Менеджмент

2361. Исчисление и уплата налога на прибыль нерезидентов
Информация пополнение в коллекции 31.01.2010
К доходам из источников в Российской Федерации, в частности, относятся следующие доходы:
1. дивиденды, выплачиваемые российскими резидентами, а также доходы от распределенной в пользу иностранного участника прибыли созданного в РФ предприятия с иностранными инвестициями;
2. доходы, получаемые от долевого участия иностранных партнеров в деятельности товариществ;
3. дополнительные вознаграждения акционеров в денежной или иной форме;
4. прибыль, распределяемая чековыми инвестиционными фондами;
5. процентный доход от:
6. долговых обязательств любого вида, включая суммы, начисляемые российскими банками по корреспондентским счетам иностранных банков, выплачиваемые иностранным юридическим лицам по привлеченным кредитам, депозитам, в том числе краткосрочным, от облигаций с правом на участие в прибылях компании и конвертируемых облигаций, по векселям и другим ценным бумагам;
7. премий, выплачиваемых при погашении ценных бумаг, ранее реализованных с дисконтом;
8. штрафов и пени за нарушение договорных и долговых обязательств.
9. доходы от использования авторских прав;
10. доходы от использования изобретения, полезной модели, промышленного образца, торговой марки, товарного знака, знака обслуживания и других аналогичных активов, а также деловой репутации (престижа), контактов, клиентов и кадров компании;
11. доходы от сдачи в аренду имущества, находящегося на территории РФ, в том числе доходы от лизинговых операций. При этом доходы от лизинговых операций рассчитываются исходя из всей суммы лизингового платежа за минусом суммы возмещения стоимости лизингового имущества (при финансовом лизинге), платы лизингодателю в качестве компенсации за использованные им кредитные ресурсы на приобретение имущества и суммы налога на лизинговое имущество.
12. Доходы от отчуждения имущества.
2362. Ігри з природою
Курсовой проект пополнение в коллекции 06.05.2010

Специфічним видом ігор, що мають велике значення при аналізі різних практичних ситуацій, є статистичні ігри. Вони мають ряд істотних відмінностей від стратегічних ігор. В основі теорії стратегічних ігор лежить припущення, що інтереси двох гравців протилежні. Кожний з гравців прагне так вибрати свою стратегію, щоб отримати для себе найбільшу вигоду і звести до мінімуму вигоду супротивника. В таких іграх кожний гравець діє активно і прагне по можливості використовувати оптимальну стратегію. Під стратегією природи розуміється повна сукупність зовнішніх умов, в яких доводиться ухвалювати рішення. Цю сукупність зовнішніх умов називають станом природи . В загальному випадку існує деяка множина можливих станів природи яка називатиметься простором стану природи, а елемент цього простору чистими стратегіями природи. Задача статистика полягає в тому, щоб ухвалити яке-небудь рішення або виконати яку-небудь дію з сукупності рішень або дій. Статистик повинен уміти оцінити кожну з своїх дій. Функція L(, а) називається функцією втрат. Знання функції втрат дозволяє статистику зробити дії, які є якнайкращими в умовах інформації, яку він має про стан природи. Знання апріорного розподілу вірогідності дозволяє визначити середні втрати, які несе статистик, виконуючи ту або іншу дію. Статистична гра може бути представлена у вигляді еквівалентної S-гри абсолютно таким же чином, як це робилося в стратегічних іграх. Не існує універсального правила, що дозволяє вибрати, певний образ дії незалежно від ситуації, що склалася. Принципом вибору називають правило, що дозволяє визначити якнайкращу, змішану стратегію статистика. В різних випадках статистик може користуватися різними принципами вибору своєї стратегії. Одним з можливих принципів вибору стратегії може бути принцип мінімакса, який успішно застосовують в стратегічних іграх, коли гра ведеться проти розумного супротивника, охочого заподіяти нам найбільший збиток. Проте у ряді випадків доцільно використовувати цей принцип і в статистичних іграх. Мінімаксні принципи, витікаючі з припущення, що природа діє якнайгіршим для статистика чином, є виправданими в стратегічних іграх, але в статистичних іграх вони виражають точку зору дуже обережної людини, що прагне отримати доступне і що не ганяється за нездійсненним, щоб не потерпіти випадково великого збитку. Недоліком мінімаксних принципів слід рахувати також те, що вони не враховують апріорної інформації про стани природи і тим самим обмежують той виграш, який ця інформація може дати. Іншим принципом вибору стратегії, що враховує апріорний розподіл вірогідності, є байесовський принцип. Байесовський принцип, природно, можна застосовувати як до повних, так і до додаткових втрат. Найпростіший випадок вибору рішення в грі з природою це випадок коли якась із стратегій гравця А перевершує інші («домінує» над ними). Тут виграш домінуючої стратегії при будь-якому стані природи не менше ніж при інших стратегіях, а при деяких більше; значить потрібний вибирати саме цю стратегію. Якщо навіть в матриці гри з природою немає однієї домінуючої над всіма іншими стратегії, все ж таки корисно подивитися, чи немає в ній дублюючих стратегій і поступливих іншим за всіх умов. Згідно критерію Вальда гра з природою ведеться як гра з розумним, причому агресивним супротивником, що робить все для того, щоб перешкодити нам досягти успіху. Оптимальною вважається стратегія, при якій гарантується виграш у будь-якому випадку не менший, ніж «нижня ціна гри з природою».
2363. Імідж ділової людини та організації
Контрольная работа пополнение в коллекции 10.08.2010

