Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів для усіх напрямків підготовки (спеціальностей) студентів бакалаврського циклу нтуу «кпі»

Вид материала

Методичні рекомендації

Содержание Назви навчального закладу Хто засновник IV. Індивідуальні завдання до самостійної роботи Методичні рекомендації до виконання Організаційна підготовка до роботи та її написання Мета роботи – проаналізувати соціально-економічні та політичні передумови виникнення того чи іншого явища в українській історії Захист роботи.

Подобный материал:

• Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів з дисципліни, 183.12kb.
• Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів затверджена, 674.29kb.
• Методичні вказівки для самостійної роботи та практичних занять з дисципліни «Інтелектуальна, 278.72kb.
• Завдання та методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни основи, 277.62kb.
• Містить рекомендації з організації самостійної роботи для студентів заочної І денної, 253.03kb.
• Містить рекомендації по організації самостійної роботи, зокрема, по підготовці студентів, 499.21kb.
• Програма та методичні рекомендації з дисципліни „ соціальна антропологія" для магістрів, 504.88kb.
• Методичні рекомендації до практичних занять та самостійної роботи з "Основ екології", 726.43kb.
• Методичні рекомендації до семінарських занять І матеріали для організації самостійної, 649.53kb.
• Методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів, які навчаються, 612.78kb.

Хто очолював Українську Гельсінську Спілку?


а) В. Чорновіл; б) Л. Лук’яненко;

в) І. Дзюба; г) М. Руденко.


Назвіть діячів української культури, що брали участь у дисидентському та правозахисному рухах.

18. Складіть таблицю “Основні етапи формування багатопартійної системи на Україні”:

№ п /п	Етапи	Характеристика	Основні партії та їх лідери

19. Складіть порівняльну таблицю “Класифікація політичних партій в Україні на сучасному етапі”

Політорієнтація	Назви партій	Лідери
центристи
ліві
праві

20. Дайте визначення поняттям: “політична система”, “одно- та багатопартійна система”, “партія влади”, “опозиція”, “адмінресурс”, “політична партія”, “громадська організація” вибори на мажоритарної та пропорційної основі, “виборча система”, “місцеве самоврядування”.


Семінар 4.

1. Який час становлення та розвитку освіти на українських землях?
   

2. Назвіть типи шкіл, заснованих у період Київської Русі? Представники яких верств населення у них навчалися?
   

3. Вкажіть назви літописних, релігійних та світських книг, які читали освічені люду у Київської Русі? Чи знаєте ви їх авторів?
   

4. Коли розпочалося книгодрукування на українських землях? Назвіть центри книгодруку.
   

5. Складіть таблицю “Розвиток національної освіти на Україні у литовсько-польську та козацьку добу”.
   

Назви навчального закладу	Хто заснував

6. Назвіть прізвища відомих представників української еліти, які сприяли створенню вищої освіти на наших землях.

7. Дайте визначення поняттям: “братство”, “братська школа”, “січова школа”, “колегіум”, “Острозька Академія”, “Києво-Могилянська Академія”, “церковно-приходська школа”.

8. Дайте характеристику освітній реформи на українських землях у складі Російської імперії у другій половині ХІХ ст. Що означають назви: “земська школа”, “навчальний округ”, “реальна та класична гімназії”, “автономія університету”, “система промислово-технічної освіти”, “недільна школа”, “ліцей”, “семінарія”.


9. Складіть таблицю “Розвиток вищої освіти на Україні у ХІХ ст.”.

№ п /п	Назви навчального закладу	Хто засновник

10. Визначте основні події, пов’язані зі заснуванням та діяльністю Київського політехнічного інституту. Які наукові школи у КПІ були створені та які науковці здобули світове визнання?


11. Проаналізуйте боротьбу за українізацію освіти у часи Центральної Ради та Гетьманату. Яке це мало значення для становлення національної школи?


12. Визначте основні етапи розвитку освіти в УРСР: від ліквідації не писемності до запровадження загальної середньої освіти. Чи можна стверджувати, що вона була національною?


13. Проаналізуйте запровадження ідей Болонського процесу у вищій освіті в Україні, в НТУУ “КПІ”. Зробити власні пропозиції щодо удосконалення організації навчання.


