гуманістично спрямований виховний процес і становлення особистості. (Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді) // Зб. наук. праць. Кн. 2. К.: ВіРА Інсайт, 2001. 336 с.
30. Денисова Т. И. Урок-путешествие по родному краю // Начальная школа. 1991. № 2. С. 47-48.
31. Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Б.С. Кобзарь, Г.Ф. Кумарина, Ю.А. Кусый и др. Под ред. В.А. Онищука. К.: Радянська школа, 1987. 351 с.
32. Збірник наукових праць: Педагогіка та методика навчання і виховання. Ч. 1. Суми: СумДПУ ім. А.С. Макаренка, 2002. 132 с.
33. Жаркова І.І., Мечник Л.А. „Я і Україна. Природознавство”. Зошит для 3 класу. Тернопіль: Підручники і посібники, 2007. 48 с.
34. Жаркова І.І., Мечник Л.А. Уроки з курсу “Я і Україна. Природознавство”. 3 клас. К.: Грамота, 2007. 200 с.
35. Ильина Т.А. Педагогика. М.: Просвещение, 1984. 495 с.
36. Інновації в методиці викладання початкового курсу природознавства. Луганськ: Альма-матер, 2006. 86 с.
37. Казанский Н.Г., Назарова Т.С. Дидактика (начальные классы). М.: Просвещение, 1978. 224 с.
38. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства у початкових класах. К.: Вища школа, 1975. 176 с.
39. Клепко С.Ф. Наукова робота і управління знаннями: Навчальний посібник. Полтава: ПОІППО, 2005. 201 с.
40. Книга вчителя біології, природознавства, основ здоровя: Довідкові матеріали для організації роботи вчителя. Харків: ПП „Торсінг плюс”, 2006. 368 с.
41. Коберник О.М. Теорія і методика психолого-педагогічного проектування виховного процесу в школі. К.: Науковий світ, 2001. 182 с.
42. Коваль М.А., Коваль А.М. Основи психології та педагогіки. К.: ВІТІ НТУУ „КПІ”, 2005. 230 с.
43. Кондрашова Л.В., Пермяков О.А., Зеленкова Н.І., Лаврешина Г.Ю. Педагогіка в запитаннях і відповідях. К.: Знання, 2006. 252 с.
44. Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи: Методичні рекомендації. К.: Початкова школа, 2003. 128 с.
45. Коротяєв Б.І. Педагогіка у питаннях, відповідях та прогностичних очікуваннях. Донецьк: ТОВ “Лебідь”, 2000. 163 с.
46. Косоротова Ю.В. Використання творчих завдань на уроках природознавства // Психолог. № 24-22. 2004. С. 94-100.
47. Куцай Т.П. Урізноманітнення форм навчання як засіб гуманізації педагогічного процесу // Початкова школа. 1995. № 3. С. 18-23.
48. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основи виховання і навчання: Навчальний посібник. Харків: „ОВС”, 2002. 400 с.
49. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. М.: Педагогическое общество России, 2002. 360 с.
50. Миронов М.И. Современный урок. 2-е изд., испр. и доп. М.: Педагогика, 1985. 184 с.
51. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства. К. : Вища школа, 1990. 302 с.
52. Онищук В.А. Типы, структура и методика урока в школе. К.: Радянська школа, 1976. 183 с.
53. Онищук В.А. Урок в современной школе: Пособие для учителя. 2-е изд., перераб. М.: Просвещение, 1986. 160 с.
54. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. М.: Просвещение, 1990. 192 с.
55. Подласый И.П. Педагогика начальной школы. М.: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 2001. 400 с.
56. Програми для середньої загальноосвітньої школи 1-4 класи. К.: Початкова школа, 2006. С. 246-276.
57. Савченко О.Я. Дидактика початкової школи: Підручник. для студентів. К.: Генеза, 1999. 368 с.
58. Савченко О.Я. Урок у початкових класах: Навчально-методичний посібник. К.: Освіта, 1993. 224 с.
59. Скаткин М.Н. Совершенствование процесса обучения в школе. М.: Просвещение, 1971.
60. Скаткін М.М. Методика викладання природознавства в початковій школі: Посібник для вчителів. К.: Радянська школа, 1953. 227 с.
61. Сорокин Н.А. Дидактика. М.: Просвещение, 1974. 222 с.
62. Сухомлинський В.О. Сто порад учителеві. К.: Радянська школа, 1988. 310 с.
