Geum.ru

Методичні рекомендації для викладачів І студентів з пропедевтики педіатрії

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Перелік теоретичних питань
Е.за рахунок всього вищеназваного
А. скарги, анамнез життя, анамнез захворювання В. анамнез життя, анамнез захворювання, скарги С. скарги, анамнез захворювання, а
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   45

Перелік теоретичних питань:

  1. Особливості періодів дитячого віку :

а)внутрішньоутробного (фаза ембріонального розвитку, фаза плацентарного розвитку);

б) періоду новонародженності;

в) грудного;

г) періоду молочних зубів (переддошкільний та дошкільний періоди);

д) молодшого шкільного (препубертатного);

е) старшого шкільного (пубертатного).

2. Особливості збирання скарг, анамнезу захворювання і життя:

а) у батьків;

б) у родичів;

в) у дитини;

г) у медичного персоналу, чи особи, що доглядає дитину;

д) вивчення медичної документації

3. Вивчити послідовність збирання анамнезу життя дитини:

а) акушерський анамнез;

б) пренатальний: інтранатальний і неонатальний анамнези;

в)фізичний і психомоторний розвиток дитини у грудному віці та в наступні періоди дитинства;

г) профілактичні щеплення;

д)харчовий анамнез;

е) алергологічний анамнез;
є) епідеміологічний анамнез;

ж) побутовий анамнез

4. Особливості збирання генетичного анамнезу:

а) вивчення родоводу;

б) випадки спонтанного аборту, викидів, мертвонародження;

в) випадки смерті в сім’ї та її причини;

г) захворювання в сім’ї;

д) графічне зображення генеалогічного дерева.

5. Ознайомитись з методами об'єктивного обстеження дітей:

а) огляд;

б) пальпація;

в) перкусія;

г) аускультація.

Методика проведення заняття:

1.Після перевірки присутніх та оголошення теми заняття з вказівкою на її актуальність викладач проводить письмовий тестовий вхідний контроль знань.
  1. Аналіз виконаних тестів та розгляд припущених помилок.
  2. В палаті відділення викладач демонструє методику збирання анамнезу і огляду огляду дітей різного віку
  3. Викладач розподіляє хворих для курації, дає завдання.
  4. Студенти оформлюють протокол огляду дітей.
  5. Викладач проводить розбір хворих з аналізом заключення.
  6. Викладач проводить вихідний контроль знань студентів по даній темі з використанням ситуаційних клінічних задач.
  7. Викладач підводить підсумок заняття, дає оцінку знань та умінь студентів. Дає завдання до самостійної підготовки до наступного заняття.

№

Завдання

Вказівки викладача студентам

Примітка


1.


2.

Зібрати анамнез у хворої дитини.
Скарги



Анамнез хвороби


Анамнез життя


Харчовий анамнез


Алергологічний анамнез


Епідеміологічний анамнез


Генетичний анамнез


Зробити висновок про загальний стан дитини
Алгоритм збору анамнезу

- основні скарги; - конкретизація скарг: локалізація, час появи, причина, від чого наступає полег­шення, кількість, якість, супутні явища; - загальні скарги; - вияснення скарг по системам;
  • - початок хвороби : гострий, підгострий чи поступовий; дата і час; - перші і наступні симптоми; - особливості розвитку і перебігу хвороби; - час і послідовність появи окремих симптомів, ускладнень, наявність загострень, рецидивів, ремісій; - дата звернення до лікаря; - яке лікування проводилось, які із застосовуваних ліків виявились ефективними, які не впливали на перебіг хвороби або мали небажану дію;

- акушерський анамнез; кількість вагітностей у матері, їх перебіг, стан здоров'я інших дітей в сім'ї, здоров'я матері; - особливості перебігу даної вагітності : ранні та пізні гестози, анемії вагітних, за­гроза переривання, хвороби матері під час вагітності; терміни взяття вагітної на облік у жіночій консультації; - перебіг пологів: тривалість, час відходження навколоплідних вод, пологові трав­ми, оцінка за шкалою Апгар; - стан дитини після народження: час прикладання до грудей, проведення БЦЖ, відпадання пупка, виписки з пологового будинку; - подальший розвиток дитини у всі вікові періоди, перенесені захворювання, в тому числі дитячі інфекційні; - основні етапи фізичного і психомоторного розвитку;

