Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів для усіх напрямків підготовки (спеціальностей) студентів бакалаврського циклу нтуу «кпі»

  1   2   3   4

Історія України (соціально-політичний аспект): методичні рекомендації до самостійної роботи для усіх напрямків підготовки студентів бакалаврського циклу денної форми навчання / Уклад.: О.С.Білявська, О.В.Лабур. – К.: ІВЦ "Видавництво «Політехніка»", 2007. - с.


Гриф надано Методичною радою НУТУ «КП1» (Протокол № від .2007 р.)


Навчальне видання

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

(соціально-політичні аспекти)

Методичні рекомендації до самостійної роботи

для усіх напрямків підготовки студентів бакалаврського циклу

денної форми навчання


Укладачі: Білявська Ольга Степанівна

Лабур Ольга Володимирівна

Відповідальний

редактор: Ковальський Б.П., канд.іст.наук, проф.


Рецензенти: Зубалій О.Д., канд.іст.наук, доц..

Драмарецький Б.Б., канд.іст.наук, доц..


Редактор

Коректор

Комп'ютерна верстка


Темплан ----, поз-----


Підп. до друку -- -- ----. Формат 60х84'/і₆. Папір офс. Спосіб друку - ризографія. Ум. друк. арк. ---. Обл.-вид. арк. --. Зам. № ---. Наклад 200 пр.


Інформаційно-видавничий центр "Видавництво «Політехніка»" НТУУ «КПІ»

Свідоцтво про держреєстрацію ДК № 211 від 09.10.2000

03056, Київ-56, вул. Політехнічна, 14, корп. 15

ПЕРЕДМОВА


Сучасні трансформації навчального процесу вищої школи у напрямку креативності та підвищення наукового рівня знань передбачають активізацію самостійної роботи студентів, яка значною мірою наближається до дослідницької праці. Рівень її підготовки та організації визначає міру засвоєння студентом здобутих знань, культуру його мисленевої діяльності, інтелектуальний розвиток та навички наукового аналізу. Головним сенсом самостійної роботи студентів є ознайомлення з азами наукового дослідження через самоорганізацію у підготовці до семінарських занять, освоєнні лекційного матеріалу та написанні і захисті наукової роботи (реферату чи тез на конференцію). Основною метою виконання таких робіт – глибоко й творчо вивчити одне з конкретних питань теорії і практики певної дисципліни, оволодіти методами наукового дослідження.

У процесі самостійної роботи студенти вдосконалюють і розвивають навички та вміння наукового дослідження:

• самостійне формулювання проблеми визначеного дослідження;
  
• визначення мети, предмету, об’єкту та основних дослідницьких завдань;
  
• здійснення наукового пошуку та диференціація потрібної наукової інформації з визначеної тематики;
  
• висловлювання логічно і аргументовано своїх думок та пропозицій;
  
• узагальнення та систематизація висновків;
  
• вірно оформлювати науково-довідковий матеріал;
  
• публічно захищати підготовлену роботу (робити наукові повідомлення, відповідати на запитання, захищати свою точку зору тощо).
  

Визначальне завдання методичної розробки – це допомога студентам щодо підготовки до наукового опрацювання матеріалу з метою його висвітлення на семінарських заняттях та захисті реферативної роботи. Для перевірки набутих знань до кожного модуля запропоновані тестові завдання для самоконтролю. А також до кожного семінару підготовлені опорні тези, що визначають обсяг та рівень потрібних знань. В кінці методичної розробки надається загальний список літератури до вивчення дисципліни "Історія України". Для кращого розуміння основних проблем пропонується ознайомлення з розподілом навчального часу та тематичним планом кредитного модуля, а також основний зміст навчального матеріалу.

Основою написання методичної розробки стали вимоги нормативних документів щодо оформлення складових наукової роботи, а також рекомендації, що містяться в різних довідкових матеріалах.


І. Розподіл навчального часу та тематичний план

кредитного модуля

Розподіл навчального часу

Семестр	Всього	Розподіл за семестрами та видами занять				Семестрова атестація
		Лекції	Семінарські заняття	СРС
				Всього	У тому числі виконання індивідуальних семестрових завдань
1 або 2	54	18	8	28	8	Залік