63. Талызина Н.Ф. Управление процессом усвоения знаний. М.: Изд-во МГУ, 1975. 343 с.
64. Шевченко С.Д. Школьный урок: Как научить каждого. М.: Просвещение, 1991. 175 с.
65. Ягодовський К.П. Питання загальної методики природознавства. К.: Радянська школа, 1953. 215 с.
7528. Формирование адекватной самооценки младших школьников в учебном процессе через создание воспитывающих ситуаций
Дипломная работа пополнение в коллекции 12.03.2011
7529. Формирование будущей личности через воспитание нравственных качеств учащихся
Контрольная работа пополнение в коллекции 19.02.2011

Может быть данная тема педагогического опыта не носит какой-то оригинальности, но именно для воспитания полноценной личности должно уделяться немало внимания воспитанию нравственных качеств учащихся. Большую часть времени ребёнок проводит в общении с друзьями и педагогами. Младший возраст это начало осознанного восприятия мира, когда закладываются критерии взаимоотношений, это возраст, в котором закладываются основные принципы гуманной жизни. Именно педагог должен помочь сформировать базу отношений между детьми, помочь понять, осознать, а что ещё более важно научить видеть многоцветие окружающего мира и выбирать добро, а не зло, дружбу, а не ссору, любовь, а не ненависть. Выбор, особенно у ребёнка, часто может быть импульсивным, стереотипным, не аналитическим, не осознанным. Но именно на выборе одного либо другого качества будет воспитываться личность ребёнка. От этого выбора будет зависеть то, какой тип личности воспитается, с какой позиции она будет воспринимать мир, как оценивать те или иные ситуации, какими ценностями определится дальнейшая жизнь ребёнка. Природе детей свойственно жизнерадостное мироощущение и необходимо поддержать оптимистический взгляд на мир, направляя на выработку положительных нравственных качеств, на ценность позитивного взгляда на жизнь в этом пессимистичном мире. В настоящее время проблема понятий о ценностных качествах и об утверждении себя как личности, стоит очень остро. Из своей работы я увидела, что детям не хватает уверенности в себе, знаний о собственном внутреннем мире. Они ещё плохо умеют самовыражать себя, творчески относиться к собственной жизни. Об этом свидетельствуют результаты проведённых тестов.
7530. Формирование вагонопотоков в электронных таблицах
Контрольная работа пополнение в коллекции 15.11.2001
В среде Microsoft Excel создадим таблицу Схема проверки вагонопотоков размером 29*29. Для этого:
1. В 1 ячейке набираем с клавиатуры 1, во второй 2. Выделив две этих ячейки, распространяем нумерацию столбцов (а затем и строк) до 29. Для этого подводим стрелку к правому нижнему углу ячейки до тех пор, пока она не примет вид черного креста и растягиваем вправо до 29. Нумерация строк производится аналогично распространением вниз.
2. Сделаем рамку. Выделим таблицу и выберем из ниспадающего меню для кнопки границы все границы.
3. Сделаем ячейки квадратными. Выделим всю таблицу, выберем пункт меню формат строка высота. Наберем с клавиатуры 22,5. Затем для выделенной таблицы также выберем пункт меню формат столбец ширина и наберем с клавиатуры 4.
4. Разобьем таблицу на сектора. На панели инструментов рисование выбираем прямую линию, проводим диагональ в таблице, а также вертикальные и горизонтальные линии, которые и разделяют таблицу на сектора. При этом надо учесть, что сектор четный ввоз по количеству ячеек равен сектору нечетный вывоз; сектор нечетный ввоз равен четному вывозу; четный транзит равен нечетному транзиту, а сектора четное и нечетное местное сообщение образуют квадрат. Эти линии сделаем жирными. Для этого щелкаем правой кнопкой мыши на линии, выбираем из контексного меню формат автофигуры, находим толщину линии и делаем ее равной 1,25пт. Для первой ячейки сделаем ее диагональ также прямой линией с панели инструментов рисование. Скопируем эту линию с помощью, например, контекстного меню для линии и вставим во все последующие ячейки, через которые проходит жирная диагональ таблицы также с помощью контекстного меню вставить.
5. Заливкой с панели инструментов рисование обозначим сектора различными цветами. Для этого выделим нужный диапазон и выберем в ниспадающем меню для заливки подходящий цвет.
