М.І. Пирогова методичні рекомендації з патофізіологіі для студентів медичного факультету модуль №1 загальна патологія змістовий модуль №1 загальна нозологія вінниця 2011 Методичні рекомендації

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Актуальність теми. Загальна мета заняття Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння. Патогенна дія факторів зовнішнього середовища Загальна мета заняття - в Набрати кров у лейкоцитарний меланжер до мітки 0,5. Витерти кінець ватою, а потім до мітки 11 набрати 3% р-н оцтової кислоти, пі Тема: ПАТОГЕННА ДІЯ ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (барометричний тиск, підвищена та знижена температури). Загальна мета заняття

Подобный материал:

• Методичні рекомендації з патофізіологіі для студентів медичного факультету модуль, 674.7kb.
• Методичні рекомендації з патофізіологіі для студентів медичного факультету модуль, 1501.57kb.
• Методичні рекомендації та плани семінарських занять для студентів денної та заочної, 963.48kb.
• Методичні рекомендації зі здійснення державного нагляду за охороною надр на підприємствах, 203.97kb.
• Методичні рекомендації «Загальна характеристика основних галузей права України» Чутове,, 338.1kb.
• Перелік знань, навичок, вмінь для проведення поточного та етапного контролю модуль, 578.8kb.
• Методичні рекомендації до вивчення дисципліни «Основи менеджменту» для студентів напрямку, 1001.71kb.
• Методичні рекомендації до виконання магістерської роботи, 748.43kb.
• Програма І методичні рекомендації до вивчення курсу, 1261.69kb.
• Методичні рекомендації для магістрів економічного факультету Затверджено, 342.86kb.

Тема: «Загальне вчення про патогенез» (семінар).


Актуальність теми.

Вчення про патогенез належить до найактуальніших проблем сучасної медицини, адже лише зрозумівши загальні закономірності виникнення, розвитку, перебігу та наслідків захворювань, можна вважати себе «думаючим» лікарем.

Загальне вчення про патогенез ґрунтується на узагальнених даних по вивченню окремих видів хвороб та їх груп, а також на результатах експериментального відтворення моделей хвороб чи окремих їх ознак на тваринах. При цьому встановлюється послідовність змін в організмі для кожного захворювання, виявляються причинно-наслідкові взаємовідносини між різними структурними, метаболічними і функціональними змінами, тобто встановлюються чинники, що сприяють подальшому розвитку хвороби.

Аналіз патогенезу вимагає чіткого розуміння ролі етіологічного чинника в патогенезі, а також співвідношення між загальним та місцевим, структурним і функціональним. Розуміння причинно-наслідкових зв’язків та вміння побачити і виділити «головну ланку» патогенезу дозволить лікарю будь-якого фаху ліквідувати патологічний процес та пришвидшити настання сприятливих наслідків хвороби.


Загальна мета заняття. Вивчити основні положення патогенезу, правильно інтерпретувати механізми розвитку патологічних процесів.


Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

1. Засвоїти поняття "патогенез".
   
2. Вміти пояснити основні механізми впливу на організм патогенних факторів.
   
3. Вміти виділяти головну ланку патогенезу, причинно-наслідкові взаємозв’язки, "порочне коло".
   
4. Аналізувати різні варіанти розвитку причинно-наслідкових взаємовідносин в патогенезі.
   
5. Аналізувати в патогенезі явища патологічні і пристосувально-компенсаторні, місцеві і загальні, специфічні і неспецифічні, виділяти провідну ланку патогенезу.
   

Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.

1. Знати основні філософські категорії: річ, властивість, відношення, причина і наслідок, одиничне і загальне, необхідне та випадкове, дійсність і можливість, зміст і форма, сутність і явище, система, елемент, структура і функція (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
   
2. Мати поняття про зв’язок філософії та медицини (теорії хвороб цивілізації, екологічні концепції) (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
   
3. Мати поняття про такі філософські поняття, як: матерія, рух, простір і час (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
   
4. Мати поняття про загальнологічні методи: абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, порівняння і аналогія (кафедра соціальних наук – дисципліна - філософія).
   

Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь, можна знайти в наступних підручниках:

1. Степанов В. Філософія для студентів та аспірантів медичного фаху. Навч. посібник. – Вінниця: Тезис, 2001. – 292с.
   
2. Степанов В. Філософія для студентів та аспірантів медичного фаху. Навч. посібник. – Вінниця: Тезис, 1999. – 296с.
   
