Geum.ru

Педагогика

  • 2581. Методи та форми активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів
    Курсовой проект пополнение в коллекции 07.10.2010

     

    1. Алексюк А.М Педагогіка: навчальний посібник для студентів ун-тів - К.: Освіта, 1995 -296 с.
    2. Батышев СЯ. Реформа профессиональной школы: опыт, поиск, задачи, пути решения - М.: Вьісшая школа, 1987. - 343 с.
    3. Буряк В. Самостійна робота як вид навчально діяльності школяра // Рідна школа - К.: 2001 №9 - с.49-51.
    4. Вендровская Р.Б. Тесты в американской системе образования // Педагогика - 2001 - №2 - с. 96 -102.
    5. Вербицкий А., Попов Ю., Поддесков В., Андросюк Е. Самостоятельная работа студентов : проблемы и опит Высшее образование в России - М., 1995 №2 - с. 138.
    6. Володько В.М., Солдатенко М.М. Індивідуальність навчання студентів // Педагогіка і психологія - К.: 1994- №3-с. 31.
    7. Воробець З.Д., Воробець Н.М. Педагогічний контроль і форми тестових завдань. Львів, 1993. -40с.
    8. Вяткін Л.Г. Розвиток пізнавальної самостійності і творчої активності
    9. Педагога. Навчальний посібник - Саратов: Освіта, 2001.-198с.
    10. Галузинський В.М., Євнух М.Б. Педагогіка: теорія та історія. Навч. Посібник - К.: Вища школа, 1995.-237с.
    11. Глухова З В. Индивидуализация процессов обучения- основа розвитая творческого мышления студентов. Интенсификация учебного мышления - Иваново, 1990-С.46-48.
    12. Гончар Ю.М. Модульно-рейтингова система. / Головне управління кадрового забезпечення аграрної освіти. Учбово-методичний кабінет по підготовці молодших спеціалістів .- К.: 1993.-16с.
    13. Гончаренко СУ. Методика як наука .- К.: Либідь, 2000. - 156с.
    14. Организация и контроль за учебно - воспитательньїм процесом в техникуме. Под общей редакцией А.М. Горнака, - М.: - "Вьішзйшая школа", 1978, с.269.
    15. Державна національна програма "Освіта" (Україна XXI століття) - К.: Радуга, 1994, с.61.
    16. Дидактика современной школьї / под ред. В.А. Онищука - К.: Радянська школа, 1987. -Гл.5.
    17. Ерецкий М.И. Методика совершенствования обучения в техникуме, - М.: Высшая школа, 1987. - 263 с.
    18. Жулкевська В. До проблеми дистанційного навчання у вищих закладах
    19. освіти. / Рідна школа - К.: 2001. - №5 с. 30-32.
    20. Журавська Н.С Індивідуалізація навчання як засіб поліпшення організації самостійної роботи студентів у системі післядипломної освіти./ Придніпроовський науковий вісник - Дніпропетровськ, 1999. - № 45 - с. 110 - 112.
    21. Закон України "Про вищу освіту "- К.: Наукметодцентр аграрної освіти, 2002. - 69 с.
    22. Інформаційний вісник - К., Навчально-методичний центр по підготовці молодших спеціалістів - К.: 1996.-№ 16; 1999. № 25; 2001. № 31; 2002. № 34; 2003. № 36.
    23. Козаков В.А. Самостійна робота студентів як дидактична проблема - К.: НМКСВО, 1990.-С.47.
    24. Крживицький С.Є. Дідковський А.І.Навчально-методичний комплекс як необхідний засіб педагогічних технологій. / Сучасні педагогічні тернології у вищій школі: науково-методичний збірник. Вінниця - Київ, 1995 с.18 - 19.
    25. Методика ігрових занять / за ред. П.Н. Олійника, - К.: Вища школа, 1992.
    26. Олійник П.М., Балан Р.Р. Основи методики навчання у вищій сільськогосподарській школі К.: НМЦ по підготовці молодших спеціалістів, 1998.
    27. Онищук В.А. Типьі, структура и методика урока в школе.- К.: "Радянська школа", 1976.-186 с.
    28. Нові технології навчання - К.: - НМЦ вищої освіти МО і науки України, 2000. № 27, 2001. № ЗО; 2002. № 33. 26 Пархоменко Ф., Губар В. І ін. Навчально-виховна робота в сільськогосподарському технікумі. 0 К.: "Вища школа", 1972. - 238 с.
    29. Стандарти освіти / Навч.-методичний центр - К.: 1998.
    30. Основи методики навчання спеціальних дисциплін у вищій сільськогосподарській школі. Методичні рекомендації -К.: 1998.-72 с.
    31. Науково - методичне забезпечення навчального процесу при підготовці фахівців для ринкової економіки України - Рівне, РДГУ, 1999.-56 с.
    32. Смалько С.А. Самостійна робота студентів - невід'ємна складова підготовки майбутнього спеціаліста // Освіта АПК - 2002.№ 4 (54) - с.2.
    33. Фібула М.М. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів - Тернопіль "Навчальна книга -Богдан", 2002.-192 с.
    34. Харламов І.Ф. Педагогіка - М.: Вьісшая школа, 1990.-356 с.
    35. Теорія професійної підготовки спеціалістів, / методичний посібник / - К.: 2003 с. 134.
    36. Методика проведення курса "Трактора и автомобили"- К.: "Вища школа", 1972. - с.443.
    37. Лауш П.В., Кухаренко В.С., Орищенко С.Б. Організація практичного навчання, - К.: "Урожай" 1996. - с.190.
  • 2582. Методи творчої діяльності на уроках трудового навчання
    Информация пополнение в коллекции 21.10.2010

    Спираючись на знання дітей з математики, варто нагадати учням про фігури, які вони засвоїли на уроках математики чи образотворчого мистецтва. Після обговорення таких питань, як: що таке квадрат, прямокутник, трикутник переходять до створення форми майбутнього виробу. Учителю варто пояснити, що над створенням форми виробу працює художникконструктордизайнер. Він, розробляючи форму майбутнього об'єкта технологічної діяльності, використовує різноманітні прийоми, наприклад, вдається до аналогій. Тобто, переносить форми об'єктів, які створила природа, на той об'єкт, який буде виготовлюватися. Такі форми і їх використання під час конструювання виробів дизайнери називають біоформами. Після цього вчитель пропонує дітям створити декілька варіантів форми кухонних дошок, які будуть використовуватись за різним призначенням: під час обробітку зелені (кухонна дошка може мати форму яблука), риби (форму риби), м'яса (форму свійської тварини). Далі завдання можна поступово ускладнювати від конкретних прикладів до більш абстрактних. Учитель може запропонувати дітям об'єднати геометричні фігури під час конструювання форми (контурів) трактора, літака, якщо виготовляється пласка іграшка, поличка для книг, підвазонника, якщо проектується інший виріб, залежно від інтересів учня. Лише після цього можна ставити перед класом більш складне (у плані абстрактності) завдання створення певного образу виробу за інтересом учнів і перенесення його на папір. З часом учні зможуть розв'язувати більш складні конструкторські задачі, використовуючи фантазування не лише в процесі створення контурів виробу, а й безпосередньо в його конструкції. Цей перехід можна реалізувати під час використання таких методів проектування.