Тематичний план

Назви розділів та тем	Розподіл за видами занять
	Всього	Лекції	Семінарські заняття	СРС
Розділ І. Етнонолітичний контекст української історії. Тема 1.1. Етнополітика та її особливості в різних періодах життя українського народу. Тема 1.2. Етнополітичні аспекти української історії новітнього періоду.	12	4 2 2	2 1 1	6 3 3
Розділ II. Історичний поступ української держави. Тема 2.1. Основні закономірності, суть і наслідки початкових етапів державотворення на українських землях. Тема 2.2. Державотворчі процеси в Україні у новітній період та їх історичне значення. Тема 2.3. Еволюція, закономірність та ефективність розвитку державності України в умовах її суверенітету (кінець XX- початок ХХІ ст.).	18	6 2 2 2	2 1 1	10 2 4 4
Розділ ІІІ. Зародження історично української соціальної системи, наявність в ній ознак міжнародного впливу, поєднання історичного і сучасного. Тема 3.1. Соціальні структури і соціальні відносини в українському суспільстві в історичному контексті, їх роль в створенні оригінальної форми державності (до ХХІ ст.). Тема 3.2. Україна на шляху суверенного розвитку: суспільно-політичні трансформації.	12	4 2 2	2 1 1	6 3 3
Розділ IV. Історія формування та визначальні тенденції в розвитку освіти, науки, техніки як фундаментальних основ життя українського народу. Тема 4.1. Історичні аспекти виникнення і функціонування освітніх систем в Україні. Становлення систем вищої освіти в Україні. Тема 4.2. Наука і техніка України як невід'ємні частина світової науково-технічної революції.	9	4 2 2	2 1 1	3 1 2
Підготовка до заліку	3			3
Всього	54	18	8	28

II. Зміст навчального матеріалу


Вступ до дисципліни "Історія України".

3.21.03.03. Історія та історіографія в еволюції, їх місце і роль в гуманізації діяльності людини, громадянина.

Предмет, завдання, методологічні принципи. Джерела вивчення історії України як науки. Проблеми періодизації історії України в українській історіографії. Значення вивчення історії України для підготовки спеціалістів, місце і роль в гуманізації діяльності людини.

3.21.01.01.Історіософські концепції щодо формування та розвитку українського етносу.

Історіографія проблеми генезису українського народу. Еволюція концепцій становлення української нації. Визначення місця українців в етногенезі східнослов'янських народів, часу його зародження і складання етнічної території, формування особливостей культури. Проблема періодизації історії України в українській історіографії.


Розділ 1. Етнополітичний контекст української історії

3.21.03.01. Тема 1.1. Формування та розвиток історико-етнографічних регіонів.

Поняття "історико-етнографічний регіон" в історичному контексті. Критерії етнічної приналежності. Причини дезінтегративних процесів в українському суспільстві та формування історико-етнографічних регіонів.

Обумовленість та форми проявів етнокультурних особливостей українців в етнорегіональному вимірі. Етнокультурні регіони як об'єкти етнополітики держав, у складі яких вони перебували.

Регіони як об'єкт вивчення: Буковина, Волинь, Галичина, Закарпаття, Слобожанщина, Поділля, Полісся. Особливості формування етнонаціональної структури Південноукраїнського регіону.

3.21.03.04. Тема 1.2. Етнополітика та її особливості в різні періоди життя українського народу.

Проблеми етнічного походження Київської Русі. Етнічна структура Давньоруської держави. Концепції полі- та моноетнічності давньоруської народності.

Етнополітична складова козацько-гетьманської держави. Посилення "російського фактору". Обмеження та остаточна ліквідація автономії України: етнополітичний аспект. Етнополітичні процеси на Правобережжі.

Етнополітичний фактор в умовах інкорпорації українських земель до складу Російської та Австрійської імперій. Українське національне піднесення кінця ХVІІІ - початку ХХ ст.

3.21.02.01. Історичні аспекти появи чисельних етносів в Україні, найбільш характерні риси спілкування чисельних етносів між собою в рамках державних утворень в Україні.

Міжетнічна толерантність в Київській Русі. Причини та суть етнополітичного конфлікту з різними общинами.

Міжетнічні процеси в контексті польсько-литовських уній. Проблеми польських та українсько-єврейських стосунків.

Етнополітичні засади перебування українців у Австрійській імперії. Українсько-польська конфронтація. Міжетнічні стосунки на Буковині та Закарпатті.

3.21.03.02. Тема 1.3. Історичні процеси в міграційних та еміграційних явищах українців.

Еміграція як соціально-економічне і політичне явище. Причини еміграції. Початок імміграційних явищ в Україні.

Еміграція українців у період Київської Русі та Козацької доби. Розселення українців на території Російської імперії. Еміграція українців до країн західної Європи, Північної та Латинської Америки, Канади: перша, друга , третя та четверта хвилі.

Українська діаспора. її роль у розбудові сучасної української держави.

Тема 1.4. Етнополітичні аспекти української історії новітнього періоду.

Національне питання в програмах українських політичних партій в роки національної революції 1917-1918рр.

Етнополітичні фактори у політиці Радянської влади на Україні 1920-1980рр. Посилення русифікації Українського народу в період кризи радянської влади, роль дисиденства у національно-визвольному русі.