3. Філософія: Навч. посібник / Л.В. Губернський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та ін. – К.:Вікар, 2004. – 457с.
   
4. А.Г. Спиркин. Философия. – М.: Гардарики, 2000. – 816с.
   

Перевірка первинного рівня знань.

Дайте відповіді на наступні запитання:

1. Дайте визначення поняття «патогенез».
   
2. Роль етіологічного фактору в патогенезі (навести приклади).
   
3. Назвіть варіанти взаємодії етіологічного чинника з організмом в часі.
   
4. Дайте характеристику ролі структурних і функціональних змін в патогенезі.
   
5. Дайте характеристику співвідношенню між “загальним” і “місце-вим” в патологічному процесі.
   
6. Що таке головна ланка патогенезу?
   
7. Назвіть типи причинно-наслідкових зв’язків.
   
8. Дайте визначення поняття «порочне коло» в патогенезі.
   
9. Наведіть приклад прямого типу причинно-наслідкових зв’язків.
   
10. Наведіть приклад причинно-наслідкового зв’язку по типу «конвергенції».
    
11. Наведіть приклад причинно-наслідкового зв’язку по типу «дивергенції».
    
12. Наведіть приклад причинно-наслідкового зв’язку по типу «порочного кола».
    
13. Значення загального вчення про патогенез.
    

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності.

1. Визначення поняття "патогенез".
   
2. Роль етіологічного фактору в патогенезі. Патологічні (руйнівні) і пристосувально-компенсаторні (захисні) явища в патогенезі.
   
3. Прояви пошкодження на різних рівнях: молекулярному, клітинному, тканинному, органному, на рівні організму в цілому.
   
4. Захисні пристосувальні реакції. Адаптація, компенсація.
   
5. Механізми негайної і довготривалої адаптації. Роль нервових і гуморальних чинників у їх реалізації.
   
6. Діалектичне розуміння ролі структурних та функціональних змін в патології.
   
7. Явища місцеві і загальні, специфічні і неспецифічні в патогенезі.
   
8. Єдність структурних змін і функціональних проявів хвороби.
   
9. Причинно-наслідкові взаємовідносини. Основні типи причинно-наслідкових зв’язків. Основна ланка патогенезу. "Порочні кола".
   
10. Значення загального вчення про патогенез.
    
11. Патогенетичний принцип класифікації та лікування хвороб.
    

Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів:

• Адаптація, компенсація. Механізми негайної і довготривалої адаптації.
  
• Роль Р. Вірхова в розвитку вчення про патогенез. Позитивне та негативне значення клітинної теорії.
  

Література, необхідна для вивчення теоретичних питань.

Основна:

1. Патологічна фізіологія. За ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. Київ: Вища школа, 1995. – С.26-37;
   
2. О.В. Атаман. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. Вінниця: Нова книга, 2007. – С.15-20;
   
3. Методичний посібник, виданий на кафедрі "Загальне вчення про патогенез".
   Додаткова:
   

1. А.Д.Адо – "Вопросы общей нозологии", М., 1985г.
   
2. «Загальна нозологія». Методичні рекомендації до практичних занять з патофізіології. Тернопіль, 1990р.
   
3. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основы общей патологии. – Санкт-Петербург: ЭЛБИ-СПб, 1999.
   
4. Патофизиология в рисунках, таблицах и схемах / Под ред. В.А. Фролова и др. – М: Медицинское информационное агентство, 2003. – С.279;
   
5. Долгих В.Т. Лекции по общей патофизиологии. - Омск: Изд-во Омской гос. мед. академии, 1995. - 106 с.
   
6. Хорст А. Молекулярные основы патогенеза болезней. Пер. с англ., М., "Медицина", 1982г.
   
7. Ситуационные задачи и практические навыки (пособие для студентов, изучающих патофизиологию) / Под ред. проф. В.Т. Долгих. - Омск: Изд-во Омской гос. мед. академии, 1998. - 115
   

Перевірка кінцевого рівня знань:


Питання з відкритої бази даних ліцензійного іспиту «КРОК-1» Ви можете знайти на сайті універисету: ссылка скрыта


Ситуаційні задачі:


1. У хворого М., 56 років, із набутою вадою серця, визначаються наступні ознаки серцевої недостатності:

• Розширення лівого передсердя.
  
• Стеноз лівого атріовентикулярного отвору.
  
• Застій в малому колі кровообігу.
  
• Порушення функції правого шлуночку.
  
• Застій у великому колі кровообігу.
  