Організація успішного іміджу чи хорошої корпоративної репутації підприємств особливо важлива при їх реструктуризації, зміні форми власності, конверсії й інших структурних перетвореннях. І тому в західній практиці навіть сформулювалася ціла система консультацій зі створення корпоративного іміджу. Щоб люди купували акції приватизованих державних підприємств у нашій країні, стало необхідним змінювати сформовані думки про підприємства, які раніше вважались негнучкими і забюрократизованими, в які не можна було вкладати гроші. На практиці було доведено, що люди реагують на зовнішній образ, і зміна його „ фасаду " зможе позбавити фірму колишньої поганої репутації. Якщо ж підприємство, фірма чи організація не будуть працювати над своїм позитивним іміджем, він однак буде якось складатися в оточуючому середовищі, але вже стихійно і, навіть, інколи на шкоду. Не сформується він і за допомогою другорядних акцій, і навряд чи можна погодитися з висловом одного українського політика, що футбольні видовища чи бокс дають репутації Україні більше, ніж дипломатія.
2364. Інвестиції для забезпечення розширеного виробництва
Контрольная работа пополнение в коллекции 13.06.2010

Показники, тис. грн. Основні засоби виробничого спрямування: первинна вартість20,57 знос14,87Основні засоби невиробничого спрямування: первинна вартість1,79знос0,67Нематеріальні активи: первинна вартість0,78знос0,48Незавершене будівництво1,77Вартість акцій інших підприємств1,67Внесок в статутний фонд спільного підприємства4,66Інші необоротні активи1,66Засоби, розрахунки та інші активи2,67Резерви майбутніх витрат і платежів0,66Довгострокові пасиви5,88Розрахунки та інші пасиви1,88Запаси і витрати, які входять у валюту балансу5,76Устаткування невстановлене2,87Устаткування орендаря0,76Нематеріальні активи, які не відображені в балансі-Об'єкти цивільної оборони0,66Державний житловий фонд1,12Усереднені індекси цінна будівництво1,01на промислову продукцію1,02Рішення
2365. Інвестиційно-інноваційна діяльність спільних підприємств
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

²íø³ ïîä³áí³ âàð³àíòè ïåðåäáà÷àþòü ñòðàòåã³þ îáìåæåíîãî ðîñòó, ó÷àñòü ó âèðîáíèöòâ³ âåëèêî¿ ô³ðìè òà ôðàí÷àéçèíã ( ìåòîä çä³éñíåííÿ ï³äïðèºìíèöüêî¿ ä³ÿëüíîñò³, çà ÿêîãî äîñòàòíüî ïîòóæíà ô³ðìà äåëåãóº ³íøîìó ï³äïðèºìñòâó ïðàâî âèêîðèñòîâóâàòè ñâîº ³ìÿ òà òîâàðíèé çíàê â îáì³í íà çîáîâÿçàííÿ âèãîòîâëÿòè àáî ïðîäàâàòè ¿¿ ïðîäóêö³þ. Çà ïðàâó ä³ÿòè ï³ä òîðã³âåëüíîþ ìàðêîþ òà â³ä ³ìåí³ ô³ðìè-ôðàé÷àéçîäàâöÿ ³íøå ï³äïðèºìñòâî - ôðàé÷àéçîîòðèìóâà÷ ìàº âèïëà÷óâàòè ïåâíèé îáóìîâëåíèé â³äñîòîê ñâîãî äîõîäó ).
2366. Інноваційна діяльність на ринку товарів та послуг
Информация пополнение в коллекции 08.11.2009

