Методичні рекомендації до практичних занять та самостійної роботи з "Основ екології" для студентів Ікурсу

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Матеріали для виконання та контролю самостійної роботи студентів Контрольні задачі Тема 12. Методика розрахунку ГДВ та ефективності атмосфероохоронних споруд Навчальні цілі Базові знання та вміння Зміст теми Контрольні задачі ТЕМА 13: Методика розрахунку ГДС та ефективності водоохоронних споруд Навчальні цілі Базові знання та вміння Зміст теми Тема 14. Методи захисту довкілля від енергетичного забруднення (шум, вібрація, ЕМП, іонізуюче випромінювання) Навчальні цілі Базові знання та вміння

Подобный материал:

• Методичні рекомендації до практичних занять І самостійної роботи з гігієни та екології, 1563.69kb.
• Методичні вказівки до виконання практичних занять І самостійної роботи з дисципліни, 583.93kb.
• Методичні вказівки для самостійної роботи та практичних занять з дисципліни «Інтелектуальна, 278.72kb.
• Програма, плани семінарських занять та методичні рекомендації щодо самостійної роботи, 372.3kb.
• Методичні рекомендації до семінарських занять та організації самостійної роботи з курсу, 961.94kb.
• Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів затверджена, 674.29kb.
• Навчальна програма плани І методичні рекомендації до семінарських занять методичні, 1297.92kb.
• Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів для усіх напрямків підготовки, 576.6kb.
• Навчально-тематичний план курсу "Менеджмент" 4 Програма курсу "Менеджмент" 5 Методичне, 3026.86kb.
• Методичні рекомендації та завдання для самостійної роботи студентів денної та заочної, 2076.33kb.

Матеріали для виконання та контролю самостійної роботи студентів

Контрольні питання

1. Класифікація електромагнітних полів за частотою та довжиною хвилі.
   
2. Основні джерела забруднення довкілля електромагнітними випромінюваннями.
   
3. Вплив електромагнітних полів на довкілля та організм людини.
   
4. Шкідлива дія мобільних телефонів на організм людини (вплив на біоелектричну активність мозку, ендокринну та імунну системи, показники уваги, характер сну).
   
5. Технічні стандарти, що визначають дію на організм людини радіочастот випромінюваних мобільними телефонами (SAR).
   
6. Гігієнічні рекомендації для користувачів мобільних телефонів.
   
7. Види зрушень в організмі людини під час роботи з персональним комп’ютером.
   
8. Гігієнічні правила для користувачів комп’ютерної техніки.
   

Контрольні тести

1. Яка частота коливань відповідає ЕМП надвисокої частоти?

а) 300 кГц - 3 МГц; б) 30 МГц - 300 МГц; в) 300 МГц - 300 ГГц; г) 100 кГц - 300 кГц; д) 30 ГГц - 300 ГГц.

2. Вкажіть одиниці напруженості електричного (І) та магнітного (ІІ) поля:

а) Вт/м²; б) А/м²; в) Гц; г) В/м; д) Вт/ см²; е) лк; є) дБ.

3. Які системи є найвразливішими щодо негативного впливу ЕМП?

а) травна; б) серцево-судинна; в) опорно-рухова; г) ендокринна; д) нервова; е) сечовивідна.

4. Якими характеристиками випромінювання передусім зумовлений характер та ступінь біологічної дії ЕМП?

а) частотою; б) амплітудою; в) напругою; г) потужністю.

5. Якою повинна оптимальна температура, відносна вологість та швидкість руху повітря у приміщенні при роботі з персональним комп’ютером?

а) 21-22⁰С; 50-65 %; 0,1-0,15 м/с; б) 16-17⁰С; 25-35 %; 0-0,01 м/с;

в) 23-25⁰С; 65-75 %; 0,3-0,5 м/с.

6. Вкажіть мінімальний рівень освітлення у приміщенні при роботі з персональним комп’ютером: а) 100-300 лк; б) 300-500 лк; в) 500-600 лк; г) 800-900 лк; д) 800-1200 лк.

7. Якою повинна бути мінімальна віддаль від екрану до шкіри обличчя і рук при роботі з персональним комп’ютером?

а) 10 см; б) 20 см; в) 30 см; г) 40 см; д)50 см.