• Кисневе голодування циркуляторного типу.
  
• Задишка.
  

1. Побудуйте ланцюг причинно-наслідкових взаємовідносин.
   
2. Визначте головну ланку патогенезу, ліквідація якої призведе ліквідації всіх вищезгаданих порушень.
   

2. Хвора С., 40 років, поступила в клініку зі скаргами на біль пульсуючого характеру у ділянці верхньої губи, головний біль, загальну слабкість, втрату апетиту. Об'єктивно: верхня губа набрякла, пальпується гнійне ущільнення. Температура тіла - 38,5 С. Кількість лейкоцитів в крові - 18х10⁹/л, ШОЕ - 20 мм/год. З анамнезу відомо, що хворий страждає фурункульозом.

1. Який взаємозв'язок описаних місцевих і загальних змін?
   
2. Що відноситься до місцевих, а що – до загальних ознак?
   

Тема: ПАТОГЕННА ДІЯ ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (механічний фактор, іонізуюче випромінювання).


Актуальність теми.

Іонізуюче випромінювання – це випромінювання, взаємодія якого з середою приводить до іонізації з утворенням електричних зарядів різних знаків. Іонізація і виникаюче разом з нею збудження атомів і молекул є пусковим механізмом процесів, що приводять до розвитку променевого враження біологічних структур клітин, тканин, органів, систем і усього організму вцілому.

Вивчення механізмів патогенної дії іонізуючого випромінювання, наслідків його дії на організм має велике значення, враховуючи забруднення навколишнього середовища радіонуклідами.

Механічна травма є однією з головних причин госпіталізації та передчасного виходу на пенсію по інвалідності. За даними ВООЗ, щорічно в світі від ДТП гине 250 тис. чоловік і одержують каліцтва – більше 10 млн.


Загальна мета заняття - вивчити механізми патогенної дії механічних факторів та іонізуючого випромінювання на організм.


Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

1.Аналізувати роль факторів навколишнього середовища.

2.Аналізувати загальні закономірності механізмів патогенної дії факторів зовнішнього середовища на організм.

3.Пояснювати механізми патогенної дії фізичних факторів зовнішнього середовища.

4.Пояснювати причинно-наслідкові взаємозв'язки, при цьому відокремлювати зміни місцеві та загальні, патологічні та пристосувально-компенсаторні в патогенезі проявів дії факторів зовнішнього середовища (променева хвороба).

5.Дати характеристику патогенним факторам зовнішнього середовища.

6.Розкрити механізми патогенної дії механічних факторів.

7.Пояснити значення механічного фактору в розвитку патології дитячого віку.

8.Чітко пояснити механізми патогенної дії іонізуючого випромінювання.

9.Дати характеристику променевої хвороби.

10.Вказати на патофізіологічні основи радіопротекції.


Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.

1.Фізична сутність механічної сили (кафедра фізики).

2.Фізична природа різних видів іонізуючого випромінювання(кафедра фізики).

3.Біологічна природа різних видів іонізуючого випромінюван-ня(кафедра фізики).

4. Формені елементи крові і методи їх підрахування (кафедра нормальної фізіології).


Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань можна знайти в наступних підручниках:

1. М. Р. Гжегоцький, В.І. Філімонов та ін. Фізіологія людини, К. "Книга плюс", 2005р., С. 254-256, 263-269.

2. Медична і біологічна фізика Під ред. О.В. Чалого. К.: 2005р. с. 115-121, 645-705.


Перевірка первинного рівня знань.


Дайте відповідь на наступні запитання:

1. Які структури мають найбільшу стійкість до розриву?

2. Які тканини найбільш стійкі до стиснення?

3. Порушення функцій яких органів і систем є ведучим при „синдромі довготривалого розчавлення”?

4. Які зміни в картині крові характерні для першого періоду кістково-мозкової форми променевої хвороби?

5. Які зміни в картині крові характерні для другого періоду кістково-мозкової форми променевої хвороби?

6. Які зміни в картині крові характерні для третього періоду кістково-мозкової форми променевої хвороби?

7. Як називається перший період кістково-мозкової форми променевої хвороби?

8. Як називається другий період кістково-мозкової форми променевої хвороби?

9. Як називається третій період кістково-мозкової форми променевої хвороби?

10. Як називається четвертий період кістково-мозкової форми променевої хвороби?

11. Які форми променевої хвороби Вам відомі?

12. Наслідки променевої хвороби.

13. Від чого залежать наслідки променевої хвороби?