  • 2583. Методи тестування у дидактичних дослідженнях
    Контрольная работа пополнение в коллекции 16.10.2010

     

    1. Аванесов B.C. Тесты в социологическом исследовании. - М., 1982.
    2. Берштейн М.С. К методике составления и проверки тестов // Вопросы психологии.- 1968. -№1.
    3. Беспалько В.П., Татур Ю.Г. Системно-методическое обеспечение учебно-воспитательного процесса подготовки специалистов. - М.:Высшая школа, 1989.
    4. Гуревич К.М. Тесты в психологии и педагогике //Новые исследования в педагогических науках. - М., 1969.
    5. Ерецкий М.И. Совершенствование обучения в техникуме: Учеб.-метод. пособие. -М.:Высшая школа, 1987.
    6. Ерецкий М.И., Пороцкий. Э.С. Проверка знаний, умений и навыков. -М.: Высшая школа, 1978.
    7. Методы педагогических исследований / Под ред. А.И. Пискунова, Г.В. Воробьёва. - М.: Педагогика, 1979.
    8. Оконь В. Введение в общую дидактику. - М.: Высшая школа, 1990.
  • 2584. Методика адаптивной физической культуры для слабовидящих и поздноослепших детей в школе–интернате 3–4 вида г. Якутска
    Дипломная работа пополнение в коллекции 21.08.2010

     

    1. Аветисов Э.С. Близорукость / Под общ. ред. Э.С. Аветисова. 2-е изд., перераб. И доп. М., 2002. 2002. 284с.
    2. Барсуковой И.Г. Всероссийское общество слепых. История ВОС в лицах, цифрах, фактах М.: Тифлоинформ, 1995. 95 с.
    3. Бодалев А.А., В.В.Столина Семья в психологической консультации /Под. Ред. М.: Педагогика, 1989- 254с
    4. Бойко В.В., Оганян К.М., Копытенкова О.И. Социально защищенные и незащищенные семьи в изменяющейся России. СПБ., 1999. 234 с.
    5. Всероссийское общество слепых. История ВОС в лицах, цифрах, фактах /Под. ред
    6. Дубровский В.И. Спортивная медицина: Учебник для студентов вузов. М.: Гуманит. изд. центр. ВЛАДОС, 1998. 480 с.: ил.
    7. Дубровский В.И.. Реабилитация в спорте / В.И. Дубровский. М., 1991.-С. 5-8с.
    8. Демирчоглян Г.Г., Демирчоглян А.Г. Специальная физическая культура для слабовидящих школьников. М., 2000.
    9. Демирчоглян Г.Г. Компьютер и здоровье. М., Лукоморье Новый центр, 1990
    10. Дружинин В.П. Психология семьи. М., «КСП», 1996.
    11. Евсеев С.П. Теория и организация адаптивной физической культуры: Учеб. В 2 т. / Под общей ред.проф. С.П. Евсеева.-М., 2002.-448с.:ил.
    12. Евсеев С.П., Шапкова Л.В. Адаптивная физическая культура: Учебное пособие. М.: Советский спорт, 2000.-240 с.: ил.
    13. Ермаков В.П., Якунин ГА. Основы тифлопедагогики. Развитие,обучение и воспитание детей с нарушениями зрением. М., 2000. Демирчоглян Г.Г. Как сохранить и улучшить зрение. Донецк 997.
    14. Жилов Ю.Д. Световой ультрафиолетовый климат в помещениях для детей и подростков. М., Медицина, 1978.
    15. Зинкевич Евстигнеева Т.Д., Нисневич Л.А. Как помочь «особенному» ребенку. Книга для педагогов и родителей. СПБ.: Институт специальной педагогики и психологии, 1998.
    16. Иванов Е.С., Исаев Д.Н. Что такое умственная отсталость. Руководство для родителей. СПб.: Институт специальной педагогики и психолонии, 2000.- 20 с.
    17. Ковалевский Е.Г. Берегите зрение детей. М., Медицина, 1976
    18. Корбетт М.Д. Как обрести хорошее зрение без очков(перевод). СПб., 1998.
    19. Курдыбайло С.Ф., Евсеев С.П., Герасимрва Г.В. Врачебный контроль в адаптивной физической культуре: Учебное пособие / Под ред. д.м.н. С.Ф. Курдыбайло. М.: Советский спорт, 2004. 184 с.
    20. Либман Е.С., Шахова Е.В. Слепота и ее структура в РСФСР // Экспресс-информация ЦБНТИ Минсобеса РСФСР. Вып. 5. М., 1988.-19с.
    21. Литвак А.Г. Психология слепых и слабовидящих: Пб., РГПТУ им. А.И. Герцена, 1998.
    22. Литош Н.Л. Адаптивная физическая культура. Психолого педагогическая характеристика детей с нарушением в развитии: Учебное пособие М.: спортАкадем Пресс, 2002,- 140с.
    23. Маллаев ДМ. Игры для слепых и слабовидящих: Уч. пос. - .:Советский спорт, 2002. 136.:ил.
    24. Пикхарт К.Е. Руководство для одиноких родителей. М.,1998.- 173 с.
    25. Пшенникова М.Г. Адаптация к физическим нагрузкам: Физиология адаптационных роцессов. 1986.-67с.
    26. Ростомашвили Л.Н. Реализация программы ЛФК для младших школьников с тяжелой патологией зрения. СПб., 1997.
    27. Ростомашвили Л.Н. Физические упражнения для детей с нарушенным зрением /Методические рекомендации для учителей, воспитателей, родителей. СПб., 2001.-35с.
    28. Ростомашвили Л.Н. Коррекция двигательных нарушений детей с депривацией зрения средствами адаптивного физического воспитания // Автореф.дис. … канд.пнд.наук. СПБ., 1999- 62с.
    29. Сатир В. Вы и ваша семья. Руководство по личному росту. М.,2000. 320 с.
    30. Сладкова Н.А. опыт работы детско-юношеских спортивных школ и физкультурно-спортивных клубов инвалидов и лиц с отклонениями в развитии: Сб. материалов .: Советский спорт. 203.-184 с.
    31. Солнцева Л.И. Тифлопсихология детства. М., 2000.
    32. Солодков А.С. , Морозова О.В. Адаптационно-компенсаторные нарушения у детей-инвалидов и их коррекция средствами физической культуры // Теория. и практ.физич.культ., 1998, № 1 45с.
    33. Толмачев Р.А. Адаптивная физическая культура и реабилитация слепых и слабовидящих. М.: Советский спорт, 2004-108с.
    34. Толмачев Р.А. Задачи медицинской спортивной классификации инвалидов по зрению // Материалы IV Всероссийского съезда специалистов лечебной физкультуры и спортивной медицины. М.,2002. С. 109-110
    35. Хаксли О. Как вернуть зрение // Перевод с англ. М., Серебряные нити, 1997.
    36. Чудная Р.В. Адаптивное физическое воспитание. Киев: Наукова думка, 2000. 358с.
    37. Шапкова Л.В. Средства адаптивной физической культуры: Методические рекомендации по физкультурно оздоровительным и развивающим занятиям детей с отклонением в интеллектуальном развитии.: Советский спорт, 2001. 152 с.: ил.
    38. Шапкова Л.В. Частные методики адаптивной физической культуры: Учебное пособие. М.; Советский спорт,2004. 464 с., ил
    39. Шапкова Л.В. Подвижные игры для детей с нарушениями в развитии. СП., 2003
    40. Шеффер Ч.,Кэрри Л. Игровая семейная психотерапия. СПб., 2000. 384 с.
    41. Шипицына Л.М. «Необучаемый» ребенок в семье и обществе. Социализация детей с нарушением интеллекта. СПб.: «Дидактика плюс», 2002. 496 с.
    42. Шкарлова С.И., Романовский В. Е. Близорукость, дальнозоркость, астигматизм. Ростов-на-Дону; Феникс, 2000.
    43. Шматко Н.Б. Дети с отклонениями в развитии /Методическое пособие для педагогов и воспитателей массовых и спецучреждений и родителей. М., 1997.
    44. Эйдемиллер Э.Г., Юстицкис В. Психология и психотерапия семьи. СПб.: Питер, 1999.
    45. Ян В.И., Катков В.Г., Ян Я.В. Формирование познавательной деятельности у детей с дефектами в функции ОДА: Физ.культура и спорт инвалидов // Тез.докл. 1-й Всесозн.научн.конф.-Одесса, 1989.- 89с.
  • 2585. Методика активизации самостоятельности у учеников младших классов коррекционной школы в процессе трудового обучения
    Дипломная работа пополнение в коллекции 16.07.2011