Контрольні задачі

Визначити гранично допустимі рівні величин електромагнітної енергії радіочастот на території житлової забудови:

а) для довгохвильового діапазону; б) ультракороткого діапазону;

в) мікрохвильового діапазону.


Тема 12. Методика розрахунку ГДВ та ефективності атмосфероохоронних споруд


Актуальність теми

Охорона та оздоровлення повітряного басейну, профілактика гострих та хронічних захворювань хімічної етіології, створення оптимальних санітарно-побутових умов проживання населення, збереження тваринного та рослинного світу базується на обмеженні забруднення атмосферного повітря шкідливими викидами промислових підприємств шляхом обґрунтування і розрахунками гранично допустимих викидів шкідливих речовин, ефективності роботи атмосфероохоронних споруд на промислових підприємствах.


Навчальні цілі

Ознайомитися з методиками розрахунку нормативу гранично допустимого викиду (ГДВ), необхідного ступеня очищення газоповітряної суміші для досягнення нормативу ГДВ.

Знати комплекс атмосфероохоронних заходів, які впроваджуються на виробництві для досягнення нормативу ГДВ.

Ознайомитися з методикою розрахунку ступеня небезпечності викидів, що створюються у приземному шарі атмосфери до і після впровадження ГДВ.


Базові знання та вміння

Знати хімічний склад чистого атмосферного повітря та значення його окремих компонентів.

Знати методи визначення хімічних речовин (хімія), колообіг речовин у природі (біологія). Джерела та шляхи забруднення атмосферного повітря.


Зміст теми

Антропогенний вплив на повітряне середовище. Закономірності розповсюдження забруднень у приземному шарі атмосфери. Вплив метеорологічних чинників на ступінь забруднення атмосферного повітря. Атмосфероохоронні заходи: законодавчі, планувальні, технологічні, санітарно-технічні. Поняття «гранично допустима концентрація». Поняття “гранично допустимий викид” шкідливих речовин, призначення та мета встановлення, контроль за дотриманням. Методики розрахунків нормативу ГДВ, небезпечності викидів у приземному шарі атмосфери до і після впровадження ГДВ, необхідного ступеня очищення газоповітряної суміші та ефективності роботи атмосфероохоронних споруд.


Рекомендована література

Основна:

1. Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища. – Львів: Афіша, 2000. – С. 81-83, 101-108, 201-237.

2. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи загальної екології. – Київ: Либідь, 2004. – С. 23, 130-148.
   
3. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. – Київ: Либідь, 1993. – С. 18-19, 104-109, 147-148.
   

4. Лекційний матеріал.


Додаткова:

1. Чайка В.Є., Чайка В.В. Екологія. – В: Книга-Вега, 2002. – С. 243-249.

2. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. – Львів: Афіша, 2000. - С.62-68.

3. Комунальна гігієна / за ред. Є. Г. Гончарука. – К.: Здоров’я, 2003. – С. 192-326.

Завдання для самостійної роботи студентів


Контрольні питання:

1. Гігієнічні вимоги до якості атмосферного повітря населених місць.
   
2. Основні джерела забруднення атмосферного повітря.
   
3. Сформулюйте поняття ГДВ (гранично допустимий викид), його призначення, мета розрахунку.
   
4. Поняття ГДК (гранично допустима концентрація) хімічних домішок у атмосферному повітрі.
   
5. Вплив забрудненого атмосферного повітря на здоров’я населення за часом прояву ефекту та санітарно-побутові умови життя.
   
6. Заходи захисту атмосферного повітря (планувальні, технологічні та санітарно-технічні).
   

Контрольні тести

1. Склад атмосферного повітря (об. %):

І. Кисень а) 40; б) 36; в) 20,9; г) 9,8; д) 5;

ІІ. Азот е) 94; є) 90; ж) 78; з) 59; и) 58;

ІІІ. Вуглекислий газ і) 4,7; к) 1; л) 0,5; м) 0,1; н) 003.

2. До найбільш поширених токсичних речовин, котрі забруднюють атмосферу належать:

а) азот; б) оксид вуглецю; в) діоксид сірки; г) кисень; д) вуглеводні.

3. При забрудненні атмосфери вулканічними виверженнями у повітря попадають такі домішки:

а) тверді частки; б) оксид вуглецю; в) діоксид сірки; г) леткі вуглеводні;
д) оксид азоту.

