Методичні рекомендації до практичних занять та самостійної роботи з "Основ екології" для студентів Ікурсу

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8

Міністерство охорони здоров’я України

Львівський національний медичний університет

імені Данила Галицького

Кафедра загальної гігієни з екологією

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до практичних занять та самостійної роботи

з “Основ екології”

для студентів І курсу

фармацевтичного факультету

Спеціальність “Фармація”

Львів-2011

Методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи з “Основ екології” для студентів І курсу фармацевтичного факультету за спеціальністю “Фармація” .

Методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи з “Основ екології” для студентів І курсу фармацевтичного факультету за спеціальністю “Фармація” складено опорною кафедрою загальної гігієни з екологією Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького згідно з програмою навчальної дисципліни, затвердженої МОЗ України.

Методичні рекомендації підготували: проф. В.І. Федоренко (тема 2, 11 – самостійна робота), доц. І.Г. Мудра (теми 1, 8 – самостійна робота), к.м.н, ас. Л.М. Кіцула (теми 2, 3, 4 – практична робота, тема 3 – самостійна робота), к.б.н., ас. Л.П. Козак (теми 9, 11 – самостійна робота), ас. Н.В. Москвяк (тема 5 – практична робота, теми 2, 7, 10 – самостійна робота), ас. Я.М. Ямка ( теми 1, 5, 6 – самостійна робота), ас. Н.М. Скалецька (тема 1– практична робота, теми 1, 4, 6 – самостійна робота), ас. Пугач Н.О. (теми 1, 6 – самостійна робота).

Під загальною редакцією завідувача кафедри загальної гігієни з екологією, професора В.І. Федоренко.

Рецензенти:

А.К. Маненко, доктор медичних наук, професор кафедри гігієни і профілактичної токсикології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

О.П. Корнійчук, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри мікробіології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Методичні рекомендації схвалено методичною комісією з профілактичної медицини і рекомендовано до друку (протокол № 7 від 18.11.2010 р.).

Відповідальний за випуск: проректор з науково-педагогічної роботи ЛНМУ імені Данила Галицького, професор М. Р. Гжегоцький.

ВСТУП

Екологія – це наука, яка вивчає основні принципи організації та існування всього живого в довкіллі, взаємодію і взаємовідносини всіх складових біосфери і суспільної форми організованості світу. За сучасними уявленнями “Загальна екологія” – це комплексний міждисциплінарний напрямок науки, що досліджує закономірності взаємодії популяції людей з довкіллям, проблеми розвитку народонаселення в процесі еволюції та направленного управління системою “суспільство-природа”.

Метою викладання дисципліни ‘‘Основи екології’’ є навчити майбутнього клінічного фармацевта оволодіти екологічними законами взаємодії популяції людей з навколишнім середовищем, взаємодії живих і неживих компонентів екосистеми, функціонування екосистем і біосфери, а також розуміти характер впливу природних і антропогенних факторів на функціонування екосистем і біосфери в цілому та на організм людини, вміти використовувати методи і опрацьовувати заходи щодо запобігання забруднення навколишнього середовища.

Кінцеві цілі дисципліни: інтерпретувати основні екологічні закони та загальні закономірності взаємодії живих і неживих компонентів екосистеми та популяції людей з навколишнім середовищем; розуміти загальні закономірності адаптації організму людини до різних умов довкілля; знати нормативно-правові аспекти охорони навколишнього середовища та міжнародні концепції природокористування; обґрунтувати заходи запобігання забруднення біосфери, у т.ч. забруднення відходами хіміко-фармацевтичних підприємств.

Основи екології інтегруються з раніше вивченими дисциплінами: біологія, фізика, географія, математика, природознавство, історія, зоологія, ботаніка (середня школа); біофізика, інформатика, хімія.

Методичні рекомендації допоможуть студентам у підготовці до семінарсських занять і самостійної роботи.

Методичні рекомендації до практичних занять складаються з наступних розділів: актуальність теми; навчальні цілі заняття; базові знання та вміння, які отримані студентами в процесі попереднього навчання (міжкафедральне та внутрішньокафедральне інтегрування); зміст теми, який тезово висвітлює основні питання програми; основна і додаткова література для самопідготовки; завдання для самостійної роботи студентів (контрольні питання, тести); навчальні практичні завдання; матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь та навиків.