    Организационно-педагогические требованияПравила реализации12Создание доброжелательной атмосферы во время общения учителя с детьми1. Своевременное реагирование на неудачи и успехи учеников. Использование как осязаемых подкреплений (жетоны, очки, звездочки за успешное выполнение всей работы либо ее части, награждение грамотами за лучшее изделие и т.д.), так и подбадривающих реплик, а также одобрительной мимики. Установление зрительной связи с учениками, нуждающимися в помощи. 2. Тактичность учителя в отношении допускаемых ошибок детей. Никаких упреков в адрес ребенка за то, что он меньше других знает, хуже умеет что-либо делатьСоздание ситуации переживаемой радости от преодоленной трудности и полученного результата1. Подбор заданий и дидактического материала, ориентированный на ЗБР. 2. Для каждого ребенка из урока в урок планируется постепенное усложнение заданий. 3. Придание слову «надо» личностной направленности: «Тебе надо...! Это сделает тебя умнее...Ты станешь ловким...». После выполнения задания похвала - обязательное дополнение к слову «надо». 4. Тревожных и неуверенных детей- хвалить с удвоенной силой. 5. Похвала - конкретная. (Как красиво ты вылепил цветочек...)Использование дидактических игр и игровых упражнений1. Выбор продиктован целями, содержанием, этапом урока. Не имеют право быть только развлекательным элементом, должны реализовать познавательную, воспитательную и коррекционную задачи обучения. 2. Место и характер игры определяется учителем исходя из работоспособности класса, его возбудимости либо заторможенности, сложности материала. 3. Могут служить средством отделения этапа урока, требующего большого интеллектуального напряжения, от следующего. 4. Мыслительные операции во время игры правильно дозированы, иначе игра становится утомительной либо недоступной.5. Количество правил ограничено 2-3 условиями. 6. Слабым ученикам помощь, по возможности, скрытая от других учеников, чтобы создать впечатление равноценности участия, предоставление упрощенного материала игры. 7. При неоднократном применении игры, чтобы интерес не снижался, внести изменения за счет оборудования (ввод новых предметов, картинок, условных обозначений) или введения новых правил. 8. Необходима заинтересованность педагога в результатах игры. 9. По завершении игры - выявление победителя (ученика или группы). Важно наличие эмоционального момента - поздравление победителя, вручение игровых фишек, жетонов и т.д. Пренебрежение этим условием ведет к угасанию интересаИспользование музыкальных произведений, фонограмм звуков природы (голоса птиц, шум дождя и т.д.)1. На этапе практической работы. 2. Требование к музыкальным произведениям - художественность, невозможность применения эмоционально напряженных, трагедийных, мрачных произведений, рок- и рэп-музыкиИспользование физкультминутокИх содержание соответствует целям, содержанию и этапам урока. Например: а) упражнения на развитие пространственной ориентировки - во время этапа подготовки к восприятию; б) гимнастика пальцев рук для развития моторики предваряет этап практической работы или проводится во время ее

  • 2586. Методика активізації пізнавального процесу школярів до фізичної культури
    Курсовой проект пополнение в коллекции 22.09.2010

     