Пріоритетні напрями інноваційно-економічного розвитку країни призвана окреслити держава, адже в сучасних умовах формування глобально-інформаційного технологічного укладу ефективність державного регулювання взагалі багато в чому визначається її впливом на науково-інноваційну діяльність. На державному рівні необхідно, по-перше, визначати "проривні" напрями, в яких вітчизняні вчені та виробники мають наукові резерви і розробки, що відповідають міжнародним стандартам й забезпечуватимуть сильні позиції на світових ринках. Пріоритети, які пов'язані з національними конкурентними перевагами, повинні реалізовуватись шляхом фінансування цільових програм за участю держави; наданням пільгових кредитів; державних закупок; наданням державних гарантій під інвестиції в закупівлю капіталоємного обладнання вітчизняного виробництва. По-друге, забезпечити пріоритетність фінансування фундаментальних досліджень і концентрацію ресурсів на пріоритетних напрямах. По-третє, знайти додаткові джерела на цілі фінансування технологічної модернізації економіки. Одним з реальних шляхів для цього є реформування податкової системи в напрямку перерозподілу рентних доходів з метою використання рентних доходів від експлуатації природних ресурсів на цілі фінансування технологічної модернізації економіки. По-четверте, створювати нові і розвивати існуючі технологічні парки, вільні економічні зони для притягнення інвестицій в модернізацію виробництва.
2367. Інноваційна діяльність як об'єкт інноваційного менеджменту
Информация пополнение в коллекции 07.04.2010

Лише 20% підприємств і організацій в Україні, що мають матеріальну базу, займались створенням зразків нової техніки, а витрати на ремонт склали більше половини капвкладень у промисловість. Істотно зменшився і без того низький коефіцієнт відновлення основних виробничих фондів. Якщо в 1985 р. він складав у цілому в народному господарстві 6,7%, то в 3996 р. - 3,2%, у промисловості відповідно - 6,8 і 3,0%, а в сільському господарстві - 7,2% і 4,5%. Рівень зносу машин і устаткування на підприємствах окремих галузей промисловості склав: Електроенергетика - 47,9%. Паливна промисловість - 41,7%. Чорна металургія - 63,1%. Хімічна промисловість 55,5%. Машинобудування і металообробка - 49,8%. Виробництво будматеріалів -50,8%. Легка промисловість - 45,2%. Харчова промисловість - 45,5%.
2368. Інноваційна політика підприємства
Курсовой проект пополнение в коллекции 17.01.2011