6. На этом этапе получившуюся таблицу можно скопировать на лист 2 этой же книги. Для этого выделим таблицу, выберем пункт меню правка копировать, перейдем на второй лист и теперь выберем правка вставить.
7. Получившиеся сектора обозначим буквами. Для этого с панели инструментов рисование выберем средство надпись. Установим рамку для надписи в нужном месте и расставим соответствующие буквы.
8. Аналогичным способом подпишем и названия самих секторов. Как видно, сектора нечетный вывоз, четный вывоз и четный транзит подписаны вертикально. Это делается следующим способом:
9. Рамка для надписи устанавливается в нужном месте сектора (но не растягивается)
10. В рамку вносится название сектора
11. После нажатия правой кнопкой мыши по границе рамки выбираем в контекстном меню формат надписи выравнивание ориентация и ищем нужный тип ориентации.
12. Над таблицей с помощью надписи с панели инструментов рисование подпишем ее название
13. Получилась таблица с секторами: GBCZ четный ввоз, CDKZ четный транзит, LEGM нечетный вывоз, MNTS четный ввоз, NZKP четный вывоз, GZN четное местное сообщение, GNM нечетное местное сообщение.
7531. Формирование взаимоотношений детей старшего дошкольного возраста в сюжетно-ролевых играх
Дипломная работа пополнение в коллекции 14.05.2010
Низкий уровень
1. Сюжеты игры однообразны по содержанию и стереотипны, создают впечатление бесконечного движения по кругу в рамках привычных ролевых действий и взаимодействий.
2. Не только не продуцируют новые сюжетные идеи, но и не подхватывают идеи других; очень затруднено соединение разных смысловых полей (комбинирование в сюжете событий из разных смысловых сфер).
3. В игре-придумывании со взрослыми и сверстниками малоактивен, в основном, повторяет фрагменты повествования, предложенные партнерами.Средний уровень
4. Развертывает, в основном, привычные сюжеты (небольшой круг тематики), часто весьма изощренно, с детализацией ролевых действий и отношений, активно использует ролевую речь с партнерами и куклами. Откликается на инновации других, может встроиться в игру сверстников, найти место в общем смысловом поле, двигаться вслед за более активным партнером, но сам инициативно не стремится прорвать привычный «круговой» сюжет
5. В игре-придумывании со взрослым, вслед за ним может вносить инновации и развертывать новую последовательность событий, но часто приходит в тупик при необходимости согласовывать свои предложения с предложениями участников-сверстников
6. Склонен к отторжению замысла другого, нежели к его ассимиляции из-за трудностей комбинирования разных событий в единую новую сюжетную линиюВысокий уровень
7. Развертывает разнообразные сюжеты (индивидуально и со сверстниками), свободно комбинируя события и персонажей из разных смысловых сфер;
8. С одинаковой легкостью развертывает сюжет через роли (ролевые взаимодействия)
9. Может быть инициатором игры-фантазирования со сверстниками. Легко находит смысловое место в игре сверстников, подхватывает и развивает их замыслы, подключается к их форме игры.
10. Часто бывает инициатором игры с 34 сверстниками, умеет внятно изложить им замысел, предложить всем подходящие роли.
11. С легкостью участвует в игре-придумывании со взрослыми и сверстниками, внимателен к идеям партнеров, умеет их учесть и предложить свои, чувствителен в рассогласованиям в общем сюжете, преодолевает их посредством предвосхищающего планирования событий.
Оценка уровня игры выносилась на основе обобщения результатов постоянных наблюдений за свободной самостоятельной игрой детей. Существенным подкреплением оценки уровня сюжетной игры ребенка служило его поведение в совместной со взрослым игре-придумывании.
7532. Формирование вокально-хоровых навыков у младших школьников
Курсовой проект пополнение в коллекции 18.11.2009

Особенно отчетливо выделяется этап первоначального вхождения ребенка в новые условия школьной жизни. Большинство детей психологически подготовлены к этому. Они с радостью идут в школу, ожидая встретить здесь что-то необычное по сравнению с домом и детским садом. Эта внутренняя позиция ребенка важна в двух отношениях. Прежде всего, предчувствие и желанность новизны школьной жизни помогают ребенку быстро принять требования учителя, касающиеся правил поведения в классе, норм отношений с товарищами, распорядка дня. Эти требования воспринимаются ребенком как общественно значимые и неизбежные. Психологически оправдано положение, известное опытным педагогам: с первых дней пребывания ребенка в классе необходимо четко и однозначно раскрыть ему правила поведения школьника на занятиях, дома и в общественных местах. Важно сразу же показать ребенку отличие его новой позиции, обязанностей и прав от того, что было привычно ему раньше. Требование неукоснительного соблюдения новых правил и норм - это не излишняя строгость к первоклассникам, а необходимое условие организации их жизни, соответствующее собственным установкам детей, подготовленных к школе. При шаткости и неопределенности этих требований дети не смогут ощутить своеобразия нового этапа своей жизни, что, в свою очередь, может разрушить их интерес к школе.