    1. Аросьев Д.А. и др. Как увлечь физической культурой (школьников). // Физическая культура в школе. 1987. - №4. С. 6 10.
    2. Аросьев Д.А. и др. Как увлечь физической культурой (школьников). // Физическая культура в школе. 1987. - № 5. С. 8 12.
    3. Артюшенко О.Ф. та інші. Виховання інтересу до фізкультури у юнаків 15 17 років з урахуванням морфофункційних відмінностей. // Фізичне виховання дітей та молоді. К., 1990. Вип. 13. С.9 13.
    4. Безропильний О.П. Виховання в учнів інтересу до фізичної культури шляхом удосконалення методичного забезпечення шкільних спортивних майданчиків. // Фізичне виховання дітей і молоді. К., 1990. Вип. 13. С.33 35.
    5. Богданов Г.П. Игры и развлечения в группах продленного дня: Пособие для учителей. М.: Просвещение, 1985.
    6. Бахчанян Г.С. Мотивація інтересу до занять фізичною культурою і спортом. // Педагогіка і психологія. 1998. - № 4. С. 41 47.
    7. Васьков Ю.В., Пашков І.М. Уроки фізкультури в загальноосвітній школі. 10 11 класи. Х.: Торсінг, 2004. 256 с.
    8. Волков Л.В. Физическое воспитание учащихся. К., 1988.
    9. Геллер Е.М. Игры на переменах для школьников 1 3 классов. М.: Физкультура и спорт, 1985.
    10. Геллер Е.М. Игры на переменах для школьников 7 - 9 классов. М.: Физкультура и спорт, 1985.
    11. Гусев В. Основи формування інтересу до уроків фізичної культури.// Завуч. 2002. - № 15. С. 13 14.
    12. Крюченков УВ.С. Для формирования устойчивого интереса к занятиям (физкультурой). // Физическая культура в школе. 1990. - № 5. С. 38 39.
    13. Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів. X.: Основа, 1990. 348 с.
    14. Ломейко В.Ф. Завитие двигательных качеств на уроках физической культуры. Минск, 1980.
    15. Матвеев А.П., Мельников С.Б. Методика физического воспитания с основами теории. М.: Просвещение, 1991. 191 с.
    16. Методика физического воспитания школьников. // Под ред. Г.Б. Мейксона. М.: Просвещение, 1989. 143 с.
    17. Минаев Б.Н., Шиян Б.М. Основы методики физического воспитания школьников. М., 1989.
    18. Новосельский В.Ф. Методика физической культуры в старших классах. К., 1989.
    19. Остапенко О. Виховання в учнів 8-9 класів інтересу до занять фізичною культурою. // Фізичне виховання в школі. 2002. - № 2. С.19 23.
    20. Островерхова Н.М. Аналіз уроку: концепції, методики, технології. К.: Фірма "ІНКОС", 2003. 352 с.
    21. Пидкасистый П.И. Самостоятельная познавательная деятельность школьников в обучении. М.: Педагогика, 1980. 321 с.
    22. Психорегуляцию в практику физического воспитания школьников. // Физическая культура в школе. 1991. - № 6. С. 12.
    23. Семеренський В. Народні ігри та їх роль у розвитку творчої активності учнів.// Фізичне виховання в школі. 2000. - № 1. С.54 - 55.
    24. Староста В. Новый способ измерения и оценки двигательной координации. //Теория и практика физической культуры. 1998. - № 6. С. 8 11.
    25. Теория и методика физического воспитания. / Под ред. Шияна Б.М. М., 1988. 284 с.
    26. Теория и методика физического воспитания. / Под ред. Ашмарина Б.А. М., 1990. 325 с.
    27. Физкультурно-оздоровительная работа в школе: Книга для учителя. / Под ред. А.М. Шлемина. М.: Просвещение, 1988.
    28. Шиян Б.М. Методика фізичного виховання школярів (Практикум). Львів: Світ, 1993. 184 с.
    29. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. В 2-х частинах: Навчальний посібник. Тернопіль, 2001.
    30. Щербина Ю. Рівень фізичного розвитку. // Старт. 1987. - № 8. С. 27.
    31. Щукина Г. Й. Активизация познавательной деятельности. М., 1979. 257 с.
  • 2587. Методика аппликационных работ с разными материалами в школе
    Курсовой проект пополнение в коллекции 30.01.2011

    В 1869 году по Китаю путешествовал французский миссионер Арман Давид. Помимо своей религиозной деятельности он, будучи натуралистом, попутно собирал сведения о животном мире страны, приобретал интересные экспонаты. В одном из глухих селений провинции Сычуань он и обнаружил на ограде дома эту странную шкуру. Давид приобрел ее после того, как местные жители сообщили ему о том, что принадлежит она реальному зверю, обитавшему в окрестностях селения, высоко в горах среди бамбуковых зарослей. Название зверя " бей-шунг", что в переводе примерно означает " белый горный медведь".А. Давид сумел отправить шкуру в Париж, а сам продолжил поиски хозяина шкуры. Ему повезло. В том же году он приобрел у охотников убитого бей-шунг, обработал его и с изложением охотничьих рассказов отправил во Францию. Было это более ста лет тому назад. Получив вторую шкуру и скелет, ученые смогли уже делать выводы. За большое внешнее сходство с обыкновенным медведем и по характеру питания его первоначально нарекли бамбуковым медведем. Однако, тщательно изучив поступившие материалы, зоологи, вскоре отказались от поспешного определения и нового зверя отнесли к семейству енотовых, назвали большой пандой. Большой потому, что ранее, в 1825 году, в семейство была зачислена малая панда, зверек, обитающий в некоторых областях Азии. Шли годы, но первоначальное название большой панды - бамбуковый медведь - оказалось живучим, и его часто употребляют в обиходе, поскольку внешнее сходство с медведем несомненное.

  • 2588. Методика вивчення іменника у початкових класах
    Дипломная работа пополнение в коллекции 16.11.2009

    У 4 класі звертається увага на те, що іменник у називному відмінку ніколи не вживається з прийменником, що в реченні іменник у формі називного відмінка завжди буває підметом, а в формі всіх інших відмінківтільки другорядним членом речення. Учитель переконує учнів у тому, що правильне визначення відмінка іменника в реченні можливе за умови не тільки правильно поставленого до нього питання, а й урахування інших ознак. Найголовніші з яких такі:

    1. паралельна постановка питання за змістом висловлюваного (куди? звідки? де?): Петрик з Андрійком пішли (куди?) в ліс; прийшли (звідки?) з лісу; побували (де?) в лісі;
    2. знання значень деяких відмінків (приналежність родовий, місце дії місцевий, знаряддя дії орудний відмінок);
    3. відмінкове закінчення (-ом, -ем, -ою. ю, - орудний відмінок однини; -ам, -ям Давальний відмінок множини);
    4. наявність чи відсутність прийменника (з прийменником називного відмінка не може бути; прийменники без, біля, від, для, до, коло вживаються тільки з родовим відмінком);
    5. закінчення прикметника при іменнику (-им, -ім. ою орудний відмінок; -у, -ю знахідний відмінок);
    6. роль іменника в реченні (підмет лише в називному відмінку, другорядний член речення, подібний за формою у знахідному відмінку: Тато купив портфель.);
    7. підстановка іменника іншого роду (для розрізнення знахідного і родового відмінків іменників що означають назви істот: пас коня (корову) знахідний відмінок; не знайшов коня (корови) родовий відмінок).
  • 2589. Методика вивчення логарифмічних рівнянь і нерівностей у старшій школі з використанням мультимедійних засобів навчання
    Курсовой проект пополнение в коллекции 22.06.2010

     