Методичні рекомендації до самостійних робіт – тем, які не входять до аудиторних занять складаються з розділів: актуальність теми, навчальні цілі, базові знання та вміння, зміст теми, рекомендована література, матеріали для виконання та контролю самостійної роботи студентів (контрольні питання, контрольні тести, задачі). Для виконання самостійної роботи необхідно дати письмові відповіді на контрольні питання, тести, розхв’язати задачі. В академічному журналі викладачем робиться відмітка про зарахування відповідної теми самостійної роботи.

Методичні рекомендації одночасно містять інформацію для викладачів: розподіл часу на практичному занятті (15 % - підготовчий етап заняття, 70 % - основний етап заняття, 15 % - контроль засвоєння теми); контрольні питання, тести і задачі, які застосовується викладачем для контролю знань студентів. Відмітки про присутність студентів на заняттях та поточну успішність (оцінки та конвертація у відповідні бали) виставляється викладачем в академічному журналі.

Форми контролю та система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми дисципліни та «Інструкції про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу», затвердженої МОЗ України (2005).

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичному занятті відповідно до конкретних цілей. (Рекомендується тестовий контроль, розв’язування ситуаційних задач, складання структурно-логічних схем).

Оцінка за поточну навчальну діяльність виставляється на підставі балів за виконання обов’язкової контрольної роботи, яка передбачає відповіді на теоретичні питання, тести та розв’язування ситуаційних задач. Максимальна кількість балів, яка може бути набрана студентом за опрацювання теоретичних питань становить 120 балів, за виконання тестів 40 балів, ситуаційних задач 40 балів. Мінімально необхідна кількість балів за теоретичні питання становить 60 балів і за виконання тестів і ситуаційних задач по 20 балів відповідно.

Оцінка “відмінно” (180-200 балів) – ставиться, якщо студент правильно опрацював не менше, ніж 80 % теоретичних питань і зробив аргументовані висновки, а також дав правильні відповіді не менше, ніж на 80 % контрольних тестів та ситуаційних задач;

Оцінка “добре” (130-179 балів) – ставиться, якщо студент правильно опрацював не менше, ніж 65 % теоретичних питань і зробив аргументовані висновки, а також дав правильні відповіді не менше, ніж на65 % контрольних тестів та ситуаційних задач;

Оцінка “задовільно” (100-129 балів) – ставиться, якщо студент правильно опрацював не менше, ніж 50 % теоретичних питань і зробив аргументовані висновки, а також дав правильні відповіді не менше, ніж на 50 % контрольних тестів та ситуаційних задач;

Оцінка “незадовільно” (0-99 балів) – ставиться, якщо студент не виконав завдання і не зумів його проаналізувати та інтерпретувати, а також дав правильні відповіді менше, ніж на 50 % теоретичних питань, тестів та ситуаційних задач.

Підсумковий контроль засвоєння дисципліни здійснюється у вигляді заліку.

Залік отримують студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою аудиторні заняття та при виконанні контрольної роботи отримали не менше, ніж 100 балів.

ЗМІСТ

Практичні заняття

Стор.

Тема. Схема кругообігу споживчих речовин. Методики визначення у воді розчиненого кисню, амонійного азоту, азоту нітритів і нітратів.......……6

Самостійні роботи

Тема 1. Історія розвитку екології………………………………………………….25

Тема 2. Природні та антропогенні катастрофи…………………………………...27

Тема 3. Популяція як біологічна система, її структура, динаміка. Генетика популяцій.......................................................................................................29

Тема 4. Енергетичні та матеріальні потоки в екологічних системах. Біогеохімічні кругообіги…………………………………………………..32

Тема 5. Методика проведення екологічної експертизи хіміко-фармацевтичних підприємств ..................................................................................................34

Тема 6. Атмосфера, її структура, екологічне значення. Проблеми забруднення та охорони повітряного середовища. Стан повітряного середовища України…………….........................................................………………….34

Тема 7. Гідросфера, її структура, екологічне значення. Водні ресурси. Проблеми забруднення та охорони гідросфери. Екологічні проблеми найбільших річок України, Чорного та Азовського морів...............……37