14. Охарактеризуйте розвиток історичної науки в Україні XVIII – ХІХ ст. Назвіть відомих українських істориків та назву їх досліджень.


15. Назвіть основні етапи боротьби за створення на українських землях Академії наук. Яку роль відіграло створене у Галичині наукове товариство ім. Т.Г. Шевченко? Хто був першим Президентом Академії Наук України і коли вона була заснована?


16. Складіть таблицю “Суть та значення сучасної науково-технічної революції”.

№ п/п	Визначення етапів	Основні наукові та технічні відкриття	Наслідки НТР

Проаналізуйте розвиток науки і техніки України як невід’ємної частини світської науково-технічної революції.


17. Розкрийте суть термінів: “постіндустріальне суспільство”, “науково-технічні досягнення”, “інформаційне суспільство”, “інноваційна модель розвитку економіки”, “інтенсивний шлях розвитку”, “космічна галузь”, “комплексна автоматизація виробництва”, “прикладна та фундаментальна наука”, “технополіс”, “ресурсозберігаючі технології”, “основні засади техніко-промислової політики” тощо.


IV. Індивідуальні завдання до самостійної роботи

Самостійна робота студентів передбачає крім підготовки та виступів на семінарських заняттях, ще й вивчення індивідуально окремих питань дисципліни, що не увійшли до переліку лекційних і семінарських завдань. Лектор самостійно визначає умови та форми звітності студентів щодо цього типу роботи. Також елементом науково-дослідної самостійної роботи студента є написання реферату.

При здійсненні цього комплексу самостійної роботи студент повинен сформувати такі здатності та систему умінь:

• за результатами аналізу історичних джерел та історіографічної літератури, використовуючи ознаки соціально-історичних епох, та критеріїв причинно-наслідкових зв’язків історичних процесів, визначити закономірності формування та розвитку етнополітичних процесів в Україні;
  
• мати уявлення та усвідомлювати основні історіософські концепції щодо формування та розвитку українського етносу;
  
• визначити основні закономірності, суть і наслідки історичних періодів і процесів українського державотворення;
  
• сформулювати особливості історичного пошуку оптимальних моделей будівництва незалежної України;
  
• аналізуючи сучасні документи та історичні матеріали, що відтворюють закономірності попереднього життя українського народу, визначити особливості сучасного соціально-політичного розвитку українського суспільства та його перспективу;
  
• схарактеризувати історичні аспекти появи чисельних соціальних і етнічних груп в Україні, найбільш характерні риси їх спілкування між собою в рамках держави;
  
• показати зародження історично української соціальної системи, наявність в ній ознак міжнародного впливу, поєднання історичного і сучасного;
  
• визначити об’єктивні умови і суб'єктивні фактори в процесах гуманітарного та політичного життя народу.
  

IV.1. Питання програми, які пропонуються для самостійного вивчення.


Розділ 1. Тема 1.1.

1. Еволюція концепцій та історіографії основних проблем курсу, його наукова періодизація.
   
2. Історіографія проблеми генезису українського народу.
   
3. Початок людської цивілізації на території України, Трипільська доба, після трипільська, скіфо-сарматська, слов'янська доба.
   
4. Теорія походження слов'ян та історіографія проблеми генезису українського народу.
   
5. Основні періоди формування українського народу, становлення української нації.
   

Тема 1.2.

1. Міжетнічні конфлікти у національно-визвольному русі на західноукраїнських землях у період 1918-1920 рр.
   
2. Етнічний фактор у політиці Російської влади на Україні 1917-1920 рр.
   
3. Проблеми взаємостосунків між різними етнічними спільнотами та їх вирішення у часи українізації.
   
4. Західноукраїнські землі в 20-30-х роках. Режим соціального і національного гноблення в Галичині, Буковині, Закарпатті. Розвиток національно-визвольного руху.
   
5. Етнополітичні проблеми в Україні періоду Другої світової та Великої Вітчизняної воєн.
   
6. Задоволення національно-мовних і культурних проблем усіх етносів в Україні.
   
7. Повернення незаконно депортованих народів та проблеми відродження їх культури.
   

Розділ 2. Тема 2.1.

1. Становлення і розвиток суспільних зв'язків в Україні в додержавний період. Організація суспільства Трипільської, Середньо-Стогівської та інших культур.
   