    1. Слєпкань З.І. Методика навчання математики. К.,: «Зодіак-ЕКО», 2000.
    2. Інтерактивні технології на уроках математики: Навч. - метод. Посібник / Упоряд. І.С. Маркова Х.: Вид. група «Основа». 2007 126с.
    3. Урок математики в сучасних технологіях: теорія і практика: Метод проектів. Компютерні технології. Розвивальне навчання / Упоряд. І.С. Маркова Х.: Вид. група «Тріада». 2007 171с.
    4. Урок математики в сучасних технологіях: теорія і практика: Розвиток критичного мислення: Навч. метод. посібник / Упоряд. І.С. Маркова Х.: Вид. група «Основа». 2007 125с
    5. Капіносов А.М. Основи технології навчання. Проектуємо урок математики Х.: Вид. група «Основа». 2006.140с.
    6. Кларин М.В. Интерактивное обучение инструмент освоения нового опыта // Педагогика. 2000. № 7. с. 1218.
    7. Пометун О.І, Пироженко Л.В. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід. К., 2002.
    8. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. пос. К.: Вид-во А.С.К., 2003. 192 с.
    9. Систематизація методів розвязування показникових і логарифмічних рівнянь і нерівностей/ Т.І. Іванко // Математика в школах України.- 2007. березень (№ 7). С. 16-21.
    10. Логарифмічні рівняння // Математика. 2004. квітень (№ 14). с 7-10.
    11. Логарифмічні та показникові нерівності // Математика в школі. 2004. - № 1. с.20-22.
    12. Розвязування логарифмічних нерівностей / Н.М. Повзло // Математика в школах України. 2006. квітень (№ 11). с. 7-17.
  • 2590. Методика вивчення теми "Короткі історичні відомості про обчислювальні прилади та з історії створення ЕОМ"
    Курсовой проект пополнение в коллекции 06.11.2009

    З XVII століття в Західній Європі не зовсім мирно існували дві арифметичних школи - абакистов (від абака) і алгоритмиков (від аль Хорезми, великого математика й астронома IX в.). Після двох сторіч суперництва перемогли алгоритмики. Однак першим приладом для обчислень був абак, але він не дуже пристосований для розподілу і множення. Тому блискучим досягненням математики з'явився винахід логарифмів Джоном Непером (1550-1617), що дало можливість замінити множення і розподіл додаванням і вирахуванням і привело до створення набагато більш зробленого інструмента - логарифмічної лінійки. Числення за допомогою логарифмічної лінійки вироблялося швидко, просто, але приблизно. І, отже, вона не годить для точних розрахунків, наприклад, фінансових. Ескіз механічного підсумовуючого пристрою був розроблений ще Леонардо да Вінчі (1452-1519). Перша механічна рахункова машина була виготовлена в 1623 р. професором математики Вільгельмом Шиккардом (1592-1636). Але машина Шиккарда незабаром згоріла під час пожежі, а рукопису Леонардо да Вінчі були виявлені лише в 1967 р. Тому біографія механічних обчислювальних пристроїв ведеться від підсумовуючої машини, виготовленої в 1642 р. Блезом Паскалем (1623-1662), надалі великим математиком і фізиком.

  • 2591. Методика викладання в школі
    Отчет по практике пополнение в коллекции 22.11.2009

    Типи монополій:

    1. Закрита монополія монополія, захищена від конкуренції за допомогою юридичних обмежень, патентів, інституту авторського права.
    2. Природня монополія галузь, в якій довгострокові середні витрати досягають мінімуму лише тоді, коли одна фірма обслуговує повністю весь ринок. В такій галузі мінімальний ефективний масштаб виробництва продукції близький до того обсягу, на який ринок предявляє попит за будь-якої ціни, достатньої для покриття витрат виробництва. В даній ситуації розподіл випуску між між двома і більше фірмами призведе до того, що масштабі виробництва кожної з фірм будуть неефективно малими. З природніми монополіяим, а основі яких лежить економія від масштабу виробництва, тісно пов'язані монополії, що базуються на володінні унікальними природними ресурсами.
    3. Відкрита монополія фірма на певний час стає єдиним постачальником якого-небудь товару, не володіючи спеціальним захистом від конкуренції. В ситуації відкритої монополії часто опиняються фірми, які першими вийшли на ринок з новою продукцією.
  • 2592. Методика викладання економічних дисциплін
    Методическое пособие пополнение в коллекции 25.11.2010

    Лекції повинні:

    1. поєднувати академічні знання і професійне навчання на основі новітніх світових досягнень науки;
    2. орієнтуватися на сучасну ділову практику і сукупність навчальних матеріалів з врахуванням накопиченого досвіду викладання;
    3. їх зміст повинен своєчасно реагувати на зміни в ринковому середовищі;
    4. базуватися на найсучасніших інформаційних технологіях;
    5. оптимально поєднувати якість викладання і вчення, що передбачає високий рівень передачі знань, вмінь та навичок, спрямований на творче мислення, нетрадиційне вирішення проблем;
    6. забезпечувати відповідні рівні засвоєння знань;
    7. забезпечувати поточний контроль знань, при якому студент не повинен накопичувати великий обсяг незасвоєного матеріалу;
    8. орієнтувати на самостійне здобування поглиблених знань;
    9. активізувати пізнавальну діяльність;
    10. сприяти формуванню особистості студента як ділової людини, якій притаманні: комунікабельність; цілеспрямованість; стресостійкість; мобільність; оригінальність.
    11. передбачати проблемність та диференційованість як необхідну умову розвитку професійних, управлінських, самоуправлінських навичок наукової та творчої діяльності у вищих навчальних закладах;
    12. сприяти формуванню професійної компетентності при виборі та виконанні випускової чи дипломної роботи;
    13. забезпечити відповідну зрілість випускника (професійна підготовка + розвиток особистості) як критерій ефективності підготовки студентів (прагнення до самореалізації).
  • 2593. Методика викладання математики в системі спеціальних дисциплін
    Информация пополнение в коллекции 30.06.2010

    Процес навчання математики дітей зі стійкими інтелектуальними вадами є одним із найскладніших у корекційній педагогіці, адже система математичних знань базується на достатньому розвитку таких мислиннєвих процесів, як аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування тощо, які ушкоджені в них найбільшою мірою. Об'єктивно розумово відсталі можуть навчатись, хоч їхні можливості в даному плані не такі, як дітей з нормальним психофізичним розвитком, але вони здатні оволодіти матеріалом приблизно на рівні учнів молодших класів загальноосвітньої школи. Реалізувати ці можливості вони можуть лише в умовах спеціально організованого навчання і при наявності постійного цілеспрямованого впливу з боку педагога. А педагог, в свою чергу, для того, щоб сформувати у них систему математичних знань, повинен знати основні методи, прийоми, форми організації навчального процесу на уроках і в позаурочний час. Їхньою розробкою та обґрунтуванням і займається така наука, як методика математики. Спеціальна методика викладання математики - педагогічна наука, яка визначає мету, зміст, методи, форми і засоби передачі розумово відсталим школярам математичних знань, реалізує виховані і корекційно-розвивальні аспекти навчання в процесі її викладання. Слово "методика" походить від грецького "metodos", що означає шлях або спосіб пізнання. Спеціальна методика математики є педагогічною наукою, яка своєю метою ставить озброєння вчителя допоміжної школи методами і прийомами формування математичних знань у розумово відсталих школярів, визначення основних напрямків його роботи, труднощів, які можуть виникнути на цьому шляху, а педагог, в свою чергу, творчо підходить до їхньої реалізації, враховуючи індивідуальні можливості та здібності кожного учня.