Проблеми та шляхи вирішення національно-мовних і культурних потреб усіх етносів України в умовах розбудови незалежної держави.


Розділ 2. Історичний поступ української держави

3.21.01.02. Тема 2.1. Основні закономірності, суть і наслідки початкових етапів державотворення. Слов'янська держава Київська Русь. Козацько-гетьманська держава.

Концепції державності в українській історичній науці. Скіфська та сарматська держави: суспільний і державний лад, політико-адміністративний устрій. Грецькі і Римські впливи на розвиток української державності в скіфський період.

Слов'янський період розвитку української державності. Держава антів, готів, дулібів та ін. Утворення Київської Русі і етапи її розвитку.

Литовсько-польський період в українській історії державотворення. Виникнення козацтва. Запорозька Січ: суспільно-політичний лад. Утворення української держави – Війська Запорозького під проводом Б.Хмельницького, її державно-політична і соціально-економічна організація. Занепад і ліквідація козацько-гетьманської держави в другій половині ХVІІІ ст. Причини і наслідки.

3.21.01.03. Тема 2.2. Історичні особливості пошуку оптимальних моделей будівництва незалежної України.

Еволюція українського державотворення в 1917-1920рр. Лютнева революція в Україні. Центральна Рада на шляху автономістсько-федералістських орієнтацій. Утворення УНР.

Державна самостійність України. Перегрупування класових і національних політичних сил в Україні в часи Гетьманщини. Відтворення УНР під проводом Директорії. Наростання суперечностей у революційному таборі. Встановлення радянської влади в Україні.

Тема 2.3. Державотворчі процеси в Україні в радянський період, їх історичне місце.

Передумови виникнення та становлення радянської держави в 1917-1920рр.

Реформування адміністративно-територіального устрою УРСР в довоєнний та воєнний періоди. Об'єднання історично українських земель.

Кризові явища та їх наслідки для України в період 70-80-х років. Історичні особливості процесу прийняття конституцій УРСР.

3.21.04.04. Тема 2.4. Еволюція, закономірність, ефективність розвитку

державності України в умовах її суверенітету (кінець ХХ - початок ХХІ ст.).

Основні проблеми національно-державного відродження суверенної України на початку 90-х років ХХ ст. Розбудова основ та структур української держави. Конституційний процес – історичні особливості.

Формування СНД і роль в цьому України. Зовнішньополітичний курс і політика української держави. Роль громадян України в розробці стратегії держави, виконавчої та судової систем влади на рубежі ХХ-ХХІ ст.

Основи зовнішньополітичної діяльності української держави.

Активізація процесу політичного реформування української держави на початку XXI століття. Намагання конституційного становлення України на засадах парламентсько-президентської республіки.

Тема 2.5. Україна і світ: геополітичні фактори, зовнішньополітичні

орієнтації в історичній ретроспективі. Актуальність проблематики. Основні поняття і термінологія.

Стародавні історичні процеси на землях сучасної України. Між Європою та Азією. Україна та її сусіди. Пріоритети зовнішньої політики України в контексті геополітичного розвитку часів Київської Русі, Галицько-Волинської держави та козацько-гетьманської держави Богдана Хмельницького.

Геополітичне становище України на межі ХІХ - ХХ ст. Українське питання в Першій світовій війні. Геополітичні зміни у післявоєнний період.

Аналіз головних факторів та причини різної зовнішньополітичної орієнтації українських політичних сил у революції 1917-1920рр.

Українська радянська держава: обмеження суверенітету та правосуб'єктності українського народу на міжнародній арені.

Геополітичне самовизначення України (1991-2003рр.).


3.21.02.02. Розділ 3. Зародження історично української соціальної системи, наявність в ній ознак міжнародного впливу, поєднання історичного і сучасного

3.21.03.05. Тема 3.1. Соціальні структури і соціальні відносини в українському суспільстві в історичному контексті, їх роль в створенні оригінальної форми державності (до ХІХ ст.).

Київська Русь – ранньофеодальна держава, її соціальна структура і соціальні відносини. Суспільна організація Галицько-Волинського князівства, його соціальна структура.

Входження українських земель до складу Литовської держави та особливості в ній соціальної структури і соціальних відносин. Польсько-Литовські унії та їх наслідки для соціального розвитку України.

Причини і джерела виникнення козацтва, його соціальна база і організаційна структура першого періоду існування. Запорозька Січ –антипод феодально-станової Речі Посполитої.

Створення козацької держави і становлення української соціальної структури з 1648р. до кінця ХVІІІ ст. Подальше закріпачення селян. Селянські повстання на Лівобережжі та на Слобожанщині. Церква та суспільно-політичне життя в Україні ХVІІІ-ХІХ ст.

Соціальна модернізація України у складі Російської, Австрійської імперій.