2. Слов'янський період розвитку української державності. Держави антів, дулібів та ін.
   
3. Спільна боротьба українського і литовського народів проти татаро-монголів.
   
4. Боротьба українського народу проти іноземних поневолювачів. Виникнення козацтва.
   
5. Суть та наслідки Зборівського та Білоцерковського договорів.
   
6. Запорізька Січ: територія та суспільно-політичний лад.
   
7. Занепад і ліквідація козацько-гетьманської держави в другій половині XVIII століття. Причини і наслідки.
   

Тема 2.2.

1. Селянські, військові та робітничі рухи в 1917-1920 рр. в Україні.
   
2. Жовтневі події в Україні в 1917 р. Проголошення УНР. Встановлення Радянської влади в Україні.
   
3. Заключний етап громадянської війни в Україні (кінець 1919- 1920 рр.). Україна в радянсько-польській війні, розгром військ Врангеля.
   
4. ЗУНР після Акту Злуки з УНР. Окупація західноукраїнських земель Польщею, ліквідація державотворчих здобутків українців.
   
5. Утворення СРСР та входження до нього України.
   
6. Велика Вітчизняна війна. Роль УРСР в остаточному розгромі фашистської Німеччини та її союзників.
   
7. УРСР – одна із засновників ООН.
   
8. Подальше об’єднання українських земель у складі УРСР радянсько-чехословацький договір про входження Закарпаття в УРСР. Перехід в лютому 1954 р. Кримської області із складу РСФСР до України.
   
9. Причини та суть кризових явищ в радянському суспільстві 70-80-х рр. ХХ ст. Діяльність В.В. Щербицького.
   

Тема 2.3.

1. Перші кроки в державному будівництві незалежної України. Завершення формування трьох гілок влади в державі.
   
2. Прийняття 28 червня 1996 року Конституції України.
   
3. Проведення позачергових та чергових виборів до Верховної Ради та президента (1994, 1998, 1999, 2002, 2004, 2006 рр.), їх підсумки.
   
4. Основи зовнішньополітичної діяльності української держави.
   
5. Участь України в міжнародних організаціях і структурах.
   
6. Активізація процесу політичного реформування української держави на початку XXI століття. Намагання конституційного оновлення. України на засадах парламентсько-президентської республіки.
   

Розділ З. Тема 3.1.

1. Рабовласницькі системи на території Північного Причорномор’я.
   
2. Причини і джерела виникнення козацтва, його соціальна база і організаційна структура першого періоду існування.
   
3. Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.
   
4. Створення козацької держави і становлення української соціальної структури з 1648 - до кінця XVIII століття.
   
5. Церква та суспільно-політичне життя в Україні ХУІІ-ХІХ ст.
   
6. Селянські повстання на Лівобережжі та Слобожанщині. Гайдамацький рух. Коліївщина. Рух опришків.
   
7. Стратегія і тактика політичних організацій в Першій Світовій війні. "Спілка визволення України". Головна Українська Рада.
   
8. Культурне будівництво у 1920-1930-х роках. Політика українізації.
   
9. Утворення тоталітарного режиму, політичні процеси в кінці 20-х – 30-х роках, масові репресії.
   
10. Культурне і політичне життя України в роки Другої Світової війни.
    
11. Дві течії опору в Україні: партизанський рух. ОУН-УПА.
    
12. Політико-ідеологічні і культурні процеси в Україні в перше післявоєнне десятиріччя (1945-1964рр.).
    
13. .Лібералізація політичного і культурного життя в період "хрущовської" відлиги.
    
14. Політичний і духовний розвиток українського суспільства в період загострення кризових явищ радянської системи (1985-1991рр.).
    

Тема 3.2.

1. Формування політичних партій. "Партія влади" та опозиція, їх вплив на громадсько-політичне життя в Україні.
   
2. Розшарування суспільства за майновим станом. Корупція та заходи щодо подолання цього явища. Формування середнього класу.
   
3. Українська церква та проблеми духовного відродження нації.
   
4. Фізична культура і спорт в Україні.
   
5. Мовна ситуація та утвердження української мови в усіх сферах суспільного життя.
   
6. Преса і книговидавнича справа; кіно, телебачення, радіо, театр.
   