  • 2594. Методика викладання природознавства тема Звірі
    Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

    Стор.I. ВСТУПНА ЧАСТИНА -----------------------------------------------------------------------------II. ФОРМИ НАВЧАННЯ ПРИРОДОЗНАВСТВУ------------------------------------------------1. ОРГАНІЗАЦІЯ СПОСТЕРЕЖЕНЬ-------------------------------------------------2. ДОСЛІДНО - ПРАКТИЧНА РОБОТА---------------------------------------------3.РОБОТА З РОЗДАТКОВИМ МАТЕРІАЛОМ------------------------------------4. РОБОТА З ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ НАВЧАННЯ------------------------5. РОБОТА З ПІДРУЧНИКОМ---------------------------------------------------------III. ВИКОРИСТАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ВИДІВ І ФОРМ РОБОТИ.---------------------IV. 1 КЛАС-----------------------------------------------------------------------------------------------1. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ.--------------------------------------------------V. 2 КЛАС------------------------------------------------------------------------------------------------1. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ---------------------------------------------------2.ТЕМА :”ЗВІРІ ВОСЕНИ”-------------------------------------------------------------3. ТЕМА “ЗВІРІ ВЕСНОЮ”-------------------------------------------------------------VI. 3 КЛАС-----------------------------------------------------------------------------------------------VII. ЗВЯЗОК ПРИРОДОЗНАВСТВА З ІНШИМИ ПРЕДМЕТАМИ.-----------------------1. З УРОКАМИ ЧИТАННЯ ТА МОВИ.----------------------------------------------2. З УРОКАМИ МАТЕМАТИКИ-----------------------------------------------------VIII. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА-----------------------------------------------------------------------IX. ДОДАТКИ-------------------------------------------------------------------------------------------X. ЛІТЕРАТУРА----------------------------------------------------------------------------------------

  • 2595. Методика викладання хімії в середній школі
    Методическое пособие пополнение в коллекции 02.01.2011

    Англійський хімік Дж.А.Р.Ньюлендс запропонував «закон октав» він дуже любив музику, вважав, що в природі все підвладно музичній гармонії і подібне у властивостях хімічних елементів повинно повторюватися, як в музичній октаві, через сім елементів на восьмому. Ньюлендс розташував хімічні елементи в порядку зростання атомної ваги (маси) так, щоб схожі по властивостях елементи знаходилися один під одним. Його система зовні схожа на менделеевскую, і Ньюлендс намагався довести власний пріоритет у відкритті періодичної системи. Схожа на менделеевскую і система елементів німецького хіміка Л.Ю.Мейера, що спирався в систематизації не лише на зростання атомної ваги і подібність властивостей, але і на валентність.

  • 2596. Методика виконання портрету в живописній техніці у старших класах
    Дипломная работа пополнение в коллекции 19.11.2010

     

    1. Аболіна Т. Г., Миропольська. Естетичне виховання в школі. - К., 1987.
    2. Бєлкіна Е. О. Від подиву до творчості // Мистецтво та освіта. - 1998, №2.
    3. Бойчук М. Думки про мистецтво // Живописна Україна. - 1992. - № 1-2.
    4. Джола Д. М., Щердо А. Б. Теорія і методика естетичного виховання школярів. - К., 1998.
    5. Дем'янчук О. С. Естетичне виховання. - К., - 13 МН, 1992.
    6. Державний стандарт галузі “Художня культура” // Мистецтво та освіта. - 1997, №3.
    7. Зязюн І. А. Естетичний досвід особи. Формування і сфери вияву. - К.: Вища школа, 1976. - 174 с.
    8. Кантор А. М. Малая история искусств, - М., Исскуство, - 1975.
    9. Качур М. І. Виховуємо високе почуття гармоній з навколишнім світом // Мистецтво та освіта. - 2004, №2.
    10. Кириченко М. А. Основи образотворчої грамоти. - К.: Головне видавництво видавничого об'єднання “Вища школа”, 1982.
    11. Коновець С. В. Образотворче мистецтво як засіб активації дитячої творчості // Мистецтво та освіта. - 1999, №3.
    12. Коновець С. В. Образотворче мистецтво в початковій школі // К. - 2000 - 79 с.
    13. Кузин В. С. Основы обучения изобразительному искусству в школе. - М.: Просвещение, 1977.
    14. Матковська О. О. Основи образотворчого мистецтва з методики викладання у початкових класах: курс лекцій. - Рівне, 1997.
    15. Оніщенко О. А. Естетичне виховання: історичні традиції і сучасність // Мистецтво та освіта. - 1998, №3.
    16. Панченко В. Естетика в сучасній культурі // Мистецтво та освіта. - 1997, №3.
    17. Пасічний А. М. Образотворче мистецтво: Словник-довідник. - Тернопіль: Навчальна книга. - Богдан - 2003.
    18. Піхманець Р. В. Психологія художньої творчості: Теоретичні та методичні аспекти. - К.: Наукова думка, 1991.
    19. Сисоєва О. В. Естетичне ставлення дітей до творів живопису. - К., 1998.
    20. Українська художня культура: Навчальний посібник // За редакцією Ляшенка І. Ф. - К.: Либідь, 1996 - 416 с.
    21. 21Анн Л.Ф. Психологический тренинг с подростками. СПб.: Питер, 2005. 271с.: ил. (Серия «Єффективный тренинг»).
    22. Адмаев Б.Ц. Психология и методика ускоренного обучения. М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1998. 272 с.
    23. Ващенко Л.С. Основи здоровя: Книга для вчителя / Л.С.Ващенко, Т.Є.Бойченко.- К.: Ґенеза, 2005. 240 с.
    24. Вишневський О.І., Кобрій О.М., Чепіль М.М.Теоретичні основи педагогіки: Курс лекцій / За ред.. О.Вишневського. Дрогобич: Відродження, 2001. 268
    25. І.М.Дичковська. Основи педагогічної інноватики. Рівне, 2001р.
    26. Лозова В.І., Троцко Г.В. Теоретичні основі виховання і навчання: Навчальний посібник / Харк. держ. пед. ун-т ім Г.С.Сковороди. 2-е вид., випр. і доп. - Харків: «ОВС», 2002 400 с.
    27. Навчання в дії: Як організувати підготовку вчителів до застосування інтеракт. технологій навчання: Метод. посіб. / А.Панченков, О.Пометун, Т.Ремех. К.: А.П.Н., 2003. 72 с.
    28. Пометун О.І., Пироженко Л.В., За ред. О.І.Пометун. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук. метод. посіб. К.: Видавництво А.С.К., 2004. 192 с.; іл.
    29. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. 3-тє вид., перероб. і доп. - Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2005. 232 с.
    30. І.П.Підласий “Як підготувати ефективний урок” Київ “Радянська школа, 1989р.”
  • 2597. Методика використання ігор у процесі образотворчої діяльності учнів
    Информация пополнение в коллекции 30.11.2009