4. Внаслідок лісових пожеж атмосфера найбільше забруднюється:

а) оксидом вуглецю; б) поліциклічними ароматичними вуглеводнями;
в) діоксидом сірки; г) оксидом азоту; д) леткими вуглеводнями.

5. Із викидами автотранспорту в атмосферу попадають такі забруднювачі:

а) оксид вуглецю; б) поліциклічні ароматичні вуглеводні; в) діоксид сірки; г) оксид азоту; д) леткі вуглеводні.

6. Внаслідок діяльності нафтопереробних заводів атмосфера забруднюється:

а) оксидом вуглецю; б) поліциклічними ароматичними вуглеводнями;
в) діоксидом сірки; г) оксидом азоту; д) леткими вуглеводнями.

7. Для розрахунку розрахунку ступеня небезпечності викидів за рівнем С_{м(макс. конц.)} до впровадження ГДВ та ефективності впроваджених атмосфероохоронних споруд необхідно знати:

а) коефіцієнт, який визначає умови горизонтального та вертикального розсіювання шкідливих речовин у атмосферному повітрі; б) ГДВ;
в) безрозмірний коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин у атмосфері; г) безрозмірні коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду; д) кількість шкідливої речовини, що викидається у атмосферне повітря.

8. Для розрахунку розрахунку ступеня небезпечності викидів за рівнем С_м після впровадження ГДВ та ефективності впроваджених атмосфероохоронних споруд необхідно знати:

а) кількість шкідливої речовини, що викидається у атмосферне повітря;
б) ГДК; в) коефіцієнт, який визначає умови горизонтального та вертикального розсіювання шкідливих речовин у атмосферному повітрі; г) безрозмірний коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин у атмосфері; д) ГДВ.

9. Для розрахунку ступеня необхідної очистки викидів для дотримання нормативу ГДВ використовують формулу:

а) %; б) %; в) г%;
г) %; д) %.

10. Для розрахунку нормативу ГДВ для для поодинокого джерела з круглим гирлом нагрітої газоповітряної суміші необхідно знати:

а) ГДВ; б) ГДК; в) висоту джерела викиду над рівнем землі; г) коефіцієнт, який визначає умови горизонтального та вертикального розсіювання шкідливих речовин у атмосферному повітрі; д) кількість шкідливої речовини, що викидається у атмосферне повітря, г/с.


Контрольні задачі

Перелічити показники, які необхідно мати для розрахунку:

а) ступеня небезпечності викидів за рівнем максимальної концентрації до впровадження ГДВ; б) ступеня небезпечності викидів за рівнем максимальної концентрації після впровадження ГДВ; в) нормативу ГДВ для для поодинокого джерела з круглим гирлом нагрітої газоповітряної суміші.


Інформаційно-методичний матеріал

Ознайомитися із методикою розрахунку ГДВ та ступеня необхідної очистки викидів за даними ситуаційної задачі.

Задача. У Львівській області передбачається будівництво підприємства, у викидах якого буде міститись сірководень. Технологічні та метеорологічні параметри підприємства: М (кількість шкідливої речовини, що викидається у атмосферне повітря, г/с; (при наявності очистки значення М приймається після очистки) = 45,0 г/с; F (безрозмірний коефіцієнт, що враховує швидкість осідання шкідливих речовин у атмосфері: для газів та дрібнодисперсних аерозолів з нульовою швидкість осідання F = 1) = 1; m = 0,9; n = 1,2 (m, n - безрозмірні коефіцієнти, що враховують умови виходу газоповітряної суміші з гирла джерела викиду.); V (об’єм газоповітряної суміші, м³/с) = 50,0 м³/с; H (висота джерела викиду над рівнем землі) = 80 м, А (коефіцієнт, який визначає умови горизонтального та вертикального розсіювання шкідливих речовин у атмосферному повітрі (для України) = 160), ΔТ (різниця між температурами газоповітряної суміші і атмосферного повітря, ^оС) = 120^оС. ГДК (гранично допустима концентрація) сірководню у атмосферному повітрі (середньодобова) = 0,008 мг/м³. Необхідно: 1. Розрахувати: а) норматив ГДВ сірководню у атмосфері, г/с; в) ступінь необхідної очистки викидів для дотримання нормативу ГДВ сірководню у атмосферу

Визначити ступінь небезпечності викидів до впровадження нормативу ГДВ та після впровадження атмосфероохоронних заходів для дотримання нормативу ГДВ сірководню на виробництві.