7533. Формирование временных представлений младших школьников
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Как уже говорилось в предыдущих главах, методика работы по формированию временных представлений у детей требует разработки. Необходимо проанализировать трудности, возникающие при усвоении временных представлений у детей нормально развивающихся и детей с интеллектуальной недостаточностью, определить пути повышения эффективности работы на данном этапе. В начальной школе изучение временных представлений начинается с первого класса. Дети уже имеют элементарные представления о времени. Многие знают, что неделя состоит из 7 дней. Оперируют осознанно такими словами, как «один день», «два дня» и т. п. Но надо иметь в виду, это слово «день», дети понимают по- разному: один день- одни сутки и день как светлая часть суток в отличие от вечера, ночи, утра.[3, 252] И, начиная с 1- го класса, сразу необходимо приступить к сравнению знакомых, часто встречающихся в опыте детей временных промежутков. Знакомство с единицами времени способствует уточнению временных представлений у детей. Знание количественных единиц измерения помогает сравнивать и оценивать по продолжительности промежутки времени, выраженные в тех или иных единицах времени. Такие единицы времени, как месяц и год, сутки, час и минута изучаются во 2 классе, а век и секунда - в 3 классе. Необходимо формировать у детей конкретные представления о каждой единице времени.
7534. Формирование временных представлений на уроках математики в начальной школе по программе "Школа России"
Дипломная работа пополнение в коллекции 16.12.2011
7535. Формирование временных представлений у детей младшего школьного возраста с выраженными нарушениями интеллекта
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Исследование показало, что работа по формированию временных представлений ведется методически грамотно; а именно работа по формированию представлений о временах года, пространственных представлений. Нельзя не отметить и то, что начальные классы являются ко всему прочему еще и диагностическими. А если недостатки познавательных процессов напрямую связаны с наличием у ребенка неадекватных реакций на окружающий мир? Большое внимание в классах для детей с выраженными нарушениями интеллекта уделяется индивидуальным занятиям по формированию временных представлений, так как индивидуально-психологические особенности детей в данных классах настолько разнообразны, что провести фронтальное занятие практически возможно лишь по определенным, единичным темам. В процессе работы по формированию временных представлений использовался разнообразный наглядный материал, нужно сказать, что практически все занятия проводились на наглядно-практической основе. Работе придавался живой, эмоциональный характер: рассказ учителя всегда был настолько ограничен во времени, что дети не успевали устать от одного вида деятельности, причем, во время рассказа учителя дети одновременно манипулировали с предметами, подражая учителю, который сопровождал свой рассказ предметными действиями.
7536. Формирование выразительной письменной речи как важнейшего компонента литературных способностей учащихся 6х классов
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

На втором этапе нами была применена методика В.П.Ягунковой "Понимание и применение изобразительных средств языка школьниками". Выделение способностей языка в качестве основного предмета исследования литературных способностей нам представляется наиболее целесообразным, поскольку язык является основным орудием литературного творчества. Качественное своеобразие того или иного литературного таланта проявляется в определенном литературном стиле, в частности в особенностях словоупотребления. Мы применили систему специально подобранных кратких испытаний, которые должны были выявить индивидуально-психологические особенности словоупотребления школьников, лишь в отношении экспериментального класса для более подробного изучения литературных способностей. Методика была дана в 2-х сериях (см. Приложение №3). 1-я серия - на понимание эпитетов и метафор. 2-я серия - на их применение. Обе серии проводились в двух вариантах (первый вариант - стихи, второй - проза). Каждый из вариантов состоял из нескольких коротких отрывков из художественных произведений разных авторов. Авторы отрывков учащимся не назывались. Каждый отрывок представлял собой логически законченную мысль, выраженную образным языком, и имел заглавие. Отобранные отрывки были превращены нами в своего рода литературные задачи путем пропуска в них в одном случае - эпитета, в другом - метафоры или метафорического глагола, то есть глагола, который при подстановке его в данный контекст образует метафору. Учащиеся должны были самостоятельно заполнить эти пропуски. В 1й серии (на понимание) под каждым отрывком приводились три слова (в задании на эпитеты), или три словосочетания, или отдельные глаголы (в задании на метафоры). Испытуемые должны были выбрать наиболее подходящее для данного художественного текста слово (эпитет, глагол или словосочетание), заполнить пропуск и затем в письменной форме кратко объяснить свой выбор. Разрешалось при желании придумывать и другие слова и словосочетания. Во 2й серии (на применение) предлагались аналогичным образом подобранные тексты, но без предъявления образцов для выбора. Испытуемые должны были сами придумать слова для заполнения пропусков. Испытуемые предупреждались, что в этом случае никакого объяснения своему выбору им давать не надо. В стихах предлагалось по возможности соблюдать размер и рифму, но разрешалось и не соблюдать их в том случае, если для того или иного учащегося это покажется трудным.