3.21.04.04. Тема 3.2. Історія формування та діяльності громадських, культурологічних та політичних організацій в українському суспільстві.

Початок українського національного відродження. І.Котляревський. Кирило-Мефодіївське братство. Т.Шевченко. "Руська трійця".

Виникнення політичних товариств і партій на українських землях на початку ХХ ст. Національне питання в програмах політичних партій і рухів.

Участь партій і громадських організацій у революції 1905-1907рр. Українська думська громада у І та II Державних думах. Намагання використати ідеї парламентаризму в розвитку українського питання.

Стратегія і тактика українських політичних організацій в Першій Світовій війні. "Спілка визволення України". Головна українська Рада.

3.21.02.03. Тема 3.3. Об'єктивні умови і суб'єктивні фактори в процесах гуманітарного, політичного життя народу в радянській період.

Політичне та духовне життя українського народу у 1920-1930-х роках, становлення радянської форми управління, формування однопартійної політичної системи, політичні новації у зв'язку з утворенням СРСР, культурне будівництво.

Утворення тоталітарного режиму, політичні процеси в кінці 20-х – 30-ті роки, масові репресії.

Культурне і політичне життя в роки Другої Світової війни.

Політико-ідеологічні і культурні процеси в перші повоєнні десятиріччя (1945-1964рр.). "Жданівщина", ліквідація УГКЦ. Лібералізація політичного і культурного життя в період "хрущовської відлиги", шестидесятники.

Політичний і духовний розвиток українського суспільства в період загострення кризових явищ радянської системи (1965-1985рр.). Дисиденство, його течії. Демократизація суспільного життя в період "перебудови" (1985-1991рр.): широти політичної активності і національної свідомості суспільства.

Політичний і духовний розвиток українського суспільства в період загострення кризових явищ радянської системи (1965-1985рр.).

3.21.01.03. Тема 3.4. Україна на шляху суверенного розвитку: суспільно-політичні трансформації.

Формування багатопартійної системи. "Партія влади" та опозиція, їх вплив на громадсько-політичне життя в Україні.

Соціальна політика. Розвиток культури в Україні: мовна ситуація. Преса і книговидавнича справи. Народна освіта та вища школи, їх реформування.

Фізична культура і спорт. Участь українських спортивних команд в Олімпійських іграх, в Європейських чемпіонатах.

Духовне життя в Україні. Наявність різних релігійних конфесій та їх співіснування. Українські церкви в громадському житті держави.


3.21.04.02. Розділ 4. Історія формування та визначальні тенденції в розвитку освіти, науки, техніки як фундаментальних основ життя українського народу

Тема 4.1. Історичні аспекти виникнення і функціонування освітніх систем в Україні. Становлення вищої освіти в Україні.

Поширення писемності та наукових знань у Київській Русі після прийняття християнства.

Наслідки Люблінської та Берестейської уній у сфері духовного життя та освіти на українських землях. Братський рух.

Освіта на українських землях у ХVІІ-ХVІІІ ст. Освітянські реформи XIХ ст. та їх наслідки. Відкриття вищих навчальних закладів у Наддніпрянщині та її роль у поширенні освітньо-культурних та науково-технічних знань.

Освіта в Україні у 1917-1941рр. Підвищення ролі загальноосвітньої школи у повоєнні роки. Запровадження системи загальної середньої освіти у 70-х роках. Вища школа в переддень незалежності України.

Тема 4.2. Наука та техніка України як невід'ємні частини світової науково-технічної еволюції та революції.

Формування науки як соціального інституту, організаційних підрозділів та наукових шкіл. Технічний переворот І половини ХІХ ст. та його наслідки в Україні.

Новітні відкриття у природознавстві на початку ХХ ст. та розвиток науки і техніки в Україні. Створення національної академії наук України і розвиток науки в довоєнний період.

Витоки сучасної науково-технічної революції, її етапи та сутність. Істотні зміни у виробничій сфері та соціальній структурі під впливом НТР.

Пріоритетні напрямки досліджень науковців АН УРСР у 60-80х роках та їх внесок у розвиток світової науково-технічної думки.

Тема 4.3. Пріоритетні напрямки освітньої, наукової і техніко-промислової політики України після проголошення її незалежності. Запровадження нової моделі освіти в Україні на рубежі ХХ-ХХІ ст. Виникнення та розвиток системи приватної освіти. Становище та перспективи розвитку української науки. Промислова та економічна політика в умовах ринкових реформ.


ІІІ. Семінарські заняття


ІІІ.1. Методичні рекомендації до організації самостійної підготовки

за питання семінарських занять.