Приклад розв’язування задачі

1. Розрахунок нормативу ГДВ сірководню у атмосферу, г/с.
   

2. Розрахунок ступеня необхідної очистки викидів для дотримання нормативу ГДВ сірководню у атмосферу




3. Визначення ступеня небезпечності викидів до впровадження нормативу ГДВ та після впровадження атмосфероохоронних заходів для дтримання нормативу ГДВ сірководню на виробництві:

До впровадження ГДВ:





Після впровадження атмосфероохоронних заходів для дотримання ГДВ на виробництві:


(рівень ГДК)


Висновок: Оцінка отриманих результатів свідчить, що при досягненні ГДВ сірководню 5,39 г/с у об’ємі газоповітряної суміші 50 м³/с на виході з гирла у атмосферу будуть забезпечені умови при яких С_м на межі СЗЗ та над територією для поселення буде на рівні ГДК при впровадженні комплексу заходів:

1. Встановлення очисних споруд із ступенем очистки викидів від сірководню 88,03 %.
   
2. Впровадження і дотримання ГДВ сірководню на виробництві.
   
3. Проведення постійного контролю за дотриманням ГДВ шляхом встановлення на викиді реєструючої автоматичної апаратури.
   
4. Проведення контролю за вмістом сірководню у приземному шарі атмосфери над територією для поселення.
   

ТЕМА 13: Методика розрахунку ГДС та ефективності водоохоронних споруд


Актуальність теми

Основна небезпечність випуску виробничих стічних вод – порушення санітарного режиму водойм внаслідок надходження завислих, органічних та токсичних речовин, що створює реальну загрозу гострого або хронічного отруєння людей, домашніх тварин, водних організмів.

Обмеження забруднення досягається обґрунтуванням і розрахунками гранично допустимих скидів шкідливих речовин, ефективності роботи водоохоронних споруд на промислових підприємствах. Розрахунок технологічної та гігієнічної ефективності водоохоронних споруд у складі обраної схеми очищення стічних вод і постійний контроль за дотриманням розрахованих величин при їхній експлуатації є необхідним заходом охорони водойм від забруднення і важливою умовою зміцнення здоров’я населення.


Навчальні цілі

Ознайомитися з методикою розрахунку ефективності роботи водоохоронних споруд по очищенню стічних вод на хіміко-фармацевтичних підприємствах,

Засвоїти методику розрахунку умов скиду стічних вод у водойми.

Вміти оцінити отримані результати та сформулювати висновки.


Базові знання та вміння

Знати методи визначення хімічних речовин (хімія), колообіг речовин у природі (біологія). Джерела та шляхи забруднення водних об’єктів.


Зміст теми

Джерела забруднення поверхневих водойм. Заходи із санітарної охорони водних об’єктів. Поняття “гранично допустимий скид”. Поняття ГДК хімічних домішок у воді водойм. Водоохоронні споруди по очищенню стічних вод. Методика розрахунку ефективності роботи водоохоронних споруд на промислових підприємствах. Поняття про біохімічну потребу кисню (БПК). Обґрунтування гігієнічного заключення про можливість та умови використання води для питних та господарсько-побутових потреб.


Рекомендована література

Основна:

1. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С., Костіков І.Ю. Основи загальної екології. – Київ: Либідь, 2004. – С. 21-22, 148-161.
   
2. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. – Київ: Либідь, 1993. – С.18-19, 104-109.
   
3. Джигирей В.С., Сторожук В.М., Яцюк Р.А. Основи екології та охорона навколишнього природного середовища. – Львів: Афіша, 2000. – С.93-101, 181-201.
   
4. Лекційний матеріал.
   

Додаткова:

1. Чайка В.Є., Чайка В.В. Екологія. – В: Книга-Вега, 2002. – С. 243-249.
   
2. Даценко І.І. Гігієна та екологія людини. – Львів: Афіша, 2000. - С.35-41.
   
3. ДСанПіН №383, 1996 р. “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання”.
   

4. “Санітарні правила по влаштуванню і утриманню колодязів, каптажів джерел, що використовуються для децентралізованого господарсько-питного водопостачання”, 1975.

5. СанПіН № 4630-88 “Санітарні правила і норми охорони поверхневих вод від забруднення”.

6. “Санітарні правила влаштування та утримання колодязів і каптажів джерел, що використовуються для децентралізованого господарсько-питного водопостачання", 1975.