7. Співпраця в галузі культури з українською діаспорою.
   

Розділ 4. Теми 4.1., 4.2.

1. Прийняття християнства у Київській Русі та розвиток під його впливом освіти.
   
2. Діяльність Острозької школи. Утворення та діяльність Київського Колегіуму. Братські та єзуїтські школи.
   
3. Наукова думка, книгодрукування та їх вплив на формування історичних знань. Поширення природничих та точних наук у XVII -XVIII ст.
   
4. Освіта у Східній Галичині, Північній Буковині та Закарпатті у XIX ст.
   
5. Освіта в період українізації. Заклади середньої та вищої освіти України у 1930-ті роки.
   
6. Освітні заклади України в роки Другої Світової війни. Внесок науковців вищої школи УРСР у перемогу над фашизмом.
   
7. Розвиток середньої , професійно-технічної та вищої школи у повоєнні роки.
   
8. Освіта України на рубежі ХХ-ХХІ ст. Реформування середньої, професійно-технічної та вищої освіти.
   
9. Формування науки як соціального інституту. Наукові відкриття у природознавстві на початку XX ст.
   
10. Створення національної академій наук України. Формування наукових шкіл у галузі фундаментальної науки.
    

IV.2. Тематика рефератів та рекомендації до їх виконання.


Тематика рефератів

1. Проблеми періодизації історії України в українській історіографії..
   
2. Проблеми етногенезу українського народу в історичній літературі.
   
3. М. Грушевський – видатний український історик та громадсько-політичний діяч.
   
4. Утворення давньоукраїнської князівської держави – Київської Русі, її державний лад та система органів управління та етапи її розвитку.
   
5. Суспільна організація Галицько-Волинського князівства, його соціальна структура.
   
6. Причини та особливості формування історико-етнографічних регіонів України: Буковини, Волині, Галичини, Закарпаття, Слобожанщини, Півдня, Середнього Подніпров'я.
   
7. Литовська та польська експансії на українських землях: етнополітичні виміри.
   
8. Українське козацтво як державотворча сила.
   
9. Утворення української держави – Війська Запорозького під проводом Б.Хмельницького, її державного-політична та соціально-економічна організація.
   
10. Причини та наслідки ліквідації автономного устрою Гетьманщини. Соціальна модернізація України у складі Російської та Австро-Угорської імперій у другій половині XIX ст.
    
11. Українське питання у Першій світовій війні.
    
12. Національне питання в програмах українських політичних партій та рухів та боротьба за його реалізацію у кінці XIX - на початку ХХ ст.
    
13. Пошук оптимальної моделі будівництва незалежної української держави під час революції 1917-1920рр.
    
14. Західноукраїнські землі у 1918-1920 рр. Боротьба за відродження Української держави.
    
15. Плани сусідніх держав щодо України на передодні та на початку Другої Світової війни.
    
16. Українське питання в політиці фашистського Рейху. Розгортання руху опору на окупованій Німеччиною та її союзниками території України в 1941-1944 рр.
    
17. Проблеми та шляхи вирішення національно-мовних і культурних потреб усіх етносів України в умовах розбудови незалежної держави.
    
18. Політичний і духовний розвиток українського суспільства у період загострення кризових явищ радянської системи (1965-1985рр.). Дисидентство, його течії.
    
19. Прийняття християнства та його роль у розвитку освіти Київської Русі.
    
20. Українські наукові школи в контексті світової історії.
    
21. Запровадження нової моделі освіти на Україні на рубежі ХХ-ХХІ ст.
    
22. Становище та перспективи розвитку вищої школи України у рамках Болонського процесу.
    
23. Україна у сучасних геополітичних перетвореннях. Етапи розвитку зовнішньополітичних стосунків України з Росією та США.
    
24. Основні етапи та напрямки розбудови незалежної Української держави в другій половині 90-х рр. XX ст.
    
25. Утворення багатопартійної системи та її вплив на громадсько-політичне життя сучасної України.
    
26. Історичний вимір конституційного процесу в Україні та його роль у політичному реформуванні держави на рубежі XX – ХХІ ст.
    
27. Основні тенденції співробітництва України з міжнародними організаціями в кінці XX - на початку XXI ст.
    
28. Культура, освіта та спорт в умовах функціонування суверенної держави.
    
