М.І. Пирогова методичні рекомендації з патофізіологіі для студентів медичного факультету модуль №1 загальна патологія змістовий модуль №1 загальна нозологія вінниця 2011 Методичні рекомендації

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Автори: доц. Рикало Н.А.
Тематичний план занять
Тема: предмет і задачі патофізіології. методи патофізіологічних досліджень.основні етапи розвитку патофізіології.
Загальна мета заняття
Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.
Зміст заняття
Тема: «Загальне вчення про хворобу» (семінар).
Загальна мета заняття
Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів
Якому етапу (періоду) термінального стану відповідає вказаний комплекс порушення життєдіяльності?
Загальна мета заняття
Теми рефератів
2. Хворий С., 19 років, потрапив в клініку із скаргами на кашель з харкотинням, підвищену температуру до 38
Що є безпосередньою причиною хвороби?
Актуальність теми.
Загальна мета заняття
Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.
Патогенна дія факторів зовнішнього середовища
Загальна мета заняття - в
Набрати кров у лейкоцитарний меланжер до мітки 0,5. Витерти кінець ватою, а потім до мітки 11 набрати 3% р-н оцтової кислоти, пі
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4



МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. М.І. ПИРОГОВА


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

З ПАТОФІЗІОЛОГІІ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ


Модуль №1 ЗАГАЛЬНА ПАТОЛОГІЯ


Змістовий модуль №1 ЗАГАЛЬНА НОЗОЛОГІЯ


ВІННИЦЯ - 2011

Методичні рекомендації затверджені на навчально-методичному засіданні кафедри патофізіології (протокол №1 від 30.08.11р), а також на засіданні профільного методкому (голова – д.м.н. проф. Степанюк Г.І.).


Автори:

доц. Рикало Н.А.

ас. Іваниця А.О.

ас. Гумінська О.Ю.

ас. Пилипонова В.В.

ас. Гриценко А.С.


Методичні рекомендації призначені для студентів 3 курсу медичного факультету.


Тематичний план занять:


Заняття 1 «. Предмет і завдання патофізіології.Методи патофізіологічних досліджень.Історичні етапи формування патофізіології


Заняття 2 «Загальна нозологія: загальне вчення про хворобу, етіологію, патогенез»


Заняття 3 «Патогенна дія факторів зовнішнього середовища: іонізуюче випромінювання, механічний фактор, барометричний тиск»


Заняття 4 «Патогенна дія факторів зовнішнього середовища: електричний струм, термічний фактор, біологічний фактор, психічний фактор, соціальний фактор»


Заняття 5 «Реактивність (поняття про реактивність, резистентність, конституцію та їх роль в патології)»


Заняття 6 «Реактивність (поняття про імунодефіцити, спадковість, старіння їх роль в патології)»


Заняття 7 «Алергія»


Заняття 8 Практичні навички з тем: «Загальна нозологія. Патогенна дія факторів зовнішнього середовища. Роль спадковості та конституції в патології. Реактивність. Резистентність. Порушення імунологічної реактивності. Алергія».

Тема: предмет і задачі патофізіології. методи патофізіологічних досліджень.основні етапи розвитку патофізіології.


Актуальність теми. Питання регуляції функцій в хворому організмі – одне із центральних в загальній патології. Воно слугує основою для вивчення і розуміння механізмів порушення функцій при різних видах конкретної патології. Знання цих механізмів має велике значення для лікаря при виборі методів діагностики і патогенетичної терапії захворювань.


Загальна мета заняття. Вивчити принципи моделювання патологічних процесів. Показати як здійснюється регуляція дихання в умовах патології.


Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):
  1. Оволодіти елементарними навичками планування і проведення експерименту на лабораторних тваринах.
  2. Уміти оформити протокол дослідження, аналізувати, обробляти, узагальнювати добуті результати і робити висновки.
  3. Засвоїти, що є предметом патофізіології, завдання патофізіології, значення для майбутнього фахівця.
  4. Знати, що таке фізіологічна регуляція функцій, якими механізмами вона здійснюється.
  5. Оцінювати значення сучасних методів досліджень (експериментальних і клінічних) для патофізіології.


Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.
  1. Знати методи емпіричного пізнання: наукове спостереження, науковий експеримент, емпіричне моделювання (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
  2. Мати поняття про основні правила біоетики (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
  3. Розкривати механізми нервово-рефлекторної регуляції зовнішнього дихання (кафедра нормальної фізіології).
  4. Пояснити на конкретних прикладах механізми гуморальної регуляції зовнішнього дихання (каф. норм. фізіології).
  5. Розкрити механізми нейро-гуморальної регуляції зовнішнього дихання (каф. норм. фізіології).
  6. Розкрити роль рефлексів з рецепторних полів слизової оболонки верхніх дихальних шляхів у регуляції зовнішнього дихання. (каф. норм. фізіології).


Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь, можна знайти в наступних підручниках:
  1. Нормальна фізіологія за ред. B.I. Філімонова, К. "Здоров'я", 1994. – 480с.
  2. В. Ганонг - Фізіологія людини. – Львів, 2002. – С.450с.
  3. М.Р. Гжегоцький. Фізіологія людини. - Київ: Книга плюс, 2005. – 487с.
  4. Степанов В. Філософія для студентів та аспірантів медичного фаху. Навч. посібник. – Вінниця: Тезис, 2001. – 292с.
  5. Степанов В. Філософія для студентів та аспірантів медичного фаху. Навч. посібник. – Вінниця: Тезис, 1999. – 296с.
  6. Філософія: Навч. посібник / Л.В. Губернський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін. – К.:Вікар, 2004. – 457с.
  7. А.Г. Спиркин. Философия. – М.: Гардарики, 2000. – 816с.


Перевірка первинного рівня знань.

Дайте відповіді на наступні запитання:
  1. Як здійснюється нервово-рефлекторна регуляція зовнішнього дихання.
  2. Як здійснюється гуморальна регуляція зовнішнього дихання.
  3. Як здійснюється нейро-гуморальна регуляція зовнішнього дихання.
  4. Значення рефлексів з рецепторних полів слизової оболонки верхніх дихальних шляхів у регуляції зовнішнього дихання.
  5. Сучасні уявлення про дихальний центр.
  6. Роль водневих іонів у регуляції зовнішнього дихання.
  7. Роль СО2 у регуляції зовнішнього дихання.
  8. Прямі показники ефективності зовнішнього дихання.


Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності.
  1. Місце патофізіології в системі підготовки майбутнього лікаря.
  2. Патофізіологія як навчальна дисципліна, її складові частини: загальна патологія, патофізіологія органів і систем.
  3. Місце патофізіології в системі медичних знань.
  4. Предмет патофізіології, мета, завдання. Зв'язок з іншими дисциплінами.
  5. Клінічна патофізіологія.
  6. Роль досягнень молекулярної біології, генетики, біохімії, фізіології, імунології та інших наук у розвитку сучасної патофізіології.
  7. Значення патофізіології для клінічної і профілактичної медицини.
  8. Методи патофізіології.
  9. Експериментальне моделювання патологічних процесів (захворювань) - основний метод патофізіології - його можливості та обмеження. Експериментальні моделі хвороб.
  10. Сучасні методики проведення експерименту, правила роботи з піддослідними тваринами.
  11. Експериментальна терапія.
  12. Методи клінічної патофізіології.
  13. Історія розвитку патофізіології. Значення наукових робіт К. Бернара, Р. Вірхова, Ю. Конгейма, І. Мечникова, В.В. Пашутіна, Г. Сельє та інших видатних дослідників.
  14. Вітчизняна школа патофізіологів (H.A. Хржонщевський, В.В. Підви-соцький, В.К. Ліндеман, О.О. Богомолець, М.М. Сиротинін, О.В. Репрьов, Д.О. Альперн, В.В. Воронін, М.Н. Зайко).
  15. Наукові школи патофізіологів, основні напрями їх діяльності.
  16. Регуляція функцій в нормі та патології.


Література, необхідна для вивчення теоретичних питань.