     

    1. Аникеева Н.П. Воспитание игрой. М.: Педагогика, 1987. 124 с.
    2. Антонович Є.А., Проців В.І. Художньо-ігрова діяльність школярів на уроках образотворчого мистецтва // Початкова школа. 1996.№1. С. 13-15.
    3. Артеменко М.М. Природа і естетичне виховання учнів. - К.: Рад. школа, 1980.- 175с.
    4. Варзацька Л.О. Гра як засіб пізнання // Початкова школа. 1988.№12. С.34-35.
    5. Васьківська С.В. Навчати вчитися, або Як допомагати мо лодшому школяреві в навчанні // Початкова школа. 1994. № 6. - С. 10-12.
    6. Верб В.А. Искусство и художественное развитие учащихся. Л.: Наука, 1977. 116с.
    7. Виноградова Г. Малювання з натури. К.: Рад. школа, 1976. 118 с.
    8. Выготский Л.С. Игра и ее роль в психическом развития ребенка // Вопросы психологии. 1966.№6. С.64-76.
    9. Выготский Л.С. Психология искусства. М.: Искусство, 1986. 573 с.
    10. Глухенька К. Пошуки неповторної краси // Образотворче мистецтво. 1989. - №3. С. 23-25.
    11. Глушанская В.П., Маркова В.Ф., Смирнова Л.Ф. Рисование с методикой преподавания. - М.: Просвещение, 1971. - 127 с.
    12. Давыдов В.В. Проблемы развивающего обучения. М.: Просвеще-ние, 1972. 212 с.
    13. Данилова Л., Розвивати образотворчу активність учнів засобами гри // Рідна школа. 2002. - №6. С.18-20.
    14. Дейч О. Ігрова діяльність у вихованні навичок образотворчої діяль-ності молодших школярів // Поч. школа. 2000. - №7. С. 37-38.
    15. Кириченко М.А. Учіться малювати. - К.: Рад. шк., 1987. - 58 с.
    16. Кириченко М.А. Учіться малювати. - К.: Рад. шк., 1987. - 58 с.
    17. Кириченко Н.Т. Сюжетное рисование в детском саду. К.: Рад. шк., 1986.
    18. Кревіда І. Дидактичні ігри з образотворчим навантаженням // Поч. школа. 2000. - №8. С. 57-58.
    19. Крутецкий П.А. Эстетическое воспитание.- М.: Знание, 1987. 234с.
    20. Кузин В.С. Изобразительное искусство и методика его преподавания в начальных классах. М.: Искусство, 1977. 264 с.
    21. Лернер М.Ж. Эстетические чуства.- М.: Знание, 1967.- 254с.
    22. Лихачов Д.Б. Теория эстетического воспитания школьников. - М.: Знание, 1987.- 231 с.
    23. Лунячек Й. Основы изображения с натуры. - К.: Изд-во АН УССР, 1961. 127 с.
    24. Любарська Л. Уроки образотворчого мистецтва // Початкова школа. 2002. №9. С. 50-55.
    25. Любарська Л.М. Виховні можливості образотворчого мистецтва // Початкова школа. 1986. №2. С. 55-59.
    26. Люблінська Г.О.Дитяча психологія. К.: Вища школа, 1974. 356 с.
    27. Міщенко О.В. Дидактичні ігри в навчальному процесі молодших школярів // Сучасні проблеми розвитку теорії та методики ігор: Тези наук.-практ. конф. Льв., 1997. С. 65-66.
    28. Мойсеюк М.Є. Педагогіка. К.: Либідь, 2001. 446 с.
    29. Непомнящая-Серж Н. О недостатках в руководстве сюжетно-ролевыми играми // Дошкольное воспитание. 1981. № 11. С.17.
    30. Скрипченко О.В., Долинська Л.В., Огороднійчук З.В. Вікова та педагогічна психологія. К.: Просвіта, 2001. 464 с.
    31. Сухомлинський О.В. Вибрані твори в п'яти томах. - К.: Радянська школа, 1976.- Т.1. С. 161-273. Сюжетно-ролевые игры дошкольников / Н.А.Бойченко, Т.И.Григо-ренко. К.: Рад. школа, 1982. 112 с.
    32. Томашевський В. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках образотворчого мистецтва // Рідна школа. 2000. №4. С. 48-49.
    33. Усова А.П. Роль игры в воспитании детей. - М.: Просвещение, 1976. - 96 с. Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори. У 2-х т. К.: Радянська школа, 1983. - Т. 1. С. 43-403.
    34. Шеремета П. Дещо про методи навчання // Рідна школа. 2004.-№6. С.25-26. Школьная И.А. Педагогические условия активизации игровой деятельности детей старшего дошкольного возраста. К.: Абрис, 2002. 246 с.
  • 2598. Методика використання комп'ютерних технологій при вивченні дисципліни "Бухгалтерський облік"
    Курсовой проект пополнение в коллекции 01.07.2010

     