Цей принцип вказує на необхідність залучення у процес розроблення інновацій усіх внутрішніх елементів підприємства. Це пов'язано з функціонуванням підприємства як інтегрованого механізму, зміна однієї частини якого обов'язково спричинить зміни в одному чи декількох інших елементах, причому не завжди у бажаному напрямі. Так, впровадження нової технології супроводжується зростанням вимог до компетенції працівників, що її обслуговуватимуть. Виникає потреба у фахівцях з новим комплексом знань, що спричиняє зміну структури персоналу і повноважень окремих працівників. Це може негативно вплинути на поведінку працівників, вони чинитимуть опір нововведенням, психологічний клімат погіршиться, продуктивність праці знизиться. Отже, необхідно передбачати заходи щодо збалансування нових відносин між елементами організації, структурними підрозділами, окремими працівниками тощо. Тому, керуючись принципом комплексності, керівники підприємства повинні розглядати конкретні інновації не як проблему окремого підрозділу, а як процес, що певною мірою стосується всіх служб підприємства. Для цього потрібно контролювати інноваційний процес на усіх його стадіях, до яких залучаються різні структурні одиниці фірми. Необхідним елементом такого контролю є відповідні координаційні та інтеграційні ланки, до яких надходить уся необхідна інформація і які наділені правом коригувати інноваційний процес, як того вимагають обставини, і повідомляти про внесені корективи всіх, кого вони стосуються. Комплексність у роботі з інноваціями дає змогу реалізувати єдину інноваційну політику і зберігати рівновагу внутрішніх елементів підприємства. Дотримання цього принципу забезпечується складанням бюджету ресурсів, виділених на інноваційну діяльність за всіма її напрямами та на всіх ієрархічних рівнях.
2369. Інноваційний менеджмент та формування маркетингової стратегії
Контрольная работа пополнение в коллекции 11.08.2010
Їх прийняття має спиратися на два основних підходи інтуїтивний і раціональний (комплексний). Інтуїтивний (лат. intueri пильно, уважно дивитись) ґрунтується на осяянні, непояснюваному відчутті того, що рішення, яке спало на думку, є єдино правильним. Раціональний (лат. rationalis розумово обґрунтований) передбачає використання обґрунтованого алгоритму дій, який формує логіку прийняття рішення, починаючи від всебічного дослідження проблеми і завершуючи вибором оптимального варіанта її розв'язання (є кілька альтернатив, приймається групою фахівців). Прийняття рішення передбачає ряд стадій:
1. Діагностика проблеми. Вона полягає у всебічному дослідженні проблемної ситуації, виявленні усіх чинників, що зумовили її появу, у встановленні взаємозалежності між ними та причинно-наслідкових зв'язках, що дає змогу передбачити хід подій у разі реалізації певного рішення. Важливо побачити проблему не лише як загрозу для організації, а й як джерело нових можливостей.
2. Формулювання критеріїв та обмежень. Критерії є орієнтирами в аналізі різних варіантів розв'язання проблеми. Обмеження визначають ресурси, які можна для цього використати. Від їх обґрунтованості залежить якість управлінського рішення і здатність організації його реалізувати. Слід сформувати систему зважених критеріїв, яка забезпечує різнобічність оцінювання наслідків його реалізації.
3. Генерування ідей. Воно полягає в обговоренні проблеми. Ідея інновації це загальне уявлення про використання певної новинки для втілення в життя якогось задуму, що допоможе задовольнити усвідомлену потребу (усунути проблему). Пропоновані експертами ідеї аналізуються. Визначають ідеї безперспективні, які одразу відхиляють, і здійснимі. Їх деталізують і включають у перелік перспективних ідей, із яких вибирають ту, що дасть змогу в найкращий спосіб розв'язати проблему.
4. Вибір найкращого способу розв'язання проблеми. Якщо важко визначити найкращий варіант із багатьох альтернатив, здійснюють їх детальний аналіз за важливими для організації аспектами, результатом чого є вибір оптимального для організації варіанта розв'язання проблеми.
5. Прийняття рішення щодо реалізації інноваційного способу розв'язання проблеми. Отримати схвалення керівника (власника) організації на реалізацію найкращого (на думку фахівців, які досліджували проблему) рішення. Керівник (власник) може відмовитись від його реалізації, маючи свої міркування щодо його доцільності.
2370. Інноваційні проекти
Информация пополнение в коллекции 27.11.2010
1. Інноваційний менеджмент / За. ред. С.Д. Ильенковой. М.: ЮНИТИ, 2004р.
2. Гриньов В.Ф. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. К.: МАУП, 2001р.
3. Фатхутдінов Р.А. Інноваційний менеджмент: Підручник. М.: ЗАТ «Бізнес-школа», 2006р.
4. Василенко В.О. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. К.:ЦУЛ, 2003р.
5. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізації: Антонюк Л.Л., Савчук В.С. КНЕУ, 2003р.
6. Краснокутська Н.В. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. КНЕУ, 2003р.
7. Федоренко В.Г. Інвестування. К.: Науковий світ, 2002р.
8. Федоренко В.Г. Інноваційний менеджмент. К.МАУП, 1999р.
9. Данілов О.Д., Івашина Г.М. Інвестування: Навчальний посібник. Ірпінь, 2001р.
10. Стадник В.В., Йохна М.А. Інноваційний менеджмент: Навчальний посібник. «Альма-матер», 2006р.
11. Кириченко О. Фінансовий менеджмент на підприємствах України: принципи забезпечення позитивної динаміки. / О.Кириченко//Банківська справа. 2007. - № 5. с.3-17
12. Череп А.В. Фінансовий менеджмент як необхідна передумова ефективності управління підприємством // Економіка, фінанси, право. 2005. - № 3. с. 13-16
2371. Інноваційні процеси на підприємстві
Курсовой проект пополнение в коллекции 28.02.2011
Голова правління і правління підзвітні загальним зборам акціонерів і спостережній раді і організують виконання їх рішень.
1. Правління визначає структуру і штати апарату управління Товариства, які затверджуються головою правління.
2. Голова правління Товариства:
3. діє без доручення від імені Товариства;
4. в межах своєї компетенції видає накази і розпорядження, обов'язкові для всіх працівників Товариства, у відповідності з трудовим законодавством наймає на роботу і звільняє працівників Товариства, розпоряджається майном і грошовими коштами Товариства, за виключенням тих фондів Товариства, які використовуються лише за рішенням правління, виступає розпорядником кредитів, представляє Товариство у відносинах з вітчизняними та закордонними юридичними особами і громадянами, укладає в Україні та за її межами договори, здійснює інші юридичні дії, видає доручення на укладання договорів;
5. приймає рішення про пред'явлення від імені Товариства претензій і позовів до юридичних і фізичних осіб в Україні, а також за її межами;
6. здійснює керівництво діяльністю правління і несе персональну відповідальність за виконання покладених на нього обов'язків, розподіляє обов'язки між членами правління, керівниками структурних підрозділів і визначає їх повноваження в діяльності правління;
7. призначає на посаду працівників апарату управління Товариством, директорів дочірніх підприємств, філій і представництв, інших підрозділів, встановлює посадові оклади, переводить на іншу роботу, накладає стягнення і звільняє з роботи, може делегувати виконання питань, що входять до його компетенції окремим членам правління, а також керівникам структурних підрозділів Товариства;
8. укладає трудові угоди (контракти) з працівниками;
9. організує ведення протоколів засідань правління;
10. вирішує інші питання в межах своєї компетенції.
2372. Інноваційні процеси підприємств, що виготовляють іншу неметалеву мінеральну продукцію
Контрольная работа пополнение в коллекции 24.05.2010