Основна:
  1. Патологічна фізіологія. За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. Київ: Вища школа, 1995. – С.472-480.
  2. О.В. Атаман. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Вінниця: Нова книга, 2007. – С.15-20;
  3. Граф логічної структури.


Додаткова:
  1. А.Д.Адо – "Вопросы общей нозологии", М., 1985г.
  2. «Загальна нозологія». Методичні рекомендації до практичних занять з патофізіології. Тернопіль, 1990р.
  3. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основы общей патологии. – Санкт-Петербург: ЭЛБИ-СПб, 1999.
  4. Патофизиология в рисунках, таблицах и схемах / Под ред. В.А. Фролова и др. – М: Медицинское информационное агентство, 2003. – С.279.
  5. Долгих В.Т. Лекции по общей патофизиологии. - Омск: Изд-во Омской гос. мед. академии, 1995. - 106 с.
  6. Абросимов В.Н. Нарушение регуляции дыхания. М.: Медицина, 1990г.



Мета заняття: показати, як здійснюється регуляція дихання при звуженні верхніх дихальних шляхів та дії хімічних подразників.


Зміст заняття: заняття демонстраційного типу з асистенцією студентів.


В кожній підгрупі ставиться гострий дослід з кролем. Кроля ув¢язують в станок. Графічний запис вихідного дихання здійснюється на смузі кімографа за допомогою манжетки, накладеної на грудну клітку і з¢єднаної гумовою трубкою з капсулою Марея.


ДОСЛІД 1. Створити неповну асфіксію частковим затисненням просвіту трахеї. Запис дихання та його аналіз в цих умовах.


ДОСЛІД 2. Протягом 15 сек. давати кролю дихати парами аміаку. Провести запис дихання в цих умовах.


ДОСЛІД 3. В крайову вену вуха кроля ввести 0,5 мл 0,1 н. розчину молочної кислоти. Записати дихання в цих умовах.

ДОСЛІД 4. Здійснити повну асфіксію затискуванням трахеї. Спостерігати за розвитком стадій асфіксії, не доводячи тварину до зупинки дихання.


Питання для перевірки кінцевого рівня знань.
  1. Назвіть частини патофізіології.
  2. Перерахуйте розділи загальної патофізіології.
  3. Які хвороби в принципі неможливо моделювати на тваринах?
  4. Перерахуйте завдання патофізіології як науки.
  5. Перерахуйте методи патофізіології.
  6. Яке значення має патофізіологія у системі підготовки лікаря.
  7. Зв'язок патофізіології з іншими науками.
  8. Морально-етичні і правові аспекти експерименту на людині.
  9. Чим відрізняються поняття «порушення дихання» і «недостатність дихання»?


Ситуаційна задача:

У дитини діагностовано стороннє тіло в гортані. Шкіра у дитини ціанотична, пульс частий. Як називається тип дихання, що розвивається при цій патології.

Тема: «Загальне вчення про хворобу» (семінар).


Актуальність теми.

Вчення про хворобу, або загальна нозологія (від грец. nosos - хвороба), належить до найдавніших проблем медицини. Стани здоров’я і хвороби, як правило, чергуються і переходять один в другий часто без помітних меж. Для лікаря важливо мати загальні критерії, які б давали йому змогу безпомилково відрізняти здоров’я від хвороби.

Крім розуміння понять «здоров’я» та «хвороба», майбутньому фахівцю необхідно усвідомлювати відмінність між такими поняттями, як «патологічний стан», «патологічний процес» та «патологічна реакція».


Загальна мета заняття. Вміти визначити біологічну та соціальну сутність хвороби, загальні закономірності динаміки її розвитку.

Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

1 Пояснювати основні поняття загальної нозології: здоров'я, хвороба, патологічний процес, патологічний стан, патологічна реакція, ремісія, рецидив, ускладнення.

2. Засвоїти принципи класифікації хвороб.


Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.
  1. Мати поняття про взаємозв’язок світогляду та філософії (світ, його
  2. структура, типи) (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
  3. Знати філософію країн Стародавнього Сходу, Китаю, Греції, Риму, Середніх віків та Відродження (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
  4. Знати вчення про діалектичний матеріалізм. Мати поняття про діалектику та її альтернативи (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
  5. Знати філософську концепцію З. Фрейда (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
  6. Знати основні філософські категорії: річ, властивість, відношення, причина і наслідок, одиничне і загальне, необхідне та випадкове, дійсність і можливість, зміст і форма, сутність і явище, система, елемент, структура і функція (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
  7. Мати поняття про проблеми людини у філософії (походження людини; психіка і свідомість; біологічне, соціальне та духовне у людині) (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
  8. Мати поняття про такі філософські поняття, як: матерія, рух, простір і час (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
  9. Мати поняття про зазальнологічні методи: абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, порівняння і аналогія (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
  10. Знати методи емпіричного пізнання: наукове спостереження, науковий експеримент, емпіричне моделювання (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
  11. Мати поняття про зв’язок філософії та медицини (теорії хвороб цивілізації, екологічні концепції) (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
  12. Мати поняття про філософські проблеми життя і смерті (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
  13. Мати поняття про основні правила біоетики (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).


Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь, можна знайти в наступних підручниках:
  1. Степанов В. Філософія для студентів та аспірантів медичного фаху. Навч.посібник. – Вінниця: Тезис, 2001. – 292с.
  2. Степанов В. Філософія для студентів та аспірантів медичного фаху. Навч.посібник. – Вінниця: Тезис, 1999. – 296с.
  3. Філософія: Навч. посібник / Л.В. Губернський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін. – К.:Вікар, 2004. – 457с.
  4. А.Г. Спиркин. Философия. – М.: Гардарики, 2000. – 816с.


Перевірка первинного рівня знань.

Дайте відповіді на наступні питання:
  1. Назвіть основні історичні напрямки розвитку вчення про хворобу.
  2. Назвіть чинники, від яких залежать погляди на хворобу на різних етапах розвитку людства.
  3. Вклад Гіппократа у розвиток загального вчення про хворобу.
  4. Охарактеризуйте гуморальний напрямок.
  5. Охарактеризуйте солідарний напрямок.
  6. Вклад Галена у розвиток загального вчення про хворобу.
  7. Вклад Авіценни у розвиток загального вчення про хворобу.
  8. Вклад Парацельса у розвиток загального вчення про хворобу.
  9. Охарактеризуйте ятрохімічний напрямок.
  10. Охарактеризуйте ятрофізичний напрямок.
  11. Вклад Р. Вірхова у розвиток загального вчення про хворобу.
  12. Сформулюйте основні положення целюлярної патології Р.Вірхова.
  13. Назвіть позитивне та негативне значення целюлярної патології Р.Вірхова.
  14. Дайте визначення поняття «здоров’я».
  15. Дайте визначення поняття «хвороба».
  16. Дайте визначення поняття «патологічний процес» (навести приклади).
  17. Дайте визначення поняття «патологічна реакція» (навести приклади).
  18. Дайте визначення поняття «патологічний стан».
  19. Дайте визначення поняття «типовий патологічний процес» (навести приклади).
  20. Принципи класифікацій хвороб (навести приклади).
  21. Назвіть періоди хвороб та дайте характеристику кожному періоду.
  22. Назвіть наслідки хвороб.
  23. Дайте визначення поняття «клінічна смерть».
  24. Дайте визначення поняття «біологічна смерть».
  25. Дайте визначення поняття «соціальна смерть».
  26. Дайте патофізіологічну характеристику термінальних станів.
  27. Назвіть чинники, від яких залежить тривалість клінічної смерті.
  28. Назвіть патофізіологічні принципи реанімації.


Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності.
  1. Основні поняття нозології: «здоров'я», «норма», «хвороба», «патологічний процес», «патологічний стан», «патологічна реакція».
  2. Хвороба як біологічна, медична і соціальна проблема.
  3. Абстрактне і конкретне в понятті «хвороба».
  4. Єдність руйнівного і захисного у хворобі.
  5. Принципи класифікації хвороб, класифікація ВООЗ.
  6. Основні закономірності та періоди в розвитку хвороби.
  7. Варіанти завершення хвороб. Ремісія, рецидив, ускладнення.
  8. Поняття про термінальні стани (пре агонія, агонія, клінічна смерть) та біологічну смерть (визначення, ознаки).
  9. Патофізіологічні основи реанімації.
  10. Основні напрями вчення про хворобу: гуморальний (Гіппократ), солідарний (Демокрит), целюлярний (Р. Віхров).
  11. Розвиток цих напрямів на сучасному етапі.


Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів:

- Вклад В.О.Неговського в розвиток реаніматології.

- Гіпербарична оксигенація, її застосування в медицині.

- Соціальна смерть як медико-соціальна проблема людства.


Література, необхідна для вивчення теоретичних питань.

Основна:

1. Патологічна фізіологія. За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. Київ: Вища школа, 1995. – С.26-37;

2. О.В. Атаман. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Вінниця: Нова книга, 2007. – С.15-20;

3. Навчально-методичний посібник, виданий на кафедрі "Загальне вчення про хворобу".

Додаткова:
  1. БМЭ, т. ІІІ, С.283-293
  2. Руководство по патологической физиологии. Т.1. - М.: Медицина, 1966. - С. 9-49, 320-345.
  3. А.Д.Адо – "Вопросы общей нозологии", М., 1985г.
  4. «Загальна нозологія». Методичні рекомендації до практичних занять з патофізіології. Тернопіль, 1990р.
  5. «Интенсивная терапия». Пер.с англ,.Ред. Мартынов А.И.,М., ГЭОТАР Медицина, 1998г.
  6. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основы общей патологии. – Санкт-Петербург: ЭЛБИ-СПб, 1999.
  7. Патофизиология в рисунках, таблицах и схемах / Под ред. В.А. Фролова и др. – М: Медицинское информационное агентство, 2003. – С.279;
  8. Неговский В.А. Очерки по реаниматологии. - М.: Медицина, 1986. - 256 с.
  9. Неговский В.А. Актуальные проблемы реаниматологии. - М.: Медицина, 1971. - 215 с.
  10. Неговский В.А. Основы реаниматологии. - М.: Медицина, 1975, - 360 с.
  11. Неговский В.А. Основы реаниматологии. - Ташкент: Медицина, 1977.–600с
  12. Долгих В.Т. Лекции по общей патофизиологии. - Омск: Изд-во Омской гос. мед. академии, 1995. - 106 с.



Перевірка кінцевого рівня знань:

Питання з відкритої бази даних ліцензійного іспиту «КРОК-1» Ви можете знайти на сайті універисету: ссылка скрыта


Ситуаційні задачі


1. Хворий А., 45 років, прибув в Хмільник для курортного лікування з скаргами на слабкість і болі в м'язах правої гомілки при ходьбі. П'ять років тому на ґрунті захворювання судин у нього розвинулася суха гангрена лівої стопи, з приводу чого вона була ампутована. На курорті хворому були призначені теплі сірководневі ванни. Проте незабаром процедури довелося відмінити, оскільки по ходу підшкірних вен правої гомілки з'явилися хворобливі ущільнення, пов'язані з розвитком запального процесу у венах (флебіт). Крім того, хворий погано переносив процедури: під час прийому ванн у нього підвищувався артеріальний тиск і з'являлися головні болі.
    1. Яка патологічна реакція, який патологічний процес і який патологічний стан розвинулися у хворого?
    2. Обґрунтуйте свій висновок.


2. Хворий С., 18 років, доставлений в приймальне відділення лікарні у важкому стані. Під час лижної прогулянки заблукав в лісі і заснув під деревом. Був знайдений через добу. Об'єктивно: свідомість втрачена, ректальна температура 250С, шкірні покриви і видимі слизові бліді, з синюшним відтінком, зіниці розширені, артеріальний тиск - систолічний 40мм.рт.ст. (діастола не визначається). Пульс 30 уд/хв, дихання рідке поверхневе, рефлекси знижені, больова чутливість відсутня.
  1. Якому етапу (періоду) термінального стану відповідає вказаний комплекс порушення життєдіяльності?
  2. Обґрунтуйте свій висновок.