    1. Безрукова В.С. Проективная педагогика, - Екатеринбург: Деловая книга, 1996.
    2. Гончаренко С.У. Методика як наука. Хмельницький: ХГКП, 2001. 30 с.
    3. Гуревич Р.С. Теоретичні та методичні основи організації навчання у професійно-технічних закладах / За ред. С. У. Гончаренка. К.: Вища шк., 1998. 229 с.
    4. Дубій О. 12 уроків з "1С:Бухгалтерії" 2 вид. К.: 2002. 230с.
    5. Жуков В.А. Педагогическое проектирование. - М, 1996.
    6. Зязюн І. А. Інтелектуально-творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи / За ред. І. А. Зязюна. К.: Віпол, 2000. С. 11-57.
    7. Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. №1 К.: "Освіта України", 2006. 127 с.
    8. Інформатика та інформаційні технології в навчальних закладах. №2 К.: "Освіта України", 2006. 199 с.
    9. Ильясов И.И., Галатенко Н.А. Проектирование курса обучения по учебной дисциплине. - М.: Логос, 1994.
    10. Коваленко О.Е. Методика професійного навчання: Підручник Харків: "Штрих", 2003. 479 с.
    11. Костельна Л.І. Діяльність педагога у процесі організації модульного навчання // Вісник ЖПУ. - Житомир. 2000 - Випуск 6. - С.255-256.
    12. Кустов Ю. А. Преемственность профессионально-технической и высшей школы / Под ред. А. А. Кирсанова. Свердловск: Урал. ун-т, 1990. 117 с.
    13. Михайлов С.Е. "1С" Программирование как дважды два: Самоучитель СПБ.: Тритон, 2005. 173 с.
    14. Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія / За ред. І. А. Зязюна. К.: Віпол, 2000. 630 с.
    15. Непрерывное многоуровневое профессиональное образование / Под науч. ред. Х. Беднарчика. Санкт-Петербург: Радом, 1997. 102 с.
    16. Образовательная программа: альтернативные подходы: Учебно-методическое пособие / перевод с англ. О.Н. Кабаевой. Под ред. Н.Г. Стрикун, Л.Г. Осетровой.- Новокузнецк, 2000.
    17. Орлов О.С. Как составить образовательную программу. - М.: Наука, 1997.
    18. Перемов Е.Л. Автоматизированные информационные системы бухгалтерського учета, анализа, аудита. Уч.пос. для экономических ВУЗов М.: 2001. 363с.
    19. Рязанцева Н., Рязанцев Д. "1С:Предприятие 7.7". Секреты программирования: Самоучитель СПБ: БХВПетербург, 2004. 328 с.
    20. Радионов В.Е. Нетрадиционное педагогическое проектирование. - СПб, 1996.
    21. Рябова В.О. Модульний підхід у навчанні: ідея, принцип, система // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету. Серія: Педагогіка. 1999. - № 1. С. 13- 20
    22. Семенюк Т.В. Теоретико-методологічні питання наукового проектування //Управління національною освітою в умовах становлення і розвитку української державності: Наук. - практич.конф., Київ, 29-30 жовт. 1998 р. - К., 1998. - С.321-324.
    23. Фирма "1С". Описание встроенного языка: Учебное пособие М.: 1С, 14.10.1999 г. 909 с.
    24. Фирма "1С". "1С:Предприятие 7.7" конфигурирование и администрирование: Учебное пособие М.: 1С, 17.10.1999 г. 784 с.
    25. Чистов Д.В., Таранов А.В., Заремба О.А., Заремба А.В.. Хозяйственные операции в компьютерной бухгалтерии 7.7 для Украины: Учебное пособие М.: 1С, 2002. 523с.
  • 2599. Методика використання лекційно-семінарської системи в аграрних технікумах і коледжах при вивченні дисциплін економічного профілю
    Курсовой проект пополнение в коллекции 26.09.2010

    Вивчення кожного модуля складається з теоретичного, практичного блоків та блоку контролю та самоконтролю. Вивчення теми навчального матеріалу відбувається не за частинами, а узагальнено на лекціях (фактологічних, проблемних) з визначенням опорних понять, категорій, закономірностей на семінарських заняттях. Під час навчання проводяться заняття-дискусії, ділові ігри, але переважають лекційні заняття. Для прищеплення студентам навиків практичної роботи передбачено практичні заняття. Під час опрацювання кожного модуля, студенти з'ясовують доцільність отримання знань та вмінь для подальшої роботи.

  • 2600. Методика використання нестандартних форм організації навчання при вивченні теми "Домашнє господарство як економічний суб’єкт"
    Курсовой проект пополнение в коллекции 31.08.2010

     

    1. Аксьонова О.В. Методика викладання економіки: Нов. посібник. К.: КНЕУ, 1998. 280с.
    2. Гражевская Н. Современная трактовка экономических понятий в школьном курсе экономики // Педагогика. 1999. - №4. C.30-32.
    3. Дидактика средней школы / Под ред. В.А. Онищука. К., 1987.
    4. Економіка: Навчальний посібник для загальноосвітніх середніх шкіл / За ред. С.В. Степаненка. К., 1993
    5. Ковальчук Г.О. Активізація навчання в економічній освіті. К., 1999.
    6. Кураков Л.П. Экономическое образование и воспитание школьников / Под ред. В.Н.Якимова 2-е издание, доп. и перераб. М.: просвещение, 1987. 144с.
    7. Липсиц Н.И. Удивительные приключения в стране экономики: Учебник для 5-6 классов. М.: Дело; Вита-Пресс, 1991
    8. .Липсиц Н.И. Экономика без тайн. М.: Дело; Вита-Пресс, 1994
    9. Носаченко И.М. Игровые методы обучения в экономике: Учеб.-метод. пособие. К.: МАУП, 1995.
    10. Основи економічної теорії. Тести. Задачі. Кросворди / За ред. С.В. Мочерного, О.А.Устенка. К.: ВЦ “Академія”,1998. 256с.
    11. Основы экономики: Пробн. учебник для 11 кл. общеобразовательной школы / Под ред. И.Ф. Радионовой. К.: Зодиак - ЭКО, 1995.
    12. Павленко О.О. Дидактичні особливості використання методу Case Studies в навчальному процесі // Викладання психолого-педагогічних дисциплін у технічному університеті: методологія, досвід, перспективи: Зб. Наук. праць. К.: НТУУ-КПЇ, 1999. С.142-144.
    13. Подласый И.П. Педагогика. Новый курс: Учебник для студентов пед. вузов: в 2-х кн. М.: Гуманит. изд. цент ВЛАДОС, 1999. кн.1: Общие основы. Процесс обучения. 576с., ил.
    14. Подкасистый П.И. Педагогика. М., 1998
    15. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Економіка. 8-11 класи за 1998 рік
    16. Сандерс Ф.И др. Основные экономические понятия. Структура преподавания. М.: Аспект Пресс, 1995.
    17. Симонов В.П. Педагогический менеджмент: учебное пособие. М.: Педагогическое общество России, 1999.
    18. Столяренко Л.Д. Основы психологии. Ростов н/Д., 1996.
    19. Харламов И.А. Педагогика: Учеб. пособие 3-е изд., перераб. и доп. М.: Юрисить, 1997. 512с.
    20. Хейн П. Экономический образ мышления. М.: Новости, 1991.
    21. Чернякової С. Модель заняття за темою “Основні макроекономічні показники розвитку економіки”// Географія та основи економіки в школі. 1999. - №6. С.15-17.
    22. Якунин В.А. Педагогическая психология. СПб.: Издательство «Полиус», 1998.