7537. Формирование выразительности речи у дошкольников
Курсовой проект пополнение в коллекции 13.09.2006

Психологическая особенность звуковых выражений ребенка первого года состоит в том, что основным носителем смысла речи является не слово, а интонация и ритм, которые сопровождаются звуком. Лишь с появлением слова начинает проявляться смысловое значение звуков. Через слово ребенок овладевает системой звуков языка. Ребенок становится чутким к звучанию слов взрослых, и от случая к случаю он руководствуется в овладении звуками языка преимущественно то слухом, то артикуляцией. Однако ребенок не сразу овладевает системой звуков языка. В области речевого выражения и восприятия все еще ярко проявляется его ритмико-интонационная настроенность. Неоднократно отмечались случаи, когда ребенок, схватывая слоговой состав слова, обращает мало внимания на звуки этого слова. Слова, произносимые в этих случаях детьми, большей частью весьма точно отвечают по количеству слогов словам взрослых, но по составу звуков чрезвычайно отличаются от них. Это явление впервые отметил русский психолог И.А.Сикорский. Приведем его примеры: ребенок говорит «какой кишку» вместо «закрой крышку», «нанакок» вместо «огонек». Иногда слово, употребляемое ребенком, не содержит ни одного надлежащего согласного звука, например, «титити» вместо «кирпичи» и «титити» вместо «бисквиты».
7538. Формирование географических представлений у детей дошкольного возраста в процессе ознакомления с природой родного края
Дипломная работа пополнение в коллекции 10.09.2011

Название занятияСодержание занятияЦель занятияЧто такое географияПредмет науки географияВыяснить, почему важна география. Сформировать основные географические понятия. Активизировать словарь дошкольника.Географическое расположение объекта. Карта Кемеровской области1.Понятие географического расположения объекта. 2.Просмотр глобуса, карты мира, карты России, карты или атласа Кемеровской области 3.Основные объекты, отраженные в атласе Кемеровской области.Познакомить детей с глобусом, другими способами наглядного представления географических объектов. Найти на карте России Кемеровскую область, выяснить какие области ее окружают.Рельеф и полезные ископаемые1. Виды рельефа. 2.Рельеф Кемеровской области 3.Полезные ископаемые Кемеровской областиАктивизировать словарь понятиями горы, равнины, котловины. Выявить основной рельеф Кемеровской области, каким образом он обозначается на атласе области. Выяснить какие полезные ископаемые находятся на территории нашей области, для чего они используются. Знать, как обозначается на карте месторождения угля, железной руды, гранита и т.д.Водный бассейн КузбассаВнутренний бассейн областиПознакомить детей с наиболее крупными реками области. Знать, как определить течение и скорость реки. Знать, чем отличаются друг от друга различные водоемы: ручьи, родники, реки, озера.Погода и климат области1. Понятия "погода" и "климат" 2. Основные характеристики, влияющие на погоду и климат Кемеровской области. 3. Признаки погоды.Выявить отличия понятий "климат" и "погода". Познакомить детей с основными показателями климата (температура, осадки, ветер), а также выявить факторы, воздействующие на климат местности. Выявить особенности климата Кемеровской области. Знать основные признаки наступления улучшения и ухудшения погоды.Почва Кемеровской области1. Понятие о почве. 2.Состав и влажность почвы. 3. Почва Кемеровской области.Знать определение понятия "почва", как образуется почва Земли. Знать, каким образом можно определить состав и влажность почвы. Познакомить детей с основными типами почв, характерными для Кемеровской области.Ландшафт местности и охрана природы1. Понятие "ландшафта местности". 2. Компоненты ландшафта. 3.Особенности ландшафта Кемеровской области. 4.Влияние человека на ландшафт Кемеровской области.Дать детям понятие ландшафта местности. Познакомить как основные компоненты ландшафта: рельеф, климат, почвы, воды, влияют на изменение ландшафта местности. Выявить особенности ландшафта Кемеровской области. Познакомить детей с понятием "культурный ландшафт", выявить положительное и отрицательное влияние человека на ландшафт нашей области. Познакомить детей с тем, каким образом в нашей области происходит защита окружающей среды.Население области1.Понятие "коренные народы". 2.Традиционные занятия народов области и художественная культураПознакомить детей с народностями, населяющими Кемеровскую область, с их бытом и культурой. На карте или атласе найти места компактного проживания и территории традиционного природопользования шорцев, телеутов, сибирских татар, калмыков. Активизировать словарь.