Тема 8. Літосфера, будова, хімічні та фізичні властивості, функція. Проблеми забруднення та охорони грунту. Сучасний стан ресурсів в Україні....................................................................................................…...39

Тема 9. Радіаційна екологія. Наслідки аварії на Чорнобильській АЕС. Перспективи атомної енергетики…………………………………………41

Тема 10. Біотехнології. Генетична інженерія. Потенційна небезпека широкого впровадження біотехнології……………………………...................…….44

Тема 11. Негативні наслідки для біосфери широкого впровадження комп’ютерної техніки та мобільного телефонного зв’язку.………….…48

Тема 12. Методика розрахунку ГДВ та ефективності атмосфероохоронних споруд ...........................................................................................................

Тема 13. Методика розрахунку ГДС та ефективності водоохоронних споруд ...

Тема 14. Методи захисту довкілля від енергетичного забруднення (шум, вібрація, ЕМП, іонізуюче випромінювання) .............................................

Тема 15. Побічний вплив лікарських речовин на довкілля і здоров’я людини…............................................................................................……...50

Тема 1: Схеми кругообігу споживчих речовин. Методика визначення у воді розчиненого кисню, аміаку, нітритів і нітратів.

Актуальність теми

Кругообіг речовин характерний для екосистем будь-якого рівня організації. У природі відбувається постійний кругообіг води, котрий забезпечується за рахунок випаровування, транспірації води рослинами, випадання опадів.

Розвиток промисловості, транспорту, сільського господарства, урбанізація призвели до того, що природні водойми вже не можуть самоочищатися. За санітарним станом водойм – основних джерел водопостачання населення, проводять лабораторний контроль у динаміці за показниками, що характеризують їх кисневий режим та процес нітрифікації під впливом органічних речовин природного та антропогенного походження. Мета контролю – попередження забруднення водного об’єкту та усунення існуючого для забезпечення безперешкодного господарсько-питного та культурно-побутового водокористування, профілактики виникнення та розповсюдження захворювань водного походження

Навчальні цілі

Знати роль кругообігу речовин та енергії у природі. Знати вплив антропогенного фактора на кругообіг.

Знати методику визначення розчиненого кисню у воді водойм. Знати методику визначення аміачного азоту та азоту нітритів, нітратів у воді водойм. Вміти визначити розчинений кисень, азот аміаку, нітритів, нітратів у воді водойм та дати оцінку отриманим результатам.

Базові знання та вміння

Загальні властивості біосфери. Вчення В.І. Вернадського про біосферу та ноосферу як майбутній стан біосфери. Гігієнічне, фізіологічне, ендемічне та народно-господарське значення води. Гігієнічне значення води для забезпечення населення мінеральними солями і мікроелементами. Роль води у виникненні неінфекційних, в тому числі і ендемічних, захворювань. (біологія).

Зміст теми

Визначення поняття біологічного кругообігу. Кругообіг вуглецю, кисню, азоту, фосфору та води у природі. Екологічне значення якості води. Водні об’єкти, як джерела водопостачання населення.

Проблема антропогенного забруднення води водойм. Джерела забруднення водойм. Шляхи забруднення водних об’єктів. Фізичне, хімічне та теплове забруднення водних об’єктів. Вплив антропогенного забруднення на біоценоз водойм. Вплив забрудненого водного об’єкту на здоров’я населення.

Рекомендована література

Основна:

Джигерей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища (Екологія та охорона природи). Навчальний посібник. - Вид.2-ге, доп. – Львів, Афіша, 2000 – с.34 – 36, 100 – 101, 181 – 201.
Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології: Підручник. – К.: Либідь, 2004. – С. 74- 79.
Лекційний матеріал.

Додаткова:

Основи загальної екології: Підручник /Г.О. Білявський, М.М. Падун, Р.С. Фурдуй. – К.: Либідь, 1993. – C. 51-55, 149-166.
Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. - К.: Здоров'я, 2004. – С. 208-214.

Завдання для самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1.Визначення поняття біологічного кругообігу.

2. Кругообіг вуглецю у природі та його екологічне значення.

3. Кругообіг кисню у природі та його екологічне значення.

4. Кругообіг азоту, фосфору, сірки у природі.

5. Кругообіг мікроелементів. Особливості кругообігу важких металів.

6. Кругообіг води у природі.