29. Історичні процеси реформування релігійних конфесій в Україні на сучасному етапі, їх взаємовплив та стосунки з державою.
    
30. Сучасна соціальна політика України та заходи щодо подолання кризових явищ.
    
31. Міграційні процеси на території України у ХІХ-ХХ ст.
    
32. Українська діаспора, її роль у розбудові української держави на сучасному етапі.
    
33. Репатріація кримськотатарського населення та проблеми його облаштування на сучасному етапі.
    

Методичні рекомендації до виконання

реферативної самостійної роботи


Підготовка та виконання самостійної роботи студентів (рефератів) передбачає ряд етапів самоорганізації трудової діяльності.

1. Ознайомлення з основними вимогами до її виконання:

1.1. Визначення актуальності теми, що розкриває важливість та практичну значущість розглянутої проблеми. В історії України актуальність пов’язана з визначення ролі і місця того чи іншого історичного явища для суспільного життя українського народу. Відображається також зв’язок із сучасністю.

1.2. Достатній теоретичний рівень, що передбачає освоєння студентом основних понять і термінів, які стосуються визначеної проблеми наукового пошуку, визначення наукових методів та підходів, що застосовувалися науковцями при досліджені визначеної проблеми.

1.3. Дослідницький пошук. У написанні реферату студенти повинні використовувати основні елементи наукового дослідження, які складаються із: 1) з вивчення достатньої кількості джерел: книг, журнальних статей та інших розробок вітчизняних і зарубіжних авторів; 2) систематизації та аналізу різних думок і підходів, оформленні власної точки зору щодо визначеної теми; 3) порівнянні поглядів різних вчених, розробка висновків та рекомендацій.

1.4. Чітке та вірне оформлення роботи, що визначає дотримання правил цитування, оформлення зносок, титульного аркушу та списку використаної літератури. Виконання цієї вимоги дозволяє виховувати у студента культуру оформлення наукових праць, яка може знадобитись у майбутній практичній діяльності.

2. Організаційна підготовка до роботи та її написання. Наукова робота здійснюється поетапно. Підготовка наукової роботи охоплює кілька етапів.

На першому етапі здійснюється вибір теми, консультація з викладачем по змісту і методиці оформлення, підбір основної літератури. Відбір теми наукової роботи визначається змістом дисципліни. Приблизна тематика запропонована студентам у методичних розробках кафедри. Можливий варіант самостійного обрання теми, але за умови обов’язкової консультації з викладачем. Тема наукової роботи має становити інтерес для студента, і сприяти максимальному використанню здобутих знань і практичного досвіду.

Другий етап полягає в самостійному вивченні літератури з обраної теми. На основі вивчених джерел відпрацьовується приблизний план наукової роботи, що дозволяє приступити до написання її тексту. Зміст плану, формулювання питань можуть уточнюватись у процесі роботи над текстом наукової роботи.

Спочатку необхідно вірно сформулювати мету та основні завдання наукової роботи. Залежно від того, наскільки зрозуміло і точно сформульовано мету роботи, настільки вдалими будуть її основні завдання, план, організація виконання та стиль викладу. Вірне визначення мети роботи дасть можливість студентам відокремити в ній основний напрямок дослідження, упорядкувати пошук і аналіз матеріалу, підвищити якість роботи, уникнути загальних міркувань.


Приклади формування мети наукової роботи:

" Мета роботи – проаналізувати соціально-економічні та політичні передумови виникнення того чи іншого явища в українській історії ".

"Основна мета наукової роботи – розглянути існуючі концепції щодо історичного існування українського суспільства та проаналізувати етапи його розвитку".

Мета наукової роботи повинна бути тісно пов'язана з назвою її теми. На основі сформульованої мети студент має визначити основні завдання, які необхідно розв'язати в процесі виконання наукової роботи. Завдання повинні конкретизувати основну мету наукової роботи; їх визначення пов'язане з назвами основних розділів.

Рекомендується такий варіант складання плану наукової роботи. На початку підготовки наукової роботи студенту необхідно ознайомитися зі змістом наукових публікацій за вибраною темою і скласти розгорнутий план із зазначенням основних розділів і підрозділів роботи, який потрібно узгодити з науковим керівником. План наукової роботи є відбиттям її структури, під якою розуміється порядок компонування і взаємозв'язок окремих її частин. Виконані розділи роботи студент подає на розгляд керівнику і відповідно до його зауважень уточнює, доповнює і, в разі потреби, доопрацьовує.