Метою семінарського заняття є набуття, примноження й оновлення знань по окремим питанням з визначеної теми. Передбачається два етапи його організації: 1) підготовка студентів до аудиторного семінарського заняття; 2) обговорення планованих питань у відведених аудиторних годинах. На першому етапі необхідно сформувати інформаційне коло дослідження за визначеним питанням. Для кращої оптимізації організаційної роботи студентам пропонується керуватися такими принципами:

1. пошук матеріалів потрібно здійснювати за чітко визначеним питанням, не зупиняючись на побічних проблемах,
   
2. спочатку матеріал накопичується без оцінки його значення, а потім проводиться фільтрація або відбір істотних елементів і, нарешті, виключаються зайві чи дублюючі.
   

Результати пошуку фіксуються окремо у зошитах з семінарських занять. Існує декілька форм конспектування знайденого матеріалу. Перший передбачає повну і ґрунтовну відповідь з урахуванням детальних елементів, складених таблиць чи схем. Другий – тезове викладення матеріалу , коли студент фіксує скорочено визначальні позиції і думки різних науковців. Обрання певної форми визначається рівнем науково-дослідної культури студента і потребою у певному самовдосконаленні.

Під час обговорення запланованих питань у відведених аудиторних заняттях слід користуватися встановленою культурою наукового виступу, аргументації та дискусії. Важливими елементами цього процесу є обґрунтування істинності судження, логіка і послідовність викладення матеріалу, чітке формулювання основних тез і висновків, висловлення своєї позиції тощо.

Для кращої орієнтації у процесі підготовки до семінарських занять пропонується визначення основної мети, питань плану, реферативні фіксовані виступи, тести і питання для самоконтролю та список літератури.


ІІІ.2. Мета, тема, питання, реферативні фіксовані виступи та список рекомендованої літератури до семінарів.

Семінар 1.

Основна мета:

• за результатами аналізу історичних джерел та історіографічної літератури визначити періоди, закономірності формування та розвитку етнополітичних процесів в Україні;
  
• визначити історичні аспекти появи чисельних етносів в Україні, найбільш характерні риси їх спілкування між собою в рамках держави; а також суть поняття "етнополітики" та її особливості в різних періодах життя українського народу;
  
• зробивши аналіз історіософських концепцій щодо формування та розвитку українського етносу, визначити особистий погляд на згадану проблему;
  
• з врахуванням визначеної належності себе та оточуючих до певного етносу, підтримувати сприятливий психологічний клімат при здійсненні спільної діяльності.
  

Тема: Основні етнополітичні аспекти в історії українського народ


План

1. Історіософські концепції щодо формування та розвитку українського етносу.
   
2. Етнополітика та її особливості у часи Київської Русі, Галицько-Волинського князівства та Козацько-гетьманської держави.
   
3. Етнополітичний фактор в умовах розбудови української незалежної держави.
   
4. Міграція та еміграція українців, її хвилі. Українська діаспора та її внесок у відродження держави.
   

Реферативні фіксовані виступи

Формування концепції державної етнонаціональної політики сучасної України.

Етноси в Україні: від найдавніших часів до сьогодення.

Етнічні спільноти в кримському регіоні в історичній ретроспективі.


ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА¹:3, С. 58-80; 14, 520 с.; 15, 148 с.; 20, С.3-87; 21, С.405-418; 22, 96 с.; 34, 205 с.; 39, С. 26-33, 45-48.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА: 41, 249с.; 43, С. 47-59; 46, С. 210-300; 47, 410с.


Семінар 2.

Основна мета:

• за результатами аналізу історичної літератури, використовуючи ознаки різних епох та критерії причинно-наслідкових зв'язків історичних процесів визначити основні закономірності, суть і наслідки етапів і процесів державотворення;
  
• визначити історичні особливості пошуку оптимальних моделей будівництва незалежної України;
  
• враховуючи особливості сучасного державотворення визначити особисту участь в усіх процесах.
  

Тема: Проблеми відродження української держави у XX ст.

та на початку XXI ст


План

1. Українська революція 1917-1920 рр.: досягнення та прорахунки в державотворчих змаганнях.
   
2. Державотворчі процеси в Україні в радянський період та їх історичне місце.
   
3. Національно-творчий характер суверенної України на рубежі
   

XX-XXIст.


Реферативні фіксовані виступи

Національно-визвольна боротьба на західноукраїнських землях та утворення Західноукраїнської Народної Республіки.

Конституційний процес в Україні - історичні особливості.

Активізація процесу політичного реформування української держави на початку XXI ст.

Основи зовнішньополітичної діяльності України на сучасному етапі.


ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА: 3, С. 86 - 135, 566 - 614; 2, 285 с.; 4, С.18-21, 46-60,87-107, 117-127,210-278,327-387; 11, 76 с.; 17, 448 с.; 20, 407 с., 21, С. 45 -70; 24, 135 с.; 35, С. 174-260; 39, С. 33-44, 49-55, 56-69; 40, С. 378-608; 52, С.56-78, 80-90; 45, С. 277-280.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА: 8, 105 с.; 9, 255 с.; 17, С. 267-400; 26, 207 с.; 28, С. 310-390; 31, 385 с.; 33, 413 с.; 45, С.277 – 280.


Семінар 3.

Основна мета:

• аналізуючи сучасні документи та історичні матеріали, що відтворюють закономірності попереднього життя українського народу, визначити особливість сучасного соціально-політичного розвитку українського суспільства та його перспективу;
  
• проаналізувати зародження історично української соціальної системи, наявність в ній ознак міжнародного впливу, поєднання історичного і сучасного;
  
• зробити аналіз історії формування соціальних груп та їх роль у створенні оригінальної форми державності;
  
• врахувати процеси соціально-політичної історії України при здійсненні навчальної та соціальної діяльності.
  

Тема: Історія формування та діяльності громадських організацій

та політичних партій в українському суспільстві


План

1. Український національно-культурний та революційний рух в кінці XVIII- XIX ст.
   
2. Створення українських політичних партій на початку XX ст. та їх роль в революції 1917-1920 рр.
   
3. Створення радянської моделі суспільного розвитку та її вплив на соціально-політичну ситуацію в Українській РСР.
   
4. Демократизація громадсько-політичного життя на рубежі XX - XXI ст. Формування багатопартійної системи в сучасній Україні.
   

Реферативні фіксовані виступи

Кирило-Мефодіївське товариство та його вплив на зростання національної свідомості українців.

Виникнення громад та їх роль у національному відродженні України.

Участь українських депутатів в І та II Державних Думах Російської імперії.

Дисидентський рух як політична форма опору офіційній владі в Україні.


ОСНОВНА ЛІТЕРА ТУРА: 3, С.566-614; 7, 135 с.; 20, С. 380-400; 21, С. 45 -70; 30, 620 с.; 35, С.174-261, 546-570; 39, С. 151-425; 46, С. 12-88.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА: 19, 104 с.; 23, С.300-346; 25, 189 с.; 27, 438 с.; 48, 169 с.; 49, С. 45-65; 50, 147 с.


Семінар 4.

Основна мета:

• визначити історичні аспекти виникнення і функціонування освітніх систем в Україні, закономірності становлення вищої освіти в Україні; проаналізувати розвиток науки і техніки України, як невід'ємної частини світової науково-технічної революції;
  
• визначити пріоритетні напрямки досліджень науковців НТУУ "КПІ" та свою участь у наукових розробках;
  
• проаналізувавши запровадження Болонського процесу у вищій освіті в Україні, зокрема, в НТУУ "КПІ", зробити власні пропозиції щодо удосконалення організації навчання.
  

Тема: Особливості та визначальні тенденції розвитку

освіти, науки та техніки в певні історичні періоди в житті

українського народу


План

1. Зародження і розвиток освіти на українських землях у період
   

Київської Русі та литовсько-польської доби.

2. Освітні реформи XIX століття. Створення вищої школи в Україні.
   
3. Становище освіти в УРСР: від ліквідації не писемності до запровадження загальної середньої освіти.
   
4. Суть, періодизація та соціально-економічні наслідки сучасної науково-технічної революції. Освіта, наука, промислово-технічна політика України 1991-2006 роках.
   

Реферативні фіксовані виступи

Розвиток історичної науки в Україні у ХУІІІ-ХІХ ст.

Становище освіти в період Центральної Ради та Гетьманату.

Наукові досягнення вчених КПІ в умовах розгортання науково-технічної революції.

Орієнтація України на органічне включення її до світового промислово-технічного потенціалу.


ОСНОВНА ЛІТЕРА ТУРА: 1, С.500-544; 10, С. 100-110, 130-143; 12, С. 50-156; 13, С.100-164; 16, 250-300; 18, 304 с.; 20, С. І36-142, 205-230, 327-328, 453-456; 21, С.433-438; 29, 216 с.; 35, С. 598-605; 36, С. 8-68, 78-100; 37, С.11-38,63-86, 128-137,267-292,367-371.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА: 5, С. 7-9, 42-44,81-82, 112-114; 6, С. 170-195; 32; 38, С. 128-162; 42, С. 196, 197, 207, 252-254, 275-276, 286-287; 44, С. 421-462; 51, С. 38-74.


ІІІ.3. Питання та тестові завдання для перевірки знань студентів

під час підготовки до семінарських занять.

Семінар 1.

1. Охарактеризуйте основні наукові концепції, які пояснюють походження чи виникнення українського народу (заповніть таблицю).