Завдання для самостійної роботи студентів


Контрольні питання

1. Основні джерела забруднення водойм.
   
2. Сформулюйте поняття ГДС (гранично допустимий скид). Призначення ГДС, мета розрахунку.
   
3. Поняття ГДК хімічних домішок у воді водойм.
   
4. Методика оцінки ступеня забруднення водних об’єктів на основі індекса забрудення.
   
5. Способи очищення стічних вод (мехнічні, фізичні, хімічні, фізико-механічні, фізико-хімічні, біологічні).
   
6. Водоохоронні споруди по очищенню стічних вод.
   

Контрольні тести

1. Гігієнічні вимоги до складу і властивостей води водних об’єктів в пунктах господарсько-питного і культурно-побутового водокористування включають такі органолептичні показники:
   

а) завислі речовини; б) плаваючі домішки; в) прозорість; г) колір; д) смак.

2. Гігієнічні вимоги до складу і властивостей води водних об’єктів в пунктах господарсько-питного і культурно-побутового водокористування включають такі мікробіологічні показники:
   

а) збудники захворювань; б) коліфаги; в) колі-титр; г) колі-індекс;
д) мікробне число.

3. У підземні водоносні горизонти полютанти надходять шляхом:
   

а) фільтрації рідких стоків підприємств та атмосферних опадів, що промивають тверді відходи; б) фільтрації з полів, зрошуваних забрудненими стічними водами та оброблюваних отрутохімікатами і хімдобривами;
в) проникнення через колодязі, свердловини та карстові порожнини;
г) бокової та вертикальної фільтрації забруднених річкових і озерних вод;
д) іінфільтрації забруднених атмосферних опадів.

4. В залежності від ступеня забруднення водні об’єкти бувають:
   

а) оптимального ступеня забруднення; б) допустимого ступеня забруднення; в) високого ступеня забруднення; г) помірного ступеня забруднення;
д) надзвичайно високого ступеня забруднення.

5. Для водних об’єктів І та ІІ кактегорії використовуть такі показники забруднення:
   

а) гігієнічний режим; б) токсикологічний режим; в) санітарний режим;
г) бактеріологічний режим; д) індекс забруднення.

6. Для водних об’єктів помірного ступеня забруднення ступінь перевищення ГДК_орг становить: а) 1; б) 4; в) 8; г) 10; д) 12.
   
7. Для водних об’єктів високого ступеня забруднення ступінь перевищення ГДК_орг становить: а) 1; б) 4; в) 8; г) 10; д) 12.
   
8. Для водних об’єктів надзвичайно високого ступеня забруднення ступінь перевищення ГДК_токс становить: а) 1; б) 3; в) 10; г) 150; д) 200.
   
9. Для водних об’єктів високого ступеня забруднення ступінь перевищення ГДК_токс становить: а) 1; б) 3; в) 10; г) 150; д) 200.
   
10. Для водних об’єктів допустимого високого ступеня забруднення ступінь перевищення ГДК_токс становить: а) 1; б) 3; в) 10; г) 150; д) 200.
    

Контрольні задачі

Перелічити показники, які необхідно мати для визначення:

а) ефективності роботи очисних споруд за завислими речовинами;

б) ефективності роботи очисних споруд за рівнем БПК;

в) умов скиду стічних вод у водойму за завислими речовинами;

г) умов скиду стічних вод у водойму за рівнем БПК.


Інформаційно-методичний матеріал

Ознайомлення із методикою розрахунку ефективності роботи очисних споруд та умовами скиду стічних вод за даними ситуаційної задачі.

Задача. На хіміко-фармацевтичному підприємстві очищення виробничих стічних вод передбачається за схемою: механічна, біологічна очистка і знезараження. Скид очищених стоків з середнім розходом q = 0,4 м^З/с, планується у річку, яка через 34 км вниз по течії використовується для господарсько-питних потреб. Розрахунковий розхід ріки поблизу пункту водокористування Q = 80 м^З/с, коефіцієнт розбавлення а = 0,9. Вище скиду завислі речовини – 1,5 мг/дм³, БПК_{20 (біохімічна потреба кисню на 20 добу)} – 1,6 мг/дм³ Дані лабораторного аналізу стічної рідини за етапами очистки наведені в таблиці

Показники	Стічна вода
	що надходить на очищення	після радіальних відстійників	після аерофільтрів	після хлорування
Завислі речовини, мг/дм3	95	68	38	11,3
БПК20 О2мг/дм3	124	104	31	15,7

Необхідно:

1. Визначити ефективність роботи очисних споруд по очищенню стічних вод на підприємстві за прийнятою схемою.