7. Екологічне значення якості води.

8. Водні об’єкти , як джерела водопостачання населення.

9. Проблема антропогенного забруднення води водойм.

10. Джерела забруднення водойм. Самоочищення води

11. Шляхи забруднення водних об’єктів.

12. Фізичне, хімічне та теплове забруднення у водних об’єктах.

13. Вплив антропогенного забруднення на біоценоз водойм.

14. Вплив забрудненого водного об’єкту на здоров’я населення.

15. Методика визначення розчиненого кисню у воді водойм.

16. Методика визначення аміачного, нітритного, нітратного азоту у воді водойм.

Контрольні тести

а) дифеніламін; б) бруцин; в) Грісса; г) Неслера.

а) дифеніламін; б) бруцин; в) Грісса; г) Неслера.

4. Наявність у воді азоту амонійних солей у кількості 0,6 мг/л свідчить про ... фекальне забруднення:

а) свіже; б) постійне; в) давнє.

5. Наявність у воді нітратів при відсутності аміаку і нітритів свідчить про ... фекальне забруднення:

а) свіже; б) постійне; в) давнє.

Підготовчий етап заняття (15%)

Контроль рівня знань за темою (контрольні питання, контрольні тести)

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття 70%)

1. Намалювати схему кругообігу води та вуглецю у природі.

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь та навиків

(заключний етап заняття – 15%)

Контрольні завдання

І. Дайте гігієнічне заключення про характер та терміни забруднення вододжерела:

1. При повторному дослідженні зразка води виявлено збільшення вмісту у ньому в порівнянні з попередніми даними аміаку;

2. При дослідженні води встановлено збільшення, у порівнянні з попередніми лабораторними даними, вмісту аміаку, одночасно збільшився вміст нітритів та нітратів;

3. При дослідженні води виявлено підвищений вміст нітратів та повна відсутність аміаку.

Оснащення заняття׃ таблиці, методики визначення.

САМОСТІЙНІ РОБОТИ

(теми, які не входять до аудиторних занять)

ТЕМА 1. Історія розвитку екології

Актуальність теми

Сучасна екологія розвивається як самостійна наука та інтегрує з медичними дисциплінами і, передусім, з гігієною. Це надає спеціалістам широку можливість у вирішенні питань оптимального життєзабезпечення людини в техногеннозміненому довкіллі. Знання історичних етапів розвитку екологічної науки має велике загальноосвітнє та виховне значення для студентів.

Навчальні цілі

Знати основні історичні етапи розвитку екології та значення праць видатних вітчизняних та зарубіжних екологів.

Базові знання та вміння

Знати основні екологічні поняття: біосфера, ноосфера, біогеоценоз, біосистема, популяція, абіотичні та біотичні компоненти біосфери, зв’язок між ними (загальна біологія).

Зміст теми

Значення праць видатних екологів. Виникнення, історія та етапи розвитку екології як науки. Структура сучасної екології. Прикладна екологія, її напрямки.

Рекомендована література

Основна:

4. Лекційний матеріал.

Додаткова:

Матеріали для виконання та контролю самостійної роботи студентів

Контрольні питання

Виникнення, історія та етапи розвитку екології як науки.
Праці Гіппократа, Авіцени та інших вчених Стародавнього Сходу та античного світу про взаємозв’язок здоров’я людини з навколишнім середовищем.
Становлення екології як науки (Геккель Е., Мебіус К., Теслі А. та інші).
Значення праць видатних екологів (К.Ф.Рульє, Т. Гекслі, А.Н. Бекетова, В.І. Вернадського, І.І. Холодного, М.Ф. Рейсмера, В.М. Сукачова, Н.В. Лазарєва, Н.А. Агаджаняна, Ю.Одум та інших).
Сучасний період розвитку екології. Досягнення вітчизняної науки в галузі екології.

Контрольні тести

Засновником поняття “екосистема” вважається:

а) Теслі; б) Сукачов; в) Гіппократ; г) Одум; д) Петтенкофер.

Поняття “екологія, як наука, що вивчає організацію та функціонування надорганізованих систем різних рівнів” запропонував використовувати у 1866 році:

а) Геккель; б) Гумбольд; в) Глогер; г) Тесля; д) Вернадський.

