Методичні рекомендації для викладачів І студентів з пропедевтики педіатрії

1   ...   37   38   39   40   41   42   43   44   45

Модуль 1. Розвиток дитини

1. Вміння зібрати анамнез у дітей.

2. Оцінка загального стану дитини.
   

3. Антропометричні вимірювання

4. Оцінка фізичного розвитку дитини.

5. Оцінка психомоторного розвитку дитини.


Анатомо-фізіологічні особливості, методика до­сліджень та семіотика захворювань у дітей

1. Володіння особливостями методики дослідження шкіри і під­шкірної клітковини, кісткової і м'язової систем у дітей.

2. Оволодіння методом безпосередньої перкусії.

3. Визначення відносних та абсолютних меж серця у дітей і їх оцінка залежно від віку.

4. Визначати пульс та артеріальний тиск у дітей, оцінювати їх залежно від віку.

5. Визначати нижні межі легень у дітей, оцінювати їх залежно від віку.

6. Визначати частоту дихання у дітей, оцінювати її залежно від віку.

7. Пальпувати печінку, селезінку і відрізки кишок у дітей.

8. Пальпувати нирки, сечовий міхур, визначати симптом Пастернацького у дітей.

9. Оцінювати результати аналізу крові у здорових дітей різ­ного віку.

10. Визначати симптоми ураження мозкових оболонок у дітей.

11. Оцінювати статевий розвиток дитини.
    

Модуль 2. Вигодовування та харчування дітей раннього віку

1. Скласти раціон харчування здоровій дитині першого року життя.

2. Провести контрольне годування дитини першого року життя.


Форми контролю

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та Інструкції про систему оцінюван­ня навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу, затвердженої МОЗ України (2005).

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної на­вчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретич­них знань та практичних навичок відповідно до переліків, визна­чених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) - 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність - 120 балів (60%), за результа­тами модульного підсумкового контролю — 80 балів (40%).

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контр­олю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Вага кожної теми в межах одного модуля має бути однаковою, але може бути різною для різних модулів однієї дисципліни і ви­значається кількістю тем в модулі. Оцінювання поточної навчаль­ної діяльності студентів описується у робочій навчальній програмі з дисципліни

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну ді­яльність студенту виставляються оцінки за 4-ри бальною тради­ційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. В програмі була застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:

Традиційна оцінка	Модуль 1	Модуль 2
«5»	6	20
«4»	4	16
«3»	2	12
«2»	0	0

Максимальна кількість, яку може набрати студент при ви­вченні модуля, дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «5», на кіль­кість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостій­ну роботу.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при ви­вченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці «3», на кількість тем у модулі.

Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студентів (індивідуальних завдань):

Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від її обсягу і значимості, але не більше 10-12 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиториях навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Підсумковий модульний контроль:

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового модульного контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми підсумкового модульного контролю з фізіології визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контр­олю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з пропедевтики педіатрії виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за моду­лі, на які структурована навчальна дисципліна.

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додавати­ся до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дис­ципліни серед ВНЗ України та інше.

Об'єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має пере­вірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкала­ми ECTS та 4-ри бальною (традиційною):

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, кон­вертується у шкалу ECTS таким чином:

Оцінка ECTS	Статистичний показник
А	Найкращі 10% студентів
В	Наступні 25% студентів
С	Наступні 30% студентів
D	Наступні 25% студентів
Е	Останні 10% студентів

Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, кон­вертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

Оцінка ECTS	Оцінка за 4-ри бальною шкалою
А	«5»
В, С	«4»
D, E	«3»
FX.F	«2»

Оцінка з дисципліни FX, F («2») виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FX («2») виставляється студентам, які набрали міні­мальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали підсумковий модульний контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2-ох (двох) разів за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дис­ципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного мо­дуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів), мають пройти повторне навчання з відповідного модуля. Рішення приймається керівництвом ВНЗ відповідно до нормативних документів, затвердженим в установ­леному порядку.


РОЗПОДІЛ ПІДСУМКОВИХ БАЛІВ З ДИСЦИПЛІНИ

«ПРОПЕДЕВТИКА ПЕДІАТРІЇ»

I Модуль		II Модуль		Середня (I – II) заключна оцінка
Бали	Традиційна оцінка	Бали	Традиційна оцінка	Бали	Традиційна оцінка
90 – 119	3	122 – 143	3	106 - 139	3
120 – 169	4	144 - 177	4	140 – 169	4
170 - 200	5	178 - 200	5	170 – 200	5

Перелік навчально-методичної літератури

Основна література:

1. Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. - К 1999. -
   578 с.
   
