Методичні рекомендації для викладачів І студентів з пропедевтики педіатрії
Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять для студентів ІІ курсу, 893.04kb.
- Методичні рекомендації для викладачів з проведення лекцій для лікарів-інтернів спеціальності, 4233.84kb.
- Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів затверджена, 674.29kb.
- Тематичнийй план лекцій з пропедевтики педіатрії для студентів 3 курсу, 61.8kb.
- Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент для студентів, 701.78kb.
- Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації, 163.16kb.
- Затверджено Вченою Радою Донецького національного медичного університету ім. М. Горького, 1485.47kb.
- М.І. Пирогова методичні рекомендації з патофізіологіі для студентів медичного факультету, 726.86kb.
- Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів для усіх напрямків підготовки, 576.6kb.
- Методичні рекомендації до вивчення дисципліни «Основи менеджменту» для студентів напрямку, 1001.71kb.
Ситуаційні завдання.
Задача 1
Дитина 4-х років надійшла до клініки зі скаргами на втомлюваність, частий кашель бітонального характеру. При аускультації над легенями дихання жорстке, хрипів не має. Який патологічний синдром має місце у хворого?
Задача 2
Дитина 2-х років хвора впродовж 2-х тижнів. Температура тіла не підвищена. Відмічається частий, глибокий, вологий кашель. Над легенями вислухуються розсіяні вологі різнокаліберні та сухі хрипи. Реакція Манту 5 мм (папула). Для якого синдрому характерна дана клінічна картина?
Задача 3
Дитина у віці 8 місяців з проявами ексудативно-катарального діатезу на шкірі та слизових оболонках хвора на респіраторне захворювання. На 4-й день хвороби з'явився гавкучий, грубий кашель, загальний неспокій, задишка з втягненням податливих місць грудної клітини на вдосі, шумне дихання, охриплий голос. Який патологічний синдром має місце у дитини?
Задача 4
У дитині віком 6 місяців з народження відмічається осиплість голоса, шумне дихання, яке посилюється при неспокої і респіраторних інфекціях. Загальний стан дитини не погіршується. Який патологічний синдром має місце у дитини?
Задача 5
Дитина 9 років хворіє 5-у добу. Відмічається висока лихоманка. Скарги на біль в правому боці, болісний вологий кашель. Над легенями справа в нижніх відділах дихання послаблене. Там же - скорочення перкуторного звуку. Який патологічний синдром має місце у хворого?
Еталони відповідей:
Задача 1
Синдром бронхоаденіту
Задача 2
Симптомокомплекс бронхіту
Задача 3
Синдром стенозуючого ларинготрахеїту
Задача 4
Синдром вродженого стридору
Задача 5
Симптомокомплекс пневмонії
Технічні засоби та матеріальне забеспечення заняття:
1) Набір тестових завдань вхідного контролю (10 екземплярів).
Набір ситуаційних клінічних завдань (5 екземплярів).
- Методичні розробки:
"Симптомокомплекси вродженого стридору, гострого стенозуючого ларинго трахеїту, бронхіту, пневмонії, бронхіальної астми".
Джерела інформації.
Основні:
Чеботарьова В.Д., Майданник В.Г. Пропедевтична педіатрія. К., 1999. -
С. 162-170; 329-358.
- Мазурин А.В., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. М.:
Медицина, 1985. - С.101-129.
- Пропедевтика детских болезней / под ред. А.А.Баранова. - М.: Медицина,
1998.-С.158-182.
Додаткові:
Еренков В.А. Клиническое исследование ребенка. - Киев: "Здоров'я", 1984.
-С.37-61.
- Медицина дитинства / за ред. П.С.Мощича. - Київ: "Здоров'я", 1994. - Т. 1. -
С.222-226.
- Усов И.Н. Здоровый ребенок: Справочник педиатра. - Минск: "Белорусь",
1984.-С. 19-25.
- Усов И.Н., Чичко М.В., Астахова Л.Н. Практические навыки педиатра.
Минск: "Вышэйшая школа", 1983. - С. 22-35; 111-122.
- Шабалов Н.П. Детские болезни. - С.-Петербург, 2000. - С.199-306.
- Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. - К., 1998. - С.73
Банадига Н.В. Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання у дітей
(лекція). - Тернопіль: "Галс", 1997. - 26с.
Програма самопідготовки до теми:
Вивчати (див. Перелік джерел інформації)
- Звернути увагу на загальні симптоми ураження органів дихання
- Вивчити основні патологічні синдроми.
- Знати семіотику основних захворювань органів дихання (вродженого стридору, гострого стенозуючого ларинготрахеїту, бронхіту, пневмонії, бронхіальної астми, плевриту).
Змістовий модуль 7. Серцево-судинна система у дітей
Конкретні цілі:
• Збирати анамнез у хворого з хворобою серцево-судинної системи.
• Проводити об'єктивне обстеження серцево-судинної системи з врахуванням вікових особливостей дитини .
• Інтерпретувати отримані дані дослідження.
• Аналізувати основні синдроми ураження серцево-судинної системи у дітей.
• Призначати комплекс лабораторно-інструментальних методів обстеження при захворюваннях серцево-судинної системи у дітей.
Тема 7: Анатомо-фізіологічні особливості серцево-судинної системи у дітей.
Тема 8: Методика дослідження серцево-судинної системи у дітей.
Тема практичного заняття: Методика огляду, пальпації, перкусії та аускультації серцево-судинної системи у дітей. Основні ознаки ураження серцево-судинної системи у дітей (ціаноз, брадикардія, тахікардія та ін.).
Місце: учбова кімната у кардіологічному відділенні.
Професійна орієнтація студентів: В останні роки відмічається ріст серцево-судинної патології дитячого віку, особливо природжених вад серця. Серцево-судинна система дитини має ряд морфологічних і функціональних особливостей, без урахування яких не можуть бути правильно оцінені результати дослідження і поставлений клінічний діагноз. В роботі лікаря неодноразово виникає потреба в огляді дитини і постановці діагнозу на основі чіткого знання симптоматики ураження серцево-судинної системи. Ці дії особливо важливі для своєчасного початку лікування.
Базовий рівень знань та вмінь:
№ | Дисципліна | Знати |
1. 2. 3. 4. | Анатомія Нормальна фізіологія Гістологія Патологічна фізіологія | Розвиток серцево-судинної системи людини у внутрішньоутробному періоді. Анатомічна будова серцево-судинної системи. Знання принципів кровообігу плода та новонародженого. Функціонування малого і великого кіл кровообігу у людини. Гістологічні особливості будови міокарду в різні вікові періоді дитинства. Основні компенсаторні та адаптаційні механізми серцево-судинної системи. |