Держкомстатом України проводяться регулярні опитування керівників про причини низької інноваційної активності їх підприємств. За даними обстеження, проведеного у 2008 році, інноваційну діяльність підприємств стримують: нестача власних коштів (указали майже 83,0 % промислових підприємств), недостатня фінансова підтримка держави (56,6 %), великі витрати на нововведення (55,9 %), високий економічний ризик (38,9 %), недосконалість законодавчої бази (37,7 %), тривалий термін окупності нововведень (34,6 %), відсутність коштів у замовників (31,7 %). Крім того, 19,5 % промислових підприємств зазначили, що здійсненню нововведень перешкоджали нестача інформації про нові технології, 18,5 % відсутність можливостей для кооперації з іншими підприємствами і науковими організаціями, 18,3% нестача інформації про ринки збуту, 17,2 % відсутність кваліфікованого персоналу, 16,0 % відсутність попиту на продукцію, 14,5 % несприйнятливість підприємств до нововведень [2].
2373. Інноваційні стратегії
Методическое пособие пополнение в коллекции 12.03.2010
Можна виділити основних пять методів:
1. Метод структурного морфологічного аналізу. Цей метод базується на виявлені внутрішнього складу предметної області і фіксації появи принципово нових розробок що дозволяє формувати інноваційну стратегію на підгалузевому рівні.
2. Метод визначення характеристик публікаційної активності. Специфіка повязана з тим, що потік документів веде себе як система підпорядковуючись циклічності розвитку. Відслідковуючи ці цикли можна визначити на якому етапі знаходиться предметна галузь.
3. Метод патентів аналогів. Заключається в аналізі патентної активності з метою виявлення найбільш пікових напрямків.
4. Метод термінологічного і лексичного аналізу. Новий винахід обовязково має знайти свої смислові рамки. Вони з'являються шляхом підбору симбіозу (поєднання) відомих термінів так і винайдення принципово нових. Відмінність лексичного від термінологічного аналізу полягає в тому, що лексичний досліджує слова і словосполучення, а термінологічний цілі терміни.
5. Метод аналізу показників. Заключається в аналізі видозмін показників.
2374. Іноваційний менеджмент
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Розрізняють три логічні форми інноваційного процесу: простий внутрішньоорганізаційний (натуральний), простий міжорганізаційний (товарний) і розширений. Внутрішньоорганізаційний інноваційний процес припускає створення і використання нововведення усередині однієї і тієї ж організації, нововведення в цьому випадку не приймає безпосередньо товарної форми. При простому інноваційному процесі нововведення виступає як предмет купівлі-продажу. Така форма інноваційного процесу означає відділення функції творця і виробника нововведення від функції його споживача. Розширений інноваційний процес виявляється в створенні нових виробників нововведення, у порушенні монополії виробника-піонера, що сприяє через взаємну конкуренцію удосконалюванню споживчих властивостей товару, що випускається . У умовах товарного інноваційного процесу діють як мінімум два хозяйнуючих суб'єкти: виробник (творець) і споживач (користувач) нововведення. Якщо нововведення - технологічний процес, його виробник і споживач можуть сполучатися в одному суб'єкті , що хозяйнує.
2375. Іноземне інвестування
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009
У Законі України «Про режим іноземного інвестування» визначаються наступні види іноземних інвестицій:
1. іноземна валюта, що визнається конвертованою Національним банком України;
2. валюта України при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування чи в будь-які інші об'єкти інвестування відповідно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток (доходи);
3. будь-яке рухоме та нерухоме майно та пов'язані з ним майнові права;
4. акції, облігації, інші цінні папери, а також корпоративні права (права власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;
5. грошові вимоги та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
6. будь-які права інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;
7. права на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті згідно із законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
8. інші цінності відповідно до законодавства України. Відповідно до Закону України «Про режим іноземного інвестування» іноземні інвестори мають право здійснювати інвестиції на території України в наступних формах:
9. часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними та фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;
10. створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;
11. придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;
12. придбання самостійно або за участю українських юридичних чи фізичних осіб прав на користування землею, та використання природних ресурсів на території України;
13. придбання інших майнових прав.
2376. Іноземний досвід ведення бухгалтерського обліку
Информация пополнение в коллекции 21.01.2010