Засновником популяційної екології, як галузі екологічної науки вважають:

а) Ельтон; б) Теслі; в) Аллен; г) Дарвін; д) Геккель.

У якому році був надрукований перший підручник-монографія з екології автором якої був Ч. Ельтон?

а) у 1906 р.; б) у 1896 р.; в) у 1941 р; г) у 1927 р.; д) у 1933 р.

Концепція харчових ланцюгів і кругообігу речовин була розроблена:

а) Р. Ліндерманом; б) Дж. Хатгінсоном; в) Ю.Одумом; г) Л. Левенгуком; д) А. Теслі.

До якої частини структури екології належить аутекологія?

а) Біоекологія; б) Геоекологія; в) Прикладна екологія.

Хто з екологів першим представив біосферу як глобальну екосистему, функціонування і стабільність якої ґрунтується на екологічних законах забезпечення балансу речовин і енергії?

а) Ю.Одум; б) В. Вернадський; в) А. Теслі; г) В. Сєверцев; д) Р. Ліндерманом.

У якому місті відбувся ІІІ ботанічний конгрес де екологія розділилась на екологію особин (аутоекологію) та екологію угруповань (синекологію)?

а) Брюссель; б) Мадрид; в) Неаполь; г) Київ; д) Амстердам.

У яких роках була сформована нова галузь екології людини – популяційна екологія?

а) кінець 19 століття ; б) у 20-х роках 20 століття; в) у 30-х роках 20 століття; г) у 40-х роках 20 століття; д) у 50-х роках 20 століття.

У яких роках в університетах була введена навчальна дисципліна “Екологія’’?

а) у 1890-1901 рр.; б) у 1910-1911 рр.; в) у 1913-1920 рр.; г) у 1922-1930 рр.

Тема 2. Природні та антропогеннні катастрофи

Актуальність теми

З другої половини ХХ століття збільшилася кількість природних та антропогенних катастроф, що призводить до забруднення довкілля, несприятливого впливу на здоров'я (життя) людини та значних матеріальних втрат.

Навчальні цілі

Знати класифікацію природних та антропогенних катастроф.

Знати приклади глобальних природних та антропогенних катастроф в Україні й світі, регіональних катастроф в Україні та їхні медико-екологічні наслідки.

Базові знання та вміння

Знати причини природних екологічних катастроф (біофізика).

Знати основні джерела забруднення навколишнього середовища (основи екології).

Зміст теми

Поняття про катастрофи, аварії. Класифікація катастроф. Природні та антропогенні катастрофи. Хімічні катастрофи, ядерні аварії. Екологічні та медичні наслідки катастроф.

Рекомендована література

Основна:

Білявський Г.Я., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. – К.: Либідь, 1993. – С. 80 – 91, 223 –230, 291 –300.
Г.Я. Білявський, Р.С. Фурдуй, І.Ю Костіков. Основи екології. –К; Либідь, 2004-С.379-382.
Чайка В.Є., Чайка В.В. Екологія. – В.:”Книга-Вега”, 2002. – С. 329-334.
Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища. – Львів: Афіша, 2000. – С.108-112.

Додаткова:

1. О.П. Дежутат, І.В. Коваленко, І.С. Мужик. Цивільна оборона. Львів “Афіша”, 2000. – С. 52 – 96.

2.Зербіно Д.Д., Гжегоцький М.Р. Екологічні катастрофи у світі та в Україні. – Львів. – 2005. – 280 с.

Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів

Контрольні питання

Визначення поняття “катастрофа”, “аварія”.
Класифікація катастроф.
Природні катастрофи׃ повені, землетруси, урагани, зсуви, селі, виверження вулканів тощо. Навести приклади. Їхні екологічні та медичні наслідки.
Техногенні (антропогенні) катастрофи׃ транспортні, хімічні, радіаційні, пожежіЕкологічні катастрофи, викликані людиною.
Сучасні приклади техногенних катастроф: транспортні, хімічні, радіаційні, гідродинамічні аварії, пожежі. Навести приклади. Їхні екологічні та медичні наслідки.
Токсичні харчові катастрофи (хвороба Мінамата, ітай-ітай, хвороби Юшо (Японія), Ю-Генг (Тайвань) та інші.
Причини виникнення смогу (м. Лондон, Лос-Анджелес), парникового ефекту та озонової діри.
Чернівецька хімічна хвороба, основні синдроми.
Ядерні аварії та катастрофи. Медичні і екологічні наслідки аварії на ЧАЕС.
Соціальні катастрофи.
Потенційно-небезпечні технічні об’єкти у Львівській області.