14. В чому полягають механізми патогенної дії іонізуючого випромінювання.

15. Що таке радіоліз води? Яке його значення в механізмах патогенної дії іонізуючого випромінювання?

16. Які є види випромінювання?

17. Що таке радіотоксини? Які Ви знаєте радіотоксини? Яке їх значення в механізмах патогенної дії іонізуючого випромінювання?

18. Яка система є найбільш чутливою до випромінювання? Обґрунтуйте відповідь.

19. Від чого залежать чутливість тканин до дії іонізуючого випромінювання?

20. Які виділяють стадії травматичного шоку?

21. Перерахуйте основні механізми патогенної дії механічного фактору.

22. В чому полягають механізми патогенної дії іонізуючого випромінювання.


Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності.

1. Класифікація патогенних факторів зовнішнього середовища.

2. Характеристика механічного фактору. Основні механізми патогенної дії механічного фактору.

3. Закономірності розвитку механічної травми, синдрому довготривалого розчавлювання, травматичної хвороби.

4. Види іонізуючого випромінювання. Механізми патогенної дії іонізуючого випромінювання.

5. Прояви радіаційних уражень на різних рівнях (молекулярному, клітинному, тканинному, органному, системному). Радіочутливість тканин.

6. Механізми прямого і непрямого променевого пошкодження біологічних структур.

7.Радіоліз води. Радіотоксини.

8. Патогенез променевої хвороби, її основних форм та синдромів.

9. Найближчі та віддалені наслідки великих і малих доз іонізуючого опромінення.

10.Стохастичні і не стохастичні його ефекти.

11.Природні механізми протирадіаційного захисту.

12.Патофізіологічні основи радіопротекції.

13. Вплив іонізуючого випромінювання на дитячий організм.

14. Патогенна дія інфрачервоних та ультрафіолетових променів.

15.Фотосенсибілізація.

16.Небезпека недостатньої інсоляції.

17.Ураження, спричинені електромагнітними радіохвилями діапазону надвисокої частоти.

18.Патогенна дія інфрачервоних та ультрафіолетових променів.


Література.

Основна:

1. Патологічна фізіологія. За редакцією М.Н.Зайка, Ю. В. Биця та ін., К: " Вища школа ", 1995р., С. 45-46, 51-60.
   
2. О.В.Атаман - Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В."Нова книга", 2007р., С. 30, 32-36.
   
3. Навчально-методичний посібник „Патогенна дія факторів зовнішнього середовища” (І), Вінниця, 2006р.
   

Додаткова:

1. В.П.Терещенко Л.В.Дегтярева Т.П.Сегеда «Чернобыльская катастрофа: патологическая анатомия и патоморфоз некоторых заболеваний». Киев: Чернобыльинтеринформ, 1999г.
   
2. А.П.Зильбер «Актуальные проблемы медицины критических состояний». Петрозаводськ, 1999г.
   
3. В.А.Бузунов, И.А.Лихтарев «Медицинские последствия аварии на Чернобыльской атомной станции». Киев, «МЕДЭКОЛ» МНИЦ БИО – ЭКОС, 1999г.
   
4. Ю.П.Зозуля «Хронічний вплив малих доз опромінення на нервову систему» /АМН України, ін-т нейрохірургії/, Київ, 1998р.
   
5. А.Ю.Романенко «Оцінка впливу радіаційних і нерадіаційних факторів навколишнього середовища на здоров’я дітей, які проживали на територіях, що постраждали від аварії на ЧАЕС». Київ, 2000р.
   
6. Ю.И.Москалев «Отдаленные последствия воздействия ионизирующих излучений». М., 1991г.
   

Самостійна робота студентів

Мета заняття: вивчити механізми патогенної дії іонізуючого випромінювання та механічних факторів на організм.

За три дні до заняття кроля двічі опромінюють рентгенівськими промінями в дозі 450R (загальна доза дорівнює 900R).


ДОСЛІД 1. Визначення кількості лейкоцитів у крові контрольного та опроміненого кроля.

Набрати кров у лейкоцитарний меланжер до мітки 0,5. Витерти кінець ватою, а потім до мітки 11 набрати 3% р-н оцтової кислоти, підфарбованої метиленовим синім.

Оцтова кислота сприяє гемолізу еритроцитів. Зняти гумову трубку і тримаючи меланжер між великим і середнім пальцями, струшувати його протягом 30 сек.-1 хв. Притерти назовні до камери покровне скло. Випустити з меланжера 1 краплю суміші, а другу – під покровне скло.