- житлово-побутові умови;

  • - характеристика першого прикладання до грудей: активність смоктання, наявність молозива; тривалість встановлення лактації;
  • - харчування дитини після виписки з пологового будинку; - дотримання режиму та правил вигодовування; - час введення коригуючих добавок, підгодовування; - переведення дитини на змішане чи штучне годування; - кількість І якість молочних сумішей, дотримання правил їх застосування,



  • - наявність алергічних захворювань у дитини, її батьків, близьких родичів; - як вони проявляються; - як дитина переносить окремі харчові продукти, хімічні речовини, лікарські пре­парати; - наявність незвичайних реакцій на рослини, запахи, укуси комах, тощо.


- наявність контакту з Інфекційними хворими за останні 3 тижні, епідеміологічне оточення в дитячому закладі, який відвідує дитина.


- вивчення родоводу щонайменше до третього покоління; - випадки смерті та її причини у близьких родичів; - захворювання в сім'ї; - ймовірність кровної спорідненості батьків; - випадки захворювань, які можна пов'язати з захворюваннями пробанда; - зображення генеалогічного дерева.





Необхідно виявити чинники ризику розвитку захворювання



Форми і методи самоконтролю:

Тестові завдання.


1. Яка нормальна тривалість внутрішньоутробного етапу розвитку дитини?

    1. 240-250 днів від запліднення
    2. 250-260 днів від запліднення
    3. 260-270 днів від запліднення
    4. 270-280 днів від запліднення
    5. 280-290 днів від запліднення
  1. Яка нормальна тривалість фази ембріонального розвитку дитини?
    1. до 2-х тижнів від запліднення
    2. до 1 місяця від запліднення
    3. до 1,5 місяців від запліднення
    4. 2-3 місяців від запліднення
    5. до 3-4 місяців від запліднення
  2. Які періоди дитячого віку об’єднують в один - перинатальний?
    1. гермінальний, ембріональний, фетальний
    2. ембріональний, неофетальний, ранній фетальний
    3. неофетальний, ранній та пізній фетальний
    4. ранній та пізній фетальний, інтранатальний
    5. пізній фетальний, інтранатальний, ранній неонатальний
  3. Яка нормальна тривалість фази плацентарного розвитку?
    1. 10-40 тиждень
    2. 8-38 тиждень
    3. 12-42 тиждень
    4. 13-40 тиждень
    5. 15-35 тиждень
  4. Якими патологіями характеризуються ембріопатії?
    1. дисплазіями
    2. гіпоплазіями
    3. вадами
    4. склерозируванням
    5. запаленням

6. Захворіла новонароджена дитина, виписана з пологового будинку 3 дні тому. У кого збирають анамнез життя та хвороби дитини?

  1. у батьків
  2. у родичів чи особи, яка доглядає за дитиною
  3. у медичного персоналу дитячої поліклініки
  4. вивчаючи документи новонародженого
  5. все вище перелічене

7. У дитини перших 3-4 місяців проявлялась стійкість до окремих інфекцій (кір, дифтерія, вітряна віспа). За рахунок чого це відбувається?

  1. за рахунок активного клітинного імунітету
  2. за рахунок активного гуморального імунітету
  3. за рахунок пасивного гуморального імунітету
  4. за рахунок пасивного клітинного імунітету
Е.за рахунок всього вищеназваного

8. До приймального відділення дитячої лікарні міліція привезла дитину без батьків та документів. По яких ознаках лікар повинен найточніше оцінити вік дитини?

А. по масі тіла

В. по зросту

C. по кількості зубів

D. по кількості слів у словниковому запасі

E. по моторним навичкам

9. Лікар-педіатр вперше збирає анамнез здорової новонародженої дитини. Який з видів анамнезу не слід збирати?

  1. анамнез життя
  2. анамнез хвороби
  3. харчовий анамнез
  4. генетичний анамнез
  5. епідеміологічний анамнез

10.Послідовність збору анамнезу:

А. скарги, анамнез життя, анамнез захворювання

В. анамнез життя, анамнез захворювання, скарги

С. скарги, анамнез захворювання, анамнез життя

D. анамнез захворювання, скарги, анамнез життя

Е. анамнез життя, скарги, анамнез захворювання



Еталони відповідей:

1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.

D
D
E
D
C
Е
С
С
В
С