Цікава система ведення дрібної каси. У компанії звичайно існують регулярні витрати, сума яких невелика, тому виписувати чеки досить незручно (покупка поштових марок, оплата таксі, дрібні збори й т.п.). Для цих цілей безпосередньо на підприємстві тримається деяка сума готівки, за які відповідає матеріально відповідальну особу. Установлюється фіксований розмір "фонду дрібної каси", що періодично відшкодовується (наприклад, один раз у тиждень) на точну суму витраченого, що приводить його знову до встановленої фіксованої величини. При видачі готівки виписується ваучер, на якому вказуються дата, сума й призначення витрат. В ідеалі залишок наявних, і загальна вартість ваучерів повинні в сумі становити фіксовану величину фонду дрібної каси. Якщо при поповненні дрібної каси виявляються невеликі розбіжності, то вони відбиваються на рахунку "Недолік / надлишок коштів". При дебетовому сальдо цього рахунку наприкінці звітного періоду воно включається до складу загальних операційних витрат, при кредитовому в інші доходи.
2377. Інтелектуальна власність та авторське право
Контрольная работа пополнение в коллекции 06.08.2010

До письмових літературних творів Цивільний кодекс України відносить белетристичні, публіцистичні, наукові та технічні твори. Белетристичні та публіцистичні твори використовуються шляхом поширення. Твори наукового та технічного характеру можуть як публікуватись, так і використовуватись суб'єктами авторського права без тиражування для відкритого продажу (це стосується, наприклад, наукових звітів, доповідей, проектно-розрахункової документації). Письмові твори можуть носити також навчальний (методичні посібники, програми), рекламний (листи, буклети) та адміністративно-управлінський характер (засновницькі документи, положення, аудиторські заключення, договори тощо). До усних творів відносять виступи, промови, лекції, проповіді, консультації з науково-технічних, економічних, юридичних та інших питань. Усні твори оприлюднюються безпосередньо автором, якому в цьому випадку належать ще й права виконавця (суміжні права). Специфіка відносин, що виникають на цьому підґрунті полягає в тому, що майнові права автора усного твору не можуть бути відчужені. Водночас автор може дозволити (на підставі договору) звукозапис чи відеозапис свого твору, що уможливлює їх використання у подальшому іншими особами. До художніх творів Цивільний кодекс України відносить художньо-драматичні та музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні, музичні твори та аудіовізуальні твори, твори живопису, архітектури, графіки, фотографічні твори, твори прикладного мистецтва тощо.
2378. Інтелектуальна власність у господарський діяльності
Контрольная работа пополнение в коллекции 16.10.2010