Тема: «Загальне вчення про етіологію» (семінар).


Актуальність теми.

Вчення про етіологію, або причини та умови розвитку захворювань, належить до найдавніших проблем медицини, оскільки перше питання, з яким стикається лікар при обстеженні хворого, стосується її причини. Знайти причину хвороби означає знайти шлях до її лікування та профілактики. Проте це питання часто виявляється не з легких. Конкретних причин, які ведуть до виникнення того або іншого захворювання, є дуже багато. В процесі їх взаємодії з організмом існує цілий ряд закономірностей, не залежних від конкретного характеру причини. Ці закономірності і складають предмет загальної етіології. Спеціальна етіологія вивчає конкретні причини і умови виникнення окремих захворювань.

Знання причин виникнення хвороб має винятково велике значення для медицини. Про це сказав І.П. Павлов: «А знання причин, звичайно, істотна справа медицини. По-перше, тільки знаючи причину, можна влучно спрямовуватися проти неї, а по-друге, і це ще важливіше, можна не допустити її до дії, до вторгнення в організм. Тільки пізнавши всі причини хвороб, справжня медицина перетворюється на медицину майбутнього, тобто в гігієну в широкому сенсі цього слова».

Таким чином, вчення про причини виникнення хвороби (етіологію) є природно - науковою основою одного з найважливіших принципів медицини – її профілактичної спрямованості.


Загальна мета заняття. Вивчити роль причин та умов у розвитку хвороби.

Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):
  1. Визначити поняття "етіологія".
  2. Знати класифікацію етіологічних факторів, їх загальні властивості.
  3. Вміти розкрити роль причин, умов та реактивності в розвитку захворювань.
  4. Мати поняття про "фактори ризику" та визначити їх роль в розвитку патології.
  5. Пояснити значення етіотропного принципу профілактики та лікування.


Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння:
  1. Мати поняття про діалектичний матеріалізм, діалектику та її альтернативи (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
  2. Знати філософську концепцію З. Фрейда (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
  3. Знати основні філософські категорії: річ, властивість, відношення, причина і наслідок, одиничне і загальне, необхідне та випадкове, дійсність і можливість, зміст і форма, сутність і явище, система, елемент, структура і функція (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
  4. Мати поняття про проблеми людини у філософії (походження людини; психіка і свідомість; біологічне, соціальне та духовне у людині) (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
  5. Мати поняття про зв’язок філософії та медицини (теорії хвороб цивілізації, екологічні концепції) (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).


Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь, можна знайти в наступних підручниках:
  1. Степанов В. Філософія для студентів та аспірантів медичного фаху. Навч.посібник. – Вінниця: „В-во „Тезис”, 2001. – 292с.
  2. Філософія: Навч. посібник / Л.В. Губернський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін. – К.:Вікар, 2004. – 457с.
  3. А.Г. Спиркин Философия. – М.: Гардарики, 2000. – 816с.


Перевірка первинного рівня знань.


Дайте відповіді на наступні запитання:
  1. Дайте визначення поняття "етіологія".
  2. Назвіть основні етапи розвитку вчення про причинність в патології.
  3. Що таке монокаузалізм? У зв’язку з чим виник цей напрямок у медицині?
  4. Значення монокаузалізму у розвитку загального вчення про етіологію.
  5. Що таке кондиціоналізм?
  6. Значення кондиціоналізму у розвитку загального вчення про етіологію.
  7. Що таке конституціоналізм?
  8. Значення конституціоналізму у розвитку загального вчення про етіологію.
  9. Дайте характеристику психосоматичному напрямку.
  10. Значення психосоматичного напрямку у розвитку загального вчення про етіологію.
  11. Що є філософською основою загальної етіології?
  12. Що є методологічною основою загальної етіології?
  13. Назвіть основні положення діалектико-матеріалістичного детермінізму.
  14. Сучасне розуміння причинності в патології.
  15. Роль умов у виникненні хвороб. Як вони поділяються?
  16. Поняття про моно- та поліетіологічність в розвитку хвороб.
  17. Класифікація етіологічних факторів.
  18. Що таке „фактори ризику”? наведіть приклади захворювань, в основі яких мають значення „фактори ризику”.
  19. Значення „факторів ризику” у розвитку хвороб.
  20. Значення загального вчення про етіологію для теоретичної та практичної медицини.