7539. Формирование готовности к профессионально-педагогической деятельности у будущих режиссеров-педагогов
Информация пополнение в коллекции 25.09.2010

Теоретико-методологическую основу исследования составили: идеи целостного, системного подхода к изучению педагогического процесса (Ю.К. Бабанский, В.С. Ильин, В.В. Краевский, Н.К. Сергеев.А.М. Саранов и другие); теория развития личности в деятельности и общении (С.Л. Рубинштейн, Б.М. Теплов, А.А. Леонтьев); теория творческой педагогической деятельности (Б.З. Вульфов, С.И. Вульфосон, В.И. Загвязинский, В.А. Кан-Калик, Н.Д. Никандров, Н.Ю. Посталюк); теоретические основы подготовки специалистов в педагогических вузах (О.А. Абдуллина, В.И. Загвязинский, А.И. Мищенко, В.В. Сериков, В.А. Сластенин и другие); теория личностно-ориентированного подхода в обучении (Е.В. Бондаревская, И.А. Колесникова, Е.А. Крюкова, В.А. Сластенин, В.В. Сериков и другие); субъектное развитие и саморазвитие личности учителя (Е.П. Белозерцев, Н.М. Борытко, Е.В. Бондаревская, И.А. Колесникова, В.А. Сластенин, Н.Д. Никандров, Е.Н. Шиянов и другие); теория организации разнообразной коллективной деятельности (П.И. Иванов, А.С. Макаренко, Л.М. Митина, А.В. Мудрик, П.Е. Решетников, В.А. Сухомлинский и другие); художественная дидактика (Б.М. Неменский, М.О. Кнебель); теория простых физических действий (К.С. Станиславский); положения театральной педагогики, посвященные воспитанию человека-творца (С.В. Гиппиус, Б.Е. Захава, М.О. Кнебель, Г.В. Кристи, В.Э. Мейерхольд, В.И. Немирович-Данченко, Л.П. Новицкая, А.Д. Попов, К.С. Станиславский, Г.А. Товстоногов, М.А. Чехов); положения театральной педагогики, используемые в подготовке к педагогической деятельности (Ю.П. Азаров, П.М. Ершов, И.А. Зязюн, Н.Н. Тарасевич и другие); концепция “рассеянных методических знаний” (В.М. Монахов).
7540. Формирование готовности студентов-психологов к профессиональной деятельности
Дипломная работа пополнение в коллекции 16.12.2007
учителя и формирование личности. Л., 1967 - 183с.
1. Кузьмина Н.В. Способности, одаренность, талант учителя. -Л.,1985. - 32 с.
2. Кузьмина Н.В. Формирование педагогических способностей. Л.., 1961. - 98 с.
3. Кулагин Б.В. Основы профессиональной психодиагностики. - М., 1984. - 215 с.
4. Леви В.Л. Искусство быть другим. - М., 1980.- 207 с.
5. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М., 1977. - 304 с.
6. Леонтьев Д.А. Тест смысложизненных ориентаций.(СЖО).М., 1992. - 173 с.
7. Маркова Психология труда учителя. - М., 1993. - 190 с.
8. Мельников В.М., Ямпольский Л.Т. Введение в экспериментальную психологию личности: Учеб. Пособ. Для пед. ин-тов. - М., 1985. - 319 с.
9. Митина Л.М. Учитель как личность и профессионал. -М., 1994. - 215 с.