№ п/п	Назвіть версії часу виникнення та походження укр. народу	Основна їх характеристика
1.	Російська версія (М.Карамзін, М.Погодін, С.Соловйов)
2.	Концепція спільного етногенезу східних слов’ян (В.Мавродін, П.Толочко, О.Моця)
3.	Автохтонна теорія (М.Максимович, В.Антонович, М.Грушевський та ін.)

Якої концепції дотримується сучасна вітчизняна історіографія?


2. Назвіть основні аргументи теорій моно- і поліетнічного складу Київської Русі. (Заповніть таблицю).

Теорія моноетнічного складу Київської Русі	Теорія поліетнічного складу Київської Русі

3. Дайте визначення термінів, а також понять “історіософські концепції”, “історіографія”, “етнополітика”, “суб’єкт та об’єкт етнополітики”, “історико-етнографічні регіони”, “етногенез”, “етногенез українського народу”, “етнос”, “народність”, “нація”, “розселення східнослов’янських племен”, “автохтон”, “автохтонна концепція”.


4. Визначте, коли український народ був об’єктом та суб’єктом етнополітики. (Заповніть таблицю).

№ п/п	Назви періодів	Статус українців
1.	Київська Русь та Галицько-Волинське князівство

Продовження таблиці

2	Литовсько-польська доба
3.	Доба Гетьманщини
4.	Період інкорпорації українських земель Російською та Австро-Угорською імперіями
5.	Доба революції 1918-1920рр.
6.	Період входження УРСР у склад СРСР
7.	Після проголошення у 1991р. незалежності України

Як зміна статусу впливала на процес формування української народності?


5. Представники яких етносів жили на українських землях у складі Київської Русі?

1) євреї; 8) угро-фіни;

2) балтійські племена; 9) греки;

3) болгари; 10) вірмени;

4) караїми; 11) кримчаки;

5) монголо-татари; 12) німці;

6) хозари; 13 )половці;

7) араби.


6. Які землі входили до складу Галицько-Волинського князівства? (Потрібне підкресліть).


а) Галичина б) Волинь в) Київщина

г) Буковина д) Закарпаття є)Володимиро-Суздальське князівство

ж) Великий Новгород з) Полоцьке князівство


7. Визначте, як відрізнялась історія етнічного розвитку Галицько-Волинського князівства від Київської Русі? Воно було моно- чи поліетнічним? Представники яких етносів жили на території Галицько-Волинського князівства?


8. Складіть таблицю “Загарбання українських земель сусідніми державами” за схемою:

Дата загарбання	Країна-загарбник	Загарбані українські території

Охарактеризуйте етнополітику на українських землях з боку іноземних держав.


9. Охарактеризуйте етнополітику Великого князівства Литовського на різних етапах. Яке значення підписаних уній?


Складіть таблицю за схемою.

	Кревська унія	Люблінська унія	Брестська унія
Дата
Умови
Наслідки для формування української народності

Що означає в перекладі слово “унія”?


10. В результаті підписання Люблінської унії більша частина українських земель потрапила під владу московського царства: так чи ні?


11. До складу московського царства відійшли землі (потрібне підкресліть):

а) Волині

б) Наддніпров’я

в) Чернігово-Сіверщини


12. Які фактори зумовили поступове зростання російського фактору на землях Лівобережжя та Слобожанщини за доби Гетьманщини? Складіть таблицю.

№ п/п	Назва події чи фактора	Наслідки для українців

13. Охарактеризуйте особливість етнополітичної ситуації в незалежній Україні. Чи отримала наша держава у спадщину від СРСР складну міжетнічну ситуацію?


14. Складіть сучасну етнополітичну карту України. Аналізуючи її, розкажіть на які групи за чисельністю можна розділити неукраїнське населення?


15. В яких державних актах забезпечена «рівність прав всіх громадян» України, незалежно від етнічної приналежності? Складіть таблицю.

Назва документа	Основний зміст	Дата затвердження

16. Поясніть відмінність терміну “народ України” у державному та етнічному значенні. Як це враховується у державній етнополітиці?


17. Порівняйте погляди різних політичних сил в Україні щодо моделі сучасної етнополітики? Яка думка вважається більш демократичною?


18. Дайте визначення термінів та понять: “ксенофобія”, “антисемітизм”, “біженці”, “нелегальна міграція”, “культурно-національна автономія”, “федералізм”, “толерантне ставлення до інших етносів”, “національні меншини”, “дискримінація”, “державна мова”, “регіональна мова”, “депортація”. Які з них характеризують сучасну етнополітику України?


19. Порівняйте поняття “міграція” та “еміграція”. Визначте термін “еміграція” та проаналізуйте основні хвилі еміграції українців за кордон. Доведіть, що міграційні процеси були складовою української історії і справили суттєвий відбиток на етнічному складі населення сучасної України. Охарактеризуйте міграційні процеси українців за кордон по окремим географічним регіонам, а також сучасну тимчасову еміграцію (заробітчанство) українців. Як це впливає на розвиток української держави?