2. Мазурин А.В., Воронцов И.В. Пропедевтика детских болезней.- СПб.: Фолиант, 2001. - 928 с.
   
3. Мазурин А.В., Запруднов A.M., Григорьев К.И. Общий уход за детьми. - М.: Медицина, 1989. - 192с.
   
4. Руководство по детскому питанию/Под ред. В.А. Тутельяна, И.Я. Коня.- М.: Медицинское информационное агентство, 2004.- 662 с.
   
5. Особливості та семіотика захворювань дитячого віку/За ред. І.С. Сміяна, В.Г.Майданника. - Тернопіль-Київ, 1999.- 146 с.
   
6. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / За ред. В.Г. Майданника, К.Д. Дуки.- К.: Знання України, 2002.- 356 с.
   
7. Тур А.Ф. Пропедевтика детских болезней. - Л.: Медицина, 1967.-
   492 с.
   
8. Пропедевтика детских болезней/ под ред.А.А.Баранова. – М.: Медицина, 1998. – 332с.
   
9. Медицина дитинства/ за ред.П.С.Мощича. – К.: Здоров’я, 1994. – Т.1. – 702с.
   
10. Еренков В.А. Клиническое исследование ребенка. – К.: Здоров’я, 1984.- 335с.
    
11. Зернов Н.Г., Тарасов О.Ф. Семиотика детских болезней. – Л.: Медицина. – 1984. – 355с.
    
12. Пропедевтика детских болезней. Практикум. / под ред.. В.В.Юрьева. С.-Пб.: ПИТЕР. – 2003. – 349с.
    
13. Капитан Т.В. Пропедевтика детских болезней с уходом за детьми. – Винница, 2003. – 767с.
    

Додаткова література:

1. Воронцов И.М., Мазурин А.В. Справочник по детской диететике.- Л.: Медицина, 1980.-416 с.
   
2. Еренков В.А. Клиническое исследование ребенка.-К.:3доровья, 1984.- 336 с.
   
3. Игнатов С.И. Руководство по клиническому исследованию ребенка (с элементами семиотики и диагностики).- М.:Медицина,1978.-328 с.
   
4. Майданник В.Г. Избранные лекции по пропедевтической педиатрии.-К.,1995.-175с
   
5. Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії.- К., 1998 -213 с.
   
6. Майданник В.Г., Дадакіна М.А. Діагностика порушень фізичного та психічного розвитку дітей.- К., 1995.-124 с.
   
7. Майданник В.Г., Чеботарьова В.Д., Дадакіна М.А. та ін. Клінічне обстеження органів та систем у дітей.-К., 1993.- 4.1.-148 с.
   
8. Майданник В.Г., Бурлай В.Г., Корнієнко А.Б. Анатомо-фізіологічні особливості та методика дослідження функціональних систем у дітей.-К.Д994.-81 с.
   
9. В.Г.Майданник «Педиатрия». – Киев, - А.С.К., 1999. – 825с.
   
10. Педиатрия/ под ред.Н.Н.Володина (перевод с английского). –ГЭОТАР Медицина. – Москва, 1997. -833с.
    
11. Маркевич В.Е., Майданник В.Г., Павлюк П.О. та ін. Морфофункці-ональні та біохімічні показники у дітей і дорослих.-Київ-Суми: МакДен, 2002.- 268 с.
    
12. Студеникин М.Я., Ладодо К.С. Питание детей раннего возраста.-Л.: Медицина, 1991.-176 с.
    
13. Усов И.Н. Здоровый ребенок. - Минск: Беларусь, 1984.- 207 с.
    
14. Чеботарева В.Д., Мельник А.И. Основные принципы организации питания здорового ребенка раннего возраста. - К., 1986.- 37 с.
    
15. Dworkin Р.Н. Pediatrics. - Baltimore: Williams, Wilkins, 1987. - 260 pp.
    
16. Gill D., O'Brien N. Paediatric clinical examination.-Edinburg, 1988.-
    197 pp.
    
17. Willms J.L., Lewis J. Introduction to clinical medicine.-Baltimore: Williams.Wilkins, 1991.- 260 pp.