10. Мясищев В.Н. Проблема способностей в советской психологии и ее ближайшие задачи// Проблемы способностей. (материалы конференций, 22-24 июня 1960 г. Ленинград) Отв. Ред. Чл. Кор. АПН РСФСР проф. Мясищев. М., 1962 - 308 с.
11. Нолицу З.А. Установление психологического контакта педагогов с учащимися// Психология учителя: Тез. докладов к 7 съезду психологов СССР. М., - 1989.
12. Общая психодиагностика /Под ред. А.А. Бодалева, В.В. Столина. - М., -1987 с. 124-128.
13. Пельц Д., Эндрюс Ф. Ученые в организациях. М., - 1973. - 87 с.
14. Пиаже Ж. Избранные психологические труды. Психология интеллекта. Генезис числа у ребенка. Логика и психология. М., - 1969. - 659 с.
15. Платонов К.К. Структуры и развитие личности /Отв. Ред. Глаточкин А.Д., АН СССР, Ин-т психологии. М., 1986. - 254с.
16. Психологическое обеспечение профессиональной деятельности// под ред. Г.С. Никифорова. - С. - Петербург, 1991. - 152 с.
17. Рамуль К.А. О психологии ученого и в частности о психологии ученого-психолога//Вопр. Психол.-1965. -№6 - 126-135 с.
18. Рыбалко Е.Ф. Возрастная и дифференциальная психология: Учеб. Пособ. Л., 1990. 256 с.
19. Рескина С.Е. Роль самооценки школьников в процессе профессионального самоопределения: Автореферат канд. Дис. Л., 1986. - 36с.
20. Ростунов А.Т. Формирование профессиональной пригодности. М., 1984. - 176 с.
21. Рудик П.А. Мотивы поведения деятельности. М., 1988. -136 с.
22. Рудкевич Л.А. Талант : психология и становление//Социальная психология личности/ Науч ред. А.А. Бодалев. Л., 1974. - 246 с.
23. Серый А.В. Ценностные ориентации личности в структуре профессионально значимых качеств практических психологов: Автореф. Дис. Канд. Псих. Наук. -Иркутск, 1996. - 25 с.
24. Титма М.Х. Выбор профессии как социальная проблема (на материалах конкретных исследований в ЭССР)/М.Х. Титма. М., 1975. - 198 с.
25. Физиологические и психологические основы труда/ ред. В.И. Дорогайченко. -М., 1974. -231 с.
26. Франкл В. Человек в поисках смысла. - М., 1990. -366с
27. Халяпина Л.Н. Социализация учителя. -Кузбассвузиздат, 1995.-128с.
28. Харькин В.Н. Педагогическая импровизация / Советская педагогика.-1989, №9.-с. 54-60.
29. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность. т.1: Пер. с нем. -М., 1986.-392с.
30. Цигарелли Ю.А. Изучение зависимости самооценки способности от свойств нервной системы / Психофизиологическое изучение учебной и спортивной деятельности: Межвуз. сб. научн. тр./ Ленингр. гос. пед. ин-т им. А.И. Герцена; [ Редкол.: Е.П. Ильин (овт. ред.) и др.]. -Л., 1981 -163 с.
31. Человек как объект социологического исследования / Под ред. Л.И. Спиридонова, Я.И. Гилинского. -Л., 1977. -197 с.
32. Шавир П.А. Психология профессионального самоопределения в ранней юности. -М., 1981. -95 с.
33. Шадриков В.Д. Деятельность и способности. -М., 1994. -320 с.
34. Шадриков В.Д. Проблемы системогинеза профессиональной деятельности. -М., 1982. -185 с.
35. Шишкина Л.И. Социально-правовые вопросы профориентации молодежи. / Л.И. Шишкина; Ленингр. гос. ун-т им. А.А. Жданова. -Л., 1976. -62 с.
36. Щербаков А.И. Формирование личности учителя советской школы в системе высшего педагогического образования. -Л., 1968. -120 с.
37. Эльконин Д.Б. К проблеме периодизации психического развития в детском возрасте. / Хрестоматия по возрастной психологии. Учебное пособие для студентов: Сост. Л.М. Семенюк, под ред. Д.И. Фельдштейна. -М., 1994. -с. 169-175.
38. Юпитов А.В. Проблематика и особенности психологического консультирования в ВУЗе./Вопр. психол. -1995. -№4. -с. 50-56.

Blog

Педагогика