Підраховують лейкоцити в 25 великих квадратах (це відповідає 400 малим).

Розрахунок проводять за наступною формулою:

Х = , де


X- кількість лейкоцитів в1 мм³,

1. кількість лейкоцитів в 400 малих квадратах або 25 великих,
   

20- розведення крові


Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів:

1. Віддалені наслідки впливу іонізуючого випромінювання.

2. Патогенна дія інфрачервоних променів.

3. Патогенна дія ультрафіолетових променів.

4. Медичні аспекти наслідків аварії на ЧАЕС.


Перевірка кінцевого рівня знань:

Питання з відкритої бази даних ліцензійного іспиту «КРОК-1» Ви можете знайти на сайті універисету: ссылка скрыта


Ситуаційні задачі:


1. В результаті пошкодження контейнера одного з блоків реактора АЕС виник витік радіоактивних продуктів. В зоні підвищеної радіоактивності орієнтовно вони отримали по 8 Гр. Їх терміново доставили в клініку.

1. Які наслідки можна очікувати у постраждалих?
   
2. Поясніть механізми патогенної дії іонізуючого випромінювання.
   

2. В результаті пошкодження контейнера одного з блоків реактора АЕС виник витік радіоактивних продуктів. В зоні підвищеної радіоактивності орієнтовно вони отримали по 8 Гр. Їх терміново доставили в клініку.

1. Які дослідження слід провести для з”ясування тяжкості враження. (Обґрунтуйте свої міркування)
   

Тема: ПАТОГЕННА ДІЯ ФАКТОРІВ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА (барометричний тиск, підвищена та знижена температури).


Актуальність теми.

Вплив зниженого барометричного тиску людина відчуває при підйомі у гори або при польоті в літальних апаратах (при розгерметизації кабіни літака). Вплив підвищеного барометричного тиску - при зануренні на глибину.

При цьому змінюється тиск газів в навколишньому середовищі, що має патогенний вплив на організм людини. Швидкість настання патологічних змін в органах і тканинах організму при гіпо- і гіпербарії, а також рівень реакцій адаптації до змін барометричного тиску визначається філо- і онтогенетичними особливостями реактивності організму. Вивчення патогенної дії барометричного тиску на організм, напрямки патогенетичної терапії має велике значення в підготовці майбутнього лікаря.

Велике значення в розвитку патологічних процесів займає термічний фактор. І перегрівання, і переохолодження призводять до зміни терморегуляції, порушення функцій різних органів і систем організму.

Знання механізмів гіпер- та гіпотермії необхідні для розробки шляхів лікування та профілактики цих патологічних процесів.


Загальна мета заняття - вивчити патогенний вплив барометричного тиску, високих та низьких температур на організм.


Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

1.Аналізувати роль факторів навколишнього середовища.

2.Аналізувати загальні закономірності механізмів патогенної дії факторів зовнішнього середовища на організм.

3.Пояснювати механізми патогенної дії фізичних факторів зовнішнього середовища.

4.Пояснювати причинно-наслідкові взаємозв'язки, при цьому відокремлювати зміни місцеві та загальні, патологічні та пристосувально-компенсаторні в патогенезі проявів дії факторів зовнішнього середовища (перегрівання, охолодження, опіки, відмороження, хвороби декомпресії та компресії).

5.Розкрити сутність патогенної дії зниженого та підвищеного барометричного тиску.

6.Оцінити зміни з боку різних органів і систем, що відбуваються при підйомі в гори і зануренні в воду.

7.Пояснити механізми патогенної дії високої та низької температур на організм.

8.Охарактеризувати опікову хворобу.

9.Патогенна дія ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання.


Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння.

1. Газовий склад крові і парціальний тиск кисню в атмосферному повітрі (кафедра нормальної фізіології).

2.Залежність ступеня насиченості гемоглобіну киснем від його парціального тиску (кафедра нормальної фізіології).

3.Залежність фізико-хімічних властивостей газів в рідинах від барометричного тиску (кафедра фізики).

4.Залежність фізико-хімічних властивостей білків від температури навколишнього середовища (кафедра фізики).

5.Регуляція теплообміну в організмі (кафедра нормальної фізіології)


Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань можна знайти в наступних підручниках:

1. М. Р. Гжегоцький, В.І. Філімонов та ін. Фізіологія людини, К. "Книга плюс", 2005р., С. 402-407.

2. Медична і біологічна фізика Під ред. О.В. Чалого. К.: 2005р. с..