Операції надходження (придбання) нематеріальних активів, створених на підприємстві з залученням сторонніх виконавців на договірній основі, передбачають такі цивільно-правові відносини, де продавцем виступають сторонні виконавці, які можуть бути юридичними або фізичними особами, а покупцем-замовником виступає підприємство. При цьому придбання (продаж) результатів робіт щодо створення нематеріальних активів здійснюється з наданням права на користування або розпорядження нематеріальними активами, або передачу права на підставі авторських чи ліцензійних договорів, що підпадають під дію пункту 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Залучення сторонніх виконавців може здійснюватися і за довгостроковими договірними зобов'язаннями, що підпадає під дію пункту 7.10 ст. 7 цього Закону. З позиції застосування Закону України «Про податок на додану вартість» операції надходження (придбання) нематеріальних активів, створених на підприємстві з залученням сторонніх виконавців на договірній основі, оподатковуються податком на додану вартість при укладенні договорів і довгострокових контрактів на розробку об'єктів нематеріальних активів, окрім договорів з фізичними особами, які не зареєстровані як платники податку, відповідно до пункту 4.1 ст. 4 та пункту 2.2 ст. 2. Операції надходження (придбання) нематеріальних активів на умовах їх подальшої реалізації іншим особам належать до операцій перепродажу. Відповідно до підпункту 8.1.3 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не підлягають амортизації та повністю відносяться до складу валових витрат звітного періоду витрати платника податку на придбання основних фондів або нематеріальних активів з метою їх подальшого продажу іншим особам чи їх використання як комплектуючих (складових частин) інших основних фондів, призначених для подальшого продажу іншим особам. У такому разі законодавець вимагає при придбанні нематеріальних активів на умовах подальшої реалізації іншим платникам податку чи особам здійснювати операції цивільно-правового характеру, що передбачають їх продаж, тобто до придбання нематеріальних активів треба визначитись з їх подальшим використанням. При цьому нематеріальні активи мають відноситись до таких, що підлягають амортизації. Прийняття на баланс нематеріальних активів на умовах подальшої реалізації іншим особам збільшують валові витрати звітного періоду і зменшують розмір прибутку, що оподатковується, а також відповідні бюджетні надходження. З позиції застосування Закону України «Про податок на додану вартість» операції надходження (придбання) нематеріальних активів на умовах їх подальшої реалізації іншим особам передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, що відповідає вимогам пункту 1.4 ст. 1 цього Закону. Базою оподаткування таких операцій є договірна (контрактна) вартість придбання нематеріальних активів, що відповідає вимогам ст. 4 цього Закону, а платник податку зобов'язаний надати покупцеві податкову накладну в установленому порядку відповідно до вимог, ст. 7.
2379. Інтуїція в бізнесі
Доклад пополнение в коллекции 14.05.2011

Від логіки в даній ситуації толку мало: в даному випадку теорія ймовірності не може дати 100% правильних відповідей. Тому отримуємо вірну відповідь за допомогою інтуїції. Чимало авторів пропонують різноманітні тренінги для розвитку інтуїції, проте варто пам'ятати, що деякі з них експериментально не доведені. Інтуїція заснована на життєвому досвіді, тому єдиний спосіб розвинути її - накопичення досвіду з певної галузі знань. «Позитивні думки та переконання, що ви заслуговуєте не просто відповіді, а найкращої відповіді, підштовхують інтуїцію на позитивну діяльність.» Один із таких тренінгів заснований на афірмації або самонавіюванні з метою зняття бар'єрів. Відкриття Д. І. Менделєєвим періодичного закону хімічних елементів, а також визначення формули бензолу, розроблене Кекуле, зроблені ними у сні, підтверджують цінність життєвого досвіду і багажу знань для розвитку інтуїції, для отримання інтуїтивного знання.
2380. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ОБЛІКУ І АНАЛІЗУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ І ПІДРЯДНИКАМИ (на прикладі ПП Біомед)
Информация пополнение в коллекции 12.01.2009