Теоретичні запитання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності.
  1. Визначення поняття "етіологія".
  2. Філософська та методологічна основи загальної етіології.
  3. Основні напрями розвитку вчення про етіологію: монокаузалізм, кондиціоналізм, конституціоналізм, психосоматична концепція та ін.
  4. Проблема причинності в патології, сучасний стан її вирішення.
  5. Сучасні уявлення про причинні фактори, фактори ризику, умови виникнення і розвитку хвороб.
  6. Роль умов і реактивності у виникненні хвороб.
  7. Діалектико-матеріалістичне розуміння причинності в патології.
  8. Моно- та поліетіологічність в розвитку хвороб.
  9. Класифікація етіологічних факторів.
  10. Зовнішні і внутрішні етіологічні чинники.
  11. Значення загального вчення про етіологію для теоретичної та практичної медицини. Етіотропний принцип лікування і профілактики хвороб.


Теми рефератів:

-Конституціоналізм, його характеристика, значення в розвитку вчення про етіологію.

-Психосоматична концепція щодо причинності в патології

-Моноетіологічність та поліетіологічність в загальному вченні про етіологію.

-Роль "факторів ризику" у розвитку хвороб.

Література, необхідна для вивчення теоретичних питань.

Основна:
  1. Патологічна фізіологія. За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. Київ: Вища школа, 1995. – С.26-37;
  2. О.В. Атаман. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Вінниця: Нова книга, 2007. – С.15-20;
  3. Навчально-методичний посібник, виданий на кафедрі "Загальне вчення про етіологію".

Додаткова:
  1. Петренко В.В., Струков А.С., Хмельницький О.К. Детерминизм и теория причинности в патологии, М., 1978г.
  2. Гурвич С.С., Петренко В.П., Царегородцев Г.И. Детерминизм и причинность в медицине. В кн.: "Методология медицины"., М., 1977г.
  3. А.Д. Адо – "Вопросы общей нозологии", М., 1985г.
  4. «Загальна нозологія». Методичні рекомендації до практичних занять з патофізіології. Тернопіль, 1990р.
  5. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основы общей патологии. – Санкт-Петербург: ЭЛБИ-СПб, 1999.
  6. Патофизиология в рисунках, таблицах и схемах / Под ред. В.А. Фролова и др. – М: Медицинское информационное агентство, 2003. – С.279;
  7. Долгих В.Т. Лекции по общей патофизиологии. - Омск: Изд-во Омской гос. мед.академии, 1995. - 106 с.
  8. Ситуационные задачи и практические навыки (пособие для студентов, изучающих патофизиологию) / Под ред. проф. В.Т. Долгих. - Омск: Изд-во Омской гос. мед. академии, 1998. - 115 с.



Перевірка кінцевого рівня знань:


Питання з відкритої бази даних ліцензійного іспиту «КРОК-1» Ви можете знайти на сайті універисету: ссылка скрыта


Ситуаційні задачі


1. Хворий А. потрапив в клініку із скаргами на кашель з харкотинням, підвищену температуру до 380С, загальну слабість, пітливість, головний біль. Захворювання пов’язує з тим, що напередодні він декілька годин їхав на мотоциклі і промерз. Клінічне та рентгенологічне дослідження дозволили поставити діагноз: пневмонія.
  1. Що є безпосередньою причиною хвороби?
  2. Яка роль охолодження в даному випадку?


2. Хворий С., 19 років, потрапив в клініку із скаргами на кашель з харкотинням, підвищену температуру до 380С, загальну слабість, пітливість, головний біль. Захворювання пов’язує з тим, що напередодні він декілька годин їхав на мотоциклі і промерз. Клінічне та рентгенологічне дослідження дозволили поставити діагноз: пневмонія.
  1. Що є безпосередньою причиною хвороби?
  2. Які умови сприяють розвитку хвороби в даному випадку?