Контрольні тести

До катастроф природного походження належать: а) аварії; б)бурі;
в) військові; г) землетруси; д) епідемії.

2. До надзвичайних ситуацій антропогенного (техногенного) походження належать: а) аварії; б) неврожаї; в) епідемії; г) тероризм;
д) промислові аварії.

3. Смог Лондонського типу називають: а) чорний смог; б) білий смог; в) сухий смог; г) нефос; д) фотохімічний туман.

4. У 1976 р. у м. Севезо (Італія) на хімічному заводі виникла аварія, внаслідок чого стався викид в атмосферу: а) синільної кислоти; б) хлору;
в) аміаку; г) тетрахлордибензодіоксину; д) метилізоціонату.

5. Хвороба Мінамата виникла внаслідок отруєння: а) свинцем; б) кадмієм; в) ртуттю; г) метилртуттю; д)полі хлорованими дифенілами.

6. Хронічне отруєння кадмієм, що надходить із харчовими продуктами, передусім рисом називають: а) хвороба Мінамата; б) хвороба Кешана; в) хвороба ітай-ітай; г) хвороба Юшо; д) хвороба Прасада.

6. Дата аварії планетарного масштабу, що трапилася на ЧАЕС:

а) 26.04.86; б) 26.08.87; в) 16.04.88; г) 13.04.89; д) 26.10.90. е) 26.04.91.

7. Тектонічні процеси це: а) процеси зростання кількості та розмірів міст і їх ролі в житті людини; б) винесення твердих часток і вимивання розчинних речовин з грунту підземними водами; в) процеси створення структурних складових частин РНК; г) процеси, зумовлені внутрішніми силами Землі та впливои космічних причин, які призводять до зміни у земній корі, таких як землетруси, вулканізм; д) процеси утилізації відходів; е) процеси утворення шельфів.

ТЕМА 3. Популяція як біологічна система, її структура, динаміка. Генетика популяцій

Актуальність теми

На тлі тривалого існування в складі єдиної системи між видами в біоценозі склалися взаємні адаптаційні процеси. На основі цих процесів виникає цілий ряд форм взаємодії між видами, які інтегруються у складну регуляторну систему. Створена система забезпечує цілісність і функціональну стійкість біоценотичної системи, тобто підтримуючу її гомеостаз. В якості субсистем у складі біоценозів виступають видові популяції, що виконують функцію біоценотичного колообігу. Будь яка популяція залежить не лише від генетичної різноманітності та пов’язаного з нею потоку генів, а й від факторів довкілля. Світогляд сучасної людини повинен ґрунтуватися на розумінні унікальності життя: виживання людини можливе лише при збереженні життя на Землі (Сутт Т., 1988).

Навчальні цілі

Знати показники, які характеризують популяцію.

Знати роль факторів довкілляя у формуванні чисельності популяції.

Засвоїти популяційний рівень організації живих істот, його структуру та місце в організації біосферних зв’язків.

Вміти інтерпретувати криві виживання популяцій.

Базові знання та вміння

Знати поняття організм, вид, ареал, типи середовищ, форми пристосування, паразитизм (біологія).

Зміст теми

Визначення поняття популяції. Статичні та динамічні показники популяції. Ділянка і територія популяції. Просторова, вікова, статева структура популяції у рослин і тварин. Щільність популяції. Генетика популяцій.

Рекомендована література

Основна:

Основи екології. Підручник /Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй, І.Ю Костіков. – К.: Либідь, 2004. – С. 91-99.
Чайка В.Є., Чайка В.В. Екологія. – В.:”Книга-Вега”, 2002. – С. 70-118.
Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища. – Львів: Афіша, 2000. – С.45-50.

Додаткова:

1. Назарук м.М., Сенгина Б.В. Практикум із основ екології та соціоекології. - Львів: Афіша, 1999. – С. 29-39.

Blog

Методичні рекомендації до практичних занять та самостійної роботи з "Основ екології" для студентів Ікурсу

Содержание

ЗМІСТ