Серед вимог до викладення матеріалу наукової роботи визначальними є послідовність та логічність, взаємопов'язаність окремих його частин, повнота у розкритті теми роботи. Для цього необхідно приділити увагу сучасним теоретичним і методичним розробкам, розглянути і творчо осмислити відповідну наукову літературу та періодичні видання, визначити своє ставлення до дискусійних питань теми. На основі аналізу даних, особистих вражень та узагальнень потрібно зробити необхідні висновки.

Потім студент подає наукову роботу науковому керівнику, який рецензує її та оцінює за відповідною системою рейтингу. У рецензії науковий керівник дає її стислу характеристику, оцінює теоретичний рівень, глибину проведених досліджень, доцільність і обґрунтованість запропонованих висновків, переваги та недоліки. У разі негативної оцінки наукова робота повертається студенту, який повинен доопрацювати її з урахуванням зауважень і лише після цього доопрацьований варіант подати науковому керівнику для повторної перевірки. Якщо попередня оцінка позитивна, студент допускається до захисту наукової роботи.

Третій етап передбачає написання тексту і оформлення наукової роботи. Наукову роботу студенти виконують самостійно, дотримуючись рекомендованої структури та вимог до технічного оформлення. Пропонується така структура наукової роботи: 1) титульна сторінка, де визначається тема, науковий керівник та прізвище з ініціалами студента; 2) зміст або план роботи, де вказуються заголовки розділів (підрозділів); 3) вступ, де розкриваються актуальність та практичне значення обраної теми, мета і основні завдання, предмет і об'єкт дослідження, структура наукової роботи, визначаються джерела інформації; 4) основна частина, що складається з 2-3-х основних розділів, які, у свою чергу, можуть поділятися на 2-3 підрозділи, зміст яких повинен відповідати направленості теми, підпорядковуватись основній меті та завданням, бути органічно взаємопов'язаними, мати приблизно однаковий обсяг; 5) висновки, зроблені студентом по викладеному матеріалу; 6) список використаної літератури, який розміщують у кінці роботи в алфавітному порядку в такій послідовності:

• хрестоматійні праці видатних вітчизняних і зарубіжних діячів;
  
• документи Української Держави в різні історичні періоди;
  
• матеріали періодичного друку;
  
• навчальні підручники та інші матеріали.
  

У літературних і наукових джерелах вказують прізвище, ініціали автора, повну назву книги, місце видання, видавництво, рік видання. Для статей, що опубліковані в періодичній пресі, зазначають прізвище, ініціали автора, назву статті, назву журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи дату виходу газети.

Наукова робота має бути написана (чи надрукована) чітко, розбірливо, без помилок та виправлень, з одного боку білого паперу формату А4 (210x297мм). Загальний обсяг наукової роботи, включаючи список використаних літературних джерел та додатки, не повинен перевищувати 15- 25 сторінок, надрукованих через 1,5-й інтервал. Текстова частина має бути чорного кольору. Аркуш наукової роботи повинен мати поля: ліве, верхнє, нижнє – 20мм, праве – 10мм. Нумеруються всі сторінки роботи до останньої, починаючи з титульної сторінки. Порядковий номер сторінки проставляється по середині її нижнього поля. Цитати, що наводяться в тексті, потрібно виділяти окремо у квадратних дужках в кінці процитованого уривку, де вказують порядковий номер джерела у списку використаної літератури та відповідності сторінки джерела (наприклад: [14, с. 31-48]).

3. Захист роботи.

Тези доповіді студент готує заздалегідь. Доповідь повинна бути змістовною і тривати біля 5-8 хвилин. У доповіді необхідно: 1) назвати тему наукової роботи; 2) показати її актуальність та значущість; 3) сформулювати основну мету і завдання дослідження; 4) стисло розкрити зміст та результати роботи; 5) визначити висновки і внесені пропозиції. Після доповіді студент відповідає на запитання викладача. Результати захисту наукової роботи оцінюються за рейтинговою системою, що визначено кафедрою.