2. Оцінити ефективність роботи очисних споруд по очищенню стоків на підприємстві за прий­нятою схемою.

3. Розрахувати умови скиду стічних вод промислового підприємства у водойму за:

а) концентрацією завислих речовин;

б) рівнем БПК₂₀;

4. Оцінити отримані результати.

5. Сформулювати висновки.

6. Запропонувати при необхідності рекомендації.


Приклад розв’язування задачі


1.Визначення ефективності роботи очисних споруд за:

а) завислими речовинами:

, де

б) БПК₂₀ :





Д - ступінь очищення стічних вод за прийнятою схемою, %

С - вміст завислих речовин та розчиненого кисню (відповідно).

К - рівень тих же показників після останнього етапу очищення стіч­них вод.


2. Визначення умов скиду стічних вод у водойму:


а) за завислими речовинами:

мг/дм³, де

К_ст– концентрація органічних речовин, яка повинна бути досягнута в процесі очистки стічних вод.

а – коефіцієнт забезпеченості розбавлення.

Q – середній розхід води в річці (найменші витрати води у річці в маловодний меженний період при 95 % забезпеченні стоку за даними гідрометеослужби).

q – розхід промислової стічної води (визначається за технологічними розрахунками і спеціальними замірами).

К_доп– допустиме збільшення вмісту завислих речовин у воді водойми 1 категорії за нормативним документом (0,25 мг/дм³).

К_р– вміст завислих речовин у річці вище скиду стічних вод.


б) за рівнем БПК:

мг/дм³ О₂, де

К_ст– допустима величина БПК стічних вод при якій випуск стоків у водойму забезпечиться на рівні 3-6 мг/дм³

а – коефіцієнт забезпеченості розбавлення.

БПК_t– допустима величина суміші річкової води і стоків у контрольному пункті водокористування.

БПК_р– БПК річкової води вище місця випуску стічних вод.

Q – розхід води в річці.

q – розхід промислових стічних вод.


Висновок: Прогнозні розрахунки по визначенню умов скиду стічних вод свідчать, що при спуску доочищених, за прийнятою схемою, стічних вод у об’ємі 0,4 м³/с у водойму з розходом води 80 м³/с і коефіцієнтом змішування 0,9 можна гарантувати, що якість води у контрольному пункті водокористування (за 1 км вище від водозабору) буде відповідати вимогам нормативного документу для водойм I категорії водокористування.


Тема 14. Методи захисту довкілля від енергетичного забруднення (шум, вібрація, ЕМП, іонізуюче випромінювання)


Актуальність теми

Шум, вібрація, електромагнітне випромінювання – це вельми поширені у сучасному урбанізованому середовищі фізичні чинники, котрі здатні негативно впливати на стан здоров’я людей та знижувати їх працездатність.

Широке запровадження у даний час джерел іонізуючого випромінювання у промисловості, а також медичній практиці, як з лікувальною так і з діагностичною метою, зумовлює значний ризик забруднення довкілля радіонуклідами та складає небезпеку для здоров’я населення, з огляду на імовірність формування специфічних патологічних станів.

Профілактика специфічного і неспецифічного впливу шуму, вібрації, електромагнітних полів різних діапазонів на організм людини ґрунтується на гігієнічній оцінці та регламентуванні вказаних чинників в комунальній і промисловій зонах. Важливе значення має дотримання умов безпечного використання джерел іонізуючого випромінювання.


Навчальні цілі

Знати джерела енергетичного забруднення.

Знати основні прояви біологічної дії шуму, вібрації, ЕМП, іонізуючого випромінювання.

Вміти визначити провідні превентивні заходи захисту від енергетичного забруднення.


Базові знання та вміння

Знати будову слухового аналізатора (загальна біологія), поняття про слухове, больове, тактильне сприйняття (загальна біологія), про фізичну природу звуку, електричне, магнітне та електромагнітне поле, амплітуду, період і частоту коливань, довжину хвилі, силу звуку і звуковий тиск (фізика).

Знати класифікацію іонізуючих випромінювань (фізика).