20. Проаналізуйте процес утворення українських діаспор, їх взаємодію з Україною, а також роль держави у підтримці українців за кордоном.


Семінар 2.

1. Коли було утворено Центральну Раду (потрібне підкреслити):
   

а) березень 1917; б) квітень 1917;

в) травень 1917; г) жовтень 1917

2. Складіть таблицю “Боротьба Центральної ради за відродження Української держави”.
   

Періоди діяльності	Основні події	Основні підсумки	Історичне значення

3. Чотири Універсали Центральної Ради (заповніть таблицю):
   

Універсал	Дата	Основні положення
І
ІІ
ІІІ
IV

4. Вкажіть на основні напрямки діяльності П.Скоропадського щодо відродження Української держави (квітень-грудень 1918 р.)


5. Складіть порівняльну таблицю моделей української державності, яку будували Центральна рада, гетьман П. Скоропадський, Директорія УНР та ЗУНР.

	ЦР	Гетьманат	Директорія УНР	ЗУНР
1. Політичний лад (монархія, республіка: парламентська, президентська)
2. Соціально-економічний лад (соціалістичний, на основі приватної власності)
3. Зовнішня політика
4. На які політичні сили спиралися
5. Політичний режим (демократія чи авторитаризм)

6. Охарактеризуйте досягнення та прорахунки в діяльності Центральної ради, гетьмана П. Скоропадського, Директорії УНР та ЗУНР в державотворчій діяльності у 1917 – 1920 рр. Складіть таблицю.

№ п/п	Досягнення	Прорахунки

7. Чим був обумовлений курс на об’єднання радянських республік в єдину державу (потрібне підкресліть). Виділить з поданого переліку об’єктивні і суб’єктивні фактори.

а) існування єдиної транспортної системи;

б) диктатура більшовиків в національних республіках;

в) існування традиційних економічних зв’язків між регіонами Росії;

г) курс на світову пролетарську революцію;

д) наявність золотого запасу в Росії;

е) загроза зовнішньої небезпеки;

ж) слабкість національних грошей.


Чи мала Україна свободу вибору: входити чи ні до складу союзної держави?


8. Дайте визначення понять і термінів: “З’їзди рад робочих та селянських депутатів”, “унітарна держава”, “конфедирація”, “федерація”, “автономізація”, “радянська держава”, “диктатура пролетаріату”, “Конституція УРСР”, “загальнонародна держава”.


9. Визначте, чи мала УРСР атрибути суверенної держави: чітко окреслені кордони, адміністративно-територіальний устрій, столицю, систему органів державної влади та управління; військо та силові структури; фінанси, громадянство, зовнішньополітичну діяльність, судову систему, гімн, прапор, герб та ін.


10. Як пояснити протиріччя між офіційно проголошеним народним характером української радянської республіки та репресивними методами державного управління?

Чому в республіці Рад депутатів від робітників та селян відбувалися розкуркулення, голодомори, депортації та репресії?

Які державні структури мали поза конституційний статус і яку роль вони відігравали в радянської держави?


11. Коли було прийнято Декларацію про державний суверенітет України і Акт проголошення незалежності (потрібне підкреслити):

а) 26 квітня 1986 р.; б) 28 вересня 1989 р.;

в) 6 червня 1990 р.; г) 16 липня 1990 р.;

д) 19 серпня 1991 р.; е) 24 серпня 1991 р.


12. Складіть порівняльну таблицю змін у державному статусі України за конституцією УРСР 1978 р. та конституцією 1996 р.?

Зверніть увагу на характер стосунків з іншими державами, громадянство, власну грошову одиницю, зовнішньополітичну діяльність, рівень реальної демократизації державної влади, збройні сили, судову систему.


13. У чому суть сучасної конституційної реформи? Чим відрізняється “президентсько-парламентська” від “парламентсько-президентської” республіки?


14. Яке має значення для демократизації суспільства перехід від принципу “неподільності державної влади” в УРСР до поділу державної влади України на законодавчу, виконавчу та судову?

В чому суть конфліктів між Верховною Радою, Кабінетом Міністрів та Президентом України?


15. Визначте роль Рад народних депутатів в місцевому самоврядуванні на сучасному етапі.


Семінар 3.

1. Кирило-Мефодіївське товариство. Заповніть таблицю.
   

Дата заснування	Засновники	Програмні документи	Основні напрями діяльності

2. Проаналізуйте діяльність гуртка “Руська Трійця”. Заповніть таблицю:

Дата заснування	Засновники	Основні напрями діяльності