Перевірка первинного рівня знань.


Дайте відповідь на наступні питання:

1. Коли на людину діє підвищений барометричний тиск?
   
2. Коли на людину діє знижений барометричний тиск?
   
3. Що таке ейфорія?
   
4. Що таке сатурація?
   
5. Що таке десатурація?
   
6. Які зміни газового складу крові характеризують гірську хворобу?
   
7. Як змінюється розчинність газів при підвищені барометричного тиску?
   
8. Як змінюється розчинність газів при зниженні барометричного тиску?
   
9. На якій висоті відбувається закипання біологічних рідин при температурі тіла?
   
10. Що таке вибухова декомпресія?
    
11. Що таке газова емболія? Як впливає зміна барометричного тиску на її виникнення?
    
12. З чим пов”язані кровотечі з носа, вух при зниженні барометричного тиску?
    
13. Що таке гіпероксія? В чому проявляється токсична дія кисню?
    
14. Чому в умовах гіпероксії порушується виведення СО₂?
    
15. Що таке опікова хвороба?
    
16. Стадії опікової хвороби.
    
17. Коли виникає тепловий удар?
    
18. Коли виникає сонячний удар?
    
19. Які умови є сприятливими для патогенної дії підвищеної температури навколишнього середовища?
    

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності.


Основні питання, що підлягають вивченню:

1.Механізми патогенної дії на організм зниженого барометричного тиску.

2.Механізми патогенної дії на організм підвищеного барометричного тиску.

3.Зміна функцій організму при дії зниженого барометричного тиску.

4.Зміна функцій організму при дії підвищеного барометричного тиску.

5.Причинно-наслідкові відношення в патогенезі синдромів компресії та декомпресії.

6.Вибухова декомпресія.

7.Механізми патогенної дії високої температури на організм. Перегрівання організму.

8.Захисні, компенсаторні реакції та власне патологічні зміни при гіпертермії. 9.Тепловий та сонячний удар.

10.Опікова хвороба, механізми розвитку. Особливості опікового шоку.

Гіпотермія.

11.Захисні, компенсаторні реакції і власне патологічні зміни.

12.Механізми довготривалої адаптації до холоду.

13.Штучна гіпотермія, її використання в медицині.

14.Місцева дія низьких температур: відмороження.

15. Причини та механізми розвитку порушень, що виникають при дії ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання.

16.Механізми патогенної дії низької температури на організм.

17.Вплив на організм факторів космічного польоту - прискорення, невагомості.


Мета заняття : показати вплив зниженого барометричного тиску на організм тварини.


ДОСЛІД 1. Білу мишу розміщують в ексікаторі. Відмічають стан тварини до початку досліду (поведінка, колір шкіри, частота дихання та ін.). За допомогою насосу поступово зменшують тиск в ексікаторі і спостерігають за змінами стану тварини на різних ступенях розрідження повітря. В момент, коли з¢являються перші судоми у тварини, поступово впускають повітря і спостерігають відновлення функцій організму.


Література.

Основна:

1. Навчально-методичний посібник кафедри „Патогенна дія факторів зовнішнього середовища” (ІІ), Вінниця, 2006р.
   
2. Патологічна фізіологія. За редакцією М.Н.Зайка, Ю. В. Биця та ін., К: " Вища школа ", 1995р., 60-65.
   
3. О.В. Атаман - Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В."Нова книга", 2007р., С. 30-32, 36-38.
   

Теми рефератів для індивідуальної роботи студентів:

1. Гіпотермія. Застосування в сучасній медицині.

2. Застосування гіпертермії в сучасній медицині.


Перевірка кінцевого рівня знань:


Питання з відкритої бази даних ліцензійного іспиту «КРОК-1» Ви можете знайти на сайті універисету: ссылка скрыта


Ситуаційні задачі:


1. Альпіністи повільно піднімалися по схилу Евересту (позаду 6годин підйому). Відчувалися: загальна слабкість, серцебиття, запаморочення, головний біль, метеоризм, тяжко було дихати.

1. Що є безпосередньою причиною даних порушень у альпіністів?

2. На якій приблизно висоті знаходились альпіністи?


2. Альпіністи повільно піднімалися по схилу Евересту (позаду 6годин підйому). Відчувалися: загальна слабкість, серцебиття, запаморочення, головний біль, метеоризм, тяжко було дихати.

1. Яке значення в даній ситуації мають тахіпное, тахікардія?

2. В чому полягають механізми їх розвитку?