Позначення в графіОбєктДіяТ1КнопкаВиклик форми-списку партнерівТ2КнопкаСортуванняТ3КнопкаПерехід до першого записуТ4КнопкаПерехід до останнього записуТ5КнопкаЗнищення партнераТ6КнопкаПошук партнераТ7СписокВибір партнераТ8КнопкаАктивізація фільтраТ9СписокВибір категорії партнерівТ10КнопкаДобавлення нового партнераТ11КнопкаВідкриття журналу операцій по партнеровіТ12КнопкаПараметриТ13КнопкаПерегляд картки партнераТ14КнопкаВихідТ15ВкладкаПерехід до вводу даних про р/рТ16Поле редагуванняВвід назви партнераТ17Поле редагуванняВвід ЗКПОТ18ВкладкаПерехід до вводу даних про телефониТ19Поле редагуванняВвід с. р. ПДВТ20Поле редагуванняВвід інд. под. номераТ21ВкладкаПерехід до вводу даних про адресиТ22Поле редагуванняВвід керівникаТ23Поле редагуванняВвід головного бухгалтераТ24ВкладкаПерехід до вводу нотаткиТ25КнопкаЗнищення записуТ26КнопкаПерехід до першого записуТ27КнопкаПерехід до останнього записуТ28КнопкаДобавлення записуТ29КнопкаРедагування записуТ30ПеремикачВибір типу рахунка (осн./дод.)Т31Поле редагуванняВвід розрахункового рахункаТ32Поле редагуванняВвід МФОТ33Поле редагуванняВвід назви банкуТ34Поле редагуванняВвід населеного пунктуТ35КнопкаЗбереженняТ36КнопкаВідмоваТ37КнопкаДобавлення записуТ38КнопкаРедагування записуТ39Поле редагуванняВвід номера телефонаТ40СписокВибір типу звязкуТ41КнопкаЗбереженняТ42КнопкаВідмоваТ43КнопкаДобавлення записуТ44КнопкаРедагування записуТ45Поле редагуванняВвід назви країниТ46Поле редагуванняВвід поштового індексаТ47Поле редагуванняВвід назви населеного пунктуТ48Поле редагуванняВвід назви областіТ49Поле редагуванняВвід назви районуТ50Поле редагуванняВвід назви вулиціТ51Поле редагуванняВвід абонентської скринькиТ52Поле редагуванняВвід коментаряТ53КнопкаЗбереженняТ54КнопкаВідмоваТ55Поле редагуванняВвід нотаткиТ56КнопкаВихідТ57КнопкаДрук документівТ58Поле редагуванняВвід початкової датиТ59Поле редагуванняВвід кінцевої датиТ60КнопкаПродовження друкуТ61КнопкаВідмоваТ62КнопкаДрук акту звіркиТ63КнопкаДрук проведеньТ64КнопкаПоновлення Т65КнопкаПереглядТ66КнопкаДрукТ67КнопкаВихідТ68Поле редагуванняВвід періодуТ69Поле редагуванняВихідТ70КнопкаДрук сторінкиТ71КнопкаДрук всьогоТ72ПрапорецьПроставлення сторінокТ73КнопкаПропускТ74Поле редагуванняЛистТ75ПеремикачВибір типу шрифтаТ76КнопкаВихідТ77Поле редагуванняВвід початкової датиТ78Поле редагуванняВвід кінцевої датиТ79КнопкаПродовження друкуТ80КнопкаВідмоваТ81Поле редагуванняВвід початкового сальдо по Д-туТ82Поле редагуванняВвід початкового сальдо по К-туТ83КнопкаПерегляд картки партнераТ84КнопкаВихідТ85КнопкаПерехід на початок спискуТ86КнопкаПерехід на кінець спискуТ87КнопкаДобавлення складної проводкиТ88КнопкаПошукТ89КнопкаДобавлення проводкиТ90КнопкаСортуванняТ91КнопкаВідмоваТ92КнопкаВихідТ93Поле редагуванняВвід номера документаТ94Поле редагуванняВвід датиТ95Поле редагуванняВвід номера рахункаТ96Поле редагуванняВвід сумиТ97Поле редагуванняВвід суми для пошукуТ98КнопкаПошукТ99КнопкаВідмоваТ100Поле редагуванняВвід номера документаТ101Поле редагуванняВвід номера рахункаТ102Поле редагуванняВвід сумиТ103Поле редагуванняВвід датиТ104КнопкаВихідТ105КнопкаВідмоваТ106КнопкаСортування по датіТ107КнопкаСортування по суміТ108КнопкаСортування по рахункамТ109КнопкаВідмова